ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.09.2023Справа № 910/10033/23
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу №910/10033/23
за позовом Акціонерного товариства "Банк Інвестицій та Заощаджень"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС";
2) ОСОБА_1 ;
про стягнення 858 498,84 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулося Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС"; 2) ОСОБА_1 про стягнення 858 498,84 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1, як боржником, та відповідачем-2, як поручителем, взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором №SME/BC/05-48 від 18.12.2020.
Відповідно до ч. 6, 8 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відтак, суд через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» отримав Витяг з Єдиного державного демографічного реєстру, яким було підтверджено останнє відоме місце реєстрації відповідача-2 за адресою, вказаною у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд зобов`язав відповідачів подати відзиви на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
З метою повідомлення відповідача-2 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на останню відому адресу реєстрації відповідача-2, зазначену в позовній заяві та підтверджену Витягом з Єдиного державного демографічного реєстру: вул. Острозького, буд. 39, кв. 9, м. Вінниця, Вінницька область, 21001.
З метою повідомлення відповідача-1 про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Березняківська, буд. 23, прим. 42, м. Київ, 02098.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі від відповідача-1 був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а від відповідача-2 , у зв`язку з відсутністю адресата.
За приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п.п. 91, 117, 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
У разі неможливості вручення одержувачам поштового відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
При цьому, відповідно до п. 99-1 вказаних Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Таким чином, факт не звернення відповідача-1 для отримання листів до підприємства зв`язку протягом місяця та повернення останніх на адресу суду за закінченням терміну зберігання, застосовуючи принцип аналогії закону, свідчить про те, що відповідач-1 відсутній за вказаною адресою, тому суд вважає судові рішення врученими в порядку ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.
Інші дані (адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідачів, матеріали справи не містять та суду невідомі.
Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/10033/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення місцезнаходження відповідача та повідомлення його про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 30.06.2023, відповідачі мали подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідачі не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідачів на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд звертає увагу, що сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу суду про відкриття провадження у справі для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернута до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду та нереалізації своїх процесуальних прав, зокрема, в частині надання відзиву на позовну заяву, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Наразі, від відповідачів станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачі не скористалося наданими їм процесуальними правами, зокрема, відповідачами не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
УСТАНОВИВ:
18.12.2020 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (надалі іменується - Банк) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС" (надалі іменується - Позичальник) уклали Кредитний договір № SME/ВC/05-48 (далі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит в розмірі 1000000, 00 грн. на цілі, зазначені у пункті 1.4. цього договору, а саме: поповнення обігових коштів, придбання основних засобів.
Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит банку 15 грудня 2023 року.
Згідно із п. 1.2 Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом складає 0,01% (нуль цілих нуль одна сота) процентів річних. Додатково позичальник щомісяця сплачує па користь банку комісію за супроводження кредиту в розмірі 1,5% процентів від суми кредиту, зазначеної в п. 1. 1 договору.
У пункті 4.2 Кредитного договору вказано, що кредит надається в безготівковій формі в день укладення цього договору шляхом перерахування з рахунку для обліку кредитної заборгованості на рахунок позичальника, зазначеним у пункті 11.2 цього Договору.
Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані.
Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту.
Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового частково або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.
У пункті п. 9.6 Кредитного договору зазначено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, сплати комісії за супроводження кредиту і виконання усіх інших зобов`язань позичальника за цим договором та після їх виконання в односторонньому порядку розірвати цей договір у випадку суттєвого порушення позичальником цього договору.
Відповідно до п. 10.2 Кредитного договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками і діє до повного виконання зобов`язань позивальника за цим договором.
Крім того, відповідно до п. 10.9. Кредитного договору будь-які повідомлення, попередження та інший обмін інформацією між сторонами, що стосується цього договору, незалежно від того, передбачені вони цим договором або ні, мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом (телеграмою) або доведені до відома іншої сторони кур`єром під розписку. Поштовою адресою кожної із сторін вважається поштова адреса, зазначена у п. 11 цього договору або письмово повідомлена нею іншій стороні відповідно до п. 10.5. цього договору.
Також, 18.12.2020 Акціонерне товариство "Банк Інвестицій та Заощаджень" та ОСОБА_1 (поручитель) уклали Договір поруки № SME/BC/05-48-P (далі - Договір поруки).
В матеріалах справи наявна картка фізичної особи - платника податків, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала ідентифікаційний код НОМЕР_1 , та копія паспорта громадянки України серії НОМЕР_2 , виданий 27.07.2001 на ім`я ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1.1 Договору поруки поручитель зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за порушення боржником, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС" взятих на себе забезпечених порукою зобов`язань, що витікають з Кредитного договору № SME/BC/05-48 від 18.12.2020, укладеного між Кредитором та Боржником, з урахуванням всіх змін, доповнень, нових редакцій, новацій, додаткових договорів, додаткових угод, договорів про внесення змін, тощо, що внесені/укладені до нього або можуть бути внесені/укладені в подальшому.
Згідно із п. 2.4 Договору поруки сторони домовились, що поручитель повинен виконати забезпечені порукою зобов`язання, в тому ж порядку та обсязі, який встановлено для боржника за Кредитним договором.
Відповідно до п. 2.5 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у повному обсязі. Боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання забезпечених порукою зобов`язань повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо.
Відповідальність поручителя виникає як у випадку невиконання боржником будь-якої частини забезпечених порукою зобов`язань, так і при невиконанні боржником забезпечених порукою зобов`язання в цілому. (п.2.6 Договору поруки).
Згідно з п. 2.7 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання забезпечених порукою зобов`язання у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.
Пунктом 2.8 Договору поруки встановлено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з умовами Кредитного договору та всіх договорів, відповідно до яких забезпечується виконання зобов`язань за Кредитним договором, та отримав їх копії, жодних заперечень, а також непорозумінь їх положень не має, та повністю на них погоджується.
Відповідно до п. 3.2 Договору поруки поручитель зобов`язаний виконати взяті на себе зобов`язання по цьому договору не пізніше 7 (семи) банківських днів з моменту отримання письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника.
У пункті 3.4. договорів поруки зазначено, що письмова вимога про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, що направляться кредитором поручителю, повинна бути здійснена в письмовій формі і буде вважатись направленою належним чином, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом (за адресою, що вказана у договорі чи вручена особисто поручителю або уповноваженому представнику.
Пунктом 3.4.1. договорів поруки, передбачено, що сторони домовились, що датою отримання поручителем письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника, вважається дата передачі кредитором письмової вимоги про виконання забезпечених порукою зобов`язань боржника до відділення поштового зв`язку для відправлення поручителю на адресу, зазначеною у цьому договорі або дата, зазначена поручителем або уповноваженою ним особою на другому примірнику вказаної вимоги, під час безпосереднього отримання. Сторони домовились, що ризик неотримання відповідної вимоги несе поручитель.
З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2020 Банк перерахував відповідачу-1 1 000 000, 00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ "ВІНІНТЕРБОКС".
Крім того в матеріалах справи наявний графік повернення грошових коштів, відповідно до якого загальна вартість кредиту становить 1 540 153,27 грн, з них тіло кредиту - 1 000 000, 00 грн., комісія за супроводження кредиту - 540 000,00 грн. та проценти - 153,27 грн.
Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по особовим рахункам з вбачається, що боржник виконав свої зобов`язання з повернення кредиту частково, як зазначає позивач, сума повернутого позичальником тіла кредиту складає 389 781,52, сума повернутої комісії за кредитом - 216 799,38 грн., сума повернутих відсотків за кредитом - 97,06 грн.
Враховуючи порушення боржником строків з повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії за кредитом, позивач звернувся до боржника та поручителя з вимогами про погашення заборгованості, а саме з вимогою до ТОВ "ВІНІНТЕРБОКС" №01-9/05/2573 від 24.11.2022 та з вимогою до ОСОБА_1 №01-9/02/2575 від 24.11.2022. В матеріалах справи наявні докази надсилання 06.12.2022 зазначених вимог на адресу Боржника та Поручителя цінним листом з описом вкладення.
Відповідачі вимоги Банку про погашення заборгованості залишили без відповіді та задоволення.
Отже, за розрахунком позивача, станом на 20.06.2023 заборгованість боржника складається із 610 28,48 грн простроченої заборгованості за основним зобов`язанням, 79,74 грн простроченої заборгованості по процентами за період з 08.06.2022 по 20.06.2023 (включно), 248 200,62 грн простроченої заборгованості по комісії з червня 2022 року по червень 2023 року, у зв`язку з чим Банк звернувся з даним позовом до суду.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Матеріали справи свідчать, що між позивачем та відповідачем-1 у справі виникли зобов`язання, які мають ознаки кредитного договору, за яким, відповідно до ч. 1 статті 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, укладення позивачем та відповідачем-1 вищевказаного Кредитного договору було спрямоване на отримання останнім кредиту та обов`язку у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.
В силу положень статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначалось вище, позивач виконав свої договірні зобов`язання, перерахувавши відповідачеві-1 кредитні кошти в загальній сумі 1 000 000, 00 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача-1 від 18.12.2020.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (пункт 1 статті 612 ЦК України).
Відповідно до наявної в матеріалах справи банківської виписки по особовим рахункам з вбачається, що боржник виконав свої зобов`язання з повернення кредиту частково, а саме: сума повернутого позичальником тіла кредиту складає 389 781,52, сума повернутої комісії за кредитом - 216 799,38 грн., сума повернутих відсотків за кредитом - 97,06 грн.
Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів і бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.
Відповідно до п.п. 1.10., 4.1. - 4.3. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 254 від 18.06.2003, (далі - Положення) операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов`язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.
Безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.п. 5.1. - 5.5. Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.
Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.
Згідно з п.п. 5.6, 5.8. Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов`язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами тягаря доказування визначається предметом спору.
У відповідності до ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним позивачем факт отримання відповідачем-1 кредитних коштів у сумі 1 000 000, 00 грн.
Нормами статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Як було вище зазначено, в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, 18.12.2020 Акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" та ОСОБА_1 (поручитель) уклали Договір поруки № SME/BC/05-48-P.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 541 ЦК України унормовано, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
У розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
Враховуючи викладене, відповідачі мають відповідати перед позивачем, як солідарні боржники.
На підставі викладеного, враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем-1 свого зобов`язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку заборгованості в сумі 610 218,48 грн.
Відповідно до 10.2 кредитного договору цей договір вважається укладеним з дати його підписання сторонами та скріплення їх печатками діє до повного виконання зобов`язань позичальника за цим договором.
Також, пунктом 8.4 договорів поруки передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту (дати) його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до настання однієї з наступних обставин:
8.4.1. виконання в повному обсязі (в тому числі дострокове) боржником зобов`язання, забезпеченого порукою;
8.4.2. погашення поручителем у повному обсязі заборгованості боржника за кредитним договором у порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором;
8.4.3. якщо кредитор протягом десяти років з дня настання строку (терміну) виконання зобов`язань за кредитним договором не пред`явить позову до поручителя.
Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісяця на суму кредиту, що фактично надана позичальнику і не повернена банку протягом всього строку наявності такої суми, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При цьому день надання кредиту враховується, а день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.
Комісія за супроводження кредиту нараховується щомісяця на суму кредиту, зазначену в п. 1.1 договору.
Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору проценти та комісії, нараховані за місяць, позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 15 календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому такі проценти та комісії були нараховані.
Проценти та комісії, нараховані за місяць, в якому відбувається повне повернення кредиту, повинні бути сплачені не пізніше дня повернення кредиту.
Позичальник має право сплатити комісію за супроводження кредиту за весь строк користування кредитом, в тому числі за рахунок отриманих кредитних коштів. При цьому у разі дострокового частково або повного погашення кредиту комісія за супроводження кредиту не підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За змістом приписів ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Таким чином, оскільки станом, як на дату подання позову, так і під час розгляду даної справи, тіло кредиту відповідачем-1 не повернуто, у Банка наявні підстави для нарахування та стягнення комісії за супроводження кредиту в сумі 248 200,62 грн за період з червня 2022 року по червень 2023 року .
Щодо нарахування процентів, суд вважає зазначити, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. (вказано правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16).
Тобто, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що вимога про погашення заборгованості була направлена банком 06.12.2022, суд вважає, що до стягнення підлягає заборгованість по процентам за період з 08.06.2022 по 06.12.2022 у сумі 46,98 грн, відтак, у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачі під час розгляду справи не скористалися своїм правом на подання відзиву, як і не надали доказів які б свідчили про відсутність у них обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що ні відповідач-1, як боржник за кредитним договором, ні відповідач-2, як поручитель, не надали доказів належного виконання взятих на себе зобов`язань, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 129, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС" (вул. Березняківська, буд. 23, прим. 42, м. Київ, 02098; код ЄДРПОУ 39737753) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) 610 218 грн 48 коп. простроченої заборгованості за кредитним договором, 46 грн 98 коп. простроченої заборгованості за процентами, 248 200 грн 62 коп. простроченої заборгованості за комісією.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНІНТЕРБОКС" (вул. Березняківська, буд. 23, прим. 42, м. Київ, 02098; код ЄДРПОУ 39737753) на користь Акціонерного товариства акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 438 грн 50 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Ю. Іллєнка, 83-Д, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 33695095) витрати по сплаті судового збору в розмірі 6438 грн 49 коп.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 04.09.2023.
Суддя А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2023 |
Оприлюднено | 07.09.2023 |
Номер документу | 113230483 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні