Ухвала

від 04.09.2023 по справі 932/7730/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/7730/23

Провадження № 1-кс/932/3154/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023042030000105 від 22.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023042030000105 від 22.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, згідно вимог якого, останній просить накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме: єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), шляхом заборони розпорядженням та відчуження вказаним майном, також прошу заборонити реєстраторам (державним чи приватним) вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно вказаного майна.

В обґрунтування клопотання зазначив, що у провадженні слідчого відділу відділення поліції № 7 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023042030000105 від 22.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Центральною окружною прокуратурою міста Дніпра.

Досудовим розслідуванням попередньо встановлено, що службовими особами Фонду державного майна України за попередньою змовою з невстановленими третіми особами, вчиняються дії на користь останніх, що полягають в умисній розтраті, шляхом відчуження державного майна за заниженою вартістю, під час військового стану.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 106-р із сфери управління Міністерства інфраструктури передано Генеральній прокуратурі України будівлі (літери А-9, а-1, а, а-1) і споруду (літер Б-1, що розташовані за адресою: вул. Шевченка, 32 у м. Дніпропетровську та закріплено їх на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.06.2013 № 67/36 у постійне користування прокуратурі Дніпропетровської області передано земельну ділянку площею 0,1377 га (кадастровий номер 1210100000:02:393:0061) по фактичному розміщенню будівель та споруд, що розташовані за адресою: вул. Шевченка, 32 у м. Дніпропетровську. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Під час вивчення матеріалів, які можуть стати підставою для застосування представницьких повноважень встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 20.01.2020 року №81 прийнято із сфери управління Міністерства інфраструктури України до сфери управління Фонду державного майна України єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», крім майна, що не підлягає приватизації.

Відповідно до пункту 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.

Основним видом економічної діяльності державного підприємства є дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20).

Фондом державного майна України неодноразово (7 разів) оголошувалися аукціони з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що складається з адміністративної будівлі, площею 3345,1 кв.м., та трансформаторної підстанції, площею 67,3 кв.м. Вказаний комплекс розташований за адресою: вул. Шевченка, 32, м. Дніпро.

Умови продажу єдиного майнового комплексу, а фактично будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32 вимог до подальшого використання будівель за функціональним призначенням не передбачають.

За ініціативи Фонду державного майна України аукціони оголошені 28.07.2021 (з початковою ціною 5 783 000 грн.), 28.10.2021 (з початковою ціною 5 710 000 грн.), 27.02.2023 (з початковою ціною 2 671 500,00 грн.) відмінено. Аукціони оголошені 23.11.2022 (з початковою ціною 5 343 000 грн. та переможною пропозицією 109206000грн.), 16.01.2023 (з початковою ціною 2 671 500 грн. та переможною пропозицією 241 200 000 грн.), 24.03.2023 (з початковою ціною 5 270 098 грн. та переможною пропозицією 200 001 000 грн.) не відбулися через несплату переможцями аукціону ціни продажу об`єкта.

Разом з тим, з`ясовано, що, незважаючи на цінові пропозиції переможців попередніх аукціонів, 17.05.2023 Фондом державного майна України всьоме оголошено аукціон з продажу вищевказаного майнового комплексу з початковою ціною в сотні разів меншою від них, а саме 2 635 049 грн.

За результатами аукціону переможцем стало ТОВ "Декопарк", пропозиція якого складала 5 000 000 грн.

Вищевказаний аукціон скасовано 04.07.2023 Фондом державного майна України на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2023 у справі №6202/9137/23, якою накладено арешт на вищевказаний об`єкт нерухомого майна із забороною розпорядження ним та його відчуження.

Вищевказане може свідчити про те, що службовими особами Фонду державного майна України вчиняються дії на користь третіх осіб, що полягають в умисному створенні умов для набуття у власність державного майна за заниженими цінами. тобто про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.

З інформації, розміщеної в системі онлайн аукціонів з продажу та здачі в оренду майна «Прозорро Продажі», з?ясовано, що 14.04.2023 проведено аукціон з продажу єдиного майнового комплексу державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташоване за адресою: вул. Василя Жуковського, 23 у м. Дніпро.

В інформаційному повідомленні Фонду державного майна України до складу Єдиного майнового комплексу державного підприємства, продаж якого вчинено на аукціоні, входять лише будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , інше майно відсутне.

При цьому, зазначено, що право постійного користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню будівель і споруд належить не державному підприємству, а обласній прокуратурі, що вказує на невідповідність заявлених речових прав на майно.

Умови продажу єдиного майнового комплексу, а фактично будівель та споруд, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Шевченка, 32, вимог до подальшого використання будівель за функціональним призначенням не передбачають.

Відтак, вказані дії можуть свідчити про надання недостовірних відомостей щодо належності майна до єдиного майнового комплексу державного підприємства та подальшого його продажу неправомочною особою, що вказує на те, що службовими особами Фонду державного майна України вчиняються дії на користь третіх осіб, що полягають в умисному створенні умов для набуття у власність державного майна за заниженими цінами.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна,нерухоме майно, а саме: єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 34315972 є державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», ЄДРПОУ 30324911.

Так відповідно до постанови слідчого від 10.07.2023 року про визнання речовими доказами: Об`єкт нерухомого майна, а саме: єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до статі 98 КПК України вказаний об`єкт нерухомого майна був об`єктом кримінальних протиправних дій.

Таким чином, з метою забезпечення збереження речових доказів об`єкт нерухомого майна, а саме: Єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул.. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме: арешту вказаного об`єкту нерухомого майна в разі подальшого уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

В судове засідання слідчий не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить розглянути клопотання за його відсутності у зв`язку із завантаженістю на роботі.

Власник майна, стосовно якого розглядається клопотання в судове засідання не з`явився. На електронну адресу суду надіслав заперечення, в яких просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки представників сторін кримінального провадження обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність та одночасно приймаючи до уваги до уваги приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається що слідчим відділом ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023042030000105 відомості про яке внесені 22.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.

Постановою слідчого від 23.08.2023 року про визнання речовими доказами: Об`єкт нерухомого майна, а саме: єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023042030000105, оскільки відповідно до статті 98 КПК України вказаний об`єкт нерухомого майна був об`єктом кримінальних протиправних дій.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42023042030000105 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2023, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 42023042030000105 від 22.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972), шляхом встановлення заборони розпорядженням та відчуження вказаного майна.

Заборонити органам (Міністерству юстиції України, його територіальним органам) та всім суб`єктам державної реєстрації прав (виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київським, Севастопольським міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам прав на нерухоме майно), які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», вчиняти будь - які реєстраційні дій (державна реєстрація прав та їх обтяжень, внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, змін до них та їх скасування, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав) відносно об`єкту нерухомого майна, а саме єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Дніпропетровськавтотранссервіс», що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Жуковського 23, разом із будівлею, яка розташована за адресою: м. Дніпро вул. Шевченко 32 (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 34315972).

Копію ухвали суду надіслати слідчому, прокурору, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Відповідно до ст. 175 КПК України, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ