Рішення

від 04.09.2023 по справі 160/6906/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/6906/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Пономарьовим Анатолієм Анатолійовичем, до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-280999-55У від 15.12.2022 про сплату боргу (недоїмки) в сумі 37571,96 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37571,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач зареєструвався як фізична особа-підприємець до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003. Однак не здійснював підприємницьку діяльність та не подавав документи для включення інформації про нього, як фізичну особу-підприємця, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Протягом 2018-2020 рр. та з лютого 2022 року єдиний соціальний внесок за нього сплачував роботодавець. Попри те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 160/21013/21 було задоволено його позовну заяву, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 19.11.2020, позивач 15.12.2022 сформував нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022 та пред`явив її до примусового виконання. 29.03.2023 позивач ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 71228717 та отримав у Південному відділі державної виконавчої служби у м. Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-280999-55У від 15.12.2022 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37571,96 грн. Після отримання копії оскаржуваної вимоги позивач дізнався про порушення його прав відповідачем, що стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Одночасно з позовною заявою було подано заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку задоволено ухвалою суду від 07.04.2023, забезпечено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії, шляхом зупинення стягнення на підставі вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 37571,96 грн, на підставі якої державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито виконавче провадження № 71228717, - до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/6906/23.

Ухвалою суду від 10.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача докази: копію оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022, доказів її направлення/отримання платником податку (позивачем); копію інтегрованої картки платника зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування стосовно позивача за весь період її ведення; пояснення із підтверджуючими доказами, чи подавалась позивачем податкова звітність; розрахунок суми боргу до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) із зазначенням періодів та підстав нарахування; усі наявні документи, на підставі яких була сформована оскаржувана у цій справі вимога; пояснення із підтверджуючими доказами, на якій системі оподаткування перебував позивач.

28.04.2023 до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з доданими до нього документами, у тому числі витребуваними судом доказами. У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за даними інформаційної системи ДПС України фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 08.01.2003 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Кам`янська ДПІ (м. Кам`янське) у статусі «основний платник» на загальній системі оподаткування. Відповідно до актуальних відомостей інформаційної системи податкового органу станом на 20.04.2023 ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2011 є платником єдиного внеску. З метою контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями Державною податковою службою України впроваджено автоматичне нарахування сум єдиного внеску, які щоквартально відображуються в інтегрованій картці платника (ІКП) за кодом бюджетної класифікації 71040000. В ІКП ФОП ОСОБА_1 за кодом 71040000 проведено нарахування по єдиному внеску на загальну суму 37788,74 грн. Станом на 20.04.2023 в ІКП ФОП ОСОБА_1 , з урахуванням стягнення в межах виконавчого провадження єдиного внеску в сумі 216,78 грн, наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 37571,96 грн. Звітність за період з 01.01.2017 до 31.12.2022 ФОП ОСОБА_1 до податкових органів не подавалась. Щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 160/21013/21 про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 19.11.2020, відповідач у відзиві вказав, що скасування вимоги не дає підстав податковому органу для скасування боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування та підстав для нездійснення у подальшому нарахувань з єдиного соціального внеску до моменту зняття платника податків з обліку у контролюючому органі.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Станом на час розгляду справи заперечень до суду не надходило. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідно до наданої разом з відзивом копії витягу з інформаційної системи, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20.12.2002 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.

15.12.2022 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55 стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску становить 37571,96 грн.

До відзиву було додано, зокрема, копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55 від 15.12.2022 та копію конверту, в якому її було надіслано ОСОБА_1 , та повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з довідкою Укрпошти від 28.01.2023 про причину повернення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з наданою відповідачем разом з відзивом інформацією про нарахування єдиного внеску ФОП ОСОБА_1 було нараховано такі суми податку: 09.02.2018 8231,22 грн, 19.04.2018 2457,18 грн; 19.07.2018 2457,18 грн; 19.10.2018 2457,18 грн; 21.01.2019 2457,18 грн; 19.04.2019 2754,18 грн; 19.07.2019 2754,18 грн; 21.10.2019 2754,18 грн; 20.01.2020 2754,18 грн; 21.04.2020 2078,12 грн; 20.07.2020 1039,06 грн; 19.10.2020 3178,12 грн, 19.01.2021 2200,00 грн, усього в сумі 37571,96 грн.

08.03.2023 державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Боровик О.А. було відкрито виконавче провадження № 71228717 з примусового виконання вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-280999-55У від 15.12.2022 про сплату боргу (недоїмки) про стягнення з ОСОБА_1 37571,96 грн.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, з 14.03.2018 до 24.04.2020 ОСОБА_1 був працевлаштований у філії «Середньодніпровська ГЕС» Приватного акціонерного товариста «Укргідроенерго». 11.02.2022 ОСОБА_1 прийнято на роботу до філії «Середньодніпровська ГЕС» Приватного акціонерного товариста «Укргідроенерго».

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) у період з березня 2018 року до квітня 2020 року, та з лютого 2022 року до грудня 2022 року за ОСОБА_1 як за найманого працівника єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцем філією «Середньодніпровська ГЕС» Приватного акціонерного товариста «Укргідроенерго» (код ЄДРПОУ 00130814).

Відповідно до відомостей комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 160/21013/21, яке набрало законної сили 10.02.2022, було задоволено позовну заяву ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-280999-55У від 19.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн. У вказаному рішенні судом зазначено, що за даними особової картки платника податків нарахування єдиного внеску позивачу здійснювалось: 09.02.2018 - 8448,00 грн (за 2017 рік); 19.04.2018 - 2457,18 грн, 19.07.2018 - 2457,18 грн, 19.10.2018 - 2457,18 грн, 21.01.2019 - 2457,18 гр., (за перший - четвертий квартал 2018 року), 19.04.2019 - 2754,18 грн, 19.07.2019 - 2754,18 грн, 21.10.2019 - 2754,18 грн, 20.01.2020 - 2754,18 грн (за перший - четвертий квартал 2019 року), 21.04.2020 - 2078,12 грн, 20.07.2020 - 1039,06 грн, 19.10.2020 - 3178,12 грн (за перший - третій квартал 2020 року). Суд дійшов висновку, що відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом. Твердження відповідача про наявність у позивача статусу фізичної особи-підприємця не базується на фактичних обставинах та нормах права. Така обставина вказує на те, що позивач не є страхувальником у розумінні Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та не має обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464-VI).

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Нарахування заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску у період з 09.02.2018 (за 2017 рік) до 19.01.2021 (за IV квартал 2020 року) в сумі 37571,96 грн здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

У справі, що розглядається, спірним є питання наявності у позивача статусу платника єдиного внеску відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ і, як наслідок, наявності обов`язку сплачувати єдиний внесок у мінімальному розмірі за період 2017-2020 рр. відповідно до оскаржуваної вимоги за відсутності доходу від здійснення підприємницької діяльності.

При цьому, під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 набув статус суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року, тобто до набрання чинності Законом №755-IV. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до державного реєстратора з реєстраційною карткою про включення відомостей про нього до ЄДР відповідно до вимог Закону № 755-IV.

Так, відповідно до статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Згідно із частиною 2 статті 50 Цивільного кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України визначено, що громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

01 липня 2004 року набрав чинності Закон України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яким передбачено створення і формування Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі Закон № 755-IV у первинній редакції).

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону № 755-IV для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем, повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору за місцем проживання такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації ФОП.

Згідно з пунктом 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Таким чином, визначена процедура державної реєстрації з дати набрання чинності Законом № 755-IV передбачала встановлення волевиявлення особи щодо одержання правового статусу ФОП через здійснення повного (при первинному набутті) чи мінімального (при підтвердженні набутого статусу суб`єкта підприємницької діяльності до 01 липня 2004 року) комплексу дій шляхом подання державному реєстратору реєстраційної картки (документ встановленого зразка, який підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до ЄДР - абзац сьомий частини першої статті 1 Закону № 755-IV) та отримання свідоцтва про державну реєстрацію (документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію юридичної особи або ФОП - абзац дев`ятий частини першої статті 1 Закону № 755-IV).

03 березня 2011 року набрав чинності Закон № 2390-VI, яким було внесено зміни до Закону № 755-IV.

Пунктами 2-4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI було передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Свідоцтва про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, після настання встановленого пунктом 2 цього розділу строку вважаються недійсними.

Водночас, пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI визначено, що після закінчення передбаченого для включення відомостей до ЄДР строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до ЄДР. За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 01 липня 2004 року, включаються до ЄДР з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Таким чином, строк для включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких була проведена до 01 липня 2004 року, визначений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, закінчився 03 березня 2012 року. При цьому цей строк включення до ЄДР відомостей про фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація яких проведена до 01 липня 2004 року, підлягав застосуванню виключно у випадках самостійного подання останніми реєстраційних карток державному реєстратору.

Натомість відомості про фізичних осіб - підприємців, які самостійно не звернулись із відповідною заявою у строк, установлений пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI, підлягали включенню до ЄДР на підставі інформації, отриманої від тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій. Державні реєстратори, вносячи відомості про цих фізичних осіб - підприємців до ЄДР, зобов`язані були зробити відмітку про недійсність їхнього свідоцтва про державну реєстрацію.

25 квітня 2014 року набрав чинності Закон України від 25 березня 2014 року №1155-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до Єдиного державного реєстру» (далі - Закон № 1155-VII).

Цим Законом пункт 2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону № 755-IV викладено в новій редакції, відповідно до якої усі діючі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 01 липня 2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, зобов`язані подати державному реєстратору відповідно до вимог статті 19 цього Закону реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР. Державний реєстратор після отримання від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов`язаний включити відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з ЄДР.

До того ж Законом № 1155-VII виключено пункти 2-4 і 7-9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VI.

З пояснювальної записки до проекту Закону № 1155-VII вбачається, що Закон № 2390-VI має низку прогалин, що негативно впливає на права та законні інтереси суб`єктів господарювання. Зокрема, Законом № 2390-VI не встановлені кінцеві терміни передачі тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями державним реєстраторам юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про суб`єктів господарювання, які не включені до ЄДР, а також включення державними реєстраторами таких відомостей до ЄДР. З огляду на зазначене робота тимчасових міжвідомчих спеціальних комісій, а також процес включення може затягнутись на невизначений час. Водночас на законодавчому рівні не визначено механізм включення до ЄДР відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за їх зверненнями (у разі якщо відомості про них ще не передані тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями державним реєстраторам або з будь-яких обставин не включені державними реєстраторами до реєстру за результатами виконання Закону № 2390-VI). Ураховуючи, що проведення будь-якої реєстраційної дії, передбаченої Законом № 755-IV, можливо лише щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких містяться в ЄДР, суб`єкти господарювання до моменту їх включення не можуть: зареєструвати зміни до своїх установчих документів та змінити відомості про себе; припинити свою діяльність; отримати виписку, витяг, довідку з ЄДР.

Основною метою проекту Закону № 1155-VII є продовження процесу включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані до 01 липня 2004 року та до цього часу не подали державному реєстратору про себе відомості.

Для досягнення цієї мети Законом № 1155-VII внесені зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2390-VІ щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання», які дозволять проводити включення відомостей про діючих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до ЄДР.

Статус ФОП є формою реалізації конституційного права на підприємницьку діяльність, відсутність підтвердженого у визначеній державою формі реалізації цього права у нових умовах нормативно-правового регулювання після 2004 року виключає можливість автоматичного перенесення набутих до 01 липня 2004 року ознак суб`єкта господарювання, оскільки особа не може бути примушена до реалізації наданого їй права в цих умовах, а користується ним на власний розсуд (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 260/81/19).

Водночас зміни у процедуру адміністрування системи державної реєстрації фізичних осіб-підприємців, запроваджені законами № 2390-VI та № 1155-VII, не спростовують наведених висновків щодо природи визначення статусу ФОП, а лише визначають регулювання діяльності уповноважених органів у відношенні до фізичних осіб, які мають намір продовжувати здійснювати підприємницьку діяльність, розпочату ними до 01 липня 2004 року, що підтверджується виконанням ними обов`язку подати реєстраційну картку або ж констатації відмови особи від набуття статусу ФОП шляхом неподання реєстраційної картки, що за змістом нормативних приписів мало наслідком відмову в заміні свідоцтва про державну реєстрацію на бланки нового зразка та внесення відмітки до ЄДР про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 01 липня 2004 року, вважаються недійсними. Таким чином, виключалася можливість законного здійснення підприємницької діяльності, а відтак отримання доходу від такої діяльності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19 також зазначила, що існування нечіткого, суперечливого нормативного регулювання на час виникнення спірних правовідносин порушує принцип правової визначеності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відсутність офіційного підтвердження у ОСОБА_1 статусу ФОП шляхом проходження реєстраційних процедур у порядку, визначеному Законом № 755-IV, що виключає можливість законного здійснення підприємницької діяльності та отримання відповідних доходів, за відсутності фактичних доказів протилежного, виключає і можливість формальної та фактичної участі позивача у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування за відповідним статусом.

З урахуванням визначеного чинним законодавством України суб`єктного складу платників єдиного внеску, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 01.07.2020 у справі № 260/81/19, суд дійшов висновку, що позивач не мав статусу платника єдиного внеску у 2017-2020 роках відповідно до норм чинного законодавства України. Отже відповідач, при нарахуванні позивачу боргу зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 37571,96 грн, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки ним, як було встановлено під час судового розгляду, було протиправно визначено розрахунок недоїмки з єдиного соціального внеску.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач був офіційно працевлаштований у період з 14.03.2018 до 24.04.2020, за який єдиний соціальний внесок за нього, як за найманого працівника, сплачував роботодавець.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що складена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022 зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 37571,96 грн, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Під час розгляду даної справи судом встановлено безпідставне нарахування Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області єдиного внеску в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 у період з 09.02.2018 до 19.01.2021, що мало наслідком протиправне формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022.

При цьому суд зазначає, що у разі скасування вимоги про сплату боргу контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування в інтегрованій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність привести облікові дані позивача у відповідність із дійсним станом розрахунків з бюджетом, а тому наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника шляхом виключення суми недоїмки в сумі 37571,96 грн.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 32528798800006603085 від 03.04.2023, та за подання заяви про забезпечення позову 805,20 грн, що підтверджується квитанцією № 32528798800006603131 від 03.04.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України зазначені судові витрати у сумі 1878,80 грн підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-280999-55У від 15.12.2022, у сумі 37571,96 грн (тридцять сім тисяч п`ятсот сімдесят одна гривня 96 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1878,80 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.

Повний текст рішення складено 04.09.2023.

Суддя В.В. Рянська