Рішення

від 04.09.2023 по справі 160/15012/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/15012/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного центру зайнятості до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ';'АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ'' про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

УСТАНОВИВ:

30.06.2023 року Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ';'АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ'', в якому просить:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік у розмірі 100 443,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні відповідачем не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у кількості 1 посада. У строк, визначений статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, відповідачем адміністративно-господарські санкції за одне робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайняті інвалідами, самостійно не сплачені, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 100443,35 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

31.07.2023р. до суду від ТОВ «АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо наведених у позові обставин, оскільки в діях відповідача відсутній склад правопорушення.

Зазначає, що 05.07.2023 року директором ТОВ «АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ» на адресу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю був направлений Лист-пояснення №05/07-23, який позивачем з невідомих причин не взято до уваги. Для проведення розрахунку нарахування сум адміністративно-господарських санкцій приймається до уваги показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік. Для розрахунку цього показника визначається платником єдиного внеску згідно з розд. 2 Наказу про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників № 286 від 28.09.2005.

Отже, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 3,6,9,12.

Отже, протягом року обліковувалось 8 штатних працівників протягом 5 місяців і 7 штатних працівників протягом 7 місяців, що становить: ((8*5)+(7*7))/12=89/12= 7,42 штатних працівників протягом 2022 року.

Таким чином, показник середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за рік складає 7 осіб.

Оскільки, показник середньооблікової кількості працівників у 2022 році на підприємстві ТОВ «АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ» складає 7 (сім) осіб, підприємство не підпадає під положення ст..19 Закону № 875.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю ';'АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ'' зареєстроване як юридична особа.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сум адміністративно господарськиз санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю середньооблікова чисельність штатних працівників позивача за рік становить 11 осіб, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1.

Згідно листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 12.07.2023р. за № 12/11-2502 ТОВ «Альфа Пром Інженірінг» звітів про наявність вакансій для осіб з інвалідністю, підтверджених формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансій)» протягом 2020, 2021, 2022 років до Дніпропетровського обласного центру зайнятості не надавалось, особи з інвалідністю для працевлаштування не направлялись.

Відповідно до табелю обліку робочого часу за кожен місяць 2022р. облікова кількість працівників становила:

Січень - у розрахунку 11 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом (11-3)*31/31=8 осіб;

Лютий- у розрахунку відображено звільнення працівника з 7 лютого. 11 працівників 7 днів, з них 3 за сумісництвом і 10 працівників 21 день, з них 3 за сумісництвом - ((11-3)*7+(10-3)*21/28=7,25 - 7 осіб;

Березень - у розрахунку 10 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (10-3)*31/31=7 осіб;

Квітень- у розрахунку 10 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом (10-3)*30/30=7 осіб;

Травень - у розрахунку 10 працівників, які працювали весь місяць, зних 3 за сумісництвом (10-3)*31/31=7 осіб;

Червень- у розрахунку 10 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (10-3)*30/30=7 осіб;

Липень- у розрахунку 10 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (10-3)*31/31=7 осіб;

Серпень - у розрахунку відображено прийняття працівника з 19 серпня. 10 працівників 18 днів, з них 3 за сумісництвом і 11 працівників 13 днів, з них 3 за сумісництвом - ((10-3)*18+(11-3)*13)/31=7,42- 7 осіб;

Вересень - у розрахунку 11 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (11-3)*30/30=8 осіб;

Жовтень - у розрахунку 11 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (11-3)*31/31=8 осіб;

Листопад - у розрахунку 11 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом - (11-3)*30/30=8 осіб;

Грудень - у розрахунку 11 працівників, які працювали весь місяць, з них 3 за сумісництвом (11-3)*31/31=8 осіб.

У зв`язку з невиконанням вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 100443,35 грн.

У зв`язку з наявною заборгованістю відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають з приводу соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантій їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами регулюються Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону № 875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю (ч. 2 ст. 17 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 20 Закону № 875-ХІІ порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 20 Закону № 875-ХІІ сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ).

Як убачається з ч. 5 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

З огляду на норми ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин відповідно до ст. 218 ГК України є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати для них умови оплати праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 18 Закону № 875-ХІІ).

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

При цьому працевлаштування осіб з інвалідністю згідно з вимогами ч. 3 ст. 19 Закону № 875-ХІІ здійснюється підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, самостійно у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем звіти про наявність вакансій для осіб з інвалідністю, підтверджених формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансій)» протягом 2020, 2021, 2022 років до Дніпропетровського обласного центру зайнятості не надавалось, особи з інвалідністю для працевлаштування не направлялись.

Разом з тим, із відзиву судом встановлено, що відповідно до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників в ТОВ «АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ», зробленому посадовими особами товариства, становить 7 осіб, а не 11 як вказує позивач у позовній заяві.

Відповідно до вимог пункту 1, 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі - Порядок № 70) цей порядок визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю - базовому центру зайнятості.

Форма зазначеного звіту встановлена наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» та Інструкція щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» від 10 лютого 2007 року № 42.

Пунктом 1.1. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ передбачено, що форма № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" (далі - звіт), що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи, від 8 і більше осіб (далі - роботодавці).

Відповідно до вимог п 2.1 Інструкції в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно з вимогами п. 2.2 Інструкції облікова кількість штатних працівників визначається на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця, включаючи прийнятих працівників і виключаючи тих, які вибули в цей день.

Якщо підприємство на дату, вказану у формі державного статистичного спостереження, з будь-яких причин не працювало (вихідний або святковий день, з природних, технічних та економічних причин), облікова кількість працівників відображається за станом на останній день роботи, що передував цій даті.

В обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору (п. 2.3 Інструкції).

Відповідно до вимог п. 2.6 Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії:

- прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа;

- залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду). Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами;

- переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб`єктами господарювання;

- учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві згідно з договорами про надання робочих місць для зазначених цілей;

- особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств тільки стипендію;

- особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводитися в дію;

- працівники, які подали заяви про звільнення і припинили роботу до закінчення строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації. Вони виключаються із облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу.

Згідно пунктом 3.1. Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, у рядку 1 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 р. № 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722 (із змінами).

Відповідно до вимог пункту 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, передбачено середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору.

Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 Інструкції встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

Згідно з вимогами пп. 3.2.2 п. 3 Інструкції при обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Як убачається з пп. 3.2.3 п. 3.2 Інструкції, визначається також середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу в цілому по підприємству, що працює за умов п`ятиденного робочого тижня.

Відповідно до вимог пп. 3.2.4 п. 3.2 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах, які працювали неповний місяць (наприклад, на створених або ліквідованих підприємствах, таких, що мають сезонний характер виробництва), визначається шляхом ділення суми облікової кількості штатних працівників за всі дні роботи підприємства у звітному місяці, включаючи вихідні та святкові і неробочі дні за період роботи, на число календарних днів у звітному місяці.

Згідно з вимогами пп. 3.2.5 п. 3.2 Інструкції середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Підприємство, що працювало неповний рік (сезонний характер виробництва або створення після січня, за винятком тих підприємств, які вимушено зупиняли виробництво з ініціативи адміністрації), середньооблікову кількість штатних працівників за рік визначає також шляхом підсумовування зазначеної кількості працівників за всі місяці роботи підприємства і ділення одержаної суми на 12 (пп. 3.2.6. п. 3.2 Інструкції).

Так, на підтвердження середньооблікової кількості штатних працівників у ТОВ ''АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ'' в 2022р., відповідачем надано наступні документи:

-Наказ №1 від 27.03.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_1 , за сумісництвом;

-Наказ №2 від 27.03.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 ,основна;

-Наказ № 3 від 02.04.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_3 а, основна;

-Наказ №5 від 21.05.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 , основна;

-Наказ № 7 від 11.09.2019 року про прийняття на роботу ОСОБА_5 , основна;

-Наказ №8 від 31.10.2019 р. про прийняття на роботу ОСОБА_6 ,за сумісництвом;

-Наказ № 12 від 28.02.2020 року про прийняття на роботу ОСОБА_7 ,за сумісництвом;

-Наказ № 20 від 17.03.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_8 ,основна;

-Наказ №23 26.04.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_9 ,основна;

-Наказ № 24 від 26.04.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_10 ,основна;

-Наказ № 25 від 17.12.2021 року про прийняття на роботу ОСОБА_11 ,основна (Наказ № 26 від 24.01.2022р., звільнення 7 лютого 2022 року);

-Наказ № 27 від 18.08.2022 року про прийняття на роботу ОСОБА_12 з 19 серпня 2022 року, основна.

- наказ відповідача № 18 шт від 29.07.2022 р. «Про затвердження до штатного розпису з 01.08.2022р»;

- наказ відповідача № 17 шт від 01.05.2022 р. «Про затвердження до штатного розпису з 01.05.2022р»;

- наказ відповідача № 19 шт від 01.12.2022 р. «Про затвердження до штатного розпису з 01.12.2022р»;

- табелі обліку використання робочого часу у період з січня по грудень 2022р.

Так, судом встановлено, що розрахунок позивача про те, що на підприємстві середньооблікова кількількість штатних працівників протягом 2022 року становить - 11 осіб, здійснений лише на підставі штатних розписів відповідача. При цьому в основу покладено штатний розпис на кінець року. Дослідивши обставини справи, суд погоджується з доводами відповідача, що штатний розпис не є документом, який є підставою для визначення середньооблікової кількості працівників на підприємстві.

Суд звертає увагу, що упродовж 2022 року штатна чисельність працівників відповідача постійно змінювалася, до того ж деякі особи були працевлаштовані за сумісництвом з інших підприємств. Зазначені обставини також впливають на визначення середньооблікової кількості працівників на підприємстві.

Суд також звертає увагу, що Інструкцією чітко зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Це означає, що позивач невірно визначив середньооблікову кількість працівників на підприємстві відповідача, що обумовило безпідставне нарахування штрафних санкцій та пені. Отже, позов за таких обставин також є безпідставним і задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем виконано вимоги ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", отже не порушено права позивача та дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.11.2022 року у справі 400/3957/21 саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю; за наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю; після затвердження постановою Кабінету міністрів України №466 від 5 червня 2019 року Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці; сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами; позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Позивач не надав суду акту перевірки органу Держпраці, у якому було б встановлено факт недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2022 році, розрахунок адміністративно-господарських санкцій позивач здійснив лише на підставі інформаційно-аналітичної бази даних, а тому позивач передчасно звернувся з даним позовом до суду.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що дії відповідача були правомірними. Право позивача не порушено. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, то підстави для вирішення питання про повернення судового збору і витрат на правничу допомогу у цій справі відсутні.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 52, код ЄДРПОУ 25005978) до ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ';'АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ'' (пров. Біологічний, буд.2А, м. Дніпро, 49005, і.к. 42163782) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - залишити без задоволення.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін