Рішення

від 14.08.2023 по справі 355/414/23

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/414/23

Провадження № 2/355/352/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2023 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-суді Чехова С.І.

за участю секретаря Старенької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Баришівка за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ТОВ «Баришівказернопродукт» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 травня 2019 року по 01 травня 2022 року у розмірі 27598 гривень 76 копійок. Стягнути з ТОВ «Баришівказернопродукт» на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2022 року по 10 березня 2023 року в розмірі 112 496 гривень 45 копійок. Стягнути з ТОВ «Баришівказернопродукт» на його користь понесені судові витрати.

Заяву обґрунтовує тим, що з 01 серпня 2006 року він працював механіком ТОВ «Баришівказернопродукт». 01 травня 2022 року був звільнений з займаної посади за згодою сторін, наказом №23/1-к на підставі п.1ст.36 КЗпП України. На час звільнення його та по день подачі позовної заяви до суду у відповідача наявна заборгованість щодо виплати йому заробітній плати, згідно оборотно-сальдової відомості у розмірі 27598 гривень 76 копійок.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено ст.117 КЗпП України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строк, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутністю спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статі відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування на час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Відповідно до оборотно-сальдової відомості заробітна плата за два місяці, що передували звільненню, складає: травень 2021 року- 9560 гривень,07 копійок, червень 2021 року 9560 гривень 07 копійок, всього 19120 гривень 14 копійок. Кількість робочих днів : 43.Середньоденна заробітна плата:444 гривень 65 копійок, період затримки розрахунку (з 01 травня 2022 року по 10 березня 2023 року).Загальній розмір середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні станом на дату подачі позову до суду становить 112 496 гривень 45 копійок.(253 дні х 444,65 гривень).

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився був належно повідомлений про час, місце розгляду справи, повідомив суд про можливість розгляду позову без його участі. Позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Представник відповідача від ТОВ «Баришівказернопродукт» до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про час, місце розгляду справи на 15 годин 30 хвилин 17 липня 2023 року, на 15 годин 30 хвилин 14 серпня 2023 року, однак повернулись поштові конверти з довідками про причину повернення адресат відсутній. Сторона відповідача, крім цього повідомлялась і через веб сайт Судової влади України про час місце розгляду справи на 15 годин 30 хвилин 14 серпня 2023 року. Причину неявки повідомлено не було яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе часткове задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно копії паспорта позивача він є громадянином України. (а.с.14-16)

За копію трудової книжки слід, що позивач прийнятий на постійну роботу на посаду механіка підприємства з 01 серпня 2006 року ТОВ «Баришівказернопродукт», звільнений з 01 травня 2022 року з посади головного механіка згідно ст.36 КЗпП України (за згодою сторін).(а.с.18-23)

Відповідно до наказу №33/1к від серпня 2006 року генерального директора ТОВ «Баришівказернопродукт» Довгополого В.П. позивач ОСОБА_1 прийнятий на посаду механіка підприємства з оплатою праці згідно штатного розкладу.(а.с.24)

За наказом №23-к від 29 квітня 2022 року в.о. генерального директора ТОВ «Баришівказернопродукт» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звільнено з посади головного механіка згідно ст.36 КЗпП України (за згодою сторін).(а.с.25)

З оборотно-сальдової відомості по рахунку: 661, місяць нарахування заробітної платні; співробітники: ОСОБА_1 за 01 січня 2020-30 квітня 2022 року 27598,76 гривень 47 копійок. (а.с.26)

Як слід з копії реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України на ім`я ОСОБА_1 слід, що починаючи з 1998 року по 2022 рік з його заробітної плати були відрахування до пенсійного фонду України. (а.с.27-32)

Приписами ст. 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Частиною 5 статті 97 КЗпП України передбачено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України,- в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. (В редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 3248-IV від 20.12.2005)

Відомостей про наявність спору про розмір боргу суду не надано.

Суд приймає до уваги, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у таких відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

В день звільнення позивачу, в порушення ст.116 КЗпП України, не виплачені належні суми заробітної плати, що є підставою для стягнення на користь позивача заборгованості по заробітній платі, а з урахуванням вимог ст. 117 КЗпП України, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні)дні на число відпрацьованих робочих днів(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) зазначила, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим стосовно роботодавця, а також стосовно третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру застосовуваного судом заходу відповідальності може призводити до об`єктивно нерозумних і несправедливих наслідків. Оцінка втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст.117 КЗпП України.

Так, зокрема зазначено, що мета відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, полягає у компенсації працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Розмір цього відшкодування може бути зменшений із врахуванням: 1) розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже відповідно до оборотно-сальдової відомості заробітна плата позивача за два місяці, що передували звільненню складає за травень 2021 року -9560 гривень 07 копійок, червень 2021 року- 9560 гривень 07 копійок, всього 9560,07+9560,07 = 19120,14 гривень. Кількість робочих днів з 01.05.2022 року по 15.03.2023 року з урахуванням святковий, вихідних днів становить календарних 319 днів, святкових 0 днів, вихідних 91 днів, робочих днів 228, святкові скасовані за військовий стан. Середня заробітна плата за місяць становить 19120,14 : 2 = 9560,07 гривень (сума заробітних плат за два місяці поділена на два місяці). Середня плата за день становить 9560,07 : 23=416 гривень, де 9560,07 гривень середня плата за місяць, 23 робочі дні за два місяці. Відповідно 228 х 416=94848,00 гривень, де 228 всього робочих днів на час розгляду справи та 416 гривень середній заробіток за день, отримали середню заробітну плату за затримку розрахунку при звільненні.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню не виплачена заробітна плата у сумі 27598,76 гривень за період з 01 травня 2019 року по 01 травня 2022 року в цій частині позовні вимоги підлягають повному задоволенню, відносно стягненню середньої заробітної плати слід частково задовольнити та стягнути з відповідача 94848,00 гривень середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначена сума визначена без прибуткового податку з громадян та інших обов`язкових платежів, оскільки справляння і сплати даного податку є відповідно обов`язком роботодавця та працівника.

В іншій частині позовних вимог стосовно середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні на суму 17648,45 гривень слід відмовити, оскільки така сума не знайшла свого підтвердження.

Розрахунок середньої заробітної плати проводився за ст.117 КзпП України із змінами, внесеними згідно із Законом № 3248-IV від 20.12.2005 на час звільнення позивача за місцем роботи 01 травня 2022 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підстав викладеного керуючись ст. ст. 4,12,81,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, ст.ст.116,117 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) на користь ОСОБА_1 нараховану але не виплачену заробітну плату за період з 01 травня 2019 року по 01 травня 2022 року у розмірі

27598 (двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 76 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 травня 2022 року по 10 березня 2023 року без утримання обов`язкових податків та зборів у розмірі 94848 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот сорок вісім) гривень .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівказернопродукт» (код за ЄДРПОУ 32445705) знаходження 07501 смт. Баришівка вулиця Богдана Хмельницького №136-В Броварський район Київської області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1155 (тисяча сто п`ятдесят п`ять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідачів , поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення, шляхом направлення скарги через Баришівський районний суд.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов