Рішення

від 04.09.2023 по справі 160/6412/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року Справа № 160/6412/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана її представником адвокатом Ковалем Олександром Володимировичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які виразилися у протиправній відмові у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 045550018888 від 13.03.2023 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди:

з 01.09.1987 до 03.07.1990 період навчання за фахом у ПТУ № 51;

з 04.07.1990 до 19.09.2007 - період роботи у відділі технічного контролю контролером шинного виробництва по обслуговуванню цехів вулканізації і автокамерного на підприємстві ВАТ «Дніпрошина»;

з 01.10.2007 до 28.04.2017 - період роботи у відділі технічного контролю контролером шинного виробництва цеху вулканізації 4 розряду на підприємстві ТОВ «Український завод понадвеликогабаритних шин»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з моменту звернення на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.03.2023 ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Станом на час звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 50 років та мала пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи, зокрема, трудову книжку, копії витягів з наказів про атестацію робочого місця, довідку про підтвердження пільгового стажу. За результатами розгляду її заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області (відповідачем-2) було прийнято рішення № 045550018888 від 13.03.2023 про відмову у призначенні пенсії, підставою якої визначено відсутність пільгового стажу. Позивач вважає, що відповідач-2 протиправно не зарахував до її пільгового стажу період навчання з 01.09.1987 до 03.07.1990 та періоди роботи з 04.07.1990 до 19.09.2007, з 01.10.2007 до 28.04.2017 та прийняв оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії, яке порушує її право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, у тому числі відповідачам - 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву з доказами його обґрунтування; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію заяви позивача від 06.03.2023 про призначення пенсії та відомості про перелік доданих до заяви документів; постановлено витребувані докази надати суду у строк для подання відзиву.

18.04.2023 на електронну пошту суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому відповідач-2 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що заяву ОСОБА_1 від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, якого було визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 становив 34 роки 02 місяці 08 днів. Уточнюючих довідок для підтвердження спеціального стажу роботи позивач не надала. Оскаржуваним рішенням було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

25.04.2023 та 10.05.2023 через систему «Електронний суд» надійшли відзиви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у яких відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що у призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено з підстави відсутності пільгового стажу. Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 (справа № 1-5/2018 (746/15) має враховуватись при призначенні пенсії на пільгових умовах, право на яке виникло до 11.10.2017, тобто на вказану дату має бути досягнуто віку, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 11.10.2017 позивач не досягла віку 50 років. Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на яку посилається позивач, не підлягає застосуванню при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Правовідносини щодо визначення права на таку пенсію регламентуються положеннями ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є чинними та не визнавались неконституційними. В оскаржуваному рішенні було зазначено, що після надходження акту перевірки наданих довідок розгляд питання про призначення пенсії ОСОБА_1 буде поновлено. Прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, з яких вона призначається, є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву або зарахувати стаж. Права позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не порушено, оскільки заява ОСОБА_1 про призначення пенсії ним не розглядалася. Від відповідача-1 до суду надійшли витребувані докази.

У відповіді на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що відповідачем-2 при прийнятті рішення щодо призначення пенсії позивача протиправно не було застосовано положення п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020, які є найбільш сприятливими для позивача.

Станом на час розгляду справи інших заяв по суті справи до суду не надійшло. Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до відділу обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від 06.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Заяву ОСОБА_1 було прийнято і зареєстровано 06.03.2023 за № 3860, що підтверджується копією розписки-повідомлення спеціаліста Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. У розписці зазначено, що до заяви ОСОБА_1 від 06.03.2023 було додано копії її паспорта, довідки про РНОКПП, трудову книжку серії НОМЕР_1 , довідку № 17/45 від 22.02.2023 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, диплом НОМЕР_2 , свідоцтво про шлюб № НОМЕР_3 , свідоцтво про народження № НОМЕР_4 , заява про спосіб виплати пенсії, інші документи у кількості 5.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 045550018888 від 13.03.2023 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У рішенні зазначено, що ОСОБА_1 звернулась до територіальних органів Пенсійного фонду України 06.03.2023. Заявницею не надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, установленої для окремих категорій працівників у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника визначений у Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 (Порядок № 18-1). Згідно з цим Порядком зазначені періоди повинні розглядатись на Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах. Призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 буде можливо після надходження акту перевірки довідок. Також у рішенні вказано, що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю пільгового стажу, передбаченого ч. 2 ст. 114 цього Закону.

Копію зазначеного рішення направлено позивачу відділом обслуговування громадян № 1 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з повідомленням № 0400-010204-8/35122 від 17.03.2023.

Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , заповнена вперше 04.07.1990, містить, зокрема, такі записи:

запис № 1 навчання у Дніпропетровському СПТУ-51 з 01.09.1987 до 04.07.1990;

запис № 2 04.07.1990 прийнята на роботу в Дніпропетровське виробниче об`єднання «Дніпрошина» в ОТК контролером шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного по третьому розряду (наказ № 762 від 04.07.1990);

запис № 3 11.09.1991 виробниче об`єднання «Дніпрошина» перетворено на орендне підприємство «Дніпрошина» (наказ № 540-р від 11.09.1991);

запис № 4 05.09.1994 Дніпропетровське орендне підприємство перетворено на Дніпропетровське відкрите акціонерне товариство «Дніпрошина» (наказ № 354-р від 05.09.1994);

запис № 5 01.10.1996 переведена у відділі технічного контролю контролером шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного по четвертому розряду (наказ № 714 від 01.10.1996);

запис № 6 01.06.2000 переведена у відділі технічного контролю контролером шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного по п`ятому розряду (наказ № 374 від 14.06.2000);

запис № 7 на підставі наказів № 447 від 26.12.2000, № 667-р від 21.12.2005 робоче місце атестовано та встановлено право на пільгову пенсію за Списком № 2;

запис № 8 17.08.2006 переведена у відділі технічного контролю контролером шинного виробництва з обслуговування цехів вулканізації, автокамерного по п`ятому розряду (наказ № 2689 від 03.08.2006);

запис № 9 19.09.2007 звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України (наказ № 488 від 17.09.2007);

запис № 10 01.10.2007 прийнята на роботу в Український завод понадвеликогабаритних шин до відділу технічного контролю контролером шинного виробництва цеху вулканізації по четвертому розряду (наказ № 348/К від 03.10.2007);

запис № 11 - про виправлення у записі № 10 від 01.10.2007;

запис № 12 - на підставі наказів № 210 від 20.10.2005, № 312 від 19.10.2010 робоче місце атестовано та встановлено право на пільгову пенсію за Списком № 2;

запис № 13 21.10.2010 професію контролера шинного виробництва цеху вулканізації відділу технічного контролю перейменовано на контролера шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації відділу технічного контролю (наказ № 254/К від 20.10.2010);

запис № 14 - на підставі наказу № 75 від 29.04.2016 робоче місце атестовано та встановлено право на пільгову пенсію за Списком № 2;

запис № 15 - 28.04.2017 звільнена за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ № 69/КУ від 28.04.2017).

Відповідно до форми РС-право страховий стаж ОСОБА_1 (дата звернення 06.03.2023) становив 34 роки 02 місяці 08 днів. До страхового стажу зараховано, зокрема, період навчання з 01.09.1987 до 03.07.1990, періоди роботи з 04.07.1990 до 19.09.2007, з 01.10.2007 до 28.04.2017. Відомості про пільговий стаж (за Списком № 2) у розрахунку стажу відсутні.

Відповідно до копії диплома НОМЕР_2 , виданого 04.07.1990, реєстраційний № 269, ОСОБА_2 з 01.09.1987 до 03.07.1990 навчалася у професійно-технічному училищі № 51 м. Дніпропетровська на базі середньої освіти за професією контролер шинного виробництва, рішенням кваліфікаційної комісії від 03.07.1990 їй було присвоєно кваліфікацію контролера шинного виробництва третього розряду.

Зміна прізвища позивача з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » після реєстрації шлюбу 24.08.1991 підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 .

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 557 від 26.09.2013, виданою ВАТ «Дніпрошина», ОСОБА_5 працювала повний робочий день на Дніпропетровському шинному заводі імені ХХVз`їзду КПРС (на час видачі довідки - ВАТ «Дніпрошина»), виконувала роботу у шкідливих та важких умовах праці на виробництві шинному у відділі технічного контролю (хімічне виробництво):

за період з 04.07.1990 до 31.12.1991 01 рік 05 місяців 28 днів за професією контролер шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2, розділ ХІ «Хімічне виробництво», підрозділ 2 «Допоміжні роботи» код КП 8231 ДК 003:2010 (постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173);

за період з 01.01.1992 до 10.03.1994 02 роки 02 місяці 10 днів за професією контролер шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2, розділ Х «Хімічне виробництво», підрозділ А пункт 3 2110А030-1754б код КП 8231 ДК 003:2010 (постанова Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10);

за період з 11.03.1994 до 15.01.2003 08 років 10 місяців 05 днів за професією контролер шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації та автокамерного; контролер шинного виробництва з обслуговування цехів: вулканізації та автокамерного з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2, розділ Х «Хімічне виробництво», підрозділ А пункт 3 2110А030-1754б код КП 8231, 8231 ДК 003:2010 (постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162);

за період з 16.01.2003 до 19.09.2007 04 роки 08 місяців 04 дні за професією контролер шинного виробництва з обслуговування цехів: вулканізації та автокамерного з повним робочим днем, що передбачено Списком № 2, розділ Х «Хімічне виробництво», підрозділ А 10А; 10А.3-3а код КП 8231 ДК 003:2010 (постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003).

Підставою для видачі довідки зазначено такі документи: архівна особова картка форми Т-2, штатний розпис, відомості про заробітну плату за вказаний період, накази з атестації робочих місць № 257р від 19.07.1996, № 447р від 26.12.2000, № 667р від 21.12.2005, погоджені з головним експертом області. З 17.08.1992 до 26.09.1995 відпустка по догляду за дитиною.

Згідно з довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 17/45 від 22.02.2023, виданою ТОВ «Український завод понадвеликогабаритних шин», ОСОБА_1 працювала повний робочий день ТОВ «Український завод понадвеликогабаритних шин»:

виконувала роботу з шкідливими та важкими умовами праці у виробництві хімічному, шинному, відділ технічного контролю за професією, посадою контролер шинного виробництва цеху вулканізації, контролер шинного виробництва з обслуговування цеху вулканізації, що передбачена Списком № 2 розділ Х підрозділ 10А А. пунктом 10А. 3-3а (постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003) за період з 01.10.2007 до 12.07.2016 04 роки 02 місяці;

виконувала роботу з шкідливими та важкими умовами праці у виробництві хімічному, шинному, відділ технічного контролю за професією, посадою контролер шинного виробництва цеху вулканізації, що передбачена Списком № 2 розділ Х підрозділ 1) пунктом «б» (постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016) за період з 10.08.2016 до 08.04.2017 01 місяць 06 днів.

Разом стаж роботи на підприємстві за Списком № 2 становить 04 роки 03 місяці 06 днів, звільнена 28.04.2017.

Підставою для видачі довідки зазначено такі документи: архівна картка форми П-2, відомості про заробітну плату за вказаний період, штатний розпис, табель робочого часу, узгоджені головним держекспертом первинна атестація робочих місць наказ № 210 від 20.10.2005, атестації робочих місць накази № 312 від 19.10.2010, № 75 від 29.04.2016, лист № 2676/0/192-16 від 01.06.2016 «Про поширення дії раніше проведеної атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до форми ОК-5 спеціальний стаж позивача у спірні періоди обліковувався за такими кодами, передбаченими Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (пункт 1 розділу І):

у ВАТ «Дніпрошина» (код ЄДРПОУ 05768898) у період 1998-2006 рр. (по 12 місяців), 2007 рік (08 місяців 19 днів) за кодом ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць;

у ТОВ «Український завод понадвеликогабаритних шин» (код ЄДРПОУ 33115398) у період травень-грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року, вересень-грудень 2011 року, січень-серпень 2012 року, листопад-грудень 2012 року, січень-квітень 2013 року, серпень-жовтень 2013 року, березень 2014 року, травень-листопад 2014 року, червень-грудень 2016 року, квітень 2017 року за кодом ЗПЗ013Б1 - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У розрахунку стажу позивача (форма РС-право) станом на дату звернення 06.03.2023 відсутні відомості про зарахування до її пільгового стажу періодів роботи на роботах за професіями, передбаченими Списком № 2. Водночас, зазначені періоди зараховано до загального страхового стажу позивача.

Як вказано в оскаржуваному рішенні № 045550018888 від 13.03.2023 та відзиві відповідача-2 підставою для відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 стало ненадання довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Разом з тим, судом встановлено, що в трудовій книжці позивача наявні відповідні записи про спірні періоди роботи на роботах за професіями, передбаченими Списком № 2, а також про атестацію робочих місць та встановлення права на пільгову пенсію за Списком № 2.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з пунктом «б статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.

Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).

Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.

Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

При вирішенні зазначеного спору судом відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, роботодавці зобов`язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналіз зазначених норм свідчить, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Виходячи з викладеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідачем-2 не заперечується приналежність робіт, виконуваних позивачем у період з 04.07.1990 до 19.09.2007 та з 01.10.2007 до 28.04.2017, та її професій у спірні періоди до таких, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Разом з тим, наведені відповідачем-2 мотиви щодо незарахування вказаних періодів до пільгового стажу позивача за Списком № 2 в силу встановлених обставин та правової позиції Великої Палати Верховного Суду є протиправними, оскільки в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 та довідках № 557 від 26.09.2013, № 17/45 від 22.02.2023 наявні усі необхідні відомості, які визначають її право на зарахування спірного періоду саме до пільгового стажу за Списком № 2. Крім того, у матеріалах пенсійної справи позивача, копію якої було надано відповідачем-1, містяться копії наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1987 до 03.07.1990 у професійно-технічному училищі № 51 м. Дніпропетровська суд зазначає таке.

Відповідно до диплома НОМЕР_2 , виданого 04.07.1990, реєстраційний № 269, позивач з 01.09.1987 до 03.07.1990 навчалася у професійно-технічному училищі № 51 м. Дніпропетровська на базі середньої освіти за професією контролер шинного виробництва, рішенням кваліфікаційної комісії від 03.07.1990 їй було присвоєно кваліфікацію контролера шинного виробництва третього розряду.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час навчання особи.

На момент навчання ОСОБА_1 правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» від 28.06.1974 № 2778-VIII.

Згідно із ст. 42 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про народну освіту» професійно-технічні навчальні заклади є основною школою професійно-технічної освіти молоді і формування гідного поповнення робітничого класу. До професійно-технічних навчальних закладів (училищ, професійних шкіл) приймаються громадяни СРСР, які закінчили восьмирічну або середню загальноосвітню школу.

Особам, які закінчили професійно-технічні навчальні заклади, присвоюється відповідна кваліфікація (розряд, клас, категорія) з професії і видається атестат встановленого зразка, а тим, хто добився особливих успіхів у навчанні при зразковій поведінці, - атестат з відзнакою. Особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою (стаття 48 Закону № 2778-VIII).

Згідно із статтею 32 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки «Про освіту» професійно-навчальними виховними закладами є: професійно-технічне училище, професійні училища різних рівнів.

З наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що враховуючи зарахування позивача на роботу за набутою професією «контролер шинного виробництва» 04.07.1990, відповідач-2 протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача час її навчання у професійно-технічному училищі № 51 м. Дніпропетровська з 01.09.1987 до 03.07.1990.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок).

Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та прийняття рішення за заявою позивача від 06.03.2023 здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.

З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 045550018888 від 13.03.2023, яким оформлено відмову у призначенні пенсії позивачу, зобов`язати відповідача-2 зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період її навчання з 01.09.1987 до 03.07.1990 та періоди роботи з 04.07.1990 до 19.09.2007, з 01.10.2007 до 28.04.2017.

Щодо позовних вимог про зобов`язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, до компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.

Беручи до уваги, що підставою відмови у призначенні пенсії відповідачем-2 в оскаржуваному рішенні визначено відсутність пільгового стажу у позивача, з метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог, обирає належний спосіб захисту порушеного права позивача та зобов`язує відповідача-2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 06.03.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з виходом за межі позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-1 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред`явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0037510003 від 30.03.2023.

Відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 045550018888 від 13.03.2023 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період навчання у професійно-технічному училищі з 01.09.1987 до 03.07.1990 включно та періоди роботи з 04.07.1990 до 19.09.2007 включно, з 01.10.2007 до 28.04.2017 включно;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 06.03.2023 та прийняти рішення у встановленому порядку відповідно до вимог законодавства, з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження: 61022, м. Харків, Майдан Свободи, 3 під`їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344.

Повний текст рішення складено 04.09.2023.

Суддя В.В. Рянська