Ухвала

від 04.09.2023 по справі 2240/3271/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2240/3271/18

УХВАЛА

іменем України

04 вересня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АІК Трейдінг" до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АІК Трейдінг", про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.12.2018, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.02.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром 2008" задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у справі №2240/3271/18 скасовано. Справу №2240/3271/18 направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.03.2023 прийнято до свого провадження адміністративну справу №2240/3271/18, та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06. 2023 залучено до участі у справі в якості співвідповідачів відокремлений підрозділ Державної податкової служби Головне управління ДПС у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 44070171) та Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393).

18.07.2023 на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.07.2023 суд перейшов до розгляду справи №2240/3271/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання на 07.08.2023 р. о 11:00 год.

Копії ухвали направлена позивачу та третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача на їх поштові адреси, зазначені у позовній заяві.

В судове засідання призначене на 07.08.2023 р. о 11:00 год. позивач не з`явився, причин неприбуття до суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

Також від позивача не надійшло жодного доказу на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання.

У зв`язку із неявкою у судове засідання позивача без повідомлення про причини неявки, та у зв`язку з тим, що така неявка перешкоджає розгляду справи, судом відкладено судове засідання на 16.08.2023 о 11:00 год.

Позивачу повістка про виклик судом направлена рекомендованим листом на його поштову адресу, зазначена у позовній заяві, про відкладення розгляду справи позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

16.08.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку з необхідністю залучити до участі у справі адвоката.

Судом у зв`язку із неявкою у судове засідання позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, відкладено судове засідання на 23.08.2023 о 12:00 год., останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

Протокольною ухвалою суду від 23.08.2023 у зв`язку із неявкою у судове засідання позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, без повідомлення про причини неявки, та у зв`язку з тим, що така неявка перешкоджає розгляду справи, відкладено судове засідання на 04.09.2023 о 12:00 год, останні належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

В судове засідання 04.09.2023 позивач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача не з`явилися, участі представника не забезпечили з невідомих причин повторно, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулися до суду.

Таким чином, позивач належним чином завчасно був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак вчетверте не з`явився у судове засідання, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив. При цьому про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд справи без його участі чи про наявність поважних причин, що перешкоджають прибути до суду не надав.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви або клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Наведеними нормами окреслено характер процесуальної поведінки, яка зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.

З конструкції п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України слідує, що правило про залишення позову без розгляду у випадку повторної неявки має застосовуватися до позивача, який не є суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі №160/4719/19.

Відповідно до положень, передбачених ч.1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд зазначає, що крім наявних прав учасники справи наділені також певними обов`язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому, процесуальні права і обов`язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов`язки другої особи, яка бере участь у справі.

Право особи на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи кореспондує обов`язок суду повідомити чи викликати її.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Остаточно поважність причин неприбуття оцінюватиме суд у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків такого неприбуття. Так, поважними причинами можуть бути визнані: захворювання, що перешкоджає з`явитися до суду, відрядження тощо.

Неповідомлення про причини неприбуття за правовими наслідками прирівняне до неприбуття в судове засідання без поважних причин.

Причини неприбуття слід визнавати неповажними, якщо за таких причин особа мала реальну можливість прибути в судове засідання або надіслати свого представника. Тож поважність причин неприбуття є оціночною категорією, яка залежить від конкретних обставин, тому про вирішення цього питання суд постановляє вмотивовану ухвалу.

До поважних причин можуть бути віднесені такі обставини, дії, явища, які не залежать від волі особи, відносно якої вони виникли. Внаслідок таких обставин, особа не має змоги належним чином виконувати покладені на неї обов`язки.

Неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, є повторним, коли позивач вдруге не прибув на розгляд справи і в суду є достовірні (докази) про те, що обидва рази його було належним чином повідомлено.

Згідно приписів чинного законодавства сторони процесу повинні добросовісно виконувати свої права та обов`язки.

Добросовісність (лат. bona fides) розуміється, як самостійний правовий принцип, як презумпція, як вказівка на винність або об`єктивну протиправність діяння. В цілому, під добросовісністю варто розуміти прагнення суб`єкту до правомірності власної правової поведінки, її соціальної нешкідливості, юридичної досконалості способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням визначених правових аспектів, суд вважає, що позивачами по справі допущені неодноразові зловживання правом, що знайшло своє підтвердження у матеріалах справи та суперечить принципам адміністративного судочинства України, а отже, повинно бути припинено законодавчо встановленими інструментами.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Судом враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України).

Крім того, слід враховувати, що засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Принцип рівності перед судом є основою сучасної концепції справедливого правосуддя. Для кожної людини у правовій державі насамперед важливо мати доступ до правосуддя і можливість вільно, швидко, безперешкодно реалізувати право на судовий захист незалежно від належності до певної соціальної групи або інших персональних характеристик особи.

Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.

Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про дату час і місце проведення судових засідань за його участю для реалізації ним права судового захисту його прав та інтересів.

При цьому, враховуючи предмет розгляду справи та характер доказів у справі, суд вважає неможливим здійснювати розгляд даної справи за відсутності позивача, що є перешкодою для розгляду справи в цілому.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008" без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки має місце неявка позивача у судові засідання без поважних причин, без повідомлення ним про причини неприбуття та без наявності заяв про розгляд справи за його відсутності.

Керуючись статті 240, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-2008" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АІК Трейдінг", про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддя І.І. Тарновецький