Рішення

від 23.08.2023 по справі 914/1415/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2023 Справа № 914/1415/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом: Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі

позивача: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС»

про: розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

представники

прокурора: Леонтьєва Н.Т.,

позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Керівника Самбірської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Турківської міської ради Самбірського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки.

08.05.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 31.05.2023р.; явку представників сторін та прокурора у підготовче засідання визнати обов`язковою; викликати представників сторін та прокурора у підготовче засідання.

Хід справи викладено в ухвалах та протоколах суду.

01.06.2023р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№13765/23).

У підготовчому засіданні 02.08.2023р. прийняв участь прокурор, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 23.08.2023р. о 11.30 год.

07.08.2023р. через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника (вх.№19356/23).

В судовому засіданні 23.08.2023р. прийняв участь прокурор.

Суд вважає, що прокурором при зверненні з позовом до суду в інтересах держави, дотримано приписів Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Суть спору:

Спір у справі виник у зв`язку з систематичною несплатою орендарем орендної плати за землю (понад три місяці) за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2014 року.

Позиція прокурора:

В обгрунтування позовної заяви прокурор вказує, зокрема, на те, що систематична несплата орендарем орендної плати за землю (понад три місяці) за договором оренди земельної ділянки від 01.04.2014р. є правовою підставою для розірвання в судовому порядку оспорюваного договору на підставі ч.2 ст.651 ЦК України та для повернення власнику земельної ділянки.

Позиція позивача:

Підтримує правову позицію прокурора.

Позиція відповідача:

Відповідач про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Станом на 23.08.2023р. до господарського суду повернулася поштова кореспонденція, скерована на юридичну адресу відповідача з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

За результатами дослідження наданих прокурором доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:

01.04.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Львівській області та ТзОВ «Карпатська ВЕС» укладено договір оренди землі (ділянка № 16-з) кадастровий номер 4625582900:11:000:0096, площею 1,8100 га для будівництва і обслуговування вітрової електростанції (далі - договір).

За умовами п.1 договору, ГУ Держземагентства у Львівській області (орендодавець) передає, а ТзОВ «Карпатська ВЕС» (орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та обслуговування вітрової електростанцї, яка знаходиться за межами населеного пункту села Мельничне Турківського району (на даний час - Турківської територіальної громади).

Відповідно до п.2 договору в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 1,8100 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0096.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п.3 договору).

Право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0096 на підставі вказаного договору за відповідачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.04.2014р. (номер запису про право: 5310623), що підтверджується інформаційною довідкою №326437354.

Право комунальної власності земельної ділянки за позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 03.10.2022р. (номер запису про право: 48095482).

Пунктом 8 договору визначено, що такий укладено на 49 років.

Передача земельної ділянки відбулась на підставі наказу ГУ Держземагентства у Львівській області від 03.03.2014р. №ЛВ/4625582900:11:000/00001872 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельної ділянки», яким надано в оренду ТзОВ «Карпатська ВЕС» терміном на 49 років земельну ділянку площею 1,8100 га, кадастровий номер - 4625582900:11:000:0096, яка розташована за межами населеного пункту Завадівської сільської ради Турківського району Львівської області, під будівництво і обслуговування вітроелектростанції.

Земельна ділянка передана орендарю відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.2014р.

Згідно із пунктом 9 договору, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в трикратному розмірі (стаття 288.5.1) від земельного податку, визначеного статтями 276.6 та 278 1, розділу 13 Податкового Кодексу України, що складає 1205,61 грн. на рік. Орендна плата вноситься орендарем рівними частками щомісячно.

За інформацією Турківської міської ради Самбірського району від 03.02.2023р. №168-02.17 в ТзОВ «Карпатська ВЕС», станом на 31.12.2022р., наявна систематична заборгованість за 2020-2022 роки по орендній платі за використання земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0096 в сумі 3 581,84 грн. та заборгованість за 2023 рік - 482,24 грн, що разом становить 4 064,08 грн.

Згідно інформації ГУ ДПС у Львівській області від 14.03.2023р. №2878/5/13-01- 13-08-07, ТзОВ «Карпатська ВЕС» має заборгованість по сплаті орендної плати за всі земельні ділянки на загальну суму 1 млн. 841,4 тис. грн.

Заборгованість ТзОВ «Карпатська ВЕС» з орендної плати за землю за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 4625582900:11:000:0096 обліковується по Турківській територіальній громаді, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020р. №718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» території села Мельничне, увійшли до території Турківської територіальної громади.

Таким чином, при наявності заборгованості за 2020-2023 роки по орендній платі за землю в сумі 4 000,00 грн. та договірного зобов`язання про щомісячне внесення орендної плати за землю, Самбірською окружною прокуратурою встановлено відсутність будь-яких проплат, починаючи з квітня 2020 року, з орендної плати за оренду земельної ділянки кадастровий номер 4625582900:11:000:0096, площею 1,8100 га.

Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, незважаючи на направлений Самбірською окружною прокуратурою лист від 06.01.2023р. №14.56/04-22-87, вих-23 про наявну систематичну заборгованість, не зверталася в господарський суд з позовною заявою про розірвання договору оренди землі.

Встановлене стало підставою для звернення прокурора до суду з вимогою про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки власнику.

Оцінюючи подані прокурорм докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно п.3 ч. 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За змістом наведеної норми, істотним слід визнавати таке порушення, що тягне за собою для іншої сторони неможливість досягнення мети договору, тобто, вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №912/1385/17, постанові Верховного Суду від 03.12.2019р. у справі №924/925/18.

Отже, стороною, якою заявлено вимоги про розірвання договору, повинно бути доведено наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, тобто існування цих двох умов у їх сукупності.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати, призвели до істотного порушення умов договору.

Матеріалами справи підтверджується факт систематичної несплати відповідачем орендної плати.

Таким чином, уклавши з відповідачем договір, позивач розраховував на належне виконання відповідачем своїх зобов`язань у відповідності до умов зазначеного договору та вимог чинного законодавства України, тому позовні вимоги щодо розірвання договору правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання договору, у відповідача з моменту розірвання договору відсутні правові підстави для використання спірної земельної ділянки.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та доведеність належними доказами, дослідженими судом, позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 1,8100 га з кадастровим номером 4625582900:11:000:0096 позивачу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій часині підлягають задоволенню.

Згідно з п.3 ч.1 ст.131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Згідно з частинами 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Аналізуючи зазначені вище положення, слід дійти висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як встановлено судом, органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах є Турківська міська рада Самбірського району Львівської області, до компетенції якої віднесено розпорядження спірною земельною ділянкою.

Однак, з огляду на систематичну несплату орендної плати позивачем не вживалися заходи щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Таким чином, бездіяльність міської ради щодо звернення до суду з відповідним позовом свідчить про нездійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів в сфері контролю за додержанням земельного законодавства та є підставою для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За таких обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку, Керівник Сабірської окружної прокуратури Львівської області правомірно звернувся до суду в інтересах держави в особі Турківської міської ради Самбірського району Львівської області, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та неналежного здійснення, зокрема, вказавши, що систематична несплата відповідачем орендної плати за землю, порушує право держави (територіальної громади) в особі позивача на володіння, ефективне користування і розпорядження на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй; послаблює економічні інтереси держави в цілому та, зокрема, органу місцевого самоврядування з огляду на ненаповненість місцевого бюджету через ненадходження коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплата прокурором судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №764 на суму 5 368,00 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір оренди землі від 01.04.2014р. (ділянка №16-з), укладений між Головним управлінням Держземагенства у Львівській області (адреса: Україна, 79058, Львівська обл., місто Львів, ПРОСПЕКТ В.ЧОРНОВОЛА, будинок 4; ідентифікаційний код 38287406) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (адреса: Україна, 82540, Львівська область, Самбірський район, село Завадівка, вулиця Середня, будинок 10; ідентифікаційний код 36787838).

3.Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (адреса: Україна, 82540, Львівська область, Самбірський район, село Завадівка, вулиця Середня, будинок 10; ідентифікаційний код 36787838) повернути на користь держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (адреса: Україна, 82500, Львівська обл., Самбірський р-н, місто Турка, вул.Січових Стрільців, будинок 62; ідентифікаційний код 04056026) земельну ділянку з кадастровим номером 4625582900:11:000:0096, площею 1,8100 га, розташовану за межами населеного пункту села Мельничне на території Турківської міської ради Самбірського району Львівської області.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатська ВЕС» (адреса: Україна, 82540, Львівська область, Самбірський район, село Завадівка, вулиця Середня, будинок 10; ідентифікаційний код 36787838) на користь Львівської обласної прокуратури (адреса: Україна, 79005, місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 5 368,00 грн судового збору.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 04.09.2023 р.

Суддя Король М.Р.