Рішення

від 17.08.2023 по справі 914/1005/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2023 Справа № 914/1005/23

місто Львів

За позовом: ОСОБА_1 , м. Самбір, Львівської області

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016», м. Самбір, Львівської області

про визнання неправомірним рішення

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Ірина ЗУСЬКО

Представники сторін

від позивача: Бобак О.Б. адвокат (в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився.

1.ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_2 (надалі позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» (надалі відповідач, ОСББ) про визнання неправомірним та скасування рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» від 17.12.2018 року.

1.2.Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2023 справі передано для розгляду судді Щигельській О.І.

1.3.Ухвалою суду від 29.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

1.4.13.04.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№9190/23).

1.5.Ухвалою суду від 18.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

1.6.Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

1.7.05.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№11208/23).

1.8.24.05.2023 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2064/23), в якій позивач просить визнати неправомірним рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» від 17 грудня 2018 року яким вирішено встановити розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в розмірі 500 грн в місяць з кожної квартири з часу його прийняття.

1.9.Ухвалою суду від 29.05.2023 суд дослідивши подану позивачем заяву від 24.05.2023 (вх.№1064/23 від 24.05.2023) зазначив, що дана заява фактично є заявою про зміну предмета позову. Відтак суд прийняв до розгляду заяву позивача від 24.05.2023 (вх.№2064/23 від 24.05.2023), у подальшому розгляд справи ухвалено здійснювати із врахуванням цієї заяви.

1.10.Ухвалою суду від 19.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

1.11.В судове засідання 17.08.2023 з`явилася представниця позивача в режимі відеоконференції, позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

1.12.Відповідач явки представника не забезпечив, однак у клопотанні (вх.№200076/23від 16.08.2023) відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника ОСББ «Орбіта 2016», у задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

1.13.Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.14.Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, у відповідності до ст.13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

2.АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1.Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідач, на власний розсуд тлумачив положення ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме норми про право рішенням зборів співвласників розподіляти витрати на управління багатоквартирним будинком між співвласниками «в іншому порядку розподілу витрат».

2.2.На думку позивача рішення зборів ОСББ «Орбіта 2016» від 17 грудня 2018 року є таким, що суперечить як вимогам ст.7,8,9,12 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та принципу правової визначеності: критеріям доступності та передбачуваності закону, ясності і недвозначності правової норми.

2.3.Позивач стверджує, що встановлення внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі однаковому для всіх квартир будинку, без врахування розмірів квартири, без розрахунку витрат на 1 кв.м. площі квартири є неправомірним і таким, що суперечить як ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» так і статті 20 ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», які в імперативній формі визначають розмір внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку пропорційно до загальної площі квартири (квартир), що перебуває у його власності.

2.4.На переконання позивача, відповідач, приймаючи на загальних зборах 06.12.2019 року рішення про скасування рішення від 17.12.2018 року визнав відступлення від принципу пропорційності та суперечність цього рішення Закону.

2.5. ОСОБА_2 вказує, що чинність рішення ОСББ від 17.12.2018 року впродовж до 06.12.2019 року стала підставою нарахування внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 500 грн щомісячно, з якою позивач категорично не погоджується.

2.6.Враховуючи наведене, позивач просить визнати неправомірним рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» від 17 грудня 2018 року яким вирішено встановити розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в розмірі 500 грн в місяць з кожної квартири з часу його прийняття (з урахуванням заяви про зміну предмета позову).

2.7.Відповідач із позовом не погоджується з наступних підстав.

2.8.У відзиві на позовну заяву ОСББ вказує, що враховуючи катастрофічно - аварійний стан даху (покрівлі) будинку та необхідний ремонт каналізаційної мережі, загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 17 грудня 2018 р. прийнято рішення: «встановити розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 500 грн в місяць з кожної квартири.

2.9.Відповідач зазначає, що ні рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 3 від 19.09.2017, ні рішення, оформлене протоколом № 7 від 17.12.2018 позивач, всупереч своїм обов`язкам, добровільно не виконував. Для захисту своїх прав та забезпечення виконання вказаних рішень ОСББ «Орбіта 2016» в травні 2020 звернулось до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом про стягнення заборгованості.

2.10.Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області (справа № 452/1195/20) від 09.03.2021 з ОСОБА_2 в користь ОСББ «Орбіта 2016» вирішено стягнути заборгованість на загальну суму 14480,18 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 31.01.2022 р. вказане рішення залишено без змін. На даний момент рішення не виконане.

2.11.Відповідач стверджує, що спірне рішення приймалося відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком та за якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

2.12.Відповідач вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення загальних зборів учасники мотивували його катастрофічною необхідністю проведення ремонту покрівлі та каналізаційної мережі. У відзиві на позовну заяву зазначено, що у 2020 силами ОСББ було проведено заміну покрівлі будинку АДРЕСА_1 та проведено роботи із заміни каналізаційної мережі (вихід із будинку і до прийомного колодязя). Враховуючи той факт, що у житловому будинку всього чотири квартири, приймаючи спірне рішення учасники зборів виходили з того, що користування каналізацією не залежить від площі квартири яка перебуває у власності у кожного з співвласників.

2.13.Користування горищем будинку також є спільним і не залежить від площі квартир. Крім того, співвласники будинку (власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 ) приймають активну участь в управлінні будинком, утриманні і використанні спільного майна на безоплатній основі та добросовісно сплачують внески на утримання будинку. Позивач лише користується спільним майном та його покращеннями, при цьому не бере ніякої участі в управлінні будинком та добровільно не сплачує внески на утримання будинку, що є соціально не справедливим.

2.14.Таким чином, відповідач вважає, що рішення, оформлене протоколом № 7 від 17.12.2018, прийняте відповідно до закону, оскільки загальні збори могли відступити від засад пропорційності в питанні розподілу витрат на управління будинком.

2.15.Також зазначено, що рішення загальних зборів від 17.12.2018 р. яке оскаржує позивач уже скасоване рішенням загальних зборів від 06.12.2019 р.

2.16.Крім того відповідач вказує, що законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання неправомірним (протиправним) рішення суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Вимога про визнання неправомірним рішень загальних зборів по своїй суті є вимогою про встановлення обставин незаконності прийнятих рішень та надання їм правової оцінки.

2.17.Отже, вказаний позивачем спосіб захисту в частині визнання неправомірним рішення загальних зборів у такому вигляді не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення відповідної вимоги, не може бути виконаний у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

2.18.Таким чином, на думку відповідача, оскільки оскаржуване рішення загальних зборів скасоване, то самостійна вимога про визнання протиправними рішень загальних зборів задоволенню не підлягає.

3.ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1.Позивач ОСОБА_2 , є власником квартири АДРЕСА_5 , що підтверджено Договором купівлі-продажу від 30.04.1998 року.

3.2.09.06.2016 року зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» в будинку за адресою АДРЕСА_1 .

3.3.Відповідно до Протоколу №3 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 19.09.2017 року встановлено розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 3,00 грн за 1 м.кв.

3.4.Відповідно до Протоколу №7 зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 17.12.2018 року встановлено розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 500 грн в місяць з кожної квартири.

3.5.До матеріалів справи долучено копію Акту про відмову від отримання документів від 20.12.2018 року, яким засвідчено, що власник кв. АДРЕСА_6 ( ОСОБА_2 ) відмовився від отримання протоколу №7 рішення загальних зборів від 17.12.2018 року.

3.6.У зв`язку з несплатою відповідачем за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території (членські внески), внаслідок чого виникла заборгованість, ОСББ зверталося до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 .

3.7.Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.03.2021 року позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 у користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» заборгованість по несплачених внесках на утримання будинку та прибудинкової території в сумі 7988,5 грн; 358,6 грн інфляційних втрат; 201,53 грн три проценти річних від простроченої суми; 4000 грн витрат на правову допомогу та сплачений судовий збір в сумі 2102 грн, всього: 14650,63 грн.

3.8.Постановою Львівського апеляційного суду від 31 січня 2022 року рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09 березня 2021 року, з урахуванням виправлених у ньому описок ухвалою суду від 15 березня 2021 року, залишено без змін.

3.9.До матеріалів справи долучено Виконавчий Лист Самбірського міськрайонного суду Львівської області у справі №452/1195/20. За твердженням позивача рішення не виконане, виконавчий лист перебуває на виконанні у Симбірському відділі Державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції.

3.10.06.12.2019 року рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку яке оформлене Протоколом №9 скасовано рішення про встановлення внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 500 грн в місяць з кожної квартири, що прийняте на загальних зборах 17.12.2018 року, а з грудня 2019 року вирішено залишити розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 3,00 грн за 1 кв.м.

4.ОЦІНКА СУДУ

4.1.Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

4.2.Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

4.3.Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

4.4.Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

4.5.Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

4.6.З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

4.7.Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

4.8.Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

4.9.Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

4.10.За приписами статей 15, 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

4.11.Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

4.12.Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).

4.13.З матеріалів справи встановлено, що позивач не погоджується з нарахованими внесками на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території в розмірі 500 грн щомісячно, в період з 17.12.2018 року до 06.12.2019 року та фактично прагне уникнути стягнення заборгованості на загальну суму 14480,18 грн, всупереч прийнятого рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області (справа № 452/1195/20 від 09.03.2021), яке вступило в законну силу, що зумовило звернення до суду з позовною заявою про визнання неправомірним рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Орбіта 2016» від 17 грудня 2018 року яким вирішено встановити розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території по вул. Филипчака, 26 в м. Самборі в розмірі 500 грн. в місяць з кожної квартири з часу його прийняття.

4.14.У Постанові від 16.11.2021 р. у справі № 924/1304/20 Верховний суд зазначав, що ефективність обраного позивачем способу захисту його порушених корпоративних прав визначається з урахуванням можливості у разі задоволення позову поновити такі права. Обрання особою неналежного способу захисту порушеного права у судовому порядку, який не відповідає як змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і характеру його порушення, а також не призводить до поновлення порушеного права цієї особи є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

4.15.Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19), а також, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц).

4.16.За вказаних обставин суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді визнання неправомірним рішення зборів ОСББ не передбачений законом та є неефективним для захисту прав позивача.

4.17.Вказаний позивачем спосіб захисту у такому вигляді не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі задоволення відповідної вимоги, не може бути виконаний у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

4.18.При цьому, суд вказує, що невірно обраний спосіб захисту порушеного права виключає дослідження та вирішення судом заявлених позовних вимог по суті (постанова Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №911/269/19), оскільки відповідний аналіз має бути зроблений у мотивувальній частині судового рішення в разі звернення позивача до суду із позовом про захист права із застосуванням належного та ефективного способу захисту.

4.19.Отже, виходячи зі змісту вказаного позивачем власного порушеного права, обраного способу захисту цього порушеного права, суд приходить до висновку, що, обраний спосіб захисту порушеного права не є належним та ефективним і тому в позові слід відмовити повністю.

4.20.Щодо клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, яке долучене до позовної заяви варто зазначити таке.

4.21.Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Враховуючи, що судом не вирішувався спір по суті, вищезазначене клопотання судом не розглядалося.

5.СУДОВІ ВИТРАТИ

5.1.Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір залишається за позивачем в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 28.08.23р.

Суддя Щигельська О.І.