Рішення

від 28.08.2023 по справі 908/1882/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2023 Справа № 908/1882/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцова К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/1882/23

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035)

в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -

позивача: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031)

про стягнення 1 558 822,47 грн.

за участю представників:

прокурор: Тронь Г.М., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, службове посвідчення № 075790 від 01.03.2023

від позивача: не прибув

від відповідача: Вишнякова І.О., адвокат, ордер серія АР № 1128963 від 16.06.2023 (в режимі відео конференції не приєднався)

СУТЬ СПОРУ:

07.06.20230 до Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 доходу у розмірі 1 558 822,47 грн, отриманого від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.09.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1882/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст., ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст. ст. 125, 206 Земельного кодексу України та мотивовано тим, що Запорізькою міською радою, на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТХАУС 20» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 площею 5 421 кв.м. та земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 площею 5 606 кв.м., без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування). Відповідно до розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючого документа, за період з 23.09.2020 по 26.07.2021 становить 1 558 822,47 грн. Враховуючи, що ТОВ «СПОРТХАУС 20» з 23.09.2020 по 26.07.2021 користувалося вказаними земельними ділянками без достатньої правової підстави та відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за землю, за відповідний період у розмірі 1 558 822,47 грн.

Також, 07.06.2023 заступником керівника Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області подана до суду заява про забезпечення позову, у якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на нерухоме майно торговий павільйон літ. О, торговий павільйон літ. П, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033183223101, номер запису про право власності 38319308, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031) на праві власності;

- накласти арешт на нерухоме майно кіоск літ.Г, кіоск літ. Д, розташоване за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. 2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1942267523101, номер запису про право власності 38317728, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 (вул. 12 Квітня, буд. 2, м. Запоріжжя, 69001, ідентифікаційний код 43831031) на праві власності.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.06.2023 заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі 908/1882/23 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1882/23, присвоєно справі номер провадження 24/149/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.06.2023 о 10 год. 40 хв.

Представник відповідача на зв`язок в режимі відеоконференції не вийшла, надіслала через підсистемі Електронний суд до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Повідомляє, що відповідач заперечує проти задоволення клопотання про забезпечення позову, про що буде подано відповідний процесуальний документ та подано його разом з відзивом на позовну заяву. Просить суд розгляд справи відкласти та не розглядати клопотання Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у судовому засідання, призначеного на 27.06.2023.

Ухвалою суду від 27.06.2023 відкладено підготовче засідання на 10.07.2023. Суд вирішив відкласти розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

10.07.2023 через систему Електронний суд відповідачем подано відзив на позовну заяву та заперечення на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.07.2023 заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/1882/23 залишена без задоволення.

Також, ухвалою суду від 10.07.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/1882/23, розпочато розгляд справи по суті 10.07.2023, оголошено перерву до 20.07.2023 о 10 год. 00 хв.

17.07.2023 на адресу суду від Запорізької обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив за вих. № 15/1-2079-23 від 12.07.2023.

18.07.2023 через систему Електронний суд Товариством з обмеженою відповідальністю СПОРТХАУС 20 подано до суду клопотання про долучення доказів.

Також, 19.07.2023 відповідачем у справі через систему Електронний суд подані додаткові пояснення у справі.

20.07.2023 Запорізькою обласною прокуратурою подані заперечення на клопотання представника відповідача про приєднання доказів до матеріалів справи.

В судовому засідання 20.07.2023 та 20.08.2023 оголошено перерву відповідно до 21.08.2023 та до 28.08.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 28.08.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував, свою правову позицію виклав у відзиві на позовну заяву.

Оскільки неявка в судове засідання представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 28.08.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Юрченко І.А. 22.06.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 № 5245-VІ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,5421 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 та земельну ділянку площею 0,5606 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул.12 квітня, 2.

Крім того, державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Александровою Ю.О. 29.07.2021 на підставі договору оренди землі від 27.07.2021 № 202105000100061 (далі - Договір) зареєстровано право оренди ТОВ «СПОРТХАУС 20» на земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200.

Відповідно до указаного Договору строк дії сторонами визначено до 24.06.2039.

Відповідно до пункту 3 Договору в оренду передано земельні ділянки загальною площею 1,1026 га у тому числі:

- земельна ділянка площею 0,5121 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198;

- земельна ділянка площею 0,5606 га з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198, що є додатком до указаного вище договору, на указаній земельній ділянці знаходяться будівлі літ. Д площею 0,0010 га та літ. Г площею 0,0010 га.

Згідно з кадастровим планом земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200, що є додатком до договору оренди землі від 27.07.2021 № 202105000100061, на указаній земельній ділянці знаходяться будівлі літ. П площею 0,0007 га та літ. О площею 0,0007 га.

Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що у власності товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» (ідентифікаційний код юридичної особи 43831031) з 23.09.2020 перебувають наступні об`єкти нерухомого майна:

1) торгові павільйони літ. О, П за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. № 2 (номер запису про право власності 38319308, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033183223101);

2) кіоск літ. Г, кіоск літ. Д за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, буд. № 2 (номер запису про право власності 38317728, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1942267523101).

Підставами для державної реєстрації права власності на вказані об`єкти зазначено акти прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СПОРТХАУС 20» від 23.09.2020, посвідчені приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Абрамовим М.О. та зареєстровані за № № 995, 996, 997, 998.

Відповідно до акта прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «СПОРТХАУС 20» від 23.09.2020 торговий павільйон літ. О має загальну площу 5,6 кв.м., торговий павільйон літ. П - загальну площу 5,6 кв.м.

Згідно указаного вище акта від 23.09.2020 кіоск літ. Г має загальну площу 3,8 кв.м., кіоск літ. Д - загальну площу 3,8 кв.м.

Між тим, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.09.2022 № 7660/5/08-01-04-04 та від 30.09.2022 №7825/5/08-01-04-04 ТОВ «СПОРТХАУС 20» лише з 27.07.2021 звітує та сплачує орендну плату за земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200.

За період з 23.09.2020 по 26.07.2021 ТОВ «СПОРТХАУС 20» не нараховувало та не сплачувало орендну плату за вказані земельні ділянки.

Згідно з витягами Міськрайонного управління у Запорізькому районі та місті Запоріжжі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.03.2021 № 151/207-21 та № 152/207-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5 421 кв.м. з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 складає 28 549 262,82 грн та земельної ділянки площею 5 606 кв.м. з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 складає 33 153 435,52 грн.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТХАУС 20» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:004:0198 площею 5 421 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 2, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 23.09.2020 по 26.07.2021, становить 721 252,68 грн., зокрема:

- за період з 23.09.2020 по 31.12.2020 - 233 152,36 грн;

- за період з 01.01.2021 по 26.07.2021 - 488 100,32 грн.

Окрім того, Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТХАУС 20» земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:004:0200 площею 5 606 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 Квітня, 2, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Відповідно до указаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 23.09.2020 по 26.07.2021, становить 837 569,79 грн., зокрема:

- за період з 23.09.2020 по 31.12.2020 - 270 753,09 грн;

- за період з 01.01.2021 по 26.07.2021 - 566 816,70 грн.

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює (1) або неналежним чином здійснює (2) орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (3).

Земельні ділянки з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200, які розташовані по вул. 12 квітня, 2 у м. Запоріжжі відносяться до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 06.09.2022 № 52-5864ВИХ-22, від 19.09.2022 № 52-6379ВИХ-22, від 09.11.2022 № 52-7887ВИХ-22, 16.12.2022 № 52-9249ВИХ-22, від 31.01.2023 № 52-103-1003ВИХ-23, від 10.02.2023 № 52-103-1554ВИХ-23 щодо надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «СПОРТХАУС 20» недоотриманого доходу за фактичне використання земельних ділянок з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200, які розташовані по вул. 12 квітня, 2 у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021 у розмірі 1 558 822,47 грн.

Разом з цим, Запорізькою міською радою надано інформацію від 02.11.2022 № 09152/03-20/05, від 05.10.2022 № 09873/03-20/05, від 02.12.2022 №11757/03-20/05, від 03.01.2023 № 13466/03-20/05 та від 24.02.2023 №01696/03.3-20/03, від 07.03.2023 № 02310/03.3-20/03, в якій окружну прокуратуру повідомлено, що заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «СПОРТХАУС 20» недоотриманих коштів за фактичне користування земельними ділянками з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200 не вживалися.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

З огляду на викладене, з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними, заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області звертається з вказаним позовом до суду про стягнення з ТОВ «СПОРТХАУС 20» на користь Запорізької міської ради доходу у розмірі 1 558 822,47 грн, отриманого від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно положень ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, правовий механізм переходу права на землю, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності, користування, у тому числі у формі оренди земельної ділянки.

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідачем речові права на вказані земельні ділянки до 27.07.2021 не було оформлено та зареєстровано.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Враховуючи інформацію виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.01.2023 № 13466/03-20/05, від 07.03.2023 № 02310/03.3-20/03, інформацію ГУ ДПС у Запорізькій області від 27.09.2022 № 7660/5/08-01-04-04, від 30.09.2022 № 7825/5/08-01-04-04, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «СПОРТХАУС 20» не було у період часу з 23.09.2020 по 26.07.2021 власником чи постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не було суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

Таким чином, з часу виникнення у ТОВ «СПОРТХАУС 20» власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2033183223101), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.12 квітня, 2, виник й обов`язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.

Отже, ТОВ «СПОРТХАУС 20» (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору в період часу з 23.09.2020 по 26.07.2021, збільшено вартість власного майна, а Запорізькою міською радою (потерпілим) втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати), тобто має місце факт безпідставного збереження саме орендної плати ТОВ «СПОРТХАУС 20» за рахунок міської ради.

Крім того, згідно зі ст. 11 Господарського процесуального кодексу України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федоренко проти України» від 03.06.2006 визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності. У спірних правовідносинах неотриманні Запорізькою міською радою кошти від оренди землі підпадають під визначення Європейським судом з прав людини «виправдане очікування» щодо отримання можливості ефективного використання права власності територіальної громади міста Запоріжжя.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунки недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «СПОРТХАУС 20» (ЄДРПОУ 43831031) земельними ділянками з кадастровими номерами 2310100000:05:004:0198 та 2310100000:05:004:0200, розташованими за адресою: м. Запоріжжя, вул. 12 квітня, 2 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.09.2020 по 26.07.2021.

Згідно указаних розрахунків загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 23.09.2020 по 26.07.2021, становить 1 558 822,47 грн.

Враховуючи, що ТОВ «СПОРТХАУС 20» в період з 23.09.2020 по 26.07.2021 користувалося вказаними земельними ділянками без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинне відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за вказаний період у розмірі 1 558 822,47 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021 у розмірі 1 558 822,47 грн. є законнимита та обгрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 23382,34 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» (місцезнаходження юридичної особи: 69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул.12 квітня, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи 43831031) на користь Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження юридичної особи: Україна, 69105, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) - дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, зменшений на суму сплаченої плати за землю за період з 23.09.2020 по 26.07.2021 у розмірі 1 558 822 (один мільйон п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять дві) грн 47 коп.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СПОРТХАУС 20» (місцезнаходження юридичної особи: 69001, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул.12 квітня, будинок № 2, ідентифікаційний код юридичної особи 43831031) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 23 382 (двадцять три тисячі триста вісімдесят дві) грн 34 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.09.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян