Постанова

від 01.09.2023 по справі 560/13295/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/13295/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

01 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "ЛІБО-ПЛАСТ" до Головне управління ДПС в Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.10.2022 № 7509775/34282404, від 26.10.2022 № 7509776/34282404 про відмову в реєстрації податкових накладних № 22 від 06.10.2022, №27 від 06.10.2022, складених приватним підприємством "ЛІБО-ПЛАСТ", в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 06.10.2022, датою її фактичного надходження на реєстрацію, а саме 24.10.2022, податкову накладну № 27 від 06.10.2022, датою її фактичного надходження на реєстрацію, а саме 24.10.2022, складених приватним підприємством "ЛІБО-ПЛАСТ".

Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №7509775/34282404 та №7509776/34282404 від 26.10.2022 про відмову у реєстрації податкових накладних №22 та №27 від 06.10.2022, складені приватним підприємством "ЛІБО-ПЛАСТ"; зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №22 та №27 від 06.10.2022, складені приватним підприємством "ЛІБО-ПЛАСТ". В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що приватне підприємство "ЛІБО-ПЛАСТ" є юридичною особою, код ЄДРПОУ 34282404. Основним видом діяльності позивача є виробництво інших виробів із пластмас (КВЕД 22.29).

11 червня 2020 року приватним підприємством "ЛІБО-ПЛАСТ" укладений договір поставки № 662 з товариством з обмеженою відповідальності "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІБО-ПЛАСТ". Відповідно до пункту 1.1 договору №662, постачальник на умовах даного договору зобов`язався передати у власність покупця, а покупець, на встановлених договором умовах, зобов`язався прийняти й оплатити товар - вироби з поліпропілену, пластмас в асортименті (за номенклатурою), кількістю та цінами згідно видаткових накладних, які після підписання їх сторонами, мають юридичну силу специфікацій та є невід`ємною частиною договору.

На виконання договору поставки позивач передав ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІБО-ПЛАСТ" 06.10.2022 товар (відро 10 л біле з білою кришкою - 5400 шт., відро 5 л біле з білою кришкою - 16200 шт.), що підтверджується видатковою накладною №1011 від 06.10.2022 на загальну суму 625644,00 грн, в т.ч. ПДВ - 104274,00 грн.

На виконання п. 2.1 договору поставки товар по видатковій накладній № 1011 від 06.10.2022 був доставлений покупцю до місця призначення за рахунок позивача, з яким укладена заявка-договір на перевезення № 91/22 від 06.10.2022 з ФОП ОСОБА_1 . Факт перевезення товару до місця призначення підтверджується товарно-транспортною накладною № 1011 від 06.10.2022. Виконання заявки-договору на перевезення № 91/22 від 06.10.2022 підтверджується рахунком-фактурою ФОП ОСОБА_1 № 284 від 08.10.2022, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 08.10.2022, складеним між ФОП ОСОБА_1 та позивачем, платіжним дорученням № 10273 від 13.10.2022 про сплату перевізнику грошових коштів.

ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ЛІБО- ПЛАСТ" сплатило 06.10.2022 позивачу за товар згідно рахунків на оплату № 1056,1057 від 03.10.2022 грошові кошти в сумі 1 276 236,00, що підтверджується випискою банку - АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" від 06.10.2022, з яких, 625644,00 грн сплачені по рахунку № 1056 від 03.10.2022 за поставлений товар по видатковій накладній № 1011 від 06.10.2022, а 650592,00 грн сплачені як авансова оплата по рахунку № 1057 від 03.10.2022 за наступний товар: лоток 1000 білий з білою кришкою - 15600 шт., відро 5 л біле з білою кришкою - 25200 шт.

Відповідно до приписів пунктів 187.1 статті 187, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України після поставки товару на суму 625644,00 грн, в т.ч. ПДВ - 104274,00 грн згідно з видаткової накладної № 1011 від 06.10.2022 та отримання на рахунок грошових коштів в сумі 1 276 236,00 грн, з яких, 650592,00 грн отримані на виконання умов договору поставки як попередня оплата за товар, позивач склав податкові накладні № 22 і №27 від 06.10.2022 та направив їх на реєстрацію засобами електронного зв`язку до Єдиного реєстру податкових накладних.

Податкова накладна № 22 від 06.10.2022 була складена за фактом другої події - датою відвантаження товару платником податку, а податкова накладна № 27 від 06.10.2022 була складена за фактом першої події - датою зарахування авансових грошових коштів від покупця на банківський рахунок платника податку.

Позивач отримав квитанції та повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних №22 та №27 від 06.10.2022 з зазначенням виявлених помилок. Зокрема, в квитанції зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 06.10.2022 №22 і №27 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинені. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3923, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач надіслав засобами електронного зв`язку на адресу відповідача-2 пояснення щодо податкових накладних та копії документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій: повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена № 1 від 24.10.2022, повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено № 2 від 24.10.2022.

В подальшому позивач отримав рішення від 26 жовтня 2022 року №7509775/34282404 та №7509776/34282404 про відмову в реєстрації податкових накладних №22 і №27 від 06 жовтня 2022 року відповідно. Підстава відмови - ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/ інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів або банківських виписок

В додаткові інформації зазначено, що не надані договір перевезення укладений з ФОП ОСОБА_1 , акт про надання послуг та розрахункові документи. Крім того, виписка банку від 06.10.2022, що підтверджує перерахування коштів від покупця ТОВ "Торговий Дім Лібо-Пласт" не завірена.

Не погоджуючись з рішеннями комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної і розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.10.2022 № 7509775/34282404, від 26.10.2022 № 7509776/34282404, позивач подав 27.10.2022 скарги до комісії центрального рівня.

Рішеннями комісії центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.11.2022р. № 59437/34282404/2, від 07.11.2022р. № 59433/34282404/2, залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з підстави ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту Порядок №1246).

За змістом пунктів 12, 13 та 14 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування (далі по тексту квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

В силу пунктів 4, 5 Порядку №1165 (в редакціїї від 04.08.2021, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У відповідності до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надіслав пояснення та копії документів щодо підтвердження реальності господарських операцій по зупинених податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту Порядок №520).

У відповідності до пунктів 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Посилання відповідачів є необґрунтованими, оскільки позивач з метою спростування сумнівів контролюючого органу в реальності вчинюваних ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до контролюючого органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Посилання відповідача-1 у оскаржуваних рішеннях від 26.10.2022 про ненадання окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Водночас, документального підтвердження обставин, що позивач та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Зокрема, на підтвердження перевезення товару по видатковій накладній № 1011 від 06.10.2022 відповідачу-1 були надіслані товарно-транспортна накладна № 1011 від 06.10.2022, що підтверджується документом довільної форми № 22 від 24.10.2022. Зазначена товарно-транспортна накладна є належним підтвердженням здійснення перевезення товару, зазначеного в зупиненій податковій накладній № 22 від 06.10.2022. На підтвердження виконання перевезення за цією товарно-транспортною накладною, позивачем були надані при оскарженні рішень № 7509775/34282404 та № 7509776/34282404 від 26.10.2022 копії договору-заявки № 91/22 від 06.10.2022 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , рахунок-фактура ФОП ОСОБА_1 № 284 від 08.10.2022, акт виконаних робіт № 284 від 08.10.2022 між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , платіжне доручення № 10273 від 13.10.2022 про перерахування коштів ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується документами довільної форми № 28-31 від 27.10.2022.

Посилання відповідача-1 у рішеннях від 26.10.2022 щодо незавіреної виписки з банку від 06.10.2022 суд вважає необґрунтованим, адже на підтвердження чинності такої виписки, позивачем була надана при оскарженні рішень, аналогічна в паперовій формі, яка завірена штампом банка.

Натомість, доводи, зазначені в оскаржуваних рішеннях та у відзиві на позовну заяву, спростовуються наявними у справі доказами. Таким чином, відповідачі не виконали процесуальний обов`язок доказування правомірності прийнятих ними рішень, передбачений частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, суб`єкт владних повноважень контролюючий орган під час розгляду справи в порядку адміністративного судочинства зобов`язаний не лише підтвердити покладені в основу свого рішення обґрунтовані доказами сумніви у правомірності поведінки платника податків, а також і спростувати всі доводи платника податків, якими останній обґрунтовує свої позовні вимоги та заперечення проти оскаржуваного рішення. За обставинами розглядуваної справи, відповідачі мали би спростувати достовірність інформації, що міститься в наданих позивачем документах щодо фактичного здійснення постачання, достатності в позивача необхідних ресурсів для вчинення відповідних господарських операцій тощо. Водночас, відповідачами не наведено жодних доводів стосовно недостовірності пояснень позивача та доданих до них документів, якими підтверджується факт поставки.

Слід також враховувати, що в межах даних правовідносин аналіз господарських операцій між позивачем і його контрагентом не підлягає дослідженню, оскільки це питання повинно досліджуватися під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, включає в себе систему заходів, які вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкових накладних, а реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків.

Беручи до уваги наведене, відповідач-1 прийняв спірні рішення від 26.10.2022 №7509775/34282404 та №7509776/34282404 з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому вони підлягають скасуванню.

В силу 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За змістом пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. При цьому датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Тобто, реєстрація в ЄРПН ПН / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Відповідно до наказу Держаної податкової служби України від 28.08.2019 №36 повноваження щодо реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань покладені на Держану податкову службу України.

Відтак, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 06.10.2022 №22 і №27 датою її фактичного подання до реєстрації.

Посилання відповідача-1 на передчасність позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 зареєструвати спірні податкові накладні є безпідставними з огляду на те, що така вимога є належним способом відновлення порушеного права платника податків у відповідній категорії спорів, що випливає із змісту пункту 19 Порядку №1246. Це також підтверджено обов`язковими для врахування всіма судами висновками Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справ із подібними обставинами, викладеними, зокрема, у постановах від 18.09.2019 у справі №826/6528/18 і від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.

Що стосується вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення, слід враховувати таке.

Згідно з частиною 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не обов`язком.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у статті 14 КАС України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Оскільки судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, а суд не встановив обставин, які б ставили під сумнів добросовісність відповідача при виконанні рішення суду у цій справі, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов`язку подати звіт про виконання судового рішення у відповідності до вимог статті 382 КАС України.

Вирішуючи питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу, слід враховувати таке.

Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Отже, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відтак, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18), від 29 січня 2021 року (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В свою чергу, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 10000,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги від 14.12.2022, додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022, додатковий договір №1 до договору про надання правової допомоги від 10.01.2023, платіжне доручення №48 від 18.01.2023, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 15.12.2022, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю.

Підпунктом 1 пункту 2 Додатку № 1 до договору визначено такі види робіт (послуг): підготовка та подання до суду позовної заяви: підготовка проекту позовної заяви та переліку можливих доказів по справі; ксерокопіювання та засвідчення справжності копій письмових доказів для відповідачів, суду; підготовка та подання (надсилання) позовної заяви до Хмельницького окружного адміністративного суду; представництво інтересів клієнта (при необхідності) у суді першої інстанції: участь у судових засіданнях; складання та подання (надсилання) суду, іншим учасникам судового процесу процесуальних документів, доказів. Вартість зазначених робіт (послуг) встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі та становить 10000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

Враховуючи обставини справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін тощо) суд перої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 10000,00 грн як витрат на правничу допомогу є необґрунтованими.

З огляду на викладене, співмірним буде стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.

Крім того, в відзиві на апеляційну скаргу позивач просить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи судом апеляційної інстанції.

Приписами ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як свідчать матеріали справи, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджується договором про надання правової допомоги від 14.12.2022, Додаком №1 від 14.12.2022 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022, викладеного в редакції додаткового договору №1 від 10.01.2023 до договору про надання правової допомоги від 14.12.2022, актом приймання-передачі наданої правової допомоги від 25.05.2023, рахунком на оплату №38 від 24.05.2023, платіжною інструкцією №9250 від 25.05.2023 на суму 5000 грн., ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1046721 від 25.05.2023.

Враховуючи зазначене та критерії, з врахуванням яких визначається розмір витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч. 5 ст.134 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в розмірі 5000 грн..

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року - без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області (29001, м. Хмельницький, вул. Пилипчука, 17, код ЄДРПОУ ВП 44070171) на користь приватного підприємства "ЛІБО-ПЛАСТ" (31317, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Грузевиця, код ЄДРПОУ 34283404) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.