Постанова

від 20.09.2010 по справі 8004/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 2а-8004/10/1570

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2010 року                                                                                                     м. Одеса          

                                           Одеський окружний адміністративний суд у складі:

    головуючого –судді Завальнюка І.В.,

    при секретарі –Катеренчук І.С.,

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в м. Одесі справу за  адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 року №0008102301/0 та від 09.07.2010 року №0008092301/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки за актом перевірки про безпідставне завищення валових витрат на 2209431,00 гривень необґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам. Зокрема зазначає, що жодним нормативно-правовий акт не встановлює обов’язку замовника, у т.ч. з метою підтвердження фактичного виконання зобов’язання –надання рекламної послуги за договором, вимагати від виконавця послуги надання замовнику будь-яких документів, не передбачених укладеним між ним договором про надання послуги. Так, укладеними ТОВ «Берег-Сервіс»з контрагентами договорами передбачені акти здавання-приймання виконаних робіт, які є належними первинними документами і фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У зв’язку із цим, при віднесенні до валових витрат спірної суми, підприємство діяло в межах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини. Крім того, формування податкового кредиту та зобов’язань з ПДВ по податковим накладним, виписаним в іншому, ніж звітний, податковому періоді не суперечить чинному законодавству, у зв’язку із чим висновки про заниження податку на додану вартість в перевіряємому періоді також необґрунтовані.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в задоволенні позовних вимог просив відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлень від 31.05.2010 року № 831, від 14.06.2010 року № 906, виданих ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, згідно з п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб’єктів господарювання співробітниками ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складений акт від 24.06.2010 року № 251/23-213/32933722.

Перевіркою встановлено порушення підприємством вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 552357,00 гривень; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого у періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість на 5758,00 гривень.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 09.07.2010 року № 0008092301/0, яким підприємству визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 5758,00 гривень та штрафні санкції в сумі 2879,00 гривень, а всього 8637,00 гривень, від 09.07.2010 року № 0008102301/0, яким підприємству визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 552357,00 гривень та штрафні санкції в сумі 276178,00 гривень, а всього 828535,00 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що у період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року ТОВ «Берег-Сервіс»задекларовані валові витрати в сумі 41205556,00 гривень. У зазначеному періоді підприємство здійснювало операції з придбання (у т.ч. по імпорту) лікарських засобів (вивороток, вакцин, тощо), рекламних послуг, послуг оренди, послуг сторонніх організацій по технічному обслуговуванню основних фондів, послуг з контролю якості, транспортних послуг.

Згідно даних бухгалтерського обліку, ТОВ «Берег-Сервіс», при формуванні валових витрат по господарським операціям перевіряємого періоду, здійснювало придбання рекламно-інформаційних послуг.

За період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року підприємством було отримано рекламно-інформаційних послуг на загальну суму без ПДВ 2595755,00 гривень (ПДВ 518192,00 гривень): від ТОВ «Трансрегіон-Будсервіс 7»(код ЄДРПОУ 35438983) на загальну суму без ПДВ 1454365,00 гривень (ПДВ 289914,00 гривень); від ТОВ «Аймонті Нек»(код ЄДРПОУ 35995988) на загальну суму без ПДВ 1141390,00 гривень (ПДВ 228278,00 гривень).

Судом встановлено, що ТОВ «Берег-Сервіс»із зазначеними контрагентами укладені договори про надання рекламних та консультаційних послуг від 26.06.2008 року № 05/р, від 28.12.2008 року № 25-Р відповідно. Згідно з умовами договорів Виконавець приймає на себе зобов’язання перед Замовником (ТОВ «Берег-Сервіс») по комплексному рекламно-інформаційному обслуговуванню, а саме: виготовленню 10 оригіналів макету для печаті та розміщенню 10 рекламних зображень (рекламні конструкції 3мХ6м) лікарських засобів у обумовлений період в окремо визначеному місті України згідно адресної програм у відповідності з додатками до договорів. Залік виконаних робіт здійснювався шляхом складання актів виконаних послуг, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, підприємством до складу валових витрат віднесені суми податку на додану вартість по зазначеним вище рекламно-інформаційним послугам в загальній сумі 392403,00 гривень, у тому числі, по рекламно-інформаційним послугам, отриманим підприємством від ТОВ «Лемпира Групп»(код ЄДРПОУ 36671370), за договором № 12 про надання консультаційних послуг від 07.12.2009 року та відповідно актів виконаних робіт, копії яких наявні в матеріалах справи.

З метою встановлення фактичного виконання рекламно-інформаційних послуг підприємствами ТОВ «Трансрегіон-Будсервіс 7», ТОВ «Аймонті Нек»та ТОВ «Лемпира Групп»для ТОВ «Берег-Сервіс»ДПІ у Малиновському районі м. Одеси була надіслано запит керівництву ТОВ «Берег-Сервіс»від 17.06.2010 року № 25222/23-208 з питань надання пояснень та їх документально підтвердження щодо зафіксованого фактичного виконання рекламно-інформаційних послуг підприємствами вищезазначеними підприємствами. У відповідь на вказаним запит керівництвом ТОВ «Берег-Сервіс»було надано завірені копії договорів про надання рекламних та консультаційних послуг з додатками, актів виконаних робіт.

Завірені копії фото-звітів до актів виконаних робіт по виготовленню 3 оригіналів макетів для печаті та розміщенню трьох з десяти рекламних зображень (рекламних конструкцій 3мХ6м) та двох з п’яти рекламних зображень рекламних конструкцій (розміром 1,2мХ1,8м) лікарських засобів підприємством ТОВ «Берег-Сервіс»відповідно запиту ДПІ не були надані.

На підставі вищезазначеного перевіряючі дійшли висновку, що до перевірки були надані документальні підтвердження фактичного виконання рекламно-інформаційних послуг згідно договорів, укладених з ТОВ «Трансрегіон-Будсервіс 7»та ТОВ «Аймонті Нек»по виготовленню лише трьох з десяти оригіналів макетів для печаті та розміщенню трьох з десяти рекламних зображень лікарських засобів у визначений період року в окремо зазначеному місті України згідно адресною програми; документальні підтвердження фактичного виконання рекламно-інформаційних послуг за укладеним з ТОВ «Лемпира Групп»договором по виготовленню лише двох з п’яти оригіналів макетів для печаті та розміщенню двох з п’яти зображень (двох рекламних конструкцій розміром 1,2мХ1,8м та трьох рекламних конструкцій розміром 3мХ6м) лікарських засобів у визначений період року в окремо зазначеному місті України згідно адресною програми.

У зв’язку із цим перевіряючими зроблений висновок щодо завищення ТОВ «Берег-Сервіс»валових витрат на загальну суму 2209431,00 гривень (1817028,00 гривень + 392403,00 гривень). Проте суд критично оцінює такі висновки, вважає їх необґрунтованими та безпідставними у зв’язку з наступним.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно визначає облікову політику, а також розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій.

Відповідно до п.п.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи той факт, що ТОВ «Берег-Сервіс»до складу валових витрат включена сума в розмірі 2209431,00 гривень, яка підтверджена встановленою чинним законодавством формою обліку, суд вважає, що висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо порушення підприємством п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в розмірі 2209431,00 гривень є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини.

          При цьому суд враховує, що відповідач, стверджуючи про недоведеність фактично понесених витрат за вищезазначеними договорами з мотивів відсутності завірених фотозвітів решти наданих послуг, фактично заявляє про безтоварність господарських операцій. Таким чином, відповідач фактично намагається визнати фальшивими оформлені акти виконаних робіт, нікчемність укладених договорів. З цього приводу, судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України в своїй  постанові від 13.01.2009 року у справі № 21-1578 зазначила, що фальшивість документа, що надає права або звільняє від обов’язків, може бути перевірена як за допомогою висновків експертизи, порівняння його з іншими письмовими чи речовими доказами, поясненнями свідків, зокрема посадових осіб, котрі його виготовили, так і шляхом кримінального переслідування за наявності підстав для порушення кримінальної відповідальності. Таким чином, безтоварність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, фіктивність оформлених документів, повинна ґрунтуватись не на припущеннях, а підтверджуватися реальними доказами, на які вказав Верховний Суд України.  

В силу ст. 71 КАС України відповідач не надав суду належних та допустимих в спірних правовідносинах доказів безтоварності господарських операцій.

При цьому, позивачем надано до суду завірені копії фотозвітів отриманих послуг в повному обсязі, які залучені до матеріалів справи. Також, суд критично оцінює висновки за актом перевірки щодо неможливості проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Берег-Сервіс»з підстав їх припинення, оскільки вказані підприємства не зняті з податкового обліку, що також вбачається з самого акту перевірки.

Крім того перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів»показників за жовтень-грудень 2008 року, січень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року встановлено завищення задекларованих підприємством показників на 5544,00 гривень, у т.ч. за липень 2008 року – 1676,00 гривень, за серпень 2008 року –402,00 гривень, за вересень 2008 року –3466,00 гривень. В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Берег-Сервіс» в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.8 «Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»до складу податкового кредиту у рядку 10.1 та відповідно у рядку 17 податкової Декларації з ПДВ за періоди, що перевірялись, віднесено суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів (періодів, що перевірені попередньою плановою документальною перевіркою).

Суд не погоджується з вищезазначеними висновками перевіряючих, оскільки суми податку на додану вартість за цими накладними включені до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Згідно п.п.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі – Закон) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу вищенаведених норм виплаває, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит. При цьому, чинне законодавство, що регулює спірні правовідносини, дозволяє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним за будь-який період в межах 1095 днів.

Законом встановлені дві підстави для невключення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість, зокрема, відсутність податкової накладної та невикористання придбаних товарів (послуг) у власній господарській діяльності. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентами вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із своєчасністю надання продавцем податкових накладних.

З урахуванням вищевикладеного, висновки перевіряючих щодо порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону є необґрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм Закону, який є спеціальним в спірних правовідносинах.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Берег-Сервіс»»виконало всі передбачені Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»вимоги щодо формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 09.07.2010 року №0008102301/0 та від 09.07.2010 року №0008092301/0 підлягають скасуванню, а позов –задоволенню у повному обсязі.

Також, на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

 ПОСТАНОВИВ:

          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Берег-Сервіс»задовольнити.

          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 09.07.2010 року №0008102301/0 та від 09.07.2010 року №0008092301/0.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з складання постанови у повному обсязі апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено «20»вересня 2010 року.

Суддя                           

---

                            І.В. Завальнюк

          20 вересня 2010 року