Ухвала

від 01.09.2023 по справі 712/8327/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/414/23 Справа № 712/8327/23 Категорія: ст. 182 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_2 , суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 секретар учасники справи:ОСОБА_5 прокурор підозрюваний захисник ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, директора ДП «Звенигородське ЛГ», одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

11 серпня 2023 року слідчий Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з правом внесення застави в розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1207800 грн., з покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування заявлених в клопотанні вимог зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється органами досудового розслідування у:

- привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, організованою групою;

- організації набуття, володіння, здійснення фінансових операцій та зміни форми (перетворення) майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчиненому організованою групою, члени якої знали, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом;

- організації підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та організації умисного подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчиненому організованою групою;

- організації внесення службовими особами завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, вчиненому організованою групою;

- організації підроблення офіційних документів, що посвідчуються громадянином-підприємцем, які надають права, з метою особистого використання, вчиненому організованою групою.

10 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205-1; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 358; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави обґрунтовувано тим, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2023 року в задоволенні клопотання відмовлено.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 207 800 (один мільйон двісті сім тисяч) 800 гривень, строком на 60 діб з моменту проголошення ухвали, тобто до 09 жовтня 2023 року включно.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , починаючи з дня обрання запобіжного заходу такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із експертами у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному порядок внесення застави та виконання покладених на нього обов`язків, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала мотивована тим, що існують підстави вважати обґрунтованою підозру у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому правопорушень та доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурор та слідчий не довели недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому вважав за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, встановлених в судовому засіданні, а також відповідатиме засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Не погоджуючисьіз ухвалоюслідчого судді, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2023 року та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Вважає оскаржувану ухвалу слідчого судді необґрунтованою та такою, що прийнята без належного обґрунтування і дослідження матеріалів справи.

Зазначає, що посилання в оскаржуваній ухвалі на обґрунтованість підозри не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи, оскільки органами досудового розслідування не було надано жодних документів та експертиз, що підтверджують невиконання робіт за укладеними договорами та як наслідок завдання збитків ДП «Звенигородське Л.Г.».

Апелянт вказує, що він є раніше не судимим, одружений, має доньку та постійне місце проживання, що свідчить про міцні соціальні зв`язки.

На думку апелянта, тяжкість покарання, яке може бути застосоване до нього у випадку доведеності його вини, не є безумовним доказом існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Зазначає, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали необґрунтовано визначено заставу в очевидно непомірному розмірі, для сплати якої ОСОБА_7 необхідно брати борг або продавати майно.

Також вказує, що на нього покладено обов`язок не відлучатися із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Однак апелянт проживає в с. Білозір`я, в той час, як його місце роботи ДП «Звенигородське ЛГ» знаходиться у м. Звенигородка.

Вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд не дослідив та не врахував всіх обставин справи, які дають можливість зробити висновок, що для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків достатньо та доцільно визначити менший розмір застави або більш м`який запобіжний захід.

Від прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_10 надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Вказує, що наведені в апеляційній скарзі обставини були всебічно, повно та об`єктивно досліджені слідчим суддею в судовому засіданні.

Зазначає, що при визначенні розміру застави слідчим суддею з урахуванням вимог ч. 4 ст. 182 КПК України взято до уваги розмір збитків 1160454,93 грн., завданих державі протиправними діями, які інкримінуються ОСОБА_7 , майновий та сімейний стан останнього, а також те, що підозрюваний є працівником правоохоронного органу, діяв як організатор організованої групи та безпосередній виконавець привласнення державних грошових коштів.

Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників справи, вивчивши матеріали, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 зазначеної статті.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, на виконання вимог частин 1, 2 статті 194 КПК України, зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статті 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених частиною 1 статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими такі обставини обґрунтовуються.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених статтею 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчий суддя під час розгляду зазначеного клопотання правильно встановив, що 10 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 209, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 205-1, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 366 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, прийшов до обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, з чим погоджується і апеляційний суд.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Застава не має каральної природи, її сутність полягає в тому, що вона виконує забезпечувальну функцію до закінчення досудового розслідування та є стимулюючим фактором для належної поведінки підозрюваного.

На думку колегії суддів, слідчим суддею вірно враховано особу підозрюваного та особливості події кримінального правопорушення при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 , тому правильно визначено, що такий запобіжний захід як застава зможе запобігти ризикам, встановленим під час розгляду клопотання слідчого.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_7 підозри спростовуються наявними матеріалами справи, тому апеляційним судом не враховуються.

Посилання апелянта про те, що тяжкість покарання, яке може бути застосоване до нього у випадку доведеності його вини, не є безумовним доказом існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, колегія суддів не бере до уваги, оскільки слідчим суддею не встановлено доведеності указаного ризику прокурором.

Згідно із частиною 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Також, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На думку колегії суддів слідчим суддею вірно визначено необхідність застосування такого запобіжного заходу як застава, який зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Однак, колегія суддів приходить до висновку, що розмір застави, визначеної слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не відповідає вимогам частини 5 статті 182 КПК України та не містить мотивів необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 застави у розмірі, що перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 3 статті 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову.

З урахуванням викладеного, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, однак не мотивував належним чином необхідність визначення її у розмірі 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що перевищує визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір, колегія суддів апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольняє часткового, рішення слідчого судді змінює в частині визначення розміру застави та зменшує підозрюваному розмір запобіжного заходу у вигляді застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.

Керуючись ст.ст. 182, 193, 194, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 серпня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо ОСОБА_7 змінити в частині визначення розміру застави.

Зменшити ОСОБА_7 розмір запобіжного заходу у вигляді застави до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.

В іншій частині ухвалу залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді