Рішення

від 05.09.2023 по справі 910/10452/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.09.2023Справа № 910/10452/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (вул. Володимирська, 51-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500)

до Національної спілки майстрів народного мистецтва України (вул. Рейтарська, 27-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00030350)

про стягнення 138 259, 21 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі за текстом - КП «Київжитлоспецексплуатація», Позивач, Позичкодавець) з позовом до Національної спілки майстрів народного мистецтва України (далі за текстом - НСМНМУ, Відповідач, Позичальник) про стягнення заборгованості в розмірі 138 259, 21 грн за договором № 10/1П від 01.05.2012 про передачу майна територіальної громади міста Києва у позичку (користування), яка складається із заборгованості витрат за користування земельною ділянкою в сумі 101 844, 99 грн, компенсації витрат підприємства в сумі 22 456, 32 грн, інфляційні втрати - 11 474, 45 грн. та 3 % річних - 2 483, 45 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує, що ним на виконання умов Договору передано Відповідачу у користування нежитлове приміщення згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.05.2012, однак Відповідачем всупереч пункту 3.7 та 4.2 Договору не здійснено компенсацію за користування земельною ділянкою та витрат підприємства за період з 01.02.2022 по 31.05.2023, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання Позивачем також на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) здійснено нарахування інфляційних втрат та 3 % річних.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 позовну заяви прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд вказує, що ухвала від 05.07.2023 направлялась Відповідачу поштовим повідомлення № 0105494531115 на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак конверт повернувся на адресу суду не врученим із зазначенням причин «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Відповідач повідомлявся про відкриття провадження належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.05.2012 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1. якого Позичкодавець на підстав рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» та від 26.04.2012 № 506/7843 передає, а Позичальник приймає в позичку нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: вулиця - Рейтарська, буд. 24 літера 4 для розміщення творчої спілки.

Об`єктом позички є: нежилий будинок загальною площею 439, 70 кв.м., у тому числі 1 поверх - 156, 60 кв.м., 2 поверх - 156, 60 кв.м., підвал - 136, 40 кв.м. (пункт 2.2 Договору в реакції додаткового договору № 10/1П-3 від 25.01.2019).

За користування об`єктом позички Позичальник сплачує Підприємству, як встановлено методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженого рішенням Київради від 22.09.2011 (пункт 3.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору в реакції додаткового договору № 10/1П-3 від 25.01.2019 Позичальник сплачує: 5 943, 36 грн - компенсацію витрат Підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт позички; 1 169, 60 грн - компенсація витрат Підприємства.

Відповідно до пункту 3.6 Договору компенсація витрат підприємства сплачується Позичальником на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) КП «Київжитлоспецексплуатація», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати та компенсації витрат підприємства є дата підписання Сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди Орендодавцеві.

Як передбачено пунктом 3.7 Договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Позичальником незалежно від наслідків господарської діяльності Позичальника щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 4.2 Договору Позичальник зобов`язаний сплачувати компенсацію витрат Підприємства своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.05.2022 по 29.04.2015.

Пунктом 9.7 Договору передбачено автоматичну пролонгацію договору у випадку відсутності заяви однієї зі сторін про припинення Договору або зміну умов.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту приймання - передачі нерухомого майна від 01.05.2016 Позивачем передано, а Відповідачем прийнято в користування нежилий будинок, що перебуває на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», загальною площею 449, 60 кв.м., за адресою: вулиця - Рейтарська, буд. 24 літера 4.

Згідно доводів Позивача, Відповідачем в порушення умов Договору не здійснено компенсацію витрат, передбачених пунктом 3.3. Договору за період з 01.02.2022 по 31.05.2023 у зв`язку з чим така заборгованість станом на дату звернення до суду з позовом становить 101 844, 99 грн - компенсація витрат за користування земельною ділянкою в сумі, 22 456, 32 грн - компенсація витрат підприємства.

На підтвердження порядку нарахування вказаних сум Позивачем надано відповідні розрахунки.

Враховуючи порушення грошового зобов`язання Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за спірний період.

Судом встановлено, що матеріали справи не місять заперечень Відповідача щодо заявлених позовних вимог, а також не надано доказів на їх спростування.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на викладене вище та враховуючи визначений Договором порядок компенсації витрат підприємства (пункт 3.7. Договору), суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині їх сплати за період з лютого 2022 по травень 2023, що відповідно свідчить про правомірність заявлених Позивачем вимог про стягнення суми основного боргу.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом обставин порушення Відповідачем умов Договору в частині компенсації витрат підприємства, чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок, судом враховано визначений пунктом 3.7. Договору строк оплати у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірним та таким, що не порушує вимоги чинного законодавства.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставин та враховуючи встановлення судом факту порушення Відповідачем умови Договору, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених Позивачем вимог, а відтак і наявність підстав для задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Відповідача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» - задовольнити.

2. Стягнути з Національної спілки майстрів народного мистецтва України (вул. Рейтарська, 27-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00030350) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (вул. Володимирська, 51-А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з компенсації витрат за користування земельною ділянкою - 101 844 (сто одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн 99 коп, компенсації витрат підприємства - 22 456 (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят шість) грн 32 коп, інфляційні втрати - 11 474 (одинадцять тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 45 коп. та 3 % річних - 2 483 (дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн 45 коп. та судовий збір в розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 05.09.2023

Суддя Антон ПУКАС