Рішення

від 04.09.2023 по справі 160/11916/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/11916/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/11916/23 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРЕСК" до відповідача 1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

31.05.2023 року через підсистему Електронний суд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРЕСК" до Державної служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 08.03.2023 року № 346902 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 08.03.2023 року № 346903 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 15.03.2023 року № 357506 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 15.03.2023 року № 357532 про застосування адміністративно- господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 22.03.2023 року № 357580 про застосування адміністративно- господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2023 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845), відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою суду від 02.06.2023 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, зокрема:

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 08.03.2023 року №346902 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 08.03.2023 року № 346903 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 15.03.2023 року № 357506 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 15.03.2023 року № 357532 про застосування адміністративно- господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000 грн.;

- постанову Державної служби України з безпеки на транспорті Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області від 22.03.2023 року № 357580 про застосування адміністративно- господарського штрафу до ТОВ «ВЕРЕСК» в розмірі 17000грн.

- матеріали, на підставі яких прийнято оскаржувані товариством постанови (акти, накази, тощо) та інші докази щодо суті спору.

06.06.2023 року позивачем долучені до матеріалів справи докази відправлення позову разом із додатками, відповідачу 2.

19.06.2023 року відповідачем 2 через підсистему Електронний суд надано відзив на позовну заяву позивача. Долучені витребувані ухвалою суду додаткові докази по справі.

21.06.2023 року позивачем через підсистему Електронний суд подана письмова відповідь на відзив відповідача 2. Долучені докази направлення пояснень відповідачам.

31.07.2023 року продовжено строк розгляду адміністративної справи №160/11916/23 до 04.09.2023р.

У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у цій справі приймається судом 04.09.2023 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у лютому 2023 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку автомобілів DAF, тощо (та складено відповідні акти.

Зміст вказаних актів був зачитаний водію співробітником Укртрансбезпеки та вказано, що порушенням є відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографу до транспортного засобу.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області у березні 2023 року винесено постанови, у кількості п`яти постанов, про застосування адміністративно-господарського штрафу, якими вирішено стягнути з товариства штраф у сумі 17000,00 грн., по кожній постанові окремо, відповідно до абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач не погоджується з вказаними постановами, вважає їх протиправними, оскільки розгляд справи про порушення відбувся без присутності представника товариства.

Крім того, позивач зауважує, що в зазначених актах проведення перевірки, на підставі яких винесені оскаржувані постанови, власниками транспортних засобів зазначені інші особи, а ніж ТОВ «ВЕРЕСК».

Вказують, що жодних правовідносин а ні з власниками зазначених транспортних засобів, а ні з їх користувачами ТОВ «ВЕРЕСК» не мало.

Позивач посилається на відсутність у ТОВ «ВЕРЕСК» права власності або права користування транспортними засобами зазначених в актах проведення перевірки.

Вказують, що якщо перевізники здійснюють перевезення транспортним засобом із залученням водія вони, також, повинні оформити свої відносини із водієм у передбаченому законом порядку.

Товариство посилається на відсутності в штаті працівників осіб (водіїв), зазначених в актах проведення перевірки, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Таким чином, на їх думку, ТОВ «ВЕРЕСК» у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", тобто не є суб`єктом правопорушення і не може нести відповідальність відповідно до ст.ст. 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якими керувався Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті при винесенні оскаржуваних постанов.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

Ухвалою суду від 02.06.2023 року відкрито провадження в цій адміністративній справі, та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ухвалою суду від 02.6.2023 року, відповідачу 1 було запропоновано надати відзив на позовну заяву позивача по справі №160/11916/23.

Відповідачем 1 отримано вказану вище ухвалу суду, що також підтверджується матеріалами справи.

Станом на 04.09.2023 року відзив відповідачем 1 до суду надано не було.

Згідно із ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

Від відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що підстави для задоволення позову відсутні з таких підстав.

Вказують, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов`язок з забезпечення, а водія - пред`явлення для перевірки відповідних документів.

Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт».

Під час перевірки було встановлено, що транспортним засобом здійснювалося перевезення вантажів за відсутності на момент документів визначених ст. 48 Закону №2344-ІІІ, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Відповідач наголошує, що саме автомобільний перевізник, який зацікавлений в доведенні своїй позиції, має надати всю інформацію, яка може вплинути на результат розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 ( Інструкція №385)

Відповідно до п. 1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п. 2.7. Інструкції № 385,за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210х297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних. Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.

Посилаючись на ч. 2 ст. 48 Закону №2344-ІІІ, п 1, підп. 11.4, 11.6 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, відповідач наголошує, що товарно-транспортна накладна підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів (якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах), документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

У випадку ж перевезення вантажу для власних потреб, ТТН не оформляється.

Відповідач 2 вказує, що доводи позивача є безпідставними, оскільки матеріалами справи підтверджено вчинення адміністративно-господарського правопорушення саме ним як суб`єктом господарювання.

Щодо розгляду справи.

24 лютого 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 16.02.2023 № 10018/23/24-23 разом з актами № 352532, №352533 від 07.02.2023, який відбувся 08 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 24 лютого 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024197996 (пункт 9 списку).

06 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 03.03.2023 № 13632/23/24-23 та від 02.03.2023 № 13365/23/24-23 разом з актами № 352686, № 352725 від 15.02.2023, який відбувся 15 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 06 березня 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024492289 (пункт 26 списку).

14 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 10.03.2023 № 15126/23/24-23, який відбувся 22 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 14 березня 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024688388 (пункт 22 списку).

Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.

Отже, відповідач 2, вважає, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді.

Щодо тверджень позивача про те, що він не є автомобільним перевізником, вказують про таке.

Стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», надає визначення основних термінів, які вживаються у даному законі, зокрема:

- Автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Аналіз зазначеної норми дає підстави вважати, що перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт перевезення для власних потреб.

Тобто дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж для власних потреб чи надають послугу перевезення.

Перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що

надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

Договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником,

вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання;

Замовлення на перевезення вантажів - документ, який подає вантажовідправник перевізникові на доставляння обумовленої партії вантажів в узгоджені терміни; Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів; Вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення; Вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Здійснення перевезення за власний кошт свідчить про перевезення для власних потреб.

Згідно з наявних матеріалах перевірки автомобільним перевізником зазначено ТОВ «Вереск», а відтак твердження позивача про те, що послуг вантажного перевезення позивачем не надавалося є неправдивими.

Факт здійснення господарської операції фіксується в товарно-транспортному документі і його наявність є обов`язковою, в такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, (12 лютого 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №440/3783/18, адміністративне провадження №К/9901/21076/19, К/9901/22123/19 (ЄДРСРУ №87602342).

ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, документує рух матеріальних цінностей та є одним із доказів реальності здійснення господарської діяльності з постачання, що підтверджено у постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №810/3713/16.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу.

Вказують, що позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до КВЕД-2010: Клас 49.41 включає:

-усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом:

-перевезення лісоматеріалів;

-перевезення великогабаритних вантажів;

-рефрижераторні перевезення;

-перевезення великовагових вантажів;

-перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах;

-перевезення автомобілів;

-перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

Цей клас також включає:

-оренду вантажних автомобілів з водієм;

-вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або тваринної сили;

-надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.

Відтак, саме позивач є автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Враховуючи наведене, вважають, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до КВЕД-2010: Клас 49.41 включає:

-усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом:

-перевезення лісоматеріалів;

-перевезення великогабаритних вантажів;

-рефрижераторні перевезення;

-перевезення великовагових вантажів;

-перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення

автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах;

-перевезення автомобілів;

-перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

Встановлено, що посадовими особами відповідача 1 проводилась рейдова перевірка (перевірка на дорозі), вантажні, пасажирські перевезення, транспортних засобів, автомобільних перевізників всіх форм власності, резидентів/нерезидентів України, громадян, водіїв щодо дотримання Закону України «Про автомобільний транспорт» та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільного транспорту.

Під час здійснення перевірки, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки 07.02.2023 року на автодорозі Н-11,83км+700м. перевірено транспортний засіб марки DAF- тягач, державний номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ; напівпричіп марки KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , яким керував водій ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_5 від 11.08.2018р., здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН № 5 від 06.02.2023 року.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352532 від 07.02.2023 року.

Згідно копії акту, Акт № 352532 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.02.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 03.02.2023 року №014503.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства

транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 була відсутня особиста картка водія.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 , що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: особистої картки водія.

Отже, посадовими особами відповідача 1 було зафіксовано у акті про порушення ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р.

Виявлене порушення - відсутня особиста картка водія.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №346902 від 08.03.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «ВЕРЕСК» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки 07.02.2023 року на автодорозі Н-11,83км+700м. перевірено транспортний засіб марки DAF- тягач, державний номерний знак НОМЕР_6 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 ; напівпричіп марки WIRLTON, реєстраційний номер НОМЕР_8 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 , яким керував водій ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_10 від 20.09.2016р., здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН № 6 від 06.02.2023 року.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352533 від 07.02.2023 року.

Згідно копії акту, Акт № 352533 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07.02.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 03.02.2023 № 014503.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 була відсутня роздруківка даних про режим праці та відпочинку до цифрового тахографа.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: роздруківки даних про режим праці та відпочинку до цифрового тахографа.

Отже, вказаним актом, зафіксовано порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р.

Зокрема, виявлене порушення - відсутня роздруківка даних роботи тахографа.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №346903 від 08.03.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «ВЕРЕСК» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки 15.02.2023 року на автодорозі Н-11,83км+700м. перевірено транспортний засіб марки МАN, державний номерний знак НОМЕР_11 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію СТТ НОМЕР_12 , напівпричіп марки TRAILERS SDC, реєстраційний номер НОМЕР_13 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_14 , яким керував водій ОСОБА_3 , посвідчення водія НОМЕР_15 від 18.06.2014р., здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН № 5 від 14.02.2023року.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352686 від 15.02.2023 року.

Згідно копії акту, Акт № 352686 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 10.02.2023 № 014504.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства

транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 - був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: у відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Отже, вказаним актом зафіксовано порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р.

Виявлене порушення - відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №357506 від 15.03.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «ВЕРЕСК» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки 15.02.2023 року на автодорозі М-30, 916 км +897 м. перевірено транспортний засіб марки RENAULT сідловий тягач, державний номерний знак НОМЕР_16 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_17 , напівпричіп марки FLIEGL, реєстраційний номер НОМЕР_18 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_19 , яким керував водій ОСОБА_4 , посвідчення водія НОМЕР_20 від 18.06.201421.03.2019р., здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН № 10 від 14.02.2023 року.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №352725 від 15.02.2023 року.

Згідно копії акту, Акт № 352725 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2023 року, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 10.02.2023 №014504.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: у відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.

Отже, вказаним актом зафіксовано порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та ст.35 Закону України «Про дорожній рух».

Виявлене порушення - відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №357532 від 15.03.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «ВЕРЕСК» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті у ході рейдової перевірки 20.02.2023 року на автодорозі М-30, Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 916км + 897м. перевірено транспортний засіб марки DAF-тягач, державний номерний знак НОМЕР_21 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_22 , напівпричіп марки General Trailers TX34CW, реєстраційний номер НОМЕР_23 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_24 , яким керував водій ОСОБА_5 , посвідчення водія НОМЕР_25 від 27.11.2012р., здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН № 7 від 19.02.2023року.

За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №353517 від 15.02.2023 року.

Згідно копії акту, Акт № 353517 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.02.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 17.02.2023 року №014505.

Під час перевірки виявлено порушення статті 34, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: вимог пункту 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 № 385 - був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1, що полягала у відсутності на момент проведення перевірки документів, а саме: у відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Отже, актом зафіксовано порушення ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010р.

Виявлене порушення - відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №357580 від22.03.2023 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ «ВЕРЕСК» адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.

Направлення вказаних постанов позивачу підтверджується копією рекомендованого поштового відправлення та матеріалами справи.

Позивач із вказаними постановами не згоден, вважає їх безпідставними, незаконними і такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства, зокрема у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктами 1, пп. 2, 15, 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п. 8 Положення).

З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок № 1567) рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Згідно із п. 14, 15 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі);

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).

Відповідно до ст.1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно із ч.14 ст.6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Враховуючи вимоги ст.34 Закону №2344-ІІІ - автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною другою цієї ж норми передбачено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, аналіз змісту наведеної статті 48 Закону №2344 дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Абзацом третім ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, пунктами 1.1, 1.2 якого визначено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", «Про дорожній рух». Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3. Положення визначено, що воно поширюється на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Відповідно до вимог п. 6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І, якої цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", «Про дорожній рух».

Інструкції №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР (994_016).

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції № 385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (або картки водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом) (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв).

Автомобільний перевізник (у тому числі юридична особа, яка здійснює перевезення вантажу за власний кошт), здійснюючи внутрішні перевезення вантажу, зобов`язаний забезпечити наявність у водія транспортного засобу, обладнаного тахографом, при собі всіх документів, передбачених пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385, зокрема, у даному випадку, наявності при собі у водія транспортного засобу протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Пунктом 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010р. визначено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв.

Враховуючи вищезазначене, положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом (або копію графіка змінності водіїв), передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010р., та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010р.

Отже, за відсутності документів, зокрема, в цьому випадку протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, або копії графіка змінності водіїв на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.02.2020 року в справі №820/4624/17.

Як вбачається з актів проведення перевірки у водіїв на момент проведення перевірки, по кожному окремо акту, було встановлено відсутність особистої картки водія, відсутність роздруківки даних роботи тахографа, відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа, відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу та відсутність.

При цьому, як вбачається із позовної заяви, основним аргументом позивача, яким він обґрунтовує неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, є фактично те, що позивач у цьому випадку не є суб`єктом господарювання, який проводить діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажу.

Суд зазначає, що норми Положення №340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.

Окрім того, в контексті визначення позивача як суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах варто зазначити про таке.

З урахуванням змісту норм Закону №2344-ІІІ слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами (у тому числі визначення автомобільного перевізника у ст.1 Закону № 2344-III).

Зокрема, приписи ст. 60 Закону № 2344-III передбачають наявність спеціального суб`єкта відповідальності - автомобільного перевізника.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Абзацом 26 розділу І Правил №363 передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із матеріалами справи, позивач здійснює господарську діяльність за КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (згідно відомостей Єдиного

державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських

формувань).

Відповідно до КВЕД-2010: Клас 49.41 включає:

-усі види перевезень вантажним автомобільним транспортом:

-перевезення лісоматеріалів;

-перевезення великогабаритних вантажів;

-рефрижераторні перевезення;

-перевезення великовагових вантажів;

-перевезення непакованих вантажів (навалом або наливом), включаючи перевезення автоцистернами, у т.ч. збирання молока на фермах;

-перевезення автомобілів;

-перевезення відходів і брухту без діяльності щодо їх збирання або утилізації.

Цей клас також включає:

-оренду вантажних автомобілів з водієм;

-вантажні перевезення транспортними засобами з використанням людської або

тваринної сили;

-надання послуг водія без власного вантажного автотранспортного засобу.

Згідно товарно-транспортної накладної від 06.02.2023 року №5 позивач на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу.

У цій товарно-транспортній накладній позивач зазначений як автомобільний перевізник.

Згідно товарно-транспортної накладної від 06.02.2023 року №6 позивач на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_6 , здійснював перевезення вантажу.

У цій товарно-транспортній накладній позивач зазначений як автомобільний перевізник.

Згідно товарно-транспортної накладної від 14.02.2023 року №10 позивач на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_16 , здійснював перевезення вантажу.

У цій товарно-транспортній накладній позивач зазначений як автомобільний перевізник.

Згідно товарно-транспортної накладної від 14.02.2023 року №5 позивач на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_11 , здійснював перевезення вантажу.

У цій товарно-транспортній накладній позивач зазначений як автомобільний перевізник та замовник.

Згідно товарно-транспортної накладної від 19.02.2023 року №7 позивач на транспортному засобі з державним номером НОМЕР_26 , здійснював перевезення вантажу.

У цій товарно-транспортній накладній позивач зазначений як автомобільний перевізник та замовник.

Відтак, саме позивач є автомобільним перевізником в розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Автомобільний перевізник із аналогічними реєстраційними номерами вказаний і в акті проведення перевірки /у кожному акті окремо.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. N 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Правила № 363).

Відповідно до п. 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом підпунктів 11.4 і 11.6 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року у справі №815/3310/17 зазначив, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах.

Жодним нормативним актом не визначено обов`язку оформити ТТН для здійснення перевезення для власних потреб.

Встановивши з матеріалів справи, що позивач може здійснювати діяльність з перевезення вантажів автомобільним транспортом і транспортний засіб має бути обладнаний цифровим тахографом, доводи Товариства, що воно здійснювало перевезення для власних потреб, тощо, тому на нього не поширюються положення Інструкції №385, суд вважає неналежними.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача, як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.

Слід вказати, що відповідно до приписів пункту 6.1 Положення №340 такий транспортний засіб має бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а водій мати при собі, зокрема, протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тощо.

Позивачем у ході судового розгляду справи не надано доказів наявності у вказаному транспортному засобі встановленого тахографа, тощо, а відтак, виявлене посадовою особою відповідача вищезазначене порушення не спростовано жодними належними доказами, виходячи з вимог ст.ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За викладених обставин, виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, встановлення факту відсутності при перевезенні вантажу у водія на момент проведення перевірки документів, тощо визначених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», Інструкцією №385, а саме: особистої картки водія, роздруківки даних роботи тахографа, протоколу перевірки та адаптації тахографа, протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, суд приходить до висновку про порушення позивачем приписів ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за яке передбачена відповідальність, встановлена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тому оскаржувані постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000,00 грн./по кожній окремо, на позивача, є правомірними.

Наведений висновок відповідає правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17, від 19.03.2020 року у справі №823/1199/17, які підлягають обов`язковому врахуванню адміністративним судом за приписами ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, та узгоджується із позицією Третього апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 16.02.2023р. у справі №340/3268/22.

Щодо доводів позивача про те, що його не було повідомлено про розгляд справи, а тому він не міг подати свої доводи та заперечення, суд зазначає про таке.

Відповідно до п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з абзацом першим п.26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Абзацом другим п.26 Порядку № 1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Відповідно до абзацу першого п.27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

Абзацом другим цієї ж норми встановлено, що за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Встановлено, що 24 лютого 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 16.02.2023 № 10018/23/24-23 разом з актами № 352532, №352533 від 07.02.2023, який відбувся 08 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 24 лютого 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024197996 (пункт 9 списку).

06 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 03.03.2023 № 13632/23/24-23 та від 02.03.2023 № 13365/23/24-23 разом з актами № 352686, № 352725 від 15.02.2023, який відбувся 15 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 06 березня 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024492289 (пункт 26 списку).

14 березня 2023 року Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області рекомендованим листом направив повідомлення про розгляд справи від 10.03.2023 № 15126/23/24-23, який відбувся 22 березня 2023 року.

Факт направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається, що повідомлення про розгляду справи позивачу було направлено 14 березня 2023 року з трекером рекомендованого листа № 0600024688388 (пункт 22 списку).

Таким чином, відповідачем вжито усіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи, оскільки здійснено повідомлення у спосіб, визначений Порядком № 1567.

Отже, враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що позивач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та мав реальну можливість бути присутнім при такому розгляді.

Також, слід взяти до уваги висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 року у справі № 820/4810/17, в якій зазначено наступне: «відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу».

Отже, з урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що спірні постанови є правомірними, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У контексті перелічених положень КАС України в ході судового розгляду спору відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність застосування до позивача штрафу.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРЕСК" до відповідача 1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов.

Щодо розподілу судових витрат, а саме судового збору.

Оскільки позов не підлягає задоволенню, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРЕСК" до відповідача 1: Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідача 2: Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ВЕРЕСК" (51937, Дніпропетровська область, м.Камянське, пр. Наддніпрянський, 1А/141, код ЄДРПОУ 31980171).

Відповідач 1: Відділ державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті (49000, м.Дніпро, вул. Воскресенська, 24, код ЄДРПОУ 39816845).

Відповідач 2: Державна служба України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 04.09.2023 року.

Суддя В.В. Ільков