Постанова

від 28.08.2023 по справі 917/123/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2023 року м. Харків Справа № 917/123/23

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Спецтранс-Агро",

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (вх. №1574 П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Спецтранс-Агро", вул. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 623, м. Одеса, Одеська область, 65104,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід", вул. Аеродромна, буд. 1/1, м. Лохвиця, Лохвицький р-н, Полтавська область, 37200,

про стягнення 616 655,46 грн,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Спецтранс-Агро" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" 616 655,46 грн заборгованості (основний борг), що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 18.07.2022 року між сторонами Договору № 1807-22/РС про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (вул. Аеродромна, буд. 1/1, м. Лохвиця, Лохвицький р-н, Полтавська область, 37200, код ЄДРПОУ 41104731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК Спецтранс-Агро" (вул. Академіка Глушка, буд. 29, оф. 623, м. Одеса, Одеська область, 65104, код ЄДРПОУ 41534920) 616 655,46 грн основного боргу та 9 249,83 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимони суд дійшов висновку, що в даному випадку сторонами було укладено в простій письмовій формі договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, оскільки послуги були надані позивачем і прийняті відповідачем, що зафіксовано у змісті товарно-транспортних накладних про вчинення сторонами відповідних дій та проведенні відповідачем часткової оплати. Одночасно суд встановив, що матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання ним послуг, в той час як відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив отримані послуги у повному обсязі та у визначені строки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що

- твердження позивача про те, що у позивачем зроблено пропозицію (оферту) відповідачу шляхом направлення ТОВ "Райз - Схід" Договору № 1807-22/РС про надання транспортно експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 18.07.2022 року та Додаток №1 (Заявка № 1 від 18.07.2022) підписані директором "ТЕК Спецтранс-Агро", не підтверджуються фактичними обставинами справи, оскільки позивач не надав суду доказів направлення/отримання відповідачем вказаних проектів договорів;

- надана позивачем до позову копія акту надання послуг №44555 від 27.07.2022 та копія реєстру до акту №44555 від 27.07.2022 року, що містять інформацію про понаднормовий простій на розвантаженні за маршрутом: м. Умань, Черкаська область - м. Рені Одеська область, містить загальну суму відшкодування простою в розмірі 135 999, 48 грн (в т.ч. ПДВ: 22 668, 58 грн), не підписані стороною відповідача. Отже, відповідач стверджує, що зазначена вимога не може бути прийнята судом, так як підстави для пред`явлення такої вимоги не зафіксовані у визначений законом належний спосіб.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.08.2023 у справі №917/123/23 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23, призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23 на 28.08.2023 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132, запропоновано позивачу подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копій відзивів та доданих до нього документів апелянтові, роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату, запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд, явку представників учасників справи визнати необов`язковою, запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/123/23, зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі № 917/123/23.

У судове засідання, яке відбулось 28.08.2023, зявився представник позивача.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК Спецтранс-Агро" (далі- виконавець) зазначає, що ним зроблено пропозицію (оферту) Товариству з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (далі - замовник) укласти Договір №1807-22/РС про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 18.07.2022 (Договір, Том 1, а.с. 32-38).

У Договорі визначено таке:

- в порядку та на умовах визначених цим Договором, Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) зобов`язується організувати перевезення вантажів автомобільним транспортом, на підставі надісланих заявок та товарно-транспортних накладних (надалі за текстом договору - "ТТН") до відповідного пункту призначення у встановлений Договором та/або Заявкою строк та видати його Вантажоодержувачу (надалі - Послуги), а Замовник (Відповідач) зобов`язується сплатити Виконавцю (Позивачу) за організацію перевезення вантажу узгоджену Сторонами плату (п.1.1. Договору);

- Сторони підтверджують, що укладення та виконання ними цього Договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів, погоджень та сертифікації), а також підтверджує те, що укладання та виконання ними цього Договору не суперечить цілям діяльності Сторін, положенням їх установчих документів чи інших локальних актів (п. 1.2. Договору);

- Заявки на перевезення сторони можуть узгоджувати за допомогою електронної пошти до обміну оригіналами (п.1.3. Договору);

- обсяг вантажу (кількість, вага брутто), маршрут перевезення, вартість наданих робіт (послуг) та інші істотні умови, визначаються в актах виконання робіт (надання послуг) та/або Заявках на перевезення (п. 1.4. Договору);

Договір №1807-22/РС від 18.07.2022 містив Додаток №1 до Договору - Заявку №1 від 18.07.2022 (Том 1, а.с. 39), якою було визначено істотні умови перевезення :

- вантажовідправник/адреса завантаження: ТОВ "Дистрибуційна компанія Агротех", Україна, Черкаська обл., м. Умань, вул. Деревянка, буд. 2;

- вантажоодержувач /адреса розвантаження: вул. Дунайська, 188, м. Рені Одеської обл.;

- вантаж: кукурудза;

- вага/об`єм: 1377,28 т;

- час, дата завантаження: 18.07.2022р;

- час, дата розвантаження: 20.07.2022р;

- вартість/ціна транспортно-експедиторських послуг: 2700 грн/т з ПДВ;

- відповідальні особи виконавця та вантажовідправника (замовника).

За даними позивача Оферта (Договір та Додаток №1 (Заявка №1 від 18.07.2022) була підписана директором "ТЕК Спецтранс-Агро" Кравченко Д.А. та направлені відповідачу.

Факт виконання позивачем умов Договору з перевезення 1377,28 т кукурудзи та факт прийняття відповідачем вказаної оферти та укладання Договору №1807-22/РС від 18.07.2022р. та Додатку №1 (Заявки №1 від 18.07.2022) підтверджується складеними та підписаними 18.07.2022, 19.07.2022, 20.07.2022 та 21.07.2022 наступними товарно-транспортними накладними (копії наявні у матеріалах справи, т.с. 1, а.с. 88-143) : Товарно-транспортної накладної №4295 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4296 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4297 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4298 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4299 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4300 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4301 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4302 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4303 від 18.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4304 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4305 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4306 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4307 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4308 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4309 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4310 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4311 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4312 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4313 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4314 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4315 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4316 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4317 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4318 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4319 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4320 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4324 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4325 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4326 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4328 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4329 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4330 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4331 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4332 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4333 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4334 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4335 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4336 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4337 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4338 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4339 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4340 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4341 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4345 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4346 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4347 від 19.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4350 від 20.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4351 від 20.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4352 від 21.07.2022; копія Товарно-транспортної накладної №4353 від 21.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4354 від 21.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4356 від 20.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4356 від 21.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4357 від 20.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4357 від 21.07.2022; Товарно-транспортної накладної №4358 від 21.07.2022.

Відповідач на виконання умов Договору здійснив часткову оплату отриманих послуг у сумі 3 238 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (т.с. 1, а.с. 69-87), в яких відповідач зазначив призначення платежу "оплата за послуги згідно Договору № 1807-22/РС від 18.07.2022", а саме : №6225 від 12.08.2022, №6276 від 15.08.2022, №6292 від 16.08.2022, №6340 від 18.08.2022, №6370 від 19.08.2022, №6425 від 22.08.2022, №6440 від 23.08.2022, №6448 від 24.08.2022, №6490 від 25.08.2022, №6602 від 26.08.2022, №6664 від 29.08.2022, №6680 від 31.08.2022, №6701 від 31.08.2022, №6708 від 02.09.2022, №6749 від 06.09.2022, №6745 від 06.09.2022, №6811 від 07.09.2022, №6820 від 08.09.2022, №6912 від 12.09.2022.

На виконання умов Договору позивачем були складені Акти надання послуг № 44535 від 27.07.2022р. на суму 3 718 656,00 грн та № 44555 від 27.07.2022 на суму 135 999,46 грн (копії наявні у матеріалах справи, т.с. 1, а.с. 52 та 54), а також рахунки на оплату № 44535 від 27.07.2022 та № 44555 від 27.07.2022 (Том. 1, а.с. 56 та 57).

По факту перевезення було позивачем складено відповідні податкові накладні та зареєстровано їх у Єдиному державному реєстру податкових накладних, а саме : податкова накладна № 249 від 27.07.2022 на суму 3 718 656,00 грн та податкова накладна № 250 від 27.07.2022 на суму135 999,46 грн (Том 1, а.с. 58-59 та 61-62).

Факт відображення в податковій звітності відповідача проведення вказаних господарських операцій з позивачем підтверджується Додатком № 1 до податкової декларації з Податку на додану вартість, поданих відповідачем за період у липні та серпні 2022 (копії наявні у матеріалах справи, Том 2, а.с. 74-81).

З огляду на невиконання відповідачем умов Договору щодо оплати отриманих послуг позивачем 23.12.2022 було направлено на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення Вимогу №1 вих. № 83/04-01 від 23.12.2022, в додатки до якої повторно було залучено вищезазначені Рахунки, Акти надання послуг та Податкові накладні з доказами їх реєстрації в ЄРПН. Крім того, дана вимога з додатками була направлена позивачем на електронну адресу відповідача, яка зазначена у Договорі (копія вимоги та доказів її направлення наявні у матеріалах справи, Том 1, а.с. 40-48).

У даній вимозі позивач просив відповідача невідкладно, але не пізніше 13.01.2023 повернути з підписом направлені для підписання на адресу Відповідача Акти наданих послуг: №44535 від 27.07.2022 і №44555 від 27.07.2022, що додаються, або у той самий строк письмово заявити свої вмотивовані зауваження до доданих актів; невідкладно, але не пізніше 13.01.2023 сплатити на рахунок позивача суму боргу у розмірі 616 655,46 грн.

За даними позивача відповідач умов Договору щодо оплати отриманих послуг в повному обсязі не виконав, а саме : відповідачем повністю оплачено отримані послуги за Актом надання послуг № 44555 від 27.07.2022 на суму 135 999,46 грн та частково за Актом надання послуг № 44535 від 27.07.2022. З огляду на зазначене станом на 16.01.2023 сума основного боргу відповідача складає 616 655,46 грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 616 655,46 грн заборгованості (основний борг), що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 18.07.2022 року між сторонами Договору № 1807-22/РС про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів зазначає про таке.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У ч. 1 ст. 181 ГК України вказано, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 207 ЦК України унормовано, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно до ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується, що:

- позивач зробив пропозицію (оферту) відповідачу укласти Договір №1807-22/РС про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 18.07.2022;

- у Додатку №1 до Договору (Заявці №1 від 18.07.2022) було визначено істотні умови перевезення;

- на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на суму 3 854 655,00 грн, що підтверджується, зокрема, зазначеними у описовій частині ТТН. Дані послуги позивачем було виконано належним чином;

- відповідачем не було пред`явлено позивачу жодних претензій щодо нестачі та/або псування вантажу при наданні послуг. На наявність таких відповідач не посилається;

- на виконання умов Договору відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг у сумі 3 238 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (Том 1, а.с. 69-87), в яких відповідач зазначив призначення платежу "оплата за послуги згідно Договору № 1807-22/РС від 18.07.2022".

Колегія суддів зазначає, що здійснення відповідачем оплат на рахунок позивача за надані ним послуги з перевезення вантажів з посиланням на Договір є діями, що свідчать про визнання Відповідачем свого обов`язку з оплати саме за Договором № 1807-22/РС від 18.07.2022.

При цьому, відповідно до приписів п. 4 ст. 236 ГПК України судом враховано висновки Верховного суду, викладені у постановах від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18 та від 09.11.2018 у справі № 911/3685/17.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що в даному випадку сторонами було укладено в простій письмовій формі договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом, оскільки послуги були надані позивачем і прийняті відповідачем, що зафіксовано у змісті товарно-транспортних накладних про вчинення сторонами відповідних дій та проведенні відповідачем часткової оплати.

Вказане підтверджує необгрунтованість доводів апеляційної скарги у відповідній частині.

Як встановлено ч. 1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі - ч. 2 ст. 909 ЦК України.

За змістом ч. 3 ст. 909 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до абзацу двадцять сьомого Глави 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Згідно до ч. 1 ст.306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Приписами ч. 1 ст.307 ГК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У ч.2 ст.307 ГК України встановлено, що Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, \ забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Частиною 1 ст.929 ЦК України унормовано, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до п.14.4 Глави 14 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних.

Згідно з ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як унормовано ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вищезазначеним Договором щодо надання ним послуг. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором не оплатив отримані послуги у повному обсязі та у визначені строки.

У разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

У постанові Верховного суду від 03.06.2022 року у справі № 922/2115/19 наведено правову позицію про те, що якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Судом оцінюються як допустимі надані позивачем податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, враховуючи фактичні дії як позивача так і відповідача щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку надання спірних послуг, оскільки факт відображення в податковій звітності відповідача проведення господарських операцій з позивачем підтверджується Додатком № 1 до податкової декларації з Податку на додану вартість, поданих відповідачем за липень 2022 (рядок 108) та серпень 2022 (рядок 111), які надані Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків в порядку ст. 81 ГПК України (Том 2, а.с. 74-81).

Колегія суддів визнає необгрунтованими твердження апелянта про неприпустимість врахування копії акту надання послуг №44555 від 27.07.2022 року та копія реєстру до акту №44555 від 27.07.2022 року на загальну суму відшкодування простою в розмірі 135 999, 48 грн. (в т.ч. ПДВ: 22 668, 58 грн) з підстав того, що сторонами у належний спосіб не складено Акту на підтвердження обставини простою.

Згідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами, відповідно до ст. 74 ГПК України.

Так, за своєю суттю принцип належності доказів означає спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. Принцип допустимості доказів, в свою чергу, означає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту виконання підрядних робіт, сторони не позбавлені можливості доводити таке виконання іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини їх здійснення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18.

У даному випадку колегія суддів наголошує, що відповідачем своєчасно не надано заперечень щодо Акту надання послуг № 44555 від 27.07.2022, що у розумінні вимог законодавства свідчить про погодження з його змістом та прийняття замовником.

При цьому суд враховує, що зміст домовленості між сторонами не передбачає вимогу про обовязковість складення особами окремого Акту для підтвердження обставини наявності простоя під час виконання позивачем договірних зобовязань.

З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов законного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 121 047,92 грн основного боргу.

У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23 має бути залишене без змін.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 74, 76-79, 126, 129, 269, п.1 ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.06.2023 у справі №917/123/23 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 04.09.2023.

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян