Рішення

від 04.09.2023 по справі 520/7596/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 р. № 520/7596/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНІКА» (пров. Райрадівський, 1, м. Харків) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНІКА» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 0005220414 від 12.01.2023 року про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів подачі декларацій за період лютий-липень 2022 року у розмірі 2040,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірне податкове рішення є протиправним та таким, що на думку позивача, підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ГУ ДПС у Рівненській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 20.09.2022 № 4266/Ж5/17-00-17-15.

У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та відповідно до наказу ДПС України від 24.02.2022 № 243-о було встановлено простій в роботі Головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до вимог наказу ДПС від 28.03.2022 року № 173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС», здійснення адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску), закріплено за Головними управліннями ДПС інших регіонів. Змінами, внесеними до п. 1.1 п. 1 наказом ДПС від 09.06.2022 року № 311 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 року № 173», з 09.06.2022 виконання даних функцій було закріплено за Головним управління ДПС у Рівненській області.

Змінами, внесеними наказом ДПС від 19.09.2022 року № 645 «Про внесення змін до наказу ДПС від 28.03.2022 року № 173», з 20.09.2022 виконання даної функції адміністрування податків і зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проведення відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) повернуто до ГУ ДПС у Харківській області.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Укртехніка» по граничному строку подання 20.07.2022 року підприємством податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2022 року (реєстраційний № 9178931582) була надана до ГУ ДПС 09.09.2022, податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (реєстраційний № 9178939458), квітень 2022 року (реєстраційний № 9178939858), травень 2022 року (реєстраційний №9178962812), червень 2022 року (реєстраційний № 9178970377) були надані до ГУ ДПС 10.09.2022, по граничному терміну надання 22.08.2022 податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2022 року (реєстраційний № 9179019815) була надана до ГУ ДПС області 10.09.2022 року.

До Головного управління ДПС у Рівненській області надійшло заперечення ТОВ "Укртехніка" від 21.10.2022 № б/н ( вх. ГУ ДПС у Рівненській області від 21.10.2022 №21521/6/17-00/ЕКПП).

За результатами розгляду заяви ТОВ "Укртехніка" ГУ ДПС області прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.11.2022 № 2501/20-40-18-04-25, яке надіслане підприємству в електронний кабінет.

25.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНІКА» отримало від ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення №0005220414 від 12.01.2023 року про нарахування штрафних санкцій за порушення термінів подачі податкової звітності за лютий-липень 2022 року.

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на додану вартість зобов`язаний сплачувати визначені ним податкові зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації; при цьому граничний строк сплати податкового зобов`язання відраховується від граничної дати подання податкової декларації.

Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України платник податків повинен подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з податку на додану вартість визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

За правилами підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпункт 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Положення пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзацу першого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, податкове зобов`язання з податку на додану вартість, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 днів, наступних за останнім днем строку подання такої податкової декларації, а штрафні санкції застосовуються у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України.

Як встановлює пункт 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Відповідно до п. 124.2 Податкового кодексу України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у ст. 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином, при вирішенні даного спору першочергово необхідно встановити, чи вжив позивач всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, чи діяв він добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань (наявність/відсутність непереборних обставин щодо несвоєчасної сплати), чи вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Отже, саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Слід відмити, що разом із цим, необхідно враховувати, що згідно з п. 109.3 ст. 109 Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125.1.2 - 125.1.4 статті 125.1 цього Кодексу.

У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідно до п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац другий п. 109.1 ст. 109 ПКУ).

У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125 1.2 - 125 1.4 статті 125 1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи (абзац другий п. 109.3 ст. 109 ПКУ).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків (п. 112.7 ст. 112 ПКУ).

Таким чином, відповідальність за скоєння податкового правопорушення настає лише у разі коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Суд зазначає, що актом перевірки встановлено відсутність обставин, які пом`якшують відповідальність або звільняють від відповідальності за вчинення податкових правопорушень відповідно до ст. 112 ПК України за даними контролюючого органу.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "УКРТЕХНІКА" підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V, абзацу 3 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI із змінами і доповненнями, в результаті чого несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий- липень 2022 року.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Укртехніка» по граничному строку подання 20.07.2022 року підприємством податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2022 року (реєстраційний № 9178931582) була надана до ГУ ДПС 09.09.2022, податкові декларації з податку на додану вартість за березень 2022 року (реєстраційний № 9178939458), квітень 2022 року (реєстраційний № 9178939858), травень 2022 року (реєстраційний №9178962812), червень 2022 року (реєстраційний № 9178970377) були надані до ГУ ДПС 10.09.2022, по граничному терміну надання 22.08.2022 податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2022 року (реєстраційний № 9179019815) була надана до ГУ ДПС області 10.09.2022 року.

Як свідчать обставини справи, ГУ ДПС у Харківській області розглянуто заяву ТОВ «Укртехніка» від 29.09.2022 (вх. № 32856/6/ЕКПП/73) про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові обов`язки під час воєнного стану відповідно до підпункту до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу.

За результатами розгляду зазначеної заяви, ГУ ДПС у Харківській області прийнято, рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 11.11.2022 №2501/20-40-18-04-25, яке надіслане ТОВ «Укртехніка» в електронний кабінет.

Відповідно до п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Отже, контролюючим органом доведено скоєння платником податків податкового правопорушення, а саме що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але платником податків умисно не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність щодо граничного строку подання підприємством податкової декларації з податку на додану вартість, який встановлений ПК України.

Матеріали справи не містять доказів про неможливість позивачем виконати обов`язок щодо своєчасного подання податкової звітності.

Таким чином, позивач не вжив достатніх заходів, щодо дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв недобросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань, при обізнаності платника податків із наявністю обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених ПК України правил та норм.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, глави 2, розділу ІІ, пункту 203.1 статті 203 розділу V, абзацу 3 підпункту 69. і пункту 69 підрозділу іб розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий - липень 2022 року.

Отже, факт порушення позивачем положень вищезазначених норм права досліджувалось контролюючим органом під час перевірки, про що свідчать зміст та висновки акта, доказів щодо своєчасної подачі декларації за вказаний період до суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доказів, що свідчать про протилежне, до суду не надано.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 по справі №600/747/22-а.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТЕХНІКА» (пров. Райрадівський, 1, м. Харків) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко