Рішення

від 11.07.2023 по справі 160/9468/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року Справа № 160/9468/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кадникової Г. В.

за участі секретаря судового засідання Васіної Н.В.

та учасників справи: представника позивача Герман М.М.

представника відповідача Пономаренка О.О.

свідка Давиденка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Замайн Сервіс Юкрейн" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Замайн Сервіс Юкрейн" (далі - ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн", позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач) від 01.03.2023 № 00/3561/0405 та 00/3562/0405.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 2022 року подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2022 року. Відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності позивача з ПДВ за листопад 2022 року, на підставі якої складено Акт перевірки від 18.01.2023 року № 1814/04-36-04-05/44172940. Позивач не отримав від відповідача вказаний акт перевірки. На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв два оспорювані податкові повідомлення-рішення від 01.03.2023 року №00/3561/0405 та №00/3562/0405.

У податкових повідомленнях-рішеннях зазначено наступні порушення, які на думку податкового органу допущені позивачем встановлено порушення ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" п.200.1 та п.200.4 ст.200 Кодексу, в результаті чого встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов?язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету, відображеного у рядку 20.2.2 Декларації на суму ПДВ.

Позивач вказує, що 15.02.2023 подав уточнюючий розрахунок декларації з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також 17.02.2023 позивачем подано довідку про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду (Д2) та ще один уточнений розрахунок податкових зобов?язань з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Зокрема:

- змінено напрям бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 10?000?000грн. «зі сплати грошових зобов?язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету» на «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»;

- змінено суму від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з 13?348?258грн. на суму 14?020?760грн., а потім на суму 13?501?863грн.;

- змінено інші показники податкової звітності з ПДВ за листопад 2023 року.

З посиланням на приписи ст.ст.50, 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивач має 1095 днів для виправлення самостійно виявлених помилок, що і зробив.

Однак, відповідачем не враховано зазначені вище уточнюючі розрахунки і прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення від 01.03.2023 № 00/3561/0405 та 00/3562/0405.

В подальшому, позивачем також були подані уточнюючі розрахунки, які не враховані відповідачем.

Не погодившись з прийнятими відповідачем 01.03.2023 року податковими повідомленнями-рішеннями № 00/3561/0405 та 00/3562/0405, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09.05.2023 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Вирішено подальший розгляд справи здійснювати у спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

24.05.2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позов, разом зі заявою про розгляд справи в порядку загального провадження та клопотанням про виклик свідка.

Ухвалою суду від 29.05.2023 задоволено заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області та постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позов відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне.

За результатами аналізу даних особових рахунків платника податків (позивача по справі) встановлено відсутність податкового боргу з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету крім того, невірне визначення суми від`ємного значення з ПДВ.

Відповідно таблиці 1 до додатку 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)» платником податку у повному обсязі задекларовано повернення суми бюджетного відшкодування по коду бюджетної класифікації 14060200, а саме бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

При цьому, відповідно до інформації з інтегрованих карток платника податку (далі - ІКП), відсутня наявність податкового боргу взагалі з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету у тому числі з податку на додану вартість.

Таким чином, за твердженням відповідача, у ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" відсутні підстави для декларування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету.

Разом з цим, показник по рядку 19 (від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) декларації з ПДВ за листопад 2022 року становить 13'348'258 гривень.

Показник рядка 19.1 (сума, обчислена відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації) платником задекларовано 0 грн., але на момент подання податкової декларації за листопад 2022 року за даними системи електронного адміністрування сума ліміту становить 14'401'145грн. 77коп.

Разом з цим, у таблиці № 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» додатка 3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року (податкова декларація з ПДВ від 20.12.2022р. № 9274122003, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 9003426233) сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200.1.3 статті 200.1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду) також платником задекларовано показник 0 гривень.

Показник рядка 20.2 (підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) декларації з ПДВ за листопад 2022 року становить 10'000'000грн. та відповідно до Порядку №21 потребує наявності додатків Д3, Д4.

Однак, при заповненні додатку 3 до декларації з ПДВ за листопад 2022 року ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" показників таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України», платником не вказано постачальників, які формують від`ємне значення та наявність фактичної сплати за звітний (податковий) період у якому виникло від`ємне значення, а саме значення граф 2, 3, 4, 5, 6, 7 таблиці 2 відсутні, що не дає можливості визначити постачальників, періоди та суму від`ємного значення заявленого до бюджетного відшкодування в сумі 10'000'000 гривень.

Таким чином, проведеним аналізом Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за листопад 2022 року (податкова декларація з ПДВ від 20.12.2022р. № 9274122003, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 9003426233), встановлено невідповідність задекларованих показників ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" у Таблиці 1 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», відсутній показник рядку 1 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 20 - рядок 20.1 декларації звітного (податкового) періоду)» та відсутній показник рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/ послуг або до Державного бюджету України (значення рядка "Усього" графи 7 таблиці 2)», та Таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету У країни», по від`ємному значенню за звітний (податковий) період у якому виникло значення (графа 2, 3, 4, 5, 6, 7 таблиці 2).

Разом з цим, ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" надано уточнюючий розрахунок з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 9003426233, яким платником збільшені додаткові зобов`язання на 334'768грн. 00коп. та задекларовано бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 Декларації).

При цьому, платник в уточнюючому розрахунку не декларує «Різниці» між показниками, які уточнюються та показниками, які уточнюють та повторює встановлені камеральною перевіркою арифметичні та методологічні порушення декларації з ПДВ за листопад 2022 року.

Таким чином, наданий уточнюючий розрахунок не вносить зміни до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та не змінює напрямок задекларованого ПДВ до відшкодування по декларації з ПДВ за листопад 2022 року (податкова декларація з ПДВ від 20.12.2022р. № 9274122003, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 9003426233).

Отже, камеральною перевіркою Декларації за листопад 2022 року ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" встановлено порушення Порядку № 21, що призвело до не відповідності суми бюджетного відшкодування відображеної між рядком 20.2. Декларації та показниками Додатку 3.

Крім того, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2022 року (податкова декларація з ПДВ від 20.12.2022 р. № 9274122003, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 90.03426233) різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду є від`ємним та фактично складає 1'385'818 гривень.

Згідно Довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Д2) до Декларації листопад 2022 року платником задекларовано суму 1'821'942 грн., що призвело до завищення від`ємного значення за листопад 2022 року в сумі 436'124 гривень.

Таким чином, за результатами камеральної перевірки встановлені арифметичні та методологічні порушення при заповненні ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" податкової звітності з ПДВ за листопад 2022 року, а саме: Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

Одночасно відсутність податкового боргу з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету призвели до відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету за листопад 2022 року по декларації з ПДВ за листопад 2022 року у сумі 10'000'000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, в акті камеральної перевірки декларації за листопад 2022 року контролюючим органом зроблено висновок що зазначені порушення призвели до відсутності у ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету у сумі 10'000'000 грн. та завищення від`ємного значення ПДВ на суму 436'124 грн. про що складено акт від 18.01.2023 №1814/04-36-04-05/44172940.

Акт камеральної перевірки №1814/04-36-04-05/44172940 від 18.01.2023 року засобами поштового зв`язку, у порядку, визначеному ст.42 Кодексу контролюючим органом направленої за податковою адресою платнику податків однак, посадовими особами ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" поштове відправлення не отримано та у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

У судовому засіданні представник відповідача та свідок наполягали, що подані позивачем у подальшому уточнюючі розрахунки та довідка не усувають порушень заповнених рядків декларації.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2022 року від 18.01.2023 за № 9003426233, проведено камеральну перевірку ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" у період з 21.12.2022 по 18.01.2023 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету декларації з ПДВ за листопаді 2022 року (від 20.12.2022р. №9274122003, з урахуванням уточнюючого розрахунку) у сумі 10'000'000 грн.

За результатами перевірки встановлено, що ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2022 року порушено п.п.200.1, 200.4 ст.200 Кодексу та Порядок заповнення і подання податкової звітності з на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зокрема за результатами аналізу даних особових рахунків платника податків встановлено відсутність податкового боргу з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету крім того, невірне визначення суми від`ємного значення з ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 18.01.2023 року № 1814/04-36-04-05/44172940.

Позивач не отримав від відповідача вказаний акт перевірки з незалежних від нього обставин.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв два оспорювані податкові повідомлення-рішення від 01.03.2023 року №00/3561/0405 та №00/3562/0405.

Позивач 15.02.2023 подав уточнюючий розрахунок декларації з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також 17.02.2023 позивачем подано довідку про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду (Д2) та ще один уточнений розрахунок податкових зобов?язань з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Зокрема:

- змінено напрям бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 10?000?000грн. «зі сплати грошових зобов?язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету» на «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»;

- змінено суму від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з 13?348?258грн. на суму 14?020?760грн., а потім на суму 13?501?863грн.;

- змінено інші показники податкової звітності з ПДВ за листопад 2023 року.

Позивачем встановлено, що уточнюючі декларації подавались головним бухгалтером ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" - Юркшайте Зітою Казиміро - без повідомлення і узгодження з директором.

У зв`язку з чим, головному бухгалтеру наказом №22/Ктм від 07.04.2023 р. оголошена догана і згідно наказу №11/К від 12.05.2023 року трудовий договір з Юркшайте Зітою Казиміро припинено.

З огляду на зазначені обставини, 08.06.2023 року ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок та Довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

Всі уточнюючі декларації позивача, починаючи з поданої 15.02.2023 р., прийняті відповідачем, що підтверджується квитанціями №2.

Проте, у судовому засіданні відповідачем підтверджено, що перевірки за цими уточнюючими розрахунками не проводились. Також, не перевірялись і документи первинного бухгалтерського обліку позивача за спірний період.

При цьому, відповідач зазначив, що подані уточнюючі розрахунки не усувають визначені в акті камеральної перевірки від 18.01.2023 року № 1814/04-36-04-05/44172940 порушення.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно із підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Абзацом третім пункту 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 згаданого Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацами першим третім пункту 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 згаданого Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до згаданого Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 ПК України.

Відповідно до пунктів, 200.1, 200.2 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого згаданим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 згаданої статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 згаданого Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (підпунктів 200.7.1, 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 згаданого Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 вказаної статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до згаданого Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 згаданого Кодексу.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.12 статті 200 ПК України).

Водночас, пункт 200.14 статті 200 ПК України передбачено, що якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

- у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

- у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Зі змісту наведених норм ПК України можна дійти висновку, платники податку отримують бюджетне відшкодування за умови узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 ПК України, за результатами документальної перевірки.

При цьому, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені згаданим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок №21).

Згідно із п. 6 Розділу І Порядку № 21 до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Пунктом 10 Розділу ІІІ Порядку № 21 встановлено, що додатками до декларації, зокрема, є:

- розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);

- довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);

- заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4).

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість встановлений Розділом V Порядку № 21.

Так, відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Відповідно до підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган не встановив порушення податкового законодавства при визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації, визначення суми податкового кредиту та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації, визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації).

Так, за висновками акту перевірки №1814/04-36-04-05/44172940 від 18.01.2023 встановлено порушення позивачем пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 ПК України, внаслідок чого відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у податковій Декларації за листопад 2022 року на суму 10'000'000 грн.

До таких висновків контролюючий орган дійшов, з огляду на таке.

Як убачається з акту перевірки, в якості порушення ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган у акті перевірки зазначив, що за результатами камеральної перевірки встановлені арифметичні та методологічні порушення при заповненні податкової звітності з ПДВ за листопад 2022 року, а саме: Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (зі змінами і доповненнями), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, та відсутність податкового боргу з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету призвели до відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету за листопад 2022 року по декларації з ПДВ за листопад 2022 року у сумі 10'000'000грн.

А тому, позивач позбавлений права на бюджетне відшкодування сум ПДВ за вказаними операціями.

Враховуючи зазначене, податковий орган дійшов висновку про відмову у бюджетному відшкодуванні ПДВ у сумі 10'000'000грн. за листопад 2022 року.

Оцінюючи такі доводи контролюючого органу, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

Як встановлено частиною 1 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16.07.1999 року (далі - Закон № 996-ХІV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частини 3 цієї статті інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Отже, сукупний аналіз вищенаведених норм законодавства свідчить, що обов`язок платника податку з декларування податкового зобов`язання з податку на додану вартість є, перш за все у даній ситуації, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, при цьому перевірка правильності відображення господарської операції у податковому обліку вимагає дослідження дійсного переміщення активу між учасниками поставки та аналіз змін їх майнового стану з урахуванням усіх доводів та доказів, наданих учасниками провадження.

Таким чином, вказані норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Підпунктом 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №168/704 від 05.06.1995, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Відтак, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи у розумінні наведених норм законодавства. Отже, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Процесуальна діяльність суду з встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як убачається з акта перевірки, посадові особи відповідача дійшли висновку про відсутність права на бюджетне відшкодування у позивача за операціями імпорту товару. Придбано: запасні частини та аксесуари цивільного призначення до кар`єрної техніки HITACHI в асртименті.

Інформації щодо ризикових операцій, Інформаційних довідок та іншої інформації від інших правоохоронних органів, що свідчить про безпідставність декларування ТОВ "Замайн Сервіс Юкрейн" бюджетного відшкодування та/або формування від`ємного значення, надання якої передбачено наказом ДПС України від 15.10.2020 №568 до підрозділів з оподаткування юридичних осіб не надходило.

Як зазначено у рішенні вище, відповідач посилається лише на встановлення за результатами камеральної перевірки арифметичних та методологічних порушень при заповненні податкової звітності з ПДВ за листопад 2022 року, та відсутність податкового боргу з будь-яких платежів, що сплачуються до Державного бюджету призвели до відсутності права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету за листопад 2022 року по декларації з ПДВ за листопад 2022 року у сумі 10'000'000грн.

При цьому, як підтверджено в ході судового розгляду справи, відповідачем враховано лише уточнюючий розрахунок позивача від 18.01.2023 року, а всі подальші уточнюючі розрахунки та довідки про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду позивача - не враховані.

Як підтверджено матеріалами справи та поясненнями представників сторін, оспорювані податкові повідомлення-рішення №00/3561/0405 та №00/3562/0405 прийняті від 01.03.2023 року, а отже відповідачем при їх прийнятті не враховані уточнюючий розрахунок декларації з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 15.02.2023, а також довідка про суму від?ємного значення звітного (податкового) періоду (Д2) та ще один уточнений розрахунок податкових зобов?язань з ПДВ за листопад 2022 року у зв?язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 17.02.2023.

Відповідно до п.50.2 ст.50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені абзацом третім п.50.1 ст.50 Кодексу.

Слід зазначити, що нормами Кодексу не заборонено платникам податків подання уточнюючих декларацій (розрахунків) під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом.

Уточнюючі декларації подаються до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки.

Що й було зроблено позивачем.

Тим більш, позивач не з власної вини не був обізнаний про проведення камеральної перевірки та не отримав акт за результатами її проведення.

При цьому, як зазначалось вище, підставою для бюджетного відшкодування сум ПДВ є реальне (фактичне) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Будь яких питань з приводу неналежного оформлення первинних документів щодо зазначеної господарської операції у акті перевірки не зазначено.

Суд зазначає, що підставою для зарахування сум податкового кредиту є належним чином зареєстровані податкові накладні та належним чином оформлені первинні документи.

Хоча відповідач вважає, що позивач має право повторно заявити до відшкодування податковий кредит, однак суд вважає такі доводи хибними в даному випадку.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги доведеними.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За наведених обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.90, 139, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Замайн Сервіс Юкрейн" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.03.2023 № 00/3561/0405 та 00/3562/0405.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658; 49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-а) за рахунок бюджетних асугнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Замайн Сервіс Юкрейн" (код ЄДРПОУ 44172940; 49044, м.Дніпро, Катеринославський бульвар, буд.2, оф.617) судовий збір у розмірі 26'840грн. 00коп. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок грн. 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 21 липня 2023 року.

Суддя Г. В.Кадникова