Ухвала

від 05.09.2023 по справі 910/13707/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

м. Київ

05.09.2023Справа № 910/13707/23

Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В. розглянувши заяву б/н від 27.07.2023 року «Про видачу судового наказу» Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» (м. Житомир) /надалі - Заявник/ за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фока» (м. Київ) /далі - Боржник/ про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) згідно заяви-приєднання № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року у розмірі 4709,93 грн. (чотири тисячі сімсот дев`ять гривень 93 копійки), -

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2023 року до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» надійшла заява б/н від 27.07.2023 року «Про видачу судового наказу» за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фока» про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) згідно заяви-приєднання № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року у розмірі 4709,93 грн. (чотири тисячі сімсот дев`ять гривень 93 копійки).

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.

У заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Так, в обґрунтування поданої заяви стягувач посилається на порушення боржником умов публічного типового договору розподілу природного газу до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Фока" приєдналось шляхом підписання заяви-приєднання № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року, та за яким у останнього виникла заборгованість за надані послуги у лютому-березні 2023 року у розмірі 4709,93 грн.

Зі змісту поданої заяви вбачається, що на підтвердження факту надання послуг за вказаним договором та існування у боржника заборгованості заявник посилається на: заяву-приєднання № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим); додаток № 4 до типового договору розподілу природного газу № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року; акт № 255а розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін від 18.12.2020 року; акти приймання-передачі природного газу за період 2021-2022 року; листи № 100-Сл-4004-0223 від 24.02.2023 року, № 100-Сл-9502-0523 від 19.05.2023 року з актом наданих послуг та рахунком на оплату з додатками та доказами направлення.

При цьому, у відповідності до акту відділу діловодства Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року у додатках до заяви акти приймання-передачі природного газу за період 2021-2022 року на 10 арк. та листи № 100-Сл-4004-0223 від 24.02.2023 року, № 100-Сл-9502-0523 від 19.05.2023 року з актом наданих послуг та рахунком на оплату з додатками та доказами направлення на 13 арк. відсутні.

Судом встановлено, що всупереч вимогам статті 150 Господарського процесуального кодексу України заявником не доданий до заяви типовий договір розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498, на якому ґрунтуються заявлені вимоги.

Крім того, в поданій заяві заявник посилається на п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, згідно якого послуги споживачу, що не є побутовим за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Натомість, як встановлено судом, акти наданих послуг № ЖТП83002557 від 28.02.2023 року на суму 2354,95 грн. та № ЖТП83005287 від 31.03.2023 року на суму 2354,98 грн. згідно яких, за твердженням стягувача, виникла заборгованість та ґрунтуються заявлені вимоги, підписані в односторонньому порядку тільки зі сторони заявника - оператора ГРМ, що, в свою чергу не може свідчити про безспірність вимог стягувача.

Суд звертає увагу заявника на положення ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов`язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, повинен в тому числі подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.

Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Проте, надані заявником докази, а саме акти наданих послуг за спірний період, які підписані лише одною стороною свідчать про наявність між сторонами спору щодо самого порушення умов типового договору та нарахованої суми відповідно до таких актів, позаяк одностороннє підписання останніх не може свідчити про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за типовим договором розподілу природного газу. Отже, заявлені вимоги в цій частині не відповідають засадам наказного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що заявником порушено п. 4 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, зокрема не подано до суду копії договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, документів, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, що згідно з п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України є підставами для відмови заявнику у видачі судового наказу

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Згідно з приписів ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 148, 150, 151, 152, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» у видачі судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фока» про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) згідно заяви-приєднання № 42ЕР100-332-20 від 01.02.2020 року у розмірі 4709,93 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 05 вересня 2023 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков