Рішення

від 30.08.2023 по справі 920/712/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2023м. СумиСправа № 920/712/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/712/23

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНУС (вул. Богдана Хмельницького, буд. 14А, м. Дніпро, 49051)

до відповідача Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІКОМПРЕСОРМАШ (пр. Курський, буд. 6, м. Суми, 40020)

про стягнення 106 632 грн 27 коп.

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 106 632 грн 27 коп., в тому числі 100 590 грн 79 коп. заборгованості за товар, 4793 грн 56 коп. інфляційних втрат, 1247 грн 92 коп. 3% річних відповідно до договору поставки № 09/03/2021 від 09.03.2021, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 30.06.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/712/23, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження від 30.06.2023, що була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження, отримана останнім 05.07.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких клопотань чи заяв від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

09.03.2021 між сторонами укладений договір поставки № 09/03/2021 за умовами якого позивач зобов`язується протягом терміну дії договору поставляти й передавати у власність відповідача, а відповідач зобов`язується приймати та оплачувати майно (далі - товар), перелік і кількість якого визначаються специфікаціями та рахунками фактури, які з моменту підписання сторонами й проставляння печаток сторін (при наявності), є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

За умовами п. 2.1. договору загальна сума договору визначається сумарно вартістю товару відповідно до підписаних сторонами специфікацій та видаткових накладних.

Згідно з п. 2.2. договору оплата партії товару здійснюється на таких умовах: 100% попередня оплата, якщо інші умови оплати не передбачено конкретною специфікацією.

Відповідно до п. 3.2. договору постачання товару здійснюється на умовах EXW (згідно правил Інкотермс-2010), якщо інше не передбачено сторонами у специфікаціях.

Пунктом 3.5. договору визначено, що датою переходу права власності, а також ризиків випадкового ушкодження або знищення товару, є дата, зазначена представником покупця на товаросупроводжувальних документах (видаткова, товаротранспортна накладна).

Строк дії договору: з дати його підписання по 31 грудня 2023 року, а в частині грошових зобов`язань - до повного виконання (п. 9.2. в редакції додаткової угоди № 1 від 30.12.2022).

Відповідно до видаткових накладних № 9 від 12.01.2022, № 10 від 12.01.2022, № 18 від 21.01.2022, № 19 від 21.01.2022, № 20 від 21.01.2022, № 41 від 11.02.2022, № 46 від 18.02.2022, № 81 від 15.06.2022, № 84 від 23.06.2022, № 85 від 24.06.2022, № 92 від 05.07.2022, № 93 від 05.07.2022, № 123 від 19.09.2022, № 125 від 22.09.2022, № 135 від 14.10.2022, № 156 від 08.11.2022, № 158 від 10.11.2022, № 167 від 21.11.2022, № 178 від 15.12.2022, № 185 від 29.12.2022, № 20 від 08.02.2023, № 19 від 07.02.2023, № 16 від 07.02.2023 у 2022-2023 роках позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 489 049 грн 55 коп.

На оплату товару, що постачався у 2023 році позивач виставив відповідачу рахунки № 13, 16 від 25.01.2023. У 2023 році позивач поставив відповідачу відповідно до видаткових накладних № 20 від 08.02.2023, № 19 від 07.02.2023, № 16 від 07.02.2023 товар на загальну суму 225 933 грн 89 коп. У листі від 02.02.2023 № 04/00-000239 з проханням відвантажити товар по рахункам, відповідач гарантував провести оплату товару не пізніше 15.02.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив своєчасно та у повному обсязі поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100 590 грн 79 коп.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу товару за договором на загальну суму 100 590 грн 79 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковими накладними, що підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідач не розрахувався в повному обсязі за отриманий товар, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача; заборгованість становить 100 590 грн 79 коп. Доказів сплати боргу чи обґрунтованих заперечень проти позову відповідач не подав.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо повної оплати отриманого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 100 590 грн 79 коп. заборгованості за поставлений товар.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов`язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

За прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати товару відповідачу нараховані: 1) 3 % річних в загальній сумі 1247 грн 92 коп., в тому числі за період з 08.02.2023 до 07.03.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 303 812 грн 08 коп., за період з 08.03.2023 до 22.05.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 120 590 грн 79 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 183 221 грн. 29 коп. 08.03.2023), за 23.05.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 110 590 грн 79 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 10000 грн. 00 коп. 23.05.2023), за період з 24.05.2023 по 21.06.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 100 590 грн 79 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 10000 грн. 00 коп. 24.05.2023); 2) інфляційне збільшення суми боргу у загальному розмірі 4793 грн 56 коп., в тому числі за лютий 2023 року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 303 812 грн 08 коп., за березень-травень 2023 року, виходячи з суми заборгованості в розмірі 120 590 грн 79 коп.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати товару, перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1247 грн 92 коп. 3% річних, 4793 грн 56 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 5 статті 129 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд встановив, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 920/712/23 в сумі 3000 грн 00 коп. підтверджується договором про надання правової допомоги № 21/08/2020/01 від 21.08.2020, додатковою угодою № 11 від 13.06.2023 до договору, рахунком № 13/06/23 від 13.06.2023, платіжною інструкцією № 2183 від 20.06.2023, актом виконаних робіт від 28.06.2023, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 001845 від 05.11.2018.

Суд вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та наданих адвокатом послуг, ціною позову.

Відповідач правом на подання клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не скористався.

Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2684 грн. 00 коп., витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства Науково-виробниче акціонерне товариство ВНДІКОМПРЕСОРМАШ (пр. Курський, буд. 6, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 00220434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТК ВЄНУС (вул. Богдана Хмельницького, буд. 14А, м. Дніпро, 49051, код ЄДРПОУ 43036056) 100 590 грн 79 коп. заборгованості за товар, 1247 грн 92 коп. 3% річних, 4793 грн 56 коп. інфляційних втрат, 2684 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 3 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 04.09.2023.

СуддяД. В. Вдовенко