Постанова

від 04.09.2023 по справі 320/4155/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/4155/23 Суддя (судді) першої інстанції: Войтович І.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДМОНСТР" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДМОНСТР" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області в якому просило визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві податкове повідомлення-рішення №00177420704 від 12.08.2022; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо суми бюджетного відшкодування по податковій декларації ТОВ "БУДМОНСТР" з податку на додану вартість за січень 2022 року №9037115080 від 21.02.2022 із заявленою до бюджетного відшкодування сумою 850 331,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управлінням Державної податкової служби у м. Києві №00177420704 від 12.08.2022. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту перевірки №17179/26-15-07-04-05/38516613 від 22.07.2022, посадовими особами контролюючого органу була здійснена перевірка поданої ТОВ «БУДМОНСТР» декларації від 21.02.2022 № 9037115080, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування ПДВ 850 330,80 грн.

В ході перевірки перевірялись надані ТОВ «БУДМОНСТР» документи на підтвердження вчинених господарських операцій у жовтні та листопаді 2021 року із контрагентом ДП «Ексіма плюс» код ЄДРПОУ 35954365 з придбання ялинок та подальшого експорту придбаного товару покупцям:

- декларації з ПДВ від 21.02.0222 № 9037115080 щодо заявленого відшкодування ПДВ за січень 2022 року з Додатками 1-4;

- документи на підтвердження фінансово-господарської діяльності ТОВ «БУДМОНСТР»;

- договір поставки №1-2709 від 27.09.2021, специфікація №1 від 27.09.2021 на суму 4 329 950,09 грн., специфікація № 2 від 15.11.2021 на суму 772 034,74 грн., за якими міститься інформація щодо поставки ялинок на суму 5 101 984,82 грн., у тому числі ПДВ 850 330,80 грн.; видаткові накладні: № 169 від 18.10.2021 на суму 791 236,94 грн., ПДВ 131 872,82, №174 від 25.10.2021 на суму 738 545,90 грн., ПДВ 123 090,98 грн., №175 від 25.10.2021 на суму 604 641,94 грн., ПДВ 100 773,66 грн., № 176 від 28.10.2021 на суму 821 451,38 грн., ПДВ 136 908,56 грн., №177 від 28.10.2021 на суму 709 912,80 грн., ПДВ 118 318,80 грн. №179 від 01.11.2021 на суму 664 161,12 грн., ПДВ 110 693,52 грн., №206 від 15.11.2021 на суму 772 034,74 грн., ПДВ 128 672,46 грн.; документи на підтвердження експорту ялинок покупцю EMERGO ADAM PARDA (Польща): митні декларації та інші документи: UA209140/2021/108288 від 20.10.2021 ЦМР від 20.10.2021, інвойс №1, від 18.10.2021, Пакувальний лист від 18.10.2021, сертифікат № А209.069553, Договір про надання та організацію транспортно-експедиторських послуг №005-21К від 12.10.2021 з ТОВ «АТЕКОМ», акт №143 здачі-прийняття робіт/послуг по транспортно-експедиторському обслуговуванню від 25.10.2021, заявка на перевезення від 12.10.2021; UA 209140/2021/110599 від 26.10.2021, ЦМР від 25.10.2021, інвойс №2 від 25.10.2021, сертифікат №А209.069880, Договір перевезення вантажу №11/21 від 25.10.2021 з ФОП ОСОБА_1 , рахунок - фактура №СФ-0000209 від 28.10.2021, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000165 від 28.10.2021; UA 209140/2021/110597 від 26.10.2021, ЦМР від 25.10.2021, інвойс №3 від 25.10.2021, пакувальний лист від 25.10.2021, сертифікат № А209.069881, Договір №005-21К від 21.10.2021 з ТОВ «АТЕКОМ», акт №153 здачі прийняття робіт (послуг) від 02.11.2021, рахунок на оплату №153 від 02.11.2021, заявка на перевезення від 25.10.2021; UA 209140/2021/111788 від 28.10.2021, ЦМР від 28.10.2021, інвойс №4 від 28.10.2021, пакувальний лист від 28.10.2021, сертифікат №А209.070098, Договір № 005-21К від 12.10.1021 з ТОВ «АТЕКОМ», акт №149 здачі прийняття робіт (послуг) від 03.11.2021, заявка на перевезення від 25.10.2021; UA209140/2021/111809 від 28.10.2021, ЦМР від 28.10.2021, інвойс №5 від 28.10.2021, пакувальний лист від 28.10.2021, сертифікат №А209.07009, Договір № 005-21К від 12.10.2021 з ТОВ «АТЕКОМ», акт № 150 здачі прийняття робіт (послуг) від 02.11.2021, рахунок на оплату №150 від 02.11.2021, заявка на перевезення від 27.10.2021; UA209140/2021/113315 від 02.11.2021, ЦМР від 02.11.2021, інвойс №6 від 01.11.2021, пакувальний лист від 01.11.2021, сертифікат №А209.070355, Договір №005-21К від 12.10.2021 з ТОВ «АТЕКОМ», акт №157 здачі прийняття робіт (послуг) від 05.11.2021, рахунок на оплату №157 від 05.11.2021, заявка на перевезення від 29.10.2021; UA209140/2021/117645 від 15.11.2021, ЦМР від 15.11.2021, інвойс №7 від 15.11.2021, пакувальний лист від 15.11.2021, сертифікат №А209.071220, акт надання послуг №1208 від 18.11.2021, рахунок на оплату №1208 від 18.11.2021.

Відповідні документи, а також взяті контролюючим органом відомості з ЄРПН з податкових накладних: № 1 від 05.10.2021 на суму 4 329 950, сума ПДВ 721658,4 грн. з придбання ялинка «Новорічна» зелена 0,6 м. - 250 шт, 1,5 м. - 296 шт., №1 від 15.11.2021 на суму 622034,7 грн., ПДВ 103672,5 грн. з придбання ялинка «Новорічна» зелена 1,8 - 320 шт., «Європейська» сніжника 1,0 м. - 1010 шт., 1,2 м. - 1010 шт., 1,9 м. - 1200 шт., 2,1 м. - 1036 шт., 1,5 м. - 339,75 шт., 1,9 м. - 200 шт., 2,1 м. - 168 шт.; №6 від 10.11.2021 з придбання ялинка «Європейська» сніжинка 1,0 м. - 172 шт., 1,2 м. - 172 шт., 1,5 м. - 20,24 шт. Всього на суму 5 101 985 грн., ПДВ 850 330,8 грн. досліджені в ході перевірки та зроблені наступні висновки.

По контрагенту - постачальнику ДП «Ексіма плюс» останнє перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області, вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, податковий розрахунок сум доходу форми 4 - ДФ подано до органів ДФС за січень 2022 року за яким працюючих 6 осіб, середня заробітна плата 6800 грн., остання звітність з ПДВ подана за травень 2022 року, по об`єктам оподаткування не подано.

Контролюючий орган робить висновки, що операції з ТОВ «БУДМОНСТР» та ДП «Ексіма плюс» за вказаними документами не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, а також основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної економічної, господарської діяльності.

ТОВ «БУДМОНСТР» встановлено декларування операцій по ланцюгу взаємовідносин за відсутністю факту її реального здійснення, оскільки відсутнє реальне джерело походження (введення в обіг при первинному продажі) від контрагентів ідентифікованого товару на які ТОВ «БУДМОНСТР» від контрагента ДП «Ексіма плюс» декларувало податковий кредит, та які вплинули на задекларовані показники звітності з ПДВ за перевіряємий період.

Використовуючи ЄРПН, інформація з якого дозволила перевірити рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації встановлено схем руху сум ПДВ за номенклатурою послуг реалізованих на адресу ДП «Ексіма плюс» - оренда приміщень, плитка підлогова, оформлення МД, приймання транспорту в пункті прибуття МП Луцьк АТЗ група «А» (імпорт), імпорт - плівка з полівінілхлориду, не пориста, не пластифікована, мононитка, дріт термічнооброблений; за номенклатурою послуг реалізованих на адресу ТОВ «БУДМОНСТР» - ялинка «Новорічна» зелена 0,6 м., 1,5 м., 1,8 м., ялинка «Європейська» сніжинка 1,0 м., 1,2 м., 1,5 м., 1,9 м., 2,1 м., в акті зафіксовано висновок про неможливість підтвердження стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсі, що необхідно для здійснення економічної діяльності, оскільки ДП «Ексіма плюс» за період надання послуг ТОВ «БУДМОНСТР» здійснювало реалізацію товару іншим суб`єктам господарювання на загальну суму ПДВ - 2 005 506 грн. за номенклатурою ялинки новорічні та вінки новорічні.

Контролюючий орган не зміг відстежити ланцюг постачання до імпортера/виробника, встановив нереальність фактичного здійснення операцій, щодо поставки товарно-матеріальних цінностей на адресу ТОВ «БУДМОНСТР» від ДП «Ексіма плюс».

Також, ГУ ДПС у м. Києві використано в акті перевірки лист від ГУ Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 19.07.2022 №51/9/1-4445 з якого взято інформацію щодо заявлення 21.02.2022 ТОВ «БУДМОНСТР» бюджетного відшкодування ПДВ 4 994 542 грн.

Таким чином, контролюючим органом вказано:

- неможливість підтвердження операцій стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних засобів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності;

- згідно аналізу ЄРПН не встановлено декларування ДП «Ексім плюс» будь-яких витрат на водо-, тепло-, постачання зв`язок, придбання канцелярських засобів, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності;

- неможливість перевезення ТМЦ власними та залученими силами ДП «Ексіма плюс»;

- не підтвердження поставки ТМЦ по ланцюгу постачання за даними ЄРПН;

та відповідно встановлено формування ТОВ «БУДМОНСТР» від`ємного значення 850 331 грн. без мети настання реальних наслідків, за рахунок придбання ялинок від ДП «Ексіма плюс», при цьому у останнього відсутнє докази придбання таких ялинок та/або імпорт, в свою чергу формує податковий кредит за рахунок гофровиробів, тканини та плівки, ТОВ «БУДМОНСТР» протиправно сформовано податковий кредит з ПДВ та безпідставно заявлено намір відшкодування ПДВ з бюджету.

В акті вказано, що реальність та можливість вчинення спірних господарських операцій у постачальника ДП «Ексіма плюс» відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ «БУДМОНСТР» не було підстав для податкового обліку по вказаним операціям, правочини вчинені у жовтні та листопаді 2021 року з придбання ялинок здійснені без мети настання реальних наслідків.

На думку фіскального органу, ТОВ «БУДМОНСТР» порушено вимоги до ведення бухгалтерського обліку, надані документи не мають сили первинних, відповідно в рядку 17 Декларації завищено суму податкового кредиту за жовтень 2021 року на 721 658 грн. та листопад 2021 року на 128 673 грн., що як наслідок призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в показнику 19 рядка Декларації та до завищення суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню в рядку 20.2 Декларації за січень 2022 року на 850 331 грн.

Контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №00177420704 від 12.08.2022, яким на підставі висновків акту перевірки №17179/26-15-07-04-05/38516613 від 22.07.2022 встановлено порушення ТОВ «БУДМОНСТР» п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України та як наслідок, зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 850 331 грн. згідно декларації від 21.02.0222 № 9037115080 та застосовано штрафну санкцію у розмірі 212 582,75 грн.

Як встановлено судом, отримавши спірне податкове повідомлення-рішення, ТОВ «БУДМОНСТР» оскаржувало останнє в адміністративному порядку та отримало від Державної податкової служби України рішення за результатами розгляду скарг від 12.12.2022 №16526/6/99-00-06-01-03-06 яким скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 12.08.2022 №00177420704 - залишено без змін.

ТОВ «БУДМОНСТР» не погоджуючись із податковим повідомленням - рішенням звернулось з даним позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно зі статтею 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний, окрім іншого: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункти 16.1.2.-16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України).

Одночасно, платник податків має право, зокрема: обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.3., 17.1.6., 17.1.7., 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 ПК України).

У свою чергу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу, зокрема: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів (підпункти 19-1.1.1., 19-2.1.1. пункту 19-1.1. статті 19-1 ПК України).

При цьому, за приписами підпункту 21.1.1., пункту 21.1. статті 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Окрім того, підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 даного пункту).

Отже, сутність доктрини ділової мети полягає в отриманні економічного ефекту не від окремої господарської операції, а у результаті господарської діяльності, тобто сукупності господарських операцій платника податків.

За приписами підпункту 14.1.156-1. пункту 14.1. статі 14 ПК України, податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з, є зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій відповідно, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом1095календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі по тексту - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно частини першої статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений «Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено, зокрема: господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2); первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (пункт 2.1); первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо (пункт 2.4).

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (п. 215 та п. 2.16).

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність доказів сплати вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.03.2020 по справі №520/399/19 (адміністративне провадження №К/9901/19485/19).

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначений у статті 200 ПК України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які збільшено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, є належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи за результатами реальної господарської операції, що підтверджують її повноту та зміст відповідно до цілей господарської діяльності платника податків.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом ДП «Ексіма плюс», мету та обставини придбання та подальшої поставки придбаного товару покупцю з метою отримання відповідного прибутку, судом встановлено наступні обставини.

ТОВ «БУДМОНСТР» зареєстровано юридичною особою з 24.12.2012, має податковий номер 38516613, перебуває на обліку як платник податків з 27.12.2012 №45667, платником ПДВ зареєстровано з 01.09.2021 №200566491.

За основними засобами має будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, приладдя та інвентар, інші основні засоби, зокрема, має 15 кв.м. орендованого приміщення у ТОВ «Інтекс компані» згідно Договору від 30.07.2021 з терміном дії до 31.07.2022 за адресою: вул. Ризька, буд. 73, оф. 7/1 в м. Київ.

21.09.2021 ТОВ «БУДМОНСТР» (Покупець) укладено Договір поставки з ДП «Ексіма плюс» (Постачальник) №1-2709.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується поставляти та передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки Партії товару, а Покупець зобов`язується приймати Партії товару у власність і оплачувати їх на умовах даного Договору.

Асортимент, загальна кількість та ціна Товару, що має бути поставлений згідно цього Договору визначається узгодженими Сторонами Специфікаціях, виставлених на їх підставах рахунках та підписаних Сторонам видаткових накладних. Надіслання Постачальником електронним листом на електронну пошту та/або факсом на номер зазначений розділі 13 «Реквізити Сторін», відповідного рахунку Покупцю є підтвердженням наявності Товару у Постачальника та готовності поставити товар та передати товар Покупцю згідно умов Договору (п. 2.2 Договору).

Поставка товару здійснюється у терміни визначені в Специфікаціях, повинна бути здійснена не пізніше 5 календарних днів з моменту здійснення передплати Товару Покупцем (п. 3.1 Договору).

За п. 3.2 Договору перехід права власності на Товар відбувається в момент отримання Товару Покупцем.

Поставка Товару за Договором здійснюється Постачальником власними силами на умовах EXW (Інкотермс - 2010) за адресою: вул. Шевченка, б 69, село Липини, Луцький район, Волинська область, 45601 якщо Специфікацією не передбачено інші умови поставки (п. 3.3 Договору).

За умовами п. 3.4 Договору в момент здійснення поставки Товару Покупцю, Постачальник передає належним чином оформлену, підписану та засвідчену основною печаткою підприємства товарну (видаткову) та товарно-транспортні накладні, з паспортом якості, висновком санітарно-епідемілогічної експертизи та/або іншими документами, що підтверджують якість товару; технічної документації заводу виробника щодо правил використання (експлуатації) товару.

Товар передається шляхом підписання видаткової накладної (п. 3.6 Договору).

Розрахунки за товар визначені у безготівковій формі у національній валюті України згідно з рахунків - фактур або видаткових накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на умовах 100 % передоплати або оплати по факту поставки Товару, якщо інший спосіб оплати Товару не передбачений Специфікацією до даного Договору (п. 4.1 Договору).

Строк дії Договору визначено з моменту підписання до 31.12.2022, а в частині розрахунків та поставки оплаченого Товару до моменту повного виконання зобов`язання, із встановленням пролонгації такого Договору за відсутності заперечень Сторін без обмеження кількості таких продовжень (п. 9.1 та п. 9.2 Договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками.

Згідно Специфікації №1 від 27.09.2021 до Договору поставки товару визначена на 4 329 950,09 грн. на умовах EXW (Інкотермс - 2010) за адресою: вул. Шевченка, б 69, село Липини, Луцький район, Волинська область, 45601.

За Специфікацією №2 від 15.11.2021 до Договору поставку товару визначена на 772 034,74 грн. на умовах EXW (Інкотермс - 2010) за адресою: вул. Шевченка, б 69, село Липини, Луцький район, Волинська область, 45601.

Придбаний Товар за вказаним Договором ТОВ «БУДМОНСТР» експортував покупцю EMERGO ADAM PARDA (Польща), та на підтвердження вказаних обставин надав до контролюючого органу та до суду митні декларації UA209140/2021/108288 від 20.10.2021, UA 209140/2021/110599 від 26.10.2021, UA 209140/2021/110597 від 26.10.2021, UA 209140/2021/111788 від 28.10.2021, UA209140/2021/111809 від 28.10.2021, UA209140/2021/113315 від 02.11.2021, UA209140/2021/117645 від 15.11.2021, та вказані митні декларації, відповідні пакувальні листи, інвойси, сертифікати якості, акти здачі - прийняття робіт (послуг), рахунки на оплату, заявки на перевезення, договори.

Відповідно, за обставинами по справі, предметом вказаного Договору була поставка штучного товару Ялинок «Новорічна» та «Європейська» у відповідній кількості та за ціною, визначеною згідно товаро-супровідними документами, наданими до контролюючого орану під час проведеної перевірки заявленого ТОВ «БУДОНСТР» до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 850 330,8 грн. за декларацією від 21.02.0222 № 9037115080.

Вказану декларацію з ПДВ за січень 2022 року позивачем подано до контролюючого органу разом із Додатками 1-4, зокрема за декларацією вбачається в рядку 20.2 (Д3, Д4) сума що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2 (рядок 3Д3) - 4 994 542 грн.

Відповідно до Додатку 3 до податкової декларації ТОВ «БУДМОНСТР» заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4 994 542 грн., що охоплює звітний період за показниками вересень, жовтень-грудень 2021 року, зокрема за п/н 3 за кодом 359543603108 за листопад 2021 року вказано суму від`ємного значення - 128 672,46 грн. та за п/п 7 за кодом 359543603108 в жовтні 2021 року вказано суму від`ємного значення - 721 658,36 грн., зазначені суми відображені в тому числі як сплачені постачальникам товарів/послуг.

За кодом 359543603108 вбачається контрагент позивача ДП «Ексіма плюс».

Згідно Додатку 4 до декларації заяви про повернення суми бюджетного відшкодування ТОВ «БУДМОНСТР» відображено суму - 4 994 542 грн. (рядок 20.2) на рахунок (рядок 20.2.1).

Зазначені вище надані первинні документи були надані до перевірки та наявні в матеріалах справи.

Відповідач не заперечує надання таких документів позивачем до перевірки на підтвердження здійснення господарських операцій з купівлі штучних ялинок у ДП «Ексіма плюс» у спірному періоді та наполягає на відсутності реальності таких господарських операцій в часі через відсутність підтверджуючих документів діяльності, наявності потужностей виробничих, робочої сили у контрагента позивача, відсутність збігу по ланцюгу придбання/продажу та декларування в ЄРПН товарів/послуг у ДП «Ексіма плюс», відсутність доказів іморту вказаного товару ДП «Ексіма плюс» для подальшої реалізації покупцям, тобто доказів походження товару, останнім зафіксовано податковий кредит по імпорту плівки з полівінілхлориду, не пористої, не пластифікованої, мононитка, плитки підлогової, дроту термічнообробленого.

При цьому, судом встановлено, що контролюючим органом не було проведено зустрічної звірки контрагента позивача ДП «Ексіма плюс» відповідно до положень п. 73.5 ст. 75 ПК України, яка визначає, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків; забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у випадках, передбачених підпунктом 39.5.2.13 підпункту 39.5.2 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу. Під час проведення зустрічної звірки з`ясовуються лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки.

Відповідач не заперечував надання до контролюючого органу ТОВ "БУДМОНСТР" документів щодо контрагента ДП «Ексіма плюс», в яких міститься інформація, що останній є виробником товару, зокрема, штучних ялинок, наявність виробничих потужностей площею 8500 кв.м. за адресою: Волинська область, Луцький район, село Липини, вул. Шевченко, буд. 69, 8 станків та штатну чисельність працівників 18 чоловік, листів до специфікації, довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження, відповідну технологічну схему та відомості про виробничі площі та робочу силу. З акту перевірки вбачається, що інформацію щодо ДП «Ексіма плюс» було взято контролюючим органом також за інформацією з міжнародної виставки новорічної продукції та сезонного декору, що відбулась у ТОВ «Міжнародний Виставковий Центр» за адресою Броварський проспект 15, м. Київ з 15.09.2021 по 17.09.2021.

Враховуючи вищезазначене, зроблені в акті перевірки висновки та згідно з`ясованої правової позиції відповідача вбачається, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару штучних ялинок у ДП «Ексіма плюс» у жовтні та листопаді 2021 року, ґрунтується виключно на аналізі фінансово-господарської діяльності вказаного контрагента позивача взятої з первинної документації наданої позивачем, інформації з міжнародної виставки новорічної продукції та сезонного декору, що відбулась у ТОВ «Міжнародний Виставковий Центр» з 15.09.2021 по 17.09.2021 в якій приймав участь ДП «Ексіма плюс», лист ГУ Служби СБУ у м. Києві та Київській області від 19.07.2022 №51/9/1-4445 з якого взято, зокрема, інформацію щодо заявлення 21.02.2022 ТОВ «БУДМОНСТР» бюджетного відшкодування ПДВ 4 994 542 грн.

В ході розгляду справи представником відповідача не надано суду пояснень не проведення належної зустрічної звірки щодо контрагента позивача ДП «Ексіма плюс» в разі наявності сумнівів у реальності господарських операцій із вказаним контрагентом, що ставить під сумнів суду зафіксовані в акті перевірки висновки щодо нереальності господарських операцій в часі між позивачем та ДП «Ексіма плюс» за відсутності належних та допустимих доказів таким твердженням.

Щодо зазначення відповідачем в акті перевірки відсутності у контрагента витрат на водо, тепло- постачання, зв`язок, придбання канцелярських засобів на підтвердження здійснення господарської діяльності за аналізом ЄРПН, а також відсутність трудових ресурсів, виробничих потужностей, суд враховує також позицію Великої палати Верховного Суду викладену у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 (Провадження № 11-200апп21) щодо висновків про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів зроблених контролюючим органом на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, однак така податкова інформація носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки фактично надані підприємством до перевірки первинні документи не були проаналізовані в акті перевірки, а тому така інформація не відповідає критерію юридичної значимості та не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону. Така інформація сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень, на які посилається відповідач.

Суд зазначає, що за приписами ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: (п.72.1.1) від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: (пп.72.1.1.1) що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; (пп. 72.1.1.2) що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов`язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; (пп.72.1.1.3) про фінансово - господарські операції платників податків.

Згідно ст. 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: (п.83.1.1) документи, визначені цим Кодексом; (п.83.1.2) податкова інформація; (п. 83.1.3) експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; (п. 83.1.4) судові рішення; (п. 83.1.6) податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; (п.83.1.7) мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

Відтак, узагальнена інформація взята з ЄРПН не є належним та достатнім доказом протиправності поведінки платника податків.

Водночас, наявні у матеріалах справи первинні документи, підтверджують факт придбання позивачем товару у ДП «Ексіма плюс» з метою його подальшого використання у господарській діяльності.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами - контрагентами позивача. У випадку невиконання контрагентом платника податків свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, правомірність декларування наслідків вчинених правочинів, відповідальність та негативні наслідки мають наставати саме щодо цієї особи. Дії чи бездіяльність останнього, наслідки ведення ним господарської діяльності - не можуть бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім того, законодавство не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання, так само, як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства.

Судом враховано, що позивачем, з метою підтвердження реального характеру виконання сторонами своїх зобов`язань за вказаним вище Договором та Специфікаціями до Договору з придбання товару штучних ялинок у ДП «Ексіма плюс», сплачено кошти, за якими позивачем включено до сум податкового кредиту з податку на додану вартість звітних періодів, що перевірялись контролюючим органом. Крім того, позивачем під час перевірки надано належним чином оформлені та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені ДП "Ексіма плюс" на користь ТОВ "БУДМОНСТР", що давало позивачу право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, обставини нереальності чи то фіктивності та інших недоліків правого статусу контрагента платника податків, невиконання ним своїх податкових обов`язків, підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами, що свідчать про нездійснення господарської операції або відсутність її економічного змісту.

Порушення платником податку Постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - Покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов`язань. Таких підстав відповідачем не зазначено, судом під час судового розгляду не встановлено.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. Разом з тим, судом встановлено рух активів (товарів/послуг) по ланцюгу від постачальника до покупця, від виконавця до замовника, встановлено зв`язок між фактом придбання товарів/послуг і господарською діяльністю позивача.

Наявні у матеріалах справи документи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

На думку суду, недостатність адміністративно-господарських можливостей контрагента для виконання ним господарської операції щодо поставки товару/надання послуг може слугувати підставою для обґрунтованого сумніву щодо реальності господарської операції лише в сукупності з іншими фактами, та належними доказами, які б свідчили про безтоварний характер господарської операції, зокрема, відсутність належним чином оформлених первинних документів, відсутність економічного змісту господарської операції, відсутність зміни майнового стану учасників господарської операції. Втім, наданими позивачем доказами підтверджується зворотне.

Таким чином, суд критично ставиться до висновків відповідача, адже інформація про ознаки неможливості здійснення контрагентом фінансово-господарської діяльності одержана останнім з його власних інформаційних систем, у той час, як норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Відтак, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

До того ж, контролюючі органи не наділені повноваженнями на перевірку економічної доцільності рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо).

Отже, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних порушень або зловживань за ланцюгом постачання товару, така відповідальність має бути персональна, останні мають нести відповідальність та мати відповідні негативні наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2023 у справі № 803/1810/16, від 10.03.2020 у справі №822/1284/15 та від 30.10.2018 у справі №826/16134/14.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про підтвердження позивачем первинними документами формування податкового кредиту по операціям з ДП «Ексіма плюс» у жовтні 2021 року на суму 721 658,35 грн. та листопаді 2021 року на 128 672, 46 грн. згідно поданої декларації з ПДВ за січень 2022 року з Додатками 1-4, а тому податкове повідомлення-рішення від 12.08.2022 №00177420704 є протиправним та підлягає скасуванню.

Водночас, вимога позивача про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ «БУДМОНСТР» до відшкодування на рахунок платника у банку в сумі 850 331,00 грн. є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Так, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Зокрема, у випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Таким чином, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення контролюючими органами та внесення до нього інформації у строки та порядку, визначеному наведеним вище положеннями Податкового кодексу України.

Відтак, у разі набрання даним рішення суду законної сили не пізніше наступного дня контролюючим органом буде вчинено відповідні дії щодо внесення до Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість відомостей щодо узгодженості сум бюджетного відшкодування на підставі чого у подальшому буде здійснено заходи по відшкодуванню ПДВ на рахунок платника податку.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк