Постанова

від 31.08.2006 по справі 9004-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9004-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.08.2006Справа №2-23/9004-2006А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим”,98100, АР Крим, м.Феодосія, пр.Леніна,47 (адреса офісу: м.Феодосія, вул.Вересаєва,12)

До  відповідача Державної податкової інспекції в м.Феодосії АР Крим (98112, АР Крим, м.Феодосія, вул.Кримська,82-В)

Про спонукання до виконання певних дій

                                                                                                             Суддя  Г.М.Іщенко

                                                                                      При секретарі Єменджієвої А.М.

                                                         представники:

Від  позивача Гаврилов В.І. - представник, дов. від  07.11.2005р. б/н

Від відповідача Кулак К.В. - представник, дов. від 28.07.2006р. №20/10-0

Сутність спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” звернулося з позовом до господарського суду АРК до  Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції зобов'язати Феодосійську міжрайонну  державну податкову інспекцію та просить надати відділенню Державного казначейства України в м.Феодосії висновок про повернення надмірно сплаченої  Товариством з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим”  в місцевий бюджет суми  єдиного податку в розмірі  69286,00грн.    

    Відповідач з позовними вимогами не згоден за мотивами, викладеними у відзиві  на позов, вважає, що  результатами перевірки  (акт №1058/23-1/31284938 від 23.05.2005р.) не встановлено завищення зобов'язань позивача з єдиного податку.

   06.06.2006р. від відповідача до суду надійшло клопотання (від 24.05.2006р. №119/9/10-00) про відкладення розгляду справи для  врегулювання питання шляхом примирення сторін, яке судом було задоволено.

   Згідно статті 55, частини 6, 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд АР Крим  в судовому засіданні  08.08.2006р. з урахуванням  Наказу Державної податкової адміністрації  в АР Крим від 24.03.2006р. №150 “Про реорганізацію Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції” суд  задовольнив клопотання відповідача, ухвалив допустити  заміну первісного відповідача на належного – Державну податкову інспекцію в м.Феодосії АР Крим.

   Відповідно до пункту 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” №2953-1У від  06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р. до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального  кодексу України 1991року, вирішують  у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу  адміністративного судочинства України.

  Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України  судочинство здійснюється відповідно до  Конституції України, цього  Кодексу та міжнародних договорів, згода на  обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

     Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної  дії, розгляду справи.

      Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

                                                           встановив:

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. визначено що частина 2 статті 124 Конституції України  передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії її реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не  забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право  на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо  на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів  правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.   

    Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

       Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності, створено шляхом об'єднання  майна фізичних та юридичних  осіб з метою одержання прибутку (а.с.8-20).

        01.01.2004р. Товариству з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” було видане свідоцтво №0111001038 серія А№361289 про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємства - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10% та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у 2004р.(а.с.22).

      Позивач є емітентом облігацій власної емісії. Випуск облігацій зареєстрований Державною комісією по цінним паперам і фондовому ринку України на суму 2650000,00грн., про що  видане свідоцтво за №24/2/04 (а.с.21).

    При надходженні  грошових коштів на  поточний банківський рахунок позивача від розміщування облігацій власної емісії у  першому  кварталі  2004р. в розмірі 160277,00грн. та в другому кварталі 2004р. в розмірі 532586,00грн. ці суми були помилково включені до об'єкту оподаткування за ставкою 10%. В результаті в місцевий бюджет  м.Феодосії помилково було перераховано 69286,00грн.

      30.06.2005р. позивачем був направлений уточнюючий розрахунок податкових  зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за перше півріччя 2004р. по  сплаті єдиного податку з вказуванням  суми завищеного податкового зобов'язання, нарахованого у зв'язку з виправленням помилки (а.с. 32,33).

       Згідно звірки розрахунків  по платежам до бюджету сума єдиного податку в розмірі 69286,00грн. відображена як переплата, що підтверджується актом  звірки позивача з відповідачем від 12.10.2005р.(а.с.36).

      Відповідно до пунктів 5,6 “Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або  надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків”, затвердженого наказом  Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.02.2005р. №58/78/22 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України  18.02.2005р. за №247/10527) позивач 29.11.2005р. направив до  відповідача  заяву про  повернення  надмірно сплаченого податку (а.с.37).

   09.08.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” звернулося до  Державної податкової інспекції в м.Феодосії з  листом за №176 про надання відділенню Державного казначейства в м.Феодосії висновку про  повернення  надмірно сплаченої до місцевого бюджету суми єдиного податку в розмірі  69286,00грн.

   Листом від 18.08.2006р. за №1314/10/151 відповідач відмовив позивачу, посилаючись на  неможливість проведення додаткової перевірки наданих позивачем документів, а тому законне і остаточне рішення за даним питанням буде прийняте за результатами судового  розгляду позовної заяви.     

    Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” підлягають задоволенню через  наступне.    

    Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві  є будь-які фактичні  дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

   Відповідно до пункту 7 “Порядку взаємодії органів державної податкової служби України, фінансових органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або  надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) платникам податків” орган  державної  податкової  служби  України  на підставі даних особових рахунків платників готує висновки,  два примірники  Реєстру  висновків за платежами,  належними державному бюджету,  та  три  примірники  Реєстру  висновків  за платежами,  належними  місцевим  бюджетам.  Згідно з зазначеними реєстрами орган державної податкової  служби  України, відповідний   районний   (міський)   фінансовий   орган  та  орган Державного казначейства  України  проводять  приймання-передавання висновків   про  повернення  помилково  та/або  надміру  сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів).

     За платежами,  належними державному бюджету,  орган державної податкової служби України в термін не пізніше  ніж  п'ять  робочих днів  від  дати отримання заяви платника передає висновки згідно з Реєстром  висновків  для  виконання  відповідному  територіальному органу Державного казначейства України.

     За платежами,  належними місцевим бюджетам,  орган  державної податкової  служби  України  в термін не пізніше ніж п'ять робочих днів від дати отримання заяви платника передає висновки  згідно  з Реєстром   висновків   для   погодження   відповідному   районному (міському) фінансовому органу.

     Районний (міський)  фінансовий  орган у термін не пізніше ніж два робочих дні здійснює  погодження  отриманих  висновків  шляхом завірення  підписом  керівника  районного  (міського)  фінансового органу,  засвідченим печаткою,  та повертає їх згідно  з  Реєстром висновків відповідному органу державної податкової служби України.

    Орган державної податкової  служби  України  не  пізніше  ніж наступного  робочого дня від дати отримання висновку,  погодженого районним (міським)  фінансовим  органом,  передає  його  згідно  з Реєстром  висновків територіальному органу Державного казначейства України.  

   Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування  правомірності  дії чи бездіяльності покладається на  відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Як  свідчать матеріали справи, згідно  довідкам Державної податкової інспекції в м.Феодосії, наданим відповідачем у судовому засіданні 31.08.2006р., у  Товариства з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. та за період з 01.01.2006р. по 30.08.2006р. недоїмки та штрафних санкцій за невчасну сплату платежу  з єдиного податку не має, а  числиться переплата з єдиного податку  в розмірі  69286,00грн.

     Пункт 2 частини 2  статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при вирішенні спору суду по суті суду надано право зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

      Таким чином, враховуючи уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням позивачем самостійно виявлених  помилок за перше півріччя 2004р. про помилково включені суми в розмірі  69286,00грн. єдиного податку та пояснювальну записку позивача до уточнюючого  розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за перше півріччя 2004р.(а.с.32,33), акт звірки  розрахунків по платежам в бюджет за період з 01.01.2005р. по 12.10.2005р.(а.с.36),  довідки Державної податкової інспекції в м.Феодосії, які підтверджують переплату єдиного податку в розмірі  69286,00грн., суд  вважає  можливим зобов'язати  Державну податкову інспекцію в м.Феодосії надати відділенню Державного казначейства України в м.Феодосії  висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим”  надмірно  сплаченої суми єдиного податку  в розмірі 69286,00грн.

  Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.      

   При таких обставинах справи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим”  підлягають задоволенню.

       Оскільки  п.2 ч.3 розділу УII Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору визначається  відповідно п.п.б п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, що дорівнює 3,40грн., зайво сплачене держмито у сумі 81,60грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України відповідно  до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”  по його заяві.

        Судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому на підставі  ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

        Вступна  та резолютивна частини постанови оголошені у судовому засіданні  31.08.2006р. Постанова складена у повному обсязі та підписана  04.09.2006р.

     На підставі викладеного та керуючись  статтями 94, 98, 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                                  постановив:

      1.Позов задовольнити.

     2.Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м.Феодосії   АР Крим (98112, АР Крим, м.Феодосія, вул.Кримська,82-В) надати відділенню  Державного казначейства України в м.Феодосії висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим”  (98100, АР Крим, м.Феодосія, пр.Леніна,47; адреса офісу: вул.Вересаєва,12, рахунок 260030131425 в КФ ВАТ “Інпромбанк” м.Феодосія, МФО 384481, код ЄДРПОУ 31284938) надмірно  сплаченої суми єдиного податку  в розмірі 69286,00грн.

     3.Стягнути з Державного бюджету України (код платежу 22090200, одержувач – Державний бюджет м.Сімферополя, рахунок 31118095600002, Управління Державного казначейства в АР Крим, ЗКПО 22301854, МФО 824026) на  користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Відпочинок-Крим” (98100, АР Крим, м.Феодосія,  пр.Леніна,47; адреса офісу: вул.Вересаєва,12, рахунок 260030131425 в КФ ВАТ “Інпромбанк” м.Феодосія, МФО 384481, код ЄДРПОУ 31284938)3,40грн. державного мита.     

        4.Виконавчий документ видати після набрання постановою  законної сили.

    У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова  набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

     Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через  20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.

        Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко Г.М.