Рішення

від 05.09.2023 по справі 924/488/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" вересня 2023 р. Справа № 924/488/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 203 справу

за позовом приватної виробничо-комерційної фірми "Укрбізнес", м. Луцьк Волинської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер", м. Хмельницький

про стягнення 17000,00 грн заборгованості,

представники сторін: не з`явилися

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 15.05.2023р. відкрито провадження у справі № 924/488/23 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 04.07.2023р. у справі № 924/488/23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.08.2023р. закрито підготовче провадження у справі № 924/488/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Укрбізнес" звернулася з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" 17000,00 грн заборгованості на підставі договору-заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 293 від 09.12.2022р., товарно-транспортної накладної № 329 від 09.12.2022р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 09.12.2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Міллер" в особі директора ОСОБА_2 та приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" в особі директора Слободяна А.Я. було укладено договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 293. На сьогоднішній день товариство з обмеженою відповідальністю "Міллер" не здійснило оплату наданих приватній виробничо-комерційній фірмі "Укрбізнес" послуг з перевезення вантажу на суму 17000,00 грн, тому товариство з обмеженою відповідальністю "Міллер" є таким, що порушило взяті на себе зобов`язання за договором-заявкою.

У клопотаннях від 05.07.2023р. та від 30.08.2023р. позивач просить суд провести засідання по суті справи за відсутності представника позивача. Позовні вимоги заявлені приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" про стягнення 17000,00 грн заборгованості позивач підтримує у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в клопотанні від 30.08.2023 р. просив суд здійснити розгляд справи по суті за відсутності представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив.

Ухвали суду від 15.05.2023р., від 06.06.2023р., від 04.07.2023р., від 08.08.2023р. надіслані на юридичну адресу відповідача, однак повернуті до суду із відміткою "адресат відсутній".

Згідно ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Положеннями ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. З наведеного, відповідач є такий, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, проте, відзиву на позов не подав та причин неявки та неподання відзиву не повідомив.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи вищевикладене, розумність строків розгляду судового спору, суму позову, суд приходить до висновку про розгляд справи без участі відповідача та за наявними в матеріалах справи доказами.

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

09.12.2022р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Міллер" (експедитор) та приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" (перевізник) укладено договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 293, у якій сторонами погоджено наступні умови: 1) вантаж (вага / об`єм): текстильні вироби до 20 т 86-120 м.куб.; 2) кількість автомобілів: 1; 3) наданий автомобіль: МАН НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ; 4) дата та місце завантаження: 09.12.22, м. Одеса, вул. Балська, дорога 5; 5) дата та місце розвантаження: 10.12.22, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 395; 6) вартість перевезення (загальна): 17000,00 грн без ПДВ; 7) норма часу на завантаження-вивантаження становить 24 години. Крім того, у договорі-заявці погоджено особливі умови: оплата здійснюється після отримання оригіналів документів: рахунку, акту, ТТН з мокрою печаткою фірми-одержувача або з відміткою про отримання вантажу, реєстрації податкової накладної, копії даного договору, на протязі 5-7 б/д. В акті виконаних робіт Міллер вказувати як експедитор. Оригінали документів відправляти за адресою: м. Хмельницький, Нова Пошта, 13 відділення, ОСОБА_2

Згідно з товарно-транспортної накладної № 329 від 09.12.2022р. автомобільний перевізник, приватна виробничо-комерційна фірма "Укрбізнес", автомобілем MAN НОМЕР_3 , причіп АС5127XF (водій ОСОБА_1 ) на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Домашній текстиль" з пункту навантаження (м. Одеса, вул. Балтська дорога, 5/1) до пункту розвантаження (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 39 (в/ч НОМЕР_4 )) поставив вантажоодержувачу, Міністерство оборони України, вантаж (900 шт. матраців, 800 шт. подушок).

Приватна виробничо-комерційна фірма "Укрбізнес" виставила товариству з обмеженою відповідальністю "Міллер" рахунок-фактуру № СФ-484 від 13.12.2022р. на суму 17000,00 грн за послуги автоперевезень.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-48 від 13.12.2022р. приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" були надані послуги автоперевезень по маршруту м. Одеса, вул. Балська, дорога 5-м - м. Хмельницький, вул. Чорновола, 395, загальна вартість котрих становить 17000,00 грн. Відповідний акт підписаний представником приватної виробничо-комерційної фірми "Укрбізнес" (виконавець), підпис представника ТОВ "Міллер" (замовника) відсутній.

Згідно експрес-накладної № 59000915980556 від 11.01.2023р. ТОВ "Нова Пошта" приватна виробничо-комерційна фірма "Укрбізнес" надіслала на адресу: м. Хмельницький, Нова Пошта, 13 відділення, отримувач ОСОБА_2 документи, які згідно скріншоту вебсторінки ТОВ "Нова Пошта" були отримані 17.01.2023р.

13.12.2022р. приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" складено податкову накладну № 30 на послуги автоперевезень на загальну суму 17000,00 грн.

Згідно з повідомленням Державної податкової служби від 16.12.2023р. реєстрація ПН/РК від 13.12.2022 № 30 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201. Податкового кодексу України.

Приватна виробничо-комерційна фірма "Укрбізнес" 07.02.2023р. надіслала директору товариству з обмеженою відповідальністю "Міллер" ОСОБА_2 лист-вимогу № 06/02 від 06.02.2022р. щодо сплати заборгованості у розмірі 17000,00 грн за надані послуги по перевезенню згідно договору-заявки № 293. Це підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 07.02.2023 року. Втім, згідно копії поштового конверту вимога була повернута з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Крім того, в матеріалах справи наявні копії скріншотів листування з директором ТОВ "Міллер" щодо погашення заборгованості за договором-заявкою.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання щодо оплати вартості послуг з перевезення вантажу згідно договору-заявки № 293, товарно-транспортної накладної № 329, позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Стаття 908 Цивільного кодексу України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦК України).

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів послуг по перевезенню вантажів. Договір послуг з перевезення вантажів сторонами укладено у спрощений спосіб шляхом підписання між ними договору-заявки № 293 від 09.12.2023р., а також підписання перевізником (позивачем), замовником, вантажовідправником (ТОВ "ТК-Домашній текстиль") та вантажоотримувачем (Міністерство оборони України) товарно-транспортної накладної № 329 від 09.12.2022р. стосовно перевезення/доставки вантажу, погодженого сторонами спору у вищевказаному договорі-заявці, що не суперечить вимогам ст. 181 Господарського кодексу України. Вказані заявка та накладна містять усі істотні умови договору перевезення (маршрут, найменування, вага, об`єм та кількість вантажу, дата і місце завантаження / розвантаження, вартість перевезення, умови оплати та ін.).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що сторонами у даній справі підписано договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 293 від 09.12.2022р.

Позивачем було виконано свої зобов`язання щодо перевезення вантажу, погодженого у договорі-заявці, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 329 від 09.12.2022р., за якою замовником та вантажовідправником виступило товариство "ТК-Домашній текстиль", вантажоотримувачем - Міністерство оборони України.

Матеріалами справи стверджується, що позивачем на виконання умов договору-заявки за надані послуги з автоперевезення надіслано відповідачу на адресу: м. Хмельницький, Нова Пошта, 13 відділення, ОСОБА_2 оригінали документів, а саме рахунок-фактуру № СФ-484 від 13.12.2022р. на суму 17000,00 грн (погоджена сторонами у договорі-заявці), товарно-транспортну накладну № 329 від 09.12.2022р. акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-48 від 13.12.2022р., зареєстровану податкову накладну № 30 від 13.12.2022р., що підтверджується експрес-накладною ТОВ "Нова пошта" від 11.01.2023р. № 59000915980556. Надіслані документи було отримано директором відповідача 17.01.2023р.

Однак, відповідачем акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) по вищезазначеному перевезенню вантажу не підписано, розрахунок із позивачем у строк, визначений у договорі-заявці, не проведено, виставлену вимогу про сплату заборгованості проігноровано, відтак з наведеного слідує, що зобов`язання з оплати 17000,00 грн відповідачем не виконано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, оскільки, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, перевізник (позивач) виконав свої обов`язки щодо надання послуг на перевезення вантажу, умови яких обумовлені сторонами в договорі-заявці № 293 від 09.12.2022р., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 329 від 09.12.2022р., зважаючи на те, що позивачем було надіслано відповідачу оригінали всіх документів, а також враховуючи, що відповідачем не сплачено вартість послуг з автоперевезення вантажу на суму 17000,00 грн у строки, визначені ст. 530 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вказаного боргу не подано.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 17000,00 грн заборгованості.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Позивачем у позовній заяві також заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу адвоката в сумі 5000,00 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

27.04.2023р. між приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" (клієнт) та адвокатом Гламаздою П.В. (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги № 27/04/23.

Відповідно до п. 1.1. договору адвокат зобов`язується надавати клієнту наступні адвокатські послуги: підготовка позовної заяви та інших процесуальних документів у справі про стягнення боргу за послуги перевезення.

Згідно з п. 1.3. договору передбачені послуги надаються адвокатом Гламаздою П.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ВЛ № 1149, видане на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області № 2/31-4 від 05.07.2019р.).

Як передбачено п. 3.1. договору, вартість послуг, передбачених п. 1.1. цього договору, становить 5000 грн. У випадку необхідності понесення адвокатом додаткових витрат (відрядження, транспортні витрати і т.д.), порядок оплати таких виплат обумовлюється сторонами додатково.

Адвокатом Гламаздою П.В. (постачальник) виставлено приватній виробничо-комерційній фірмі "Укрбізнес" рахунок на оплату № 2 від 27.04.2023р. на суму 5000,00 грн за юридичні послуги за договором № 27/04/23 від 27.04.2023р.

Відповідно до платіжної інструкції № 2098 від 01.05.2023р. приватною виробничо-комерційною фірмою "Укрбізнес" сплачено адвокатові Гламазді П.В. 5000,00 грн за юридичні послуги.

В акті приймання-передачі надання послуг № 1 від 03.05.2023р. сторони погодили , що адвокат на виконання договору надав, а клієнт прийняв наступні юридичні послуги: аналіз норм чинного законодавства України та судової практики, вироблення правової позиції клієнта (4 год.), підготовка та написання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області у справі про стягнення боргу за послуги перевезення (6 год.) (пункт 1 акта).

Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020р. у справі № 910/13071/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021р. у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Як убачається з наданих відповідачем документів, сторони договору № 27/04/23 від 27.04.2023р., акта № 1 від 03.05.2023р. визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові адвокатом, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги, зокрема, погодили фіксований розмір гонорару в сумі 5000,00 грн за підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів у справі про стягнення боргу за послуги перевезення.

Судом зазначається, що розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2020р. у справі № 640/18402/19.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2023р. № 915/606/21 зазначає про те, що у разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із пунктів 1.1., 3.1. договору, п. 1. акта приймання-передачі, судом зазначається, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі (5000,00 грн), а отже, є чітко визначеним.

Відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених відповідачем витрат на правову допомогу чи клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.

Отже, з урахуванням наведеного вище та враховуючи співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням предмету та ціну позову у справі, відсутність клопотання позивача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (задоволення позову), суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватної виробничо-комерційної фірми "Укрбізнес", м. Луцьк до товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер", м. Хмельницький про стягнення 17000,00 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міллер" (Хмельницька область, м. Хмельницький, провул. Проїздний, 10, ідентифікаційний код 41677353) на користь виробничо-комерційної фірми "Укрбізнес" (Волинська область, м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3, ідентифікаційний код 21747447) 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору, 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 3 примірн: 1 - до справи; 2 - позивачу (43006, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карпенка-Карого, 3); 3 - відповідачу (29006, м. Хмельницький, провул. Проїздний, 10). Всім рек. з повід.

Надіслати на електронні адреси:

позивача - biznes.ua@gmail.com.

відповідача - ooomiller@ukr.net