ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" вересня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/2634/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Металотехноліт", 61174, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 65, кв. 112 простягнення 43 712,38 грн.без виклику учасників справи
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "Металотехноліт" про стягнення коштів у розмірі 43 712,38 грн. з яких: пеня у сумі 32 281,36 грн., 3 % річних у розмірі 2 176,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 254,04 грн.
Також до стягнення заявлений судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору № 106/ПГ-2651-П постачання природного газу своєчасного розрахунку.
Крім того, позивачем у пункті 1 прохальної частини позовної заяви, заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.06.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2634/23. Задоволено клопотання позивача викладене у 1 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/2634/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 26.06.2023 року про відкриття провадження у справі № 922/2634/23 було направлено судом на юридичну адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте 05.07.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.
Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).
Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).
Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.
Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.
З матеріалів справи судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 26.06.2023 року направлялась відповідачу на вищевказаною адресою, однак повернута до суду 05.07.2023 року поштовим відділення «Укрпошти».
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача
Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 26.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "Металотехноліт" (відповідач, споживач) було укладено договір № 106/ПГ-2651-П постачання природного газу.
Пунктом 1.1. договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ (за кодом згідно УКИЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та / або імпортований газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Фактичний загальний обсяг постачання природного газу за цим договором складається з обсягів постачання природного газу по розрахункових періодах, фактично поставлених постачальником споживачу протягом строку дії договору (пункт 1.4. договору).
Пунктом 2.8. договору, сторони погодили, що постачальник направляє споживачу два примірника підписаного та скріпленого печаткою акту до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом.
Згідно пункту 2.9. договору, споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання актів приймання - передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений його печаткою (за наявності), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу
У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі природного газу, не надання письмово обґрунтованого заперечення проти підписання акту або у разі відмови Споживача від підписання акту приймання-передачі природного газу до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим та узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до умов договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС Дані Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів природного газу спожитих Споживачем, вважаються обов`язковими для сторін, якщо судом не буде встановлено інше (пункт 2.9. договору).
Згідно пункту 3.1 договору, Ціна за 1 тис куб.м газу протягом дії цього договору, публікується / оприлюднюється постачальником на офіційному сайті постачальника відповідно до пункту 4 4.6. цього договору.
Підпунктом 3.1.1. визначено, що у випадку, якщо обсяг споживання газу в розрахунковому періоді перевищить 10 тис.куб.м, обсяг спожитого газу понад 10 тис.куб.м, підлягає оплаті за ціною, яка розраховується за наступною формулою: Ц Цп * 1,5. де Ц ціна, яка підлягає оплаті за 1 тис.куб.м газу, спожитого понад 10 тис. куб. м: Цл ціна визначена пункт 3.1. договору.
Відповідно до пункту 3.5. договору, споживач зобов`язується сплатити за цим договором за 1000 куб. м. газу вартість, яка складається з ціни, визначеної у пункті 3.1. цього договору та тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, визначеного у пункті 3.4. цього договору.
Оплата за цим договором здійснюється споживачем на рахунок постачальника у наступні строки: 100% суми платежу за газ до 30 числа місяця, що передує розрахунковому періоду (газовому місяцю) (пункт 3.7. договору).
Споживач самостійно розраховує суму платежу за газ і забезпечує оплату в строки, передбачені пунктом 3.6. цього договору (пункт 3.8ж договору)
Згідно пункт 3.9 договору, остаточний розрахунок по оплаті вартості фактично поставленого газу здійснюється до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. на підставі акту (актів) приймання - передачі природного газу. У випадку, якщо протягом розрахункового періоду обсяг постачання газу перевищив 10 тис.куб.м. остаточний розрахунок за фактично поставлений газ здійснюється з урахуванням пункті 3.1.1. договору.
За твердженнями позивача, останнім на виконання умов договору, останнім було опубліковано на власному сайті, за посиланням http://gas.ua/uk/business/tariffs ціну природного газу, що діяла у спірний період постачання.
У період вересень - грудень 2021 року та січень - грудень 2022 року позивачем було передано у власність відповідача природний газ на загальну суму 875 419,53 грн., відповідно до актів приймання - передачі, а саме: № 13741 від 30.09.2021 року на суму 55 931,26 грн.; № 14794 від 31.10.2021 року на суму 73 796,68 грн.; № 16734 від 30.11.2021 року на суму 90 191,02 грн.; № 29594 від 31.12.2021 року на суму 9 984,88 грн.; № 672 від 31.01.2022 року на суму 48 168,96 грн.; № 2510 від 28.02.2022 року на суму 26 002,31 грн.; № 4719 від 31.03.2022 року на суму 40 439,42 грн.; № 6476 від 30.04.2022 року на суму 15 465,56 грн.; № 7887 від 31.05.2022 року на суму 84,98 грн.; № 8951 від 30.06.2022 року на суму 51 286,39 грн.; № 9890 від 31.07.2022 року на суму 54 829,56 грн.; № 10782 від 31.08.2022 рок на 29 276,24 грн.; № 11731 від 30.09.2022 року на суму 57 187,51 грн.; № 13145 від 31.10.2022 року на суму 139 927,28 грн.; № 14620 від 30.11.2022 року на суму 118 736,44 грн.; № 16263 від 31.12.2022 року на суму 64 111,04 грн.
Крім того, як зазначає позивач пунктом 9.1. договору, сторони погодили, що сторони на підставі частини 3 статті 207 та статті 627 Цивільного кодексу України домовилися про можливість вчинення, підписання, з укладания в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису даного договору, додатків до нього, додаткових угод, актів приймання-передачі газу первинної бухгалтерської документації, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов?язаних із виконанням договору.
Згідно пункту кожна із сторін зобов?язується забезпечити схоронність даних засобів, неможливість несанкціонованого їх використання. використання після втрати повтоважень особою прав на представництво.
Відповідно до пункту 9.3. договору, сторони домовилися, що будь-який правочин, який буде вчинений (укладений, підписаний) відповідно до умов даної угоди із застосуванням сторонами (однією із сторін) відповідного електронного цифрового підпису вважається вчиненим 3 додержанням письмової форми правочну в розумінні статті 207 Цивільного кодексу України.
У зв`язку із чим, за твердженнями позивача частина актів були підписані електронно - цифровим підписом обома сторонами, а також направлені поштою на адресу відповідача.
Проте, відповідач в порушення умов договору, оплату за переданий позивачем природний газ здійснював несвоєчасно та не у строки визначені договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема пункту 3.9 договору.
Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 106/ПГ-2651-П від 26.08.2021 року постачання природного газу в частині порушення строків оплати за поставлений газ, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Отже, предмет спору у даній справі становить вимога позивача про стягнення із відповідача пені, 3% річних, та інфляційних втрат.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем розрахунки за поставлений позивачем природний газ було здійснено не своєчасно та з порушенням строків визначених договором, про що свідчить надана позивачем до позовної заяви копія інформації про надходження коштів на рахунок позивача.
Оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу.
Із урахуванням вищевикладеного, позивачем відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, було нараховано відповідачу 3 % річних у розмірі 2 176,98 грн., за несвоєчасне виконання зобов`язання на суму несплаченого боргу, а саме: жовтня 2021 року за період з 23.11.2021 року по 24.11.2021 року, січня 2022 року за період з 22.02.2022 року по 14.07.2022 року, лютого 2022 року за період з 23.03.2022 року по 07.08.2022 року, березня 2022 року за період з 21.04.2022 року по 21.08.2022 року, квітня 2022 року за період з 21.05.2022 року по 21.08.2022 року, травня 2022 року за період з 21.06.2022 року по 21.08.2022 року, червень 2022 року за період з 21.07.2022 року по 06.10.2022 року, липень 2022 року за період з 23.08.2022 року по 24.10.2022 року, серпень 2022 року за період з 21.09.2022 року по 10.11.2022 року, вересень 2022 року за період з 21.10.2022 року по 15.11.2022 року, жовтень 2022 року за період з 22.11.2022 року по 14.12.2022 року, листопад 2022 року за період з 21.12.2022 року по 16.02.2023 року, грудень 2022 року за період з 21.01.2023 року по 26.03.2023 року,
та інфляційні втрати у розмірі 9 254,04 грн., за несвоєчасне виконання зобов`язання на суму несплаченого боргу, а саме: січня 2022 року за період з травень 2022 року по липень 2022 року, лютого 2022 року за період з квітень 2022 року по липень 2022 року, березня 2022 року за період з травня 2022 року по липень 2022 року, квітня 2022 року за період з червня 2022 року по серпень 2022 року, травня 2022 року за період з липня 2022 року по серпень 2022 року, червень 2022 року за період з серпня 2022 року по вересень 2022 року, липень 2022 року за період з вересень 2022 року по жовтень 2022 року, серпень 2022 року за період з жовтня 2022 року по листопад 2022 року, листопад 2022 року за період з січня 2023 року по лютий 2023 року, грудень 2022 року за період січень 2023 року.
Суд, перевіривши розрахунки позивача, перевіривши періоди нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є арифметично вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі у розмірі 2 176,98 грн., та інфляційні втрати у розмірі 9 254,04 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо нарахованої позивачем пені у сумі 32 281,36 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6.2. договору, сторони погодили, що у разі порушення споживачем порядку та строків оплати поставленого постачальником газу/інших платежів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом періоду, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.
У відповідності до зазначених норм чинного законодавства та умов договору, позивачем на несвоєчасно сплачену та прострочену суму боргу відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку позовних вимог, позивачем було здійснено нарахування пені, сума якої за розрахунком позивача становить 32 281,36 грн., а саме: за несвоєчасне виконання зобов`язання на суму несплаченого боргу, а саме: жовтня 2021 року за період з 23.11.2021 року по 24.11.2021 року, січня 2022 року за період з 22.02.2022 року по 14.07.2022 року, лютого 2022 року за період з 23.03.2022 року по 07.08.2022 року, березня 2022 року за період з 21.04.2022 року по 21.08.2022 року, квітня 2022 року за період з 21.05.2022 року по 21.08.2022 року, травня 2022 року за період з 21.06.2022 року по 21.08.2022 року, червень 2022 року за період з 21.07.2022 року по 06.10.2022 року, липень 2022 року за період з 23.08.2022 року по 24.10.2022 року, серпень 2022 року за період з 21.09.2022 року по 10.11.2022 року, вересень 2022 року за період з 21.10.2022 року по 15.11.2022 року, жовтень 2022 року за період з 22.11.2022 року по 14.12.2022 року, листопад 2022 року за період з 21.12.2022 року по 16.02.2023 року, грудень 2022 року за період з 21.01.2023 року по 26.03.2023 року.
Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені у онлайн - системі "ЛігаЗакон" за зазначений позивачем період відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог та встановлено, що нарахування здійснено арифметично вірно, вони відповідають вимогам законодавства та відносинам що склалися між сторонами, а тому є обґрунтованими у сумі 32 281,36 грн. та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 43 712,38 грн. з яких: пеня у сумі 32 281,36 грн., 3 % річних у розмірі 2 176,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 254,04 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 та частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, у розмірі 2 684, 00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 13, 42, 73, 74, 86, 129, 165, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Металотехноліт" (61174, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 65, кв. 112, ЄДРПОУ 30427076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452) кошти у розмірі 43 712,38 грн. з яких: пеня у сумі 32 281,36 грн., 3 % річних у розмірі 2 176,98 грн., інфляційні втрати у розмірі 9 254,04 грн. та 2 684, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Реквізити сторін:
позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ЄДРПОУ 40121452);
відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма "Металотехноліт" (61174, м. Харків, пр-т. Перемоги, буд. 65, кв. 112, ЄДРПОУ 30427076).
Повне рішення складено "04" вересня 2023 р.
СуддяО.О. Ємельянова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2023 |
Оприлюднено | 07.09.2023 |
Номер документу | 113232968 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ємельянова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні