Рішення

від 04.09.2023 по справі 910/5583/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2023Справа № 910/5583/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТФОРМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство будівельний "Еталон"

про стягнення 230 000 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛАТФОРМ" звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство будівельний "Еталон" про стягнення заборгованості у сумі 230 000, 00 грн. за договором №09/08-22 на транспортно-експедиційне обслуговування від 09.08.2022 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 18.04.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

15.05.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про продовження строку на подання відзиву.

12.06.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву.

Відповідно до положень статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків визначений в статті 119 ГПК України, відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається із клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву, заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин щодо неможливості подання відзиву на позов у визначений строк з будь яких підстав.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для продовження пропущеного строку у даному випадку, а тому справа відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України підлягає розгляду за наявними матеріалами без урахування поданого з пропуском без поважних причин відзиву на позов.

26.06.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про долучення доказів.

26.06.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав заяву про усунення недоліків.

26.06.2023 через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТФОРМ" про розірвання договору на транспортно-експедиційне обслуговування №09/08-22, в якому викладено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання зустрічного позову.

Ухвалою суду від 06.07.2023 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи повернуто заявнику.

12.07.2023 позивач подав відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

між позивачем (експедитором) та відповідачем (клієнтом) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 09/08-22 від 09.08.2022, відповідно до умов якого експедитор бере на себе зобов`язання за плату та за рахунок клієнта надати послуги з організації перевезення вантажу, власними або залученими вагонами, а клієнт зобов`язаний сплачувати платежі за надані послуги та виконувати інші дії відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.1.5 договору експедитор зобов`язаний за рахунок коштів клієнта оплатити рахунки, виставлені постачальниками послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів клієнта, в тому числі міжгалузевими підприємства залізничного транспорту (у 2разі необхідності).

Згідно п. 3.1 договору, клієнт сплачує/відшкодовує/компенсує експедитору додаткові витрати: суми провізної плати, додаткових зборів, додаткових послуг Укрзалізниці за вільними тарифами, штрафів/пені та інших додаткових документально підтверджених витрат, які виникли в Експедитора при виконанні даного Договору та мають відношення до перевезень вагонами Експедитора, або залученими у третіх осіб (з вантажем/порожніми), та/або до їх простою.

Відповідно до п. 3.3 договору вартість робіт і послуг третіх осіб, вартість додаткових адміністративних послуг, вартість видачі й оформлення додаткових: документів, зборів, платежів, які не були передбаченими Сторонами, але є необхідними для виконання Договору, покладаються на Клієнта і він зобов`язаний їх відшкодувати/компенсувати Експедиторові, за умови їх документального підтвердження у терміни за умовами п. 3.2. Договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата відшкодування/компенсації, штрафів/пені за даним договором здійснюється протягом 4 (чотирьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку Експедитором.

Згідно з п. 8.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2022 (включно), а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо за місяць до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не виявить письмово бажання його розірвати, відповідно договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно вимог ст. 934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 935 Цивільного кодексу України клієнт або експедитор має право відмовитися від договору транспортного експедирування, попередивши про це другу сторону в розумний строк. Сторона, яка заявила про таку відмову, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки, завдані їй у зв`язку із розірванням договору.

На підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 09/08-22 від 09.08.2022 відповідач 11.08.2022 подав позивачу заявку №1, а також сторони уклали додаткову угоду №01-08/22 від 11.08.2022 до спірного договору, якими узгодили перевезення за маршрутом ст. Плетений Ташлик (Одеська залізниця, 411704) - ст. Воля Барановська (ЛХС, 065839), найменування вантажу - пшениця, загальна кількість вантажу - 1000 т.

На виконання умов договору та додаткової угоди позивач здійснив організацію доставки необхідної кількості вагонів (двадцять штук) від станції Обарів до станції відправлення - ст. Плетений Ташлик (Одеська залізниця, 411704).

Для здійснення перевезення позивач в межах укладеного з ТОВ «АЙ.ДІ.ТРАНС» договору № 05-08-2022 від 05.08.2022 уклало додаткову угоду № 01-08/22 від 11.08.2022 та оплатив послуги з організації перевезення вагонів на підставі рахунку №65 від 12.08.2022 року у розмірі 230 000 грн. згідно платіжного доручення №315 від 15.08.2022.

15.08.2022 відповідач направив позивачу лист, в якому повідомив останнього, що вагони мінераловози для перевезення продовольчої пшениці повинні попередньо бути прийняті стороною імпортера (Польща) і тільки після отримання погодження на можливість перевезення і прийому даного типу вагонів можливе затвердження план графік відвантаження.

03.02.2023 позивач надіслав відповідачу лист від 02.02.2023 з проханням здійснити на підставі рахунку №125 від 12.08.2022 року оплату (компенсацію) йому витрат пов`язаних з організацією перевезення вантажу згідно спірного договору, які пов`язані із доставкою вагонів (20 шт.) від станції Обарів до станції відправлення - ст. Плетений Ташлик (Одеська залізниця, 411704) (з документальним підтвердженням понесених витрат).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів оплати (компенсації) витрат пов`язаних з організацією перевезення вантажу згідно спірного договору відповідачем суду не надано.

Наведений відповідачем у листі від 15.08.2022 факт погодження на можливість перевезення і прийом типу вагонів стороною імпортера не звільняють його від передбаченого договором обов`язку відшкодовувати позивачу витрати, пов`язані з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір понесених витрат позивача за спірним договором у сумі 230 000 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи договором № 05-08-2022 від 05.08.2022 укладеним позивачем з ТОВ «АЙ.ДІ.ТРАНС», додатковою угодою № 01-08/22 від 11.08.2022 до цього договору, рахунком № 65 від 12.08.2022, платіжним дорученням № 315 від 15.08.2022, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 71 від 31.08.2022.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 230 000 грн. плати за надані послуги з транспортного експедирування підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство будівельний "Еталон" (03110, місто Київ, вул. Волгоградська, Будинок 5, квартира 35, код 42459059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТФОРМ" (35705, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Здолбунів, вулиця Віли 1, будинок 18, офіс 1, код 42904868) 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. боргу, 3 450 (три тисячі чотириста п`ятдесят) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак