КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2023 року справа №320/13775/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлобуд» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративно суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлобуд» (далі позивач, ТОВ «БК «Житлобуд») до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач-1), Державної податкової служби України (далі відповідач-2) із позовом, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 24.11.2022 №7703332/42459132, від 02.12.2022 №7767037/42459132, від 02.12.2022 №7767038/42459132, прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Київській області;
- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних постачальником ТОВ «БК «Житлобуд» податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3 датою їх фактичного подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «БК «Житлобуд» було подано до контролюючого органу податкові накладні від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3 для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак рішеннями від 24.11.2022 №7703332/42459132, від 02.12.2022 №7767037/42459132, від 02.12.2022 №7767038/42459132 було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.
Позивач звернув увагу на те, що спірні рішення не містять жодних вказівок на конкретні документи, які нібито не були надані. Інформація, вказана контролюючим органом в довідковій інформації рішень по ПН, взагалі не має будь-якого стосунку до відмічених причин відмови у реєстрації спірних податкових накладних, адже всі первинні документи щодо виконання робіт, придбаних товарів, їх транспортування та оплати, разом з поясненнями були надані контролюючому органу разом з повідомленнями про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
Відповідачі позов не визнали, подавши до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що за результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів про підтвердження реальності здійснення операцій Комісією ГУ ДПС у Київській області були прийняті рішення від 24.11.2022 №7703332/42459132, від 02.12.2022 №7767037/42459132, від 02.12.2022 №7767038/42459132 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з вказаною конкретною причиною відмови у реєстрації, а саме: ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме Договір оренди спецтехніки з неплатником ПДВ, в якого відсутні 20ОПП або інші підтвердження спецтехніки. Також в договорі оренди не вказана ціна оренди.
Відповідачі зазначили, що подані позивачем для реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3 документи не відповідають вичерпному переліку, а зміст первинних документів не дозволяє однозначно з`ясувати фактичні обставини здійснення фінансово-господарських операцій.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про здійснення розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлобуд» (ідентифікаційний код 42459132, місцезнаходження: 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Будівельна, будинок 13) зареєстроване як юридична особа 07.09.2018, номер запису 1003391070006017733, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 52-54, Т-1).
Основним видом економічної діяльності ТОВ «БК «Житлобуд» за КВЕД є: 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва, інші: 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.69 Виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 42.91 Будівництво водних споруд; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.13 Розвідувальне буріння; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 81.21 Загальне прибирання будинків; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 42.21 Будівництво трубопроводів; 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.
26.04.2019 між ТОВ «Канбуд» (далі - Генпідрядник) та ТОВ «БК «Житлобуд» (далі - Підрядник) було укладено договір будівельного підряду №7103 (далі Договір) (а.с.246-250, Т-1; 1-11, Т-2).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов`язується на власний ризик власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати Генпідряднику відповідно до умов договору та Проєктної документації комплекс будівельно-монтажних робіт, які визначаються в Угодах (надалі - Роботи) та Супутні загальнобудівельні роботи, в безпосередньо пов`язані з основними Роботами, та роботи з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію в межах ліцензії Підрядника, а Генпідрядник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, забезпечити Підрядника Проектною документацією, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Підрядником та прийнятих Генпідрядником Робіт та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів, обладнання, за винятком наданих Генпідрядником, відповідно до умов Договору.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що склад, вартість, обсяги, строки (терміни) та режим виконання Робіт, робіт з поліпшення Об`єкту після вводу в експлуатацію, та їх етапів, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання Робіт, їх якісні та інші характеристики, інші додаткові умови визначаються в Угодах до Договору.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно з підписаними Сторонами Угодами до Договору.
Відповідно до пункту 3.2. Договору остаточна вартість Робіт, яку має сплатити Генпідрядник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних Сторонами на виконання цього Договору.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Сторони можуть змінювати вартість Робіт за взаємною згодою, шляхом підписання відповідних додаткових угод до відповідних угод до Договору.
Підпункт 3.7.1. Договору передбачає, що Генпідрядник, у разі необхідності, вправі здійснювати авансові платежі на користь Підрядника.
Згідно пункту 6.1. Договору датою прийняття виконаних Підрядником та прийнятих Генпідрядником Робіт є дата підписання Сторонами Актів окремо по кожній Угоді.
ТОВ «Канбуд» та ТОВ «БК «Житлобуд» на виконання умов Договору підписали Угоду від 15.09.2019 №710337, у відповідності до якої в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Підрядник зобов`язується виконати роботи з улаштування тимчасової парковки по об`єкту будівництва: «Будівництво житлового-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва» і здати Генпідряднику виконані Роботи (а.с. 59, Т-2).
Відповідно до пункту 1 статті 2 вказаної Угоди загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів) на дату підписання цієї Угоди становить 920661,61 грн., крім того ПДВ (20%) в сумі 184132,32 грн., разом з ПДВ 1104793,93 грн., що підтверджується Договірною ціною, що є Додатком №1 до цієї Угоди.
Пунктом 2 статті 2 вказаної Угоди передбачено, що авансування Робіт відбувається на підставі письмових запитів Підрядника. Сплата авансу здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів від дати отримання Генпідрядником такого запиту та за умови попереднього погодження Генпідрядником суми авансового платежу.
Також, ТОВ «Канбуд» та ТОВ «БК «Житлобуд» на виконання умов Договору підписали Угоду від 16.09.2019 №710315, у відповідності до якої в порядку та на умовах, визначених цією Угодою, Підрядник зобов`язується виконати демонтажні роботи по об`єкту будівництва: «Будівництво житлового-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва» і здати Генпідряднику виконані Роботи (а.с. 15, Т-2).
Відповідно до пункту 1 статті 2 вказаної Угоди загальна вартість Робіт (з урахуванням вартості матеріалів) на дату підписання цієї Угоди становить 267750,00 грн., крім того ПДВ (20%) в сумі 53550,00 грн., разом з ПДВ 321300,00 грн., що підтверджується Договірною ціною, що є Додатком №1 до цієї Угоди.
Пунктом 2 статті 2 вказаної Угоди передбачено, що авансування Робіт відбувається на підставі письмових запитів Підрядника. Сплата авансу здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів від дати отримання Генпідрядником такого запиту та за умови попереднього погодження Генпідрядником суми авансового платежу.
Відповідно до заключних виписках по рахунку НОМЕР_1 позивача відкритого в АТ КБ «Приватбанк» надійшли такі платежі:
-17.10.2022 у сумі 847056,46 грн. від ТОВ «Канбуд» (сплата за роботи з улаштуванням тимчасової парковки згідно угоди №710337 від 15.09.2019 до договору №7103 від 26.04.2019 в т.ч. ПДВ (20%) 141176,08 грн.) (а.с. 72, Т-2);
-25.10.2022 у сумі 625000,00 грн. від ТОВ «Канбуд» (сплата за демонтажні роботи згідно угоди №71035 від 16.09.2019 до договору №7103 від 26.04.2019 в т.ч. ПДВ (20%) 104166,67 грн.) (а.с. 61, Т-2);
-09.11.2022 у сумі 400000,00 грн. від ТОВ «Канбуд» (сплата за демонтажні роботи згідно угоди №710315 від 16.09.2019 до договору №7103 від 26.04.2019 в т.ч. ПДВ (20%) 66666,67 грн.) (а.с. 71, Т-2).
За фактом настання першої з подій позивач склав та подав для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №14 від 17.10.2022 на суму 847056,46 грн., в т.ч. ПДВ 141176,08 грн., №15 від 25.10.2022 на суму 625000,00 грн., в т.ч. ПДВ 104166,67 грн. та №3 від 09.11.2022 на суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. (а.с. 22, 24, 26, Т-1).
За результатом обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, про що позивачу направлено квитанції від 01.11.2022, 14.11.2022 та від 30.11.2022 (а.с. 23, 25, 27, Т-1).
В якості підстав для зупинення реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3 відповідачем вказано: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У квитанції від 01.11.2022, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №14 від 17.10.2022 додатково повідомлено: показник=2.5653%, Р=24700.29.
У квитанції від 14.11.2022, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №15 від 24.10.2022 додатково повідомлено: показник=2.5653%, Р=135496.48.
У квитанції від 30.11.2022, в якій повідомлено про зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 09.11.2022 додатково повідомлено: показник=2.4519%, Р=5495.94.
Позивач, не погоджуючись з підставами зупинення реєстрації податкових накладних, відповідно до пункту 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року №1165, через Єдине вікно подання електронних документів ДПС України направив на адресу Головного управління ДПС у Київській області повідомлення від 22.11.2022 №1 (а.с. 28, Т-1) про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 17.10.2022 №14 та від 30.11.2022 №2 (а.с. 30, Т-1) про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3, які, на думку позивача, повністю розкривають зміст господарських операцій та підтверджують документальне оформлення проведених господарських операцій.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення від 24.11.2022 №7703332/42459132, від 02.12.2022 №7767037/42459132, від 02.12.2022 №7767038/42459132, якими у реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3 відмовлено.
В якості підстави для прийняття вказаних рішень Комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).
В рішення від 24.11.2022 №7703332/42459132 по податковій накладній від 17.10.2022 №14 у графі додаткова інформація вказано: Договір оренди спецтехніки з неплатником ПДВ, в якого відсутні 20ОПП або інші підтвердження спецтехніки. Також в договорі оренди не вказана ціна оренди.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргами на спірні рішення (а.с. 38-40, Т-1).
За результатами розгляду вказаних скарг Державною податковою службою України були прийняті рішення від 22.12.2022 №77726/42459132/2, від 22.12.2022 №77743/42459132/2 та від 22.12.2022 №77757/42459132/2, якими спірні рішення залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с. 41-43, Т-1).
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України під час здійснення операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі Порядок №1246).
Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).
У той же час, положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України регламентовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (далі Порядок №1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 р. №520 (далі Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку №520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктом 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).
За правилами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, в розрізі положень пунктів 12, 13 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
З аналізу оскаржуваних рішень суд встановив, що підставою для їх не прийняття слугував висновок контролюючого органу про ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Отже в оскаржуваних рішеннях відповідачем-1 фактично було лише процитовано положення пунктів 5 та 11 Порядку №520, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача-1, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.
Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 5 Порядку №520.
Разом з цим, матеріали справи свідчать про те, що під час реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3 такі документи були надані позивачем контролюючому органу на власний розсуд, у зв`язку з не конкретизацією, які саме документи варто надати позивачу до контролюючого органу договори, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, інвойси, вантажно-митні декларації.
Пунктом 26 Порядку №1165 передбачено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1165 до складу комісій регіонального рівня входять посадові особи головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
До складу комісії центрального рівня входять посадові особи ДПС.
Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів (пункт 30 Порядку №1165).
Абзацом 5-6 пункту 40 Порядку №1165 визначено, що рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.
Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.
Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні (абзаци 8-9 пункту 40 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Пунктом 45 Порядку №1165 визначено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
Отже, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) передбачає проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 від Головного управління ДПС у Київській області витребувано, зокрема, докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; її склад; копію протоколу засідання комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, на якому розглядалось питання щодо реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3.
На виконання вимог ухвали, відповідач-1 надав до суду докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
Наказом Головного управління ДПС у Київській області від 19.07.2022 №198 затверджено склад комісії, наказано комісії здійснювати свою діяльність відповідно до вимог Постанови №1165 та Наказу №520. Наказами Головного управління ДПС у Київській області від 08.11.2022 №503 та 25.11.2022 №535 внесено зміни до складу комісії.
Відповідно до витягу з протоколу від 24.11.2022 №368/10-36-18-03-03 під час засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області членами комісії розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення згідно з додатками 1, а також ухвалено одноголосне рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по СГ (ПН від 17.10.2022 №14) згідно з додатками 1.
Відповідно до витягу з протоколу від 02.12.2022 №384/10-36-18-03-03 під час засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо платників податків, які перебувають на обліку в ГУ ДПС у Київській області членами комісії розглянуто подані суб`єктами господарювання повідомлення згідно з додатками 1, а також ухвалено одноголосне рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних по СГ (ПН від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3) згідно з додатками 1.
Суд зазначає, що абзацом другим пункту 5 Порядку №1165 регламентовано, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, що відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом 7 цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Згідно з пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, які є додатком 3 до вказаного порядку, критерієм ризиковості здійснення операцій визначено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
З матеріалів справи суд встановив, що у квитанціях від 01.11.2022, від 14.11.2022 та 30.11.2022 як підстава для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем-1 вказано, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Як було вказано вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів господарської діяльності позивача є: «Підготовчі роботи на будівельному майданчику», код КВЕД 43.12.
Матеріалами справи підтверджено, що господарська операція, в межах якої складено податкові накладні від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3, стосуються коду КВЕД діяльності позивача.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарських операцій, факту наявності дати виникнення першої події (постачання товарів або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складено податкову накладну.
Приймаючи усі оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних контролюючим органом визначено його підстави як ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності повних типових форм та галузевої специфіки, накладних, проте жодної деталізації, яких саме документів не надано, відповідачем-1 не вказано, як і не деталізовано обставини недостатності поданих платником податків документів з метою реєстрації податкових накладних.
Щодо додаткової інформації відповідача-1 зазначеної в рішенні від 24.11.2022 №7703332/42459132 по податковій накладній від 17.10.2022 №14, а саме: Договір оренди спецтехніки з неплатником ПДВ, в якого відсутні 20ОПП або інші підтвердження спецтехніки. Також в договорі оренди не вказана ціна оренди, суд зазначає таке.
У відзиві на позовну заяву, представником відповідачів зазначено, що Договір оренди транспортних засобів та будівельної техніки від 25.04.2019 №250400 складено з неплатником ПДВ ТОВ «Альфа-Рентал». У вказаного підприємства відсутня форма 20-ОПП чи будь-які інші підтвердження спеціальної техніки.
Позивачем до суду надано повідомлення за формою №20-ОПП ТОВ «Альфа-Рентал» подане 28.11.2022, отже на момент розгляду скарги на вказане рішення вказаний недолік був виправлений.
Відповідачем у рішенні від 24.11.2022 №7703332/42459132 зазначено, що в договорі оренди не вказана ціна оренди, проте останнім не конкретизовано в якому саме договорі оренди, не зазначено реквізити такого договору.
Водночас, в Договорі оренди транспортних засобів та будівельної техніки від 25.04.2019 №250400, на який посилається відповідач-1 у відзиві щодо інших обставин, у пункті 2.2 зазначено, що вартість оренди кожної одиниці орендованого майна визначається Сторонами в додатках до цього договору (а.с. 59, Т-2), ціна кожної одиниці орендованого майна зазначено в акті надання послуг від 31.10.2022 №10 (а.с. 71, Т-1).
Суд відмічає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст господарських операцій та, за висновком суду, є належними та достатніми для реєстрації таких у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Варто наголосити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 25.11.2022 у справі №320/3483/21, 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 21.05.2019 по справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.
Суд враховує, що індивідуальний акт, виданий суб`єктом владних повноважень є документом, прийнятим з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акта, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15 та від 09.11.2022 №3, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчать про протиправність таких рішень.
Окрім цього під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.
У своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.
Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).
В ході реалізації цих принципів необхідно враховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.
Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є: право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред`явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом; виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДПС у Київській області з прийняття спірних рішень, в яких не наведені мотиви їх ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем-1 як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, що в свою чергу свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача-1, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.
Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.
Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальне проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу-1, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2022 №7703332/42459132 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.10.2022 №14; від 02.12.2022 №7767037/42459132 про відмову в реєстрації податкової накладної від 09.11.2022 №3 та від 02.12.2022 №7767038/42459132 про відмову в реєстрації податкової накладної від 25.10.2022 №15, поданих на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлобуд».
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних постачальником ТОВ «БК «Житлобуд» податкових накладних від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3 датою їх фактичного подання, суд звертає увагу на таке.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5 дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду під час вчинення дій/прийняття рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії з реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
Суд звертає увагу на те, що податкова накладна №14 від 17.10.2022 була подана на реєстрацію 01.11.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 01.11.2022. Податкова накладна №15 від 25.10.2022 була подана на реєстрацію 14.11.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 14.11.2022. А податкова накладна №3 від 09.11.2022 була подана на реєстрацію 30.11.2022, а тому підлягає реєстрації у день її подання, тобто 30.11.2022.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 8052,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 20.03.2023 №3965 на суму 8052,00 грн.
Враховуючи задоволення позову у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до виникнення спірних правовідносин.
Керуючись статтями 243-246, 249, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.11.2022 №7703332/42459132, від 02.12.2022 №7767037/42459132, від 02.12.2022 №7767038/42459132.
3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 17.10.2022 №14, від 25.10.2022 №15, від 09.11.2022 №3, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлобуд» (ідентифікаційний код 42459132), датою їх подання на реєстрацію.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Житлобуд» (ідентифікаційний код 42459132, місцезнаходження: 08140, Київська область, Бучанський район, село Білогородка, вулиця Будівельна, будинок 13) судовий збір у розмірі 8052,00 грн. (вісім тисяч п`ятдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 5-А).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 31.08.2023.
Суддя Кушнова А.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2023 |
Оприлюднено | 06.09.2023 |
Номер документу | 113206683 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Кушнова А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні