Рішення

від 31.08.2023 по справі 509/1530/22

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/1530/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2023 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Кочко В.К.,

за участі секретаря судового засідання Савченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Овідіополь цивільну справу за позовом за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 - 25 червня 2009 року та ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10 000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття та аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 10 000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Ставківською сільською радою Бершадського р-ну, Вінницької обл. було зроблено актовий запис № 05 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

У шлюбі в подружжя народилися діти: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року у справі № 497/324/2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано у зв`язку з відсутністю спільних інтересів, різними поглядами на життя та відсутністю взаєморозуміння.

Діти після припинення шлюбних відносин проживають з матір`ю. Дана обставина була встановлена Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року у справі № 497/324/2021. Даний факт додатково підтверджується тим, що діти навчаються у Великодолинському закладі загальної середньої освіти № 2, за місцем проживанням Позивача (довідка №2/49 від 10.02.2022 року про підтвердження факту навчання ОСОБА_4 у 5-Б класі Великодолинського закладу загальної середньої освіти № 2, довідка №2/48 від 10.02.2022 року про підтвердження факту навчання ОСОБА_3 в 7-А класі Великодолинського закладу загальної середньої освіти № 2).

Позивачка зазначає, що стан здоров`я дітей є задовільним та не потребує матеріальних затрат, крім тих, що пов`язані з періодичними медичними оглядами, відновлення здоров`я дітей після сезонних застуд тощо.

Станом на дату звернення до суду з цим позовом Позивачка працює продавцем в магазині № 6080, вул. Підгірна, 5 площадка, «Промтоварний ринок: 7-км» та отримує мінімальну заробітну плату, у зв`язку з чим не може самостійно забезпечити всі потреби дітей, включаючи розвиток їх здібностей.

Батько дітей працездатний, виконує роботи з будівництва багатоквартирних житлових будинків групи «КАДОР», отримує заробітну плату вище середньої, що свідчить про його платоспроможність.

Діти успішно навчаються в школі, що підтверджується грамотами та похвальними листами, що додаються до позовної заяви.

Для забезпечення високої успішності у школі діти займаються з репетиторами шляхом укладення з ними цивільно-правових договорів (а найчастіше усних домовленостей) про надання послуг. Вартість занять англійською мовою дочки становить 1440 грн. у місяць, сина 1440 грн. у місяць; вартість додаткових занять української мови обох дітей становить 1920 грн. у місяць.

Також, діти є обдарованими, що зумовлює наявність додаткових витрат для їх всебічного розвитку. Для розвитку їх здібностей необхідним є відвідування творчих гуртків та спортивних секцій. Самостійно Позивачка не має змоги забезпечити оплату відвідування всіх додаткових занять дітей, які вони відвідували коли Позивач та Відповідач були у шлюбі.

Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відвідує школу аеробіки «Монблан», вартість занять на місяць складає - 500грн. та додатково 200 грн. на проведення відповідних змагань відвідувачів гуртка; танцювальний гурток, вартість занять на місяць складає - 500 грн.; модельну школу при продюсерському центрі «Babyphotostars», вартість занять в рік складає - 7000грн. (на даний час відвідування припинено через відсутність можливості фінансування).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує секцію боксу, вартість занять на місяць складає - 500 грн. та додатково 200 грн. для провадження змагань учасників секції.

Тому для відвідування дітьми звичних для них гуртків необхідно з метою підтримання здорового тіла та здорового духу, всебічного розвитку малечі, вияву їх здібностей тощо.

Більше того, є щомісячні витрати, які не можуть бути підтвердженні належними та достатніми доказами, тим неменше це не свідчить про їх відсутність, зокрема:

- витрати під час прогулянок дітей, дозвілля дітей;

- щоденні перекуси дітей у школі (посилене харчування в дома при дистанційному навчанні) тощо.

- витрати на подарунки вчителям, друзям тощо

Щомісячні витрати сім`ї також включають: витрати на лікарські засоби/вітаміни в середньому 1600 грн.; придбання одягу першої необхідності (шкарпетки, спідня білизна, колготи тощо) в середньому 1500 грн.; канцелярії для дітей 600грн., засоби гігієни 500-700 грн., інтернет 200 грн., поповнення мобільних телефонів 300 грн.; покупки у магазинах та на ринках 5 500 грн.; іграшки 1000 грн., оренда житла 5000 грн., комунальні витрати 600-2000 грн.

Загальна середня вартість проживання двох підлітків становить 15-20 тис. грн. щомісячно.

У свою чергу, як зазначалося вище, Відповідач є зайнятою особою, який реалізує свою працездатність у діяльності з будівництва багатоквартирних житлових будинків групи «КАДОР», отримує заробітну плату вище середньої, що свідчить про його платоспроможність.

Про матеріальну спроможність сплачувати аліменти на утримання дитини в бажаному розмірі свідчить також зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на значний обсяг об`єктів рухомого майна та нерухомості (майнові права на такі об`єкти): автомобіль BMW 5201 (дата реєстрації 20.10.2021 рік); автомобіль BMW525D(дата реєстрації 07.03.2019 рік); квартира у житловому комплексі «Кадор»; майнові права на квартиру у ЖК «Маріїнський»; земельна ділянка під будівництва у Одеській обл., Овідіопольському р-н, смт. Великодолинське; земельна ділянка у Одеській обл., Болградському р-н, с. Кубей;

Відповідач надав через свого представника до суду Відповідь на відзив, у якому зазначив про часткове визнання позовних вимог.

ОСОБА_2 зазначив про те, що має незначний дохід та у нього на утримані перебуває непрацездатна мама; кошти, про стягнення яких просить позивач є необґрунтованими.

Від позивача до суду надійшла Відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач вважає невиправданою є позиція Відповідача про те, що останній має невеликий дохід, а тому не може утримувати дітей у спосіб, встановлений батьками дітей, оскільки Відповідач поміж тим, що є працездатною особою, здатною виконувати роботу більш оплачувану (навіть у військовий час), має в наявності рухоме та нерухоме майно, джерело походження якого на дайни час невідомо тощо.

Також позивач вказує на безпідставність доводів Відповідача щодо неналежності поданих доказів ОСОБА_1 квитанції про оплату продуктів харчування та інших предметів для задоволення базових потреб сім`ї.

Чеки, надані позивачем до суду є одним із способів підтвердження понесення витрат на забезпечення життєдіяльності та гармонійного розвитку дітей.

При цьому Відповідач, цитуючи положення ст. 141 СК України щодо того, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, уникає доказування перед судом, що він ( ОСОБА_2 ) щодня, або ж через день (позміно) виконує батьківські функції (які виконує позивач), зокрема: функції побуту (прання, прибирання («генеральне» прибирання), прасування, ремонт, придбання одягу); функції охорони здоров`я (відвідування сімейного лікаря (профілактичне/за необхідності), контроль приймання ліків, догляд під час перенесення хвороби, стоматологія, приймання вітамінів, фізичний спорт); функції освіти (підготовка до навчального закладу, допомога у виконані домашнього завдання, контроль за успішністю навчання, придбання канцелярського приладдя, контроль та допомога у виконанні творчих завдань, відвідування батьківських зборів, участь у позашкільному житі дітей, підвищення знань дітей шляхом відвідування репетиторів/додаткових уроків, відвідування секцій/гуртків; функції дозвілля (організація та проведення дозвілля, розвиток щоденно нових навички та вмінь, для пристосування дітей до дорослого життя, наприклад навчання кататися на велосипеді та самокаті, прати одяг, готувати їсти, і т.д.; функції харчування (приготування їжі (як правило три разове споживання їжі), приготування додаткових перекусів, здійснення запасів продуктів харчування на зимовий період, прибирання робочої поверхні кухні, миття посуду та засобів приготування їжі, складання збалансованого та повноцінного меню на сніданок, обід, вечерю та перекуси, придбання якісних продуктів для приготування страв, забезпечення наявності питної води; функції гігієни та чистоти (слідкування за дотриманням дітьми гігієнічних процедур, а саме: вмивання, чищення зубів, вечірнього купання,обрізання нігтів і т.д., забезпечення чистоти та охайності одягу, взуття та інших речей, придбання засобів та предметів гігієни, відвідування перукарні тощо.

Відповідач не виконує жодних із вищевказаних функцій, притаманних практично кожній сім`ї, а тому очевидним для всіх, окрім ОСОБА_2 є те, що мати дітей, окрім того, що також працює одноосібно виконує всі функції.

Позивач у судове засідання не з`явилася, її представник надав до суду заяву у якій зазначив про розгляд справи за його відсутності, наполягала на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи, повідомлявся належним чином.

До суду від представника відповідача адвоката Грігорової Г.Л. надійшла заява від 31.03.2023 року про припинення представництва у справі, згідно якої повідомлено суд про припинення повноважень адвоката у зв`язку з припиненням договору про надання правової допомоги.

Починаючи з 31.03.2023 року Відповідач до суду жодного разу не з`явився як і не направив до судового засідання свого представника.

З цього приводу суд бере до уваги, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Суд, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 1ст.4 ЦПК Українивизначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідност.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що08 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що Ставківською сільською радою Бершадського р-ну, Вінницької обл. було зроблено актовий запис № 05 та видано Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .

У шлюбі в подружжя народилися діти: ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року у справі № 497/324/2021 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано у зв`язку з відсутністю спільних інтересів, різними поглядами на життя та відсутністю взаєморозуміння.

Діти після припинення шлюбних відносин проживають з матір`ю. Дана обставина була встановлена Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 03 червня 2021 року у справі № 497/324/2021.

Даний факт додатково підтверджується тим, що діти навчаються у Великодолинському закладі загальної середньої освіти № 2, за місцем проживанням Позивача (довідка №2/49 від 10.02.2022 року про підтвердження факту навчання ОСОБА_4 у 5-Б класі Великодолинського закладу загальної середньої освіти № 2, довідка №2/48 від 10.02.2022 року про підтвердження факту навчання ОСОБА_3 в 7-А класі Великодолинського закладу загальної середньої освіти № 2).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками відповідного обов`язку визначаються за домовленістю між ними.

У разі якщо бажаної домовленості не досягнуто, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу її матері/батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як визначено ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів враховується:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Приписамистатті 183 СК Українивизначено, що частка заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно до ч.1ст. 191 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 1 ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Так, ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Конвенцією також гарантовано право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Аналогічні положення закріплені чинним національним законодавством, зокрема відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому, відповідно до ст. 11 Міжнародного пакту про економічні соціальні і культурні права, 1966 року, достатній життєвий рівень для кожного включає в себе не лише достатнє харчування, одяг і житло, але й неухильне поліпшення умов життя.

За таких умов обов`язком батьків малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 є забезпечення дітям звичного для них рівня життя та неухильне його поліпшення, що пов`язано з розвитком дітей появою нових інтересів, вподобань, необхідністю розвитку здібностей до спорту, навчання тощо.

Як визначено ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (час звернення з позовом)закріплено, що у 2022 році прожитковий місяць з розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривень, з 1 грудня - 2833 гривень.

Відповідна грошова сума, на переконання законодавця, є мінімальною вартісною величиною половини продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, які повинні забезпечувати дитині рівень життя, що включає достатнє харчування, одяг та житло, відповідно до ст. 48 Конституції України.

Натомість, як було зазначено вище, і міжнародно-правовими актами, і чинним національним законодавством закріплено право дітей на щасливе дитинство, на гармонійний їх розвиток, зокрема, у духовній, соціальній сферах, а тому для дійсного забезпечення дітям щасливого дитинства суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів, належних до стягнення з Відповідача у розмірі 20 тис. грн. на двох дітей, що відповідно становить по 10 тис. грн. на одну дитину щомісячно.

Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити.

Оскільки це рішення ухвалюється на користь позивачки, яка звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності зіст. 141 ЦПК Українисудовий збір в дохід держави в розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 150, 180-184 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282, 430 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 10 000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 10 000 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн.

Рішення про стягнення аліментів в межах платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду.

Суддя: Кочко В.К.