Рішення

від 04.09.2023 по справі 520/7063/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 р. № 520/7063/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Юа» (м. Харків, пр. Гагаріна, 1, к. 301) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтаір Юа» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 00/4021/0416 від 06.03.2023, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області відносно позивача, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 12000,00 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 3000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірне повідомлення-рішення є протиправним та таким, що на думку позивача, підлягає скасуванню.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Альтаїр ЮА» у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року ТОВ «Альтаїр ЮА».

За результатами камеральної перевірки складено акт від 06.02.2023 № 2155/20-40-04-16-03/43898452.

Перевіркою встановлено порушення підприємством ТОВ "АЛЬТАЇР ЮА" код ЄДРПОУ 43898452 вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Кодексу, підпункту 1. підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 12 000 грн. за звітний період серпень 2022 року.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №00/4021/0416 від 06.03.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 12000,00 грн. та застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 3000,00 грн.

Позивач не погодився із прийняти відповідачем податковим повідомленням-рішення, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити перевірки платників податків.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано положеннями статті 76 Податкового кодексу України, пунктом 76.1 якої передбачено, що камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Системний аналіз норм, які визначають порядок проведення камеральної перевірки та які діяли на час проведення перевірки контролюючим органом в межах спірних правовідносин, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або свідчать про інші порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення усіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання чи інших порушень. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 14 червня 2013 року № 165 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 цих Методичних рекомендацій (у редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено, що податкова звітність, подана платником податку на додану вартість, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є:

- перевірка логічного зв`язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів;

- перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду.

Отже, арифметичний та логічний контроль даних (звітні і розрахункові показники, значення окремих рядків декларації), що зазначені в податковій звітності (уточнюючих розрахунках) відбувається шляхом автоматизованої перевірки. Саме на цьому етапі перевірки встановлюються обставини щодо наявності/відсутності арифметичних та логічних перевірок.

Так, відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2022 року на підставі декларацій та уточнених розрахунків за наведений період, в порядку передбаченому нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, судом не встановлено порушень при проведенні камеральної перевірки, зокрема перевірку інших питань, ніж визначені статтею 75 Податкового кодексу України, що спростовує твердження позивача про перевірку податковим органом достовірності нарахування податків та дослідження в межах камеральної перевірки документів, фактів та обставин, які повинні встановлюватись при проведенні документальної перевірки.

Щодо виявлених відповідачем порушень вимог податкового законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або при наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків вставлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ПКУ, - така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) у частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 1.3 ст. 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 1.3 ст. 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок № 21 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно частини 1 та 2 розділу І Порядку №21 подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.

Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 21, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу), платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 2 розділу VI Порядку визначено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

Таким чином, виправити помилки, які були допущені під час заповнення уточнюючого розрахунку, можна винятково шляхом подання нового уточнюючого розрахунку із урахуванням показників попереднього (помилкового) уточнюючого розрахунку.

Так, перевіркою встановлено, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних , які наявні на дату складання акту перевірки, підприємством ТОВ «Альтаїр ЮА» на адресу контрагентів зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ 878940,62 гривень.

Також протягом серпня 2022 року контрагентами на адресу ТОВ «Альтаїр ЮА» код ЄДРПОУ 43898452 своєчасно зареєстровані розрахунки коригування на загальну суму зменшення ПДВ на 5821,16 гривня.

Згідно з даними податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2022 року (вх. від 19.09.2022 № 9187114990) обсяги постачання (без ПДВ) за операціями на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою (рядок 1.1) підприємством складають 4305 597 грн, сума ПДВ 861 119 гривень.

Таким чином, внаслідок заниження загальної суми податкових зобов`язань за серпень 2022 року на суму ПДВ 12 000 грн на порушення вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Кодексу, підпункту 1, підпункту 2 пункту 3, розділу V Порядку, підприємством занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18 декларації) на 12 000 гривень.

Розбіжності між податковими зобов`язаннями по декларації з ПДВ за серпень 2022 року та даними ЄРПН виникли в зв`язку з реєстрацією помилкової податкової накладної від 01.08.2022 № 4, а потім правильної податкової накладної від 01.08.2022 № 124 по одному факту нарахування податкових зобов`язань по даті оформлення і підписання Акта надання послуг № 1032 від 01.08.2022 року на суму 72 000 грн (у т. ч. ПДВ 12 000 гривень).

01.08.2022 року був узгоджений та підписаний обома сторонами Акт надання послуг № 1032 від 01.08.2022 року. Послуги надані в повному обсязі, Виконавець ТОВ «Альтаїр ЮА» Замовнику АТ «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) на суму 72 000 грн (у т. ч. ПДВ 12 000 гривень).

По даті оформлення документа на суму податкового зобов`язання згідно Акта надання послуг від 01.08.2022 № 1032 була складена та відправлена на реєстрацію помилкова податкова накладна від 01.08.2022 № 4 на суму 72 000 грн (у т. ч. ПДВ 12 000 грн). Ця податкова накладна була складена помилково на замовника, як неплатника ПДВ.

Для виправлення помилки по оформленню податкової накладної від 01.08.2022 № 4 був складений розрахунок коригування від 31.08.2022 № 125 (дата реєстрації в ЄРПН 19.09.2022), код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Також по даті оформлення Акта надання послуг від 01.08.2022 № 1032 було зареєстровано податкову накладну від 01.08.2022 № 124 із правильними реквізитами контрагента АТ «Харківобленерго».

Відображення у Декларації платника ПДВ за серпень 2022 року виникло задвоєння податкових зобов`язань по одному документу Акту надання послуг від 01.08.2022 №1032, що не відповідає вимогам пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Суд зазначає, що платник податків відповідальний за складання податкової звітності. Відображення того чи іншого показника здійснює саме позивач на підставі власних бухгалтерських та облікових даних.

Як убачається з матеріалів справи, відображення у Декларації платника ПДВ за серпень 2022 року виникло задвоєння податкових зобов`язань по одному документу Акту надання послуг від 01.08.2022 № 1032, що не відповідає вимогам пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновками відповідача про порушення підприємством ТОВ "АЛЬТАЇР ЮА" код ЄДРПОУ 43898452 вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Кодексу, підпункту 1. підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 12 000 грн. за звітний період серпень 2022 року.

Посилання позивача на те, що відповідач мав в своєму розпорядженні копії документів, які підтверджують факт відсутності порушень п. 187.1 ст. 187, п. 200.1 ст. 200 ПКУ з боку позивача не можна визнати обґрунтованим, оскільки по даті оформлення документа на суму податкового зобов`язання згідно Акта надання послуг від 01.08.2022 №1032 була складена та відправлена на реєстрацію помилкова податкова накладна від 01.08.2022 № 4 на суму 72 000 грн (у т. ч. ПДВ 12 000 грн), яка складена помилково на замовника , як неплатника ПДВ. Для виправлення помилки по оформленню податкової накладної від 01.08.2022 № 4 був складений розрахунок коригування від 31.08.2022 № 125 (дата реєстрації в ЄРПН 19.09.2022), код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів). Також, по даті оформлення Акта надання послуг від 01.08.2022 № 1032 було зареєстровано податкову накладну від 01.08.2022 № 124 із правильними реквізитами контрагента АТ «Харківобленерго». Відображення у Декларації платника ПДВ за серпень 2022 року виникло задвоєння податкових зобов`язань по одному документу Акту надання послуг від 01.08.2022 № 1032, що не відповідає вимогам пункту 187.1 статті 187 та пункту 188.1 статті 188 ПК України.

Враховуючи зазначене та встановлені судом обставини справи, суд погоджується з висновками відповідача про порушення ТОВ "АЛЬТАЇР ЮА" вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Кодексу, підпункту 1. підпункту 2 пункту 3 розділу V Порядку № 21, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету у сумі 12 000 грн. за звітний період серпень 2022 року.

В даному випадку, позивачем не обґрунтовано та не наведено жодного розрахунку, який би спростовував твердження позивача та розрахунки показників, наведених в акті перевірки.

В свою чергу, відповідач фактично здійснював перевірку в поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або свідчать про інші порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Таким чином, є логічним і послідовним, що відповідач, який відповідно до законодавства, зобов`язаний перевіряти правильність заповнення платником податків звітності, виконав цей обов`язок, виявив помилки по оформленню податкової накладної, яка була подана позивачем, та прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд приходить до висновку про правомірність оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення та відсутність підстав для його скасування та відповідно про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтаір Юа» (м. Харків, пр. Гагаріна, 1, к. 301) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко