Ухвала

від 21.07.2023 по справі 160/16394/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 липня 2023 року Справа 160/16394/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , відповідача-3 Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_2 , третя особа-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третя особа-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третя особа-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпровської обласної ради, третя особа-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , відповідача-3 Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_2 , третя особа-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третя особа-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третя особа-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпровської обласної ради, третя особа-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ, в якому позивач просить:

-бездіяльність Міністерство оборони України, військової частини НОМЕР_1 МО України, військової частини НОМЕР_2 МО України, яка полягає у відмові усунути незаконні дії щодо не виплати додаткової винагороди з липня по жовтень місяць в розмірі 297 096.78 гривень визнати противоправним;

-відмову військової частини НОМЕР_1 МО України про повернення не виплаті додаткової винагороди з липня по жовтень місяць в розмірі 297 096, 78 гривень, що виникли при отриманні поранення визнати противоправним;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 МО України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: 26630939) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду за період з липня 2022 р. по жовтень 2022 р. в розмірі 297 096,00 (сума боргу) + 23 286,98 (інфляційне збільшення) + 6 886,12 (штрафні санкції) = 327 269,10 грн;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 МО України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів гривень).

За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно із приписами ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 4 ч.5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.

Зміст позову - це звернена до суду вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту, яка повинна узгоджуватися із нормами ст.5 КАС України.

Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, предметом оскарження до адміністративного суду у розумінні ч.1 ст. 5 КАС України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а позовні вимоги про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії є способом поновлення порушених прав позивача, які мають бути похідними від основної вимоги про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача.

Суд зазначає, що обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Частиною 1 статті 42 КАС України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи. Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч.1 ст.46 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.4 КАС України, у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем у якості відповідачів по справі визначено відповідача-1: Міністерство оборони України, відповідача-2: Військову частину Міністерства оборони України НОМЕР_1 , відповідача-3 Військову частину Міністерства оборони України НОМЕР_2 , третю особу-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третю особу-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третю особу-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» Дніпровської обласної ради, третю особу-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ.

При цьому, як вбачається з прохальної частини позову позивач просить:

-бездіяльність Міністерство оборони України, військової частини НОМЕР_1 МО України, військової частини НОМЕР_2 МО України, яка полягає у відмові усунути незаконні дії щодо не виплаті додаткової винагороди з липня по жовтень місяць в розмірі 297 096.78 гривень визнати противоправним;

-відмову військової частини НОМЕР_1 МО України про повернення не виплаті додаткової винагороди з липня по жовтень місяць в розмірі 297 096, 78 гривень, що виникли при отриманні поранення визнати противоправним;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 МО України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: 26630939) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) додаткову грошову винагороду за період з липня 2022 р. по жовтень 2022 р. в розмірі 297 096,00 (сума боргу) + 23 286,98 (інфляційне збільшення) + 6 886,12 (штрафні санкції) = 327 269,10 грн;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 МО України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) в розмірі 5000000 (п`ять мільйонів гривень).

Разом з тим, таке формулювання змісту позовних вимог суперечить п.4 ч.5 ст.160 КАС України, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо із вказівкою на те, які дії, на думку позивача, повинні бути вчинені кожним із них та має містити основну вимогу про визнання протиправним відповідного рішення, дій чи бездіяльності відповідача та похідну про зобов`язання вказаного суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Наведене свідчить про абстрактність та невизначеність позовних вимог, що позбавляє суд визначитись із предметом спору. Водночас, суд зазначає, що позбавлений можливості визначати зміст позовних вимог замість позивача на власний розсуд.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим

п.4 ч.5 ст.160 КАС України, у зв`язку із чим, позивачу слід подати уточнену позовну заяву, в якій привести прохальну частину позову у відповідність до вимог ч. 5 ст.160 КАС України та визначитись із змістом позовних вимог до кожного з відповідачів (або за відсутності потреби у цьому - виключити одного з них зі складу відповідачів).

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд зазначає, що в порушення наведених норм до матеріалів адміністративного позову не було надано доказів, які б підтверджували невиплату додаткової грошової винагороди за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розмірі 297 096,78 гривень та як саме здійснювався розрахунок такої суми (розрахунок грошового забезпечення, тощо).

Вказані обставини свідчать про недоліки позовної заяви та позбавляють суд визначитись із предметом спору у справі та вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Суд також зазначає, що ч. 2 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач, а також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

При цьому, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Всупереч вимогам ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження наведених в позовній заяві обставин, а також не повідомлено про наявність об`єктивних причин через наявність яких такі докази не можуть бути надані.

За наведених причин, позивачу слід подати докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Також позивачем у позовній заяві в якості третіх осіб визначено третю особу-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третю особу-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третю особу-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» Дніпровської обласної ради, третю особу-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ.

Так, положеннями ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.

Разом з цим, згідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 4 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи в якості третіх осіб третя особа-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третя особа-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третя особа-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпровської обласної ради, третя особа-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ, та не зазначено, на які права чи обов`язки означених осіб та яким чином може вплинути будь яке рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач 01.03.2022 року на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року №69 був призваний до лав Збройних Сил України, та брав безпосередню участь в зоні бойових дій, внаслідок чого отримав поранення та перебував на лікуванні у медичних закладах, а предметом спірних правовідносин стало не нарахування та невиплата додаткової грошової винагороди за період з липня 2022 р. по жовтень 2022 р., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168.

Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу").

Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.

Суд звертає увагу, що пунктом 18 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-IX (надалі - Закон №2352-IX), який набрав чинності 19.07.2022 року, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в новій редакції, яка передбачає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Однак, у зв`язку з тим, що спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, під час проходження ним публічної (військової) служби, а не виплати сум, належних позивачу при звільненні, аналізовані положення статті 233 Кодексу законів про працю України не підлягають застосуванню при оцінці судом обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 КАС України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом стала невиплата йому додаткової винагороди за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розмірі 297 096, 78 гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Встановлюючи момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, суд зазначає, що оскільки вищезазначена додаткова винагорода в розмірі 100000,00 гривень є щомісячним періодичним платежем та виплачується військовослужбовцю одночасно з виплатою грошового забезпечення за відповідний місяць, то в будь-якому разі про порушення свого права на отримання додаткова винагорода в розмірі 100000,00 грн., позивач дізнався при отриманні грошового забезпечення за відповідний місяць (не пізніше останнього числа кожного місяця, в якому така винагорода мала бути виплачена).

Таким чином, відлік місячного строку на звернення позивача до суду з вимогою щодо виплати щомісячної додаткової винагороди розпочинається з першого числа місяця, наступного за тим, в якому така винагорода мала бути виплачена і, відповідно, закінчується останнього числа такого місяця.

Відтак, про порушення своїх прав щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди позивачу фактично стало відомо з листопада 2022 року (з першого числа місяця, наступного за тим, в якому така винагорода мала бути виплачена), проте до суду з даним позовом позивач звернувся лише 10 липня 2023 року, пропустивши строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що жодних доказів позивачем до суду не надано.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивачем до суду повинні бути надані докази поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.

Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви із приведенням прохальної частини позову у відповідність до вимог п.4 ст.5 ст.160 КАС України (зазначення позовних вимог до кожного з відповідачів);

- докази на підтвердження обставин про які зазначено у позові, у кількості примірників, залежно від складу сторін (невиплата додаткової грошової винагороди за період з липня 2022 року по жовтень 2022 року в розмірі 297 096,78 гривень та як саме здійснювався розрахунок такої суми (розрахунок грошового забезпечення за спірний період, докази виплати грошового забезпечення у зменшеному розмірі, тощо).

- обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі;

- доказів поважності пропуску строку звернення до суду, у разі необхідності заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з наведенням відповідних підстав.

На підстави викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Міністерства оборони України, відповідача-2: Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_1 , відповідача-3 Військової частини Міністерства оборони України НОМЕР_2 , третя особа-1: Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» Дніпровської міської ради, третя особа-2: Комунальне підприємство «Дніпровський обласний госпіталь ветеранів війни» Дніпровської міської ради, третя особа-3: Комунальне підприємство «Дніпровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» Дніпровської обласної ради, третя особа-4: Комунальне некомерційне підприємство «Олександрівська клінічна лікарня» м. Київ про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева