Постанова

від 30.08.2023 по справі 689/25/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

30 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 689/25/19

провадження № 61-3859св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «Екоресурс»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , державний реєстратор Ярмолинецької районної державної адміністрації Ткачук Олена Ігорівна, Ярмолинецька районна державна адміністрація Хмельницької області, правонаступником якої є Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області,

представник відповідачів: Матвєєва Олександра Олександровича, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Яцишин Анатолій Олександрович,

представник відповідача ОСОБА_8 - адвокат Шкодяк Ігор Антонович,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників касаційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Яцишин Анатолій Олександрович, та касаційну скаргу ОСОБА_8 , від імені якого діє адвокат Шкодяк Ігор Антонович, на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області у складі судді Баськова М. М. від 31 жовтня 2022 року

та постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів:

Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., від 07 лютого 2023 року.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У грудні 2018 року ТОВ «НВКП «Екоресурс»звернулося до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Ткачук О. І., Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області, правонаступником якої є Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області, про визнання незаконними та скасування наказів, скасування рішень і записів про державну реєстрацію прав, припинення права власності.

2. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19 травня 2000 року рішенням № 3 Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області передано ВАТ «Геотехнічний інститут» у довгострокову оренду 7,4 га землі несільськогосподарського призначення із земель запасу в урочищі «Яковець» строком на 20 років для розробки кар`єру глауконітового піску. Це рішення стало підставою для підписання 10 липня 2011 року договору оренди землі між ВАТ «Геотехнічний інститут» та Баранівською сільською радою.

3. 18 січня 2002 року ВАТ «Геотехнічний інститут» заснувало ТОВ «НВКП «Екоресурс», яке 03 червня 2002 року отримало спеціальний дозвіл на користування надрами в межах ділянки надр «Адамівське-ІІ».

4. 02 листопада 2004 року товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами № 3489 на видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту в межах родовища «Адамівське-ІІ» за межами с. Баранівка, строк дії якого пізніше був продовжений на 20 років, та акт про надання гірничого відводу від 17 січня 2006 року № 1166, повторно виданий позивачу 10 серпня 2016 року за № 3125.

5. Позивач вказував, що впродовж тривалого часу намагався оформити право користування земельною ділянкою у межах родовища для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків. З цією метою подавав документи до ГУ Держгеокадастру, однак останнє заяви товариства розглядало неналежно або не розглядало, натомість в незаконний спосіб розпорядилося земельною ділянкою у межах родовища, поділивши її та відчуживши частинами на користь фізичних осіб.

6. Наказами ГУ Держгеокадастру від 21 грудня 2015 року та 24 грудня

2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підставі поданих ними заяв

від 08 грудня 2015 року були надані дозволи на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок в межах родовища площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства.

7. 22 лютого 2016 року ГУ Держгеокадастру видало наказ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким затвердило ОСОБА_1 відповідний проєкт землеустрою.

8. 24 лютого 2016 року аналогічні накази ГУ Держгеокадастру видало щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_2 ,

30 березня 2016 року - щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 , а 12 травня 2016 року - щодо ОСОБА_3 .

9. Вказані фізичні особи-відповідачі, крім ОСОБА_3 , зареєстрували право власності на виділені їм земельні ділянки в межах родовища, право на користування надрами якого належить позивачеві.

10. Згідно з доводами позивача, фізичні особи-відповідачі протиправно користуються земельними ділянками. Товариство як володілець спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу мало законні очікування щодо одержання земельної ділянки в межах родовища у користування. Оскільки право користування надрами пов`язане з правом користування відповідною земельною ділянкою у межах родовища, то внаслідок незаконного поділу цієї ділянки на менші та передання фізичним особам-відповідачам, видобування товариством глауконіт-кварцових пісків на території родовища протиправно унеможливлюється, що порушує права та законні інтереси товариства на користування надрами (неможливо утворити відкритий кар`єр).

11. Із урахуванням зазначеного, ТОВ «НВКП «Екоресурс» просило визнати незаконними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру № 22-7055-СГ, № 22-7056-СГ, № 22-7057-СГ, № 22-7058-СГ, № 22-7354-СГ, № 22-7403-СГ, № 22-7320-СГ, № 22-7404-СГ, № 22-7405-СГ про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, про її затвердження та надання земельних ділянок у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ; скасувати рішення і записи про державну реєстрацію права власності цих фізичних осіб на земельні ділянки з кадастровими номерами 6825881200:03:018:0006 ( ОСОБА_1 ), 6825881200:03:018:0007 ( ОСОБА_2 ), 6825881200:03:018:0008 ( ОСОБА_8 ), 6825881200:03:018:0009 ( ОСОБА_5 ), 6825881200:03:018:0013 ( ОСОБА_10 ), 6825881200:03:018:0014 ( ОСОБА_9 ), 6825881200:03:018:0016 ( ОСОБА_4 ) і про припинення права власності на ці земельні ділянки.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

12. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області

від 31 жовтня 2022 року позовні вимоги ТОВ «НВКП «Екоресурс» задоволено частково.

13. Визнано незаконними та скасовано накази ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області:

- від 22 лютого 2016 року № 22-3597-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_1 »;

- від 24 лютого 2016 року № 22-3790-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 »;

- від 24 лютого 2016 року № 22-3785-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_5 »;

- від 24 лютого 2016 року № 22-3868-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 »;

- від 30 березня 2016 року № 22-7026-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 »;

- від 30 березня 2016 року № 22-7031-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_6 »;

- від 12 травня 2016 року № 22-11556-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність

ОСОБА_3 ».

14. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- індексний номер 29104474 від 05 квітня 2016 року державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006);

- індексний номер 29102482 від 05 квітня 2016 року державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007);

- індексний номер 29067224 від 01 квітня 2016 року державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_8 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008);

- індексний номер 29085108 від 04 квітня 2016 року державного реєстратора Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції Хмельницької області Андрієвської М. В. щодо реєстрації права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009);

- індексний номер 29391726 від 23 квітня 2016 року державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук О. І. щодо реєстрації права власності ОСОБА_6 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013);

- індексний номер 29391713 від 23 квітня 2016 року державного реєстратора Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області Ткачук О. І. щодо реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016).

15. Припинено право власності:

- ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0006;

- ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0007;

- ОСОБА_8 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0008;

- ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0009;

- ОСОБА_6 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0013;

- ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0016.

16. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

18. Додатковим рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 23 листопада 2022 року стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області на користь ТОВ «НВКП «Екоресурс» судові витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у сумі 16 000 грн.

19. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що діями

ГУ Держгеокадастру щодо передачі спірних земельних ділянок у межах родовища у власність відповідачам, а також державною реєстрацією права власності на земельні ділянки у межах родовища за фізичними особами - відповідачами товариству створено перешкоди у реалізації прав та виконанні обов`язків, які випливають зі спеціального дозволу на користування надрами у межах всього родовища. Користування позивачем спеціальним дозволом на користування надрами у визначених ним межах є неможливим. В свою чергу діями ГУ Держгеокадастру створювалися перешкоди позивачу у реалізації його прав як користувача надрами. Попри наявну інформацію про майнові права на розробку родовища, ГУ Держгеокадастру в порушення норм Кодексу України про надра передало відповідачам земельні ділянки у власність.

20. Вимоги позивача про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою фізичним особам-відповідачам визнані неефективним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, оскільки ці накази вичерпали свою дію, а їхнє скасування не призведе до поновлення майнових прав та інтересів товариства, тому у їх задоволенні відмовлено.

21. Також суд визначив, що виходячи зі змісту спірних правовідносин, позивач фактично має спір з ГУ Держгеокадастру та фізичними особами-відповідачами, саме їх стосується вимога про скасування рішень про державну реєстрацію прав. Державний реєстратор Ярмолинецької райдержадміністрації Ткачук О. І. та Ярмолинецька РДА є неналежними відповідачами, тому у позові до них слід відмовити.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

22. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2022 року - без змін.

23. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії ГУ Держземагентства у Хмельницькій області та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо позивача не можна вважати добросовісними. На час подачі відповідачами заяв про надання дозволу на виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та затвердження відповідних проєктів землеустрою ГУ Держгеокадастру мало інформацію про розташування цих земельних ділянок в межах родовища, право користування яким належать позивачу, відтак мало відмовити у наданні дозволу на виготовлення проєктів землеустрою з підстав невідповідності місця розташування земельних ділянок згідно з частиною сьомою статті 118 ЗК України.

24. Передача відповідачам земельних ділянок з родовищем у власність прямо суперечить статті 13 Конституції України, статті 4 Кодексу України про надра, що спростовує доводи апелянтів про законність набуття ними ділянок у власність і правомірність оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру.

25. Безпідставними визнано доводи апеляційних скарг про те, що у позивача не було підстав для виникнення правомірних очікувань на отримання в користування земельної ділянки з родовищем. З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування глауконіт-кварцових пісків товариство мало гарантовані державою майнові права щодо такого видобування у межах родовища, тобто правомірні очікування, що матиме реальну можливість забезпечити видобування, отримати в оренду і використовувати земельну ділянку відповідно до площі родовища. Натомість внаслідок недобросовісних та несправедливих дій ГУ Держземагентства у Хмельницькій області щодо вирішення заяв товариства його право на використання спеціального дозволу було порушене. Воно було позбавлене права використовувати такий дозвіл у межах площі проєкції гірничого відводу, оскільки майже все родовище опинилося на земельних ділянках, переданих у власність фізичним особам-відповідачам, що є об`єктивною перешкодою у використанні спеціального дозволу на використання надр у визначених межах.

26. Дії ГУ Держземагентства щодо неналежного розгляду звернень позивача про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки на території родовища для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі, а також прийняття на користь фізичних осіб-відповідачів оскаржуваних наказів всупереч нормам Кодексу України про надра є незаконним втручанням у право позивача мирно володіти майном (майнові інтереси, пов`язані з використанням спеціального дозволу на користування надрами).

Узагальнені доводи касаційних скарг

27. У березні 2023 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Яцишин А. О., звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами (зміст та доводи яких є тотожними), в яких просять скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31 жовтня

2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого

2023 року в частині задоволення позовних вимог стосовно кожного з них та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

28. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявники зазначають неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних

правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України

від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13, від 07 червня 2016 року

у справі № 21-1391а16, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 04 березня 2020 року

у справі № 280/174/19, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 02 лютого 2021 рокуу справі № 925/642/19, від 18 січня 2023 року

у справі № 488/2807/17, та у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, від 05 березня 2019 року у справі

№ 360/2334/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 617/763/16-ц,

від 22 липня 2021 року у справі № 320/1177/19 (пункт 1 частини другої

статті 389 ЦПК України), а також вказують, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

29. Заявники стверджують, що у ГУ Держгеокадастру були відсутні підстави для надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у користування позивача, без долучення до клопотання акту про надання гірничого відводу, оскільки надання у користування земельних ділянок для видобування корисних копалин здійснюється лише після отримання в установленому порядку гірничого відводу. Без долучення до клопотання документів, що підтверджують право користування надрами, а саме акту про надання гірничого відводу, у

ГУ Держгеокадастру була відсутня об`єктивна можливість переконатися у тому, що товариство має оформлені права користування надрами в межах родовища. Натомість позивачем акт про надання гірничого відводу на користування надрами до заяви про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у користуванні спірної земельної ділянки подано не було, а надання самого лише спеціального дозволу на користування надрами є недостатнім для встановлення права користування надрами.

30. На думку заявників, судами залишено поза увагою, що позивачем не було виконано вимоги статті 123 ЗК України щодо порядку отримання земельної ділянки у користування, тому у ГУ Держгеокадастру не було підстав для надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. Позивачем так і не було подано належним чином заяву про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою, фактично товариство навіть не розпочало процедуру укладення договору оренди земельної ділянки. Сам по собі факт звернення позивача до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не гарантував позивачу отримання права користування земельною ділянкою, не надавав будь-яких переваг перед іншими особами та не є завершальною стадією законної процедури оформлення прав оренди на земельну ділянку.

31. Заявники стверджують, що вони значно раніше за позивача звернулися до ГУ Держгеокадастру із заявами щодо надання дозволу на виготовлення проєкту із землеустрою, які в подальшому було затверджено, та правомірно передано їм у власність земельні ділянки.

32. Заявники звертають увагу на те, що суди внаслідок неправильного застосування норм матеріального права не встановили, що наявність у позивача дозвільних документів на видобування корисних копалин на спірній земельній ділянці не створює жодних беззаперечних майнових прав (власності/користування) відносно спірної земельної ділянки та не забезпечує будь-яких гарантій щодо отримання у користування спірної земельної ділянки.

33. Згідно з доводами касаційних скарг, суди неправильно застосували до спірних правовідносин положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, оскільки право на звернення з негаторним позовом наділений виключно власник майна. Суди попередніх інстанцій фактично ототожнили особу, яка має право користування надрами, з власником/користувачем земельної ділянки.

34. Суди першої та апеляційної інстанції проігнорували посилання відповідачів на те, що висновок експерта № 015/20 від 23 липня 2020 року є неналежним доказом у справі. Також акт гірничого відводу від 10 серпня

2015 року є неналежним доказом у справі, оскільки площа проєкції гірничого відводу становить 14,81 га, однак спеціальний дозвіл на користування надрами № 3489 від 02 листопада 2004 року виданий на площу 12,6 га.

35. Заявники також стверджують, що вони є учасниками бойових дій, які мають першочергове право на відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва та городництва, що передбачено положеннями статей 12, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

36. Сторона відповідачів також вказує на те, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективний та суди попередніх інстанцій прийняли помилкові рішення про задоволення позову.

37. У березні 2023 року ОСОБА_8 , від імені якого діє адвокат

Шкодяк І. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 07 лютого 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «НВКП «Екоресурс».

38. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня

2018 року у справі № 380/624/16-ц, від 04 березня 2020 року

у справі № 280/174/19, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 02 лютого 2021 рокуу справі № 925/642/19, від 18 січня 2023 року

у справі № 488/2807/17, та у постанові Верховного Суду від 09 грудня

2020 року у справі № 617/763/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази та встановили обставини справи на підставі недопустимих доказів. Крім того зазначає, що не було розглянуто заяву відповідачів про застосування строків позовної давності, а суд апеляційної інстанції при розгляді справи вийшов за межі позовних вимог та доводів апеляційних скарг (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

39. Заявник вказує, що позивач не надав суду жодного доказу, що він має будь-яке законне право на спірну земельну ділянку, а її передача у власність заявника порушує його права. Пред`явлений позов не поновлює будь-якого права позивача, не усуває будь-які перешкоди, оскільки у позовних вимогах не ставиться питання про отримання будь-якої вигоди чи поновлення порушеного права. До подачі позовної заяви позивач не звертався до відповідних органів щодо передачі йому в оренду земельної ділянки та зміни її цільового призначення, не отримував на такі звернення негативних відповідей і не долучив їх до позовної заяви, не довівши у такий спосіб реально порушеного права, яке він має намір поновити.

40. Також відповідачами було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності, однак рішення з цього приводу не приймалося судами.

41. Заявник звертає увагу на те, що позивачем не було надано жодного доказу на обґрунтування своїх позовних вимог, не підтверджено право користування на земельну ділянку площею 13, 7777 га, що була у користуванні позивача виключно до 2014 року. Це питання при проведенні експертизи не досліджувалося.

42. Заявник стверджує, що складений експертом Грінько О. І. висновок № 015/20 від 23 липня 2020 року є неналежним доказом, оскільки підписаний та засвідчений не цим експертом, а юридичною особою ТОВ «Гал-Світ», про кримінальну відповідальність жодна посадова особа юридичної особи не попереджалася. Акт гірничого відводу від 10 серпня 2015 року є неналежним доказом у справі, оскільки площа проєкції гірничого відводу складає 14,81 га, однак спеціальний дозвіл на користування надрами № 3489 від 02 листопада 2004 року видано на площу 12,6 га, тому не зрозуміло, як можуть співпадати координати відповідно до цих документів.

43. Заявник також посилається на те, що спір який виник між сторонами не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

44. Доводи касаційної скарги містять аргументи про те, що сам по собі факт звернення позивача до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не гарантував позивачу отримання права користування земельною ділянкою, не надавав будь-яких переваг перед іншими особами та не є завершальною стадією законної процедури оформлення прав оренди на земельну ділянку.

45. Земельні ділянки, які отримали відповідачі у цій справі, були виділені їм як землі сільськогосподарського призначення. Однак позивач претендує на землі промисловості. Отже, для того, щоб позивач міг хоча б теоретично претендувати на спірні земельні ділянки, які є предметом спору, необхідно було б вирішити питання щодо зміни їх цільового призначення, але таке питання позивачем не ініціювалося і не розглядалося.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

46. Ухвалами Верховного Суду від 20 квітня, 01 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 689/25/19.

47. Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2023 року справу № 689/25/19 призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

48. У поданому відзиві на касаційні скарги ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області вказує, що касаційні скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій підлягають скасуванню. Позивач не додав до свого клопотання про надання дозволу виготовлення проєкту землеустрою акт про надання гірничого відводу. Позивач планував здійснювати на земельній ділянці видобування глауконіт-кварцових пісків, однак для здійснення видобувної діяльності необхідно змінити цільове призначення земельної ділянки та вид її використання, сплатити сільськогосподарські втрати за зміну цільового призначення земельної ділянки. Позивач не надав суду жодного доказу на обґрунтування своїх позовних вимог, а саме яким документом підтверджується його право користування на земельну ділянку площею

13, 7777 га (на момент звернення відповідачів), що була у користуванні позивача до 2014 року.

49. У поданому відзиві на касаційні скарги ОСОБА_8 , від імені якого діє адвокат Шкодяк І. А., вказує, що підтримує касаційні скарги

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Яцишин А. О., просить їх задовільнити.

50. У поданих відзивах на касаційні скарги ТОВ «НВКП «Екоресурс» вказує, що посилання заявників у касаційних скаргах на висновки Верховного Суду є нерелевантними. Позивач зазначає, що товариство звернулося до органів ГУ Держземагентства, а потім - ГУ Держгеокадастру щодо надання дозволу на виготовлення відповідного проєкту землеустрою для виділення земельної ділянки в оренду з метою облаштування кар`єру, а не для сільськогосподарських потреб. Без такого дозволу та відповідного проєкту землеустрою зміна цільового призначення є неможливою у відповідності до положень частини першої статті 123 ЗК України. Товариство отримало спеціальний дозвіл на користування надрами на родовищі «Адамівське-ІІ», починаючи з 02 листопада 2002 року, відповідні права не втрачено та товариство має їх реалізовувати до 02 листопада 2034 року. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій чітко розмежували власника земельної ділянки та власника спеціального дозволу на користування надрами. Доводи касаційних скарг не спростовують правильних по суті судових рішень, зводяться до переоцінки доказів у справі. Вважає, що при вирішенні спору суди правильно застосували норми матеріального права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

51. ТОВ «НВКП «Екоресурс», зареєстроване у с. Баранівка Ярмолинецького району Хмельницької області, 03 червня2002 року отримано ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами № 1972 для геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки в межах родовища «Адамівське-ІІ» (північна околиця с. Адамівка Ярмолинецького району Хмельницької області), а 02 листопада 2004 року отримано спеціальний дозвіл на користування надрами за № 3489 для видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту.

52. Цей спеціальний дозвіл згідно з наказом Державної служби геології та надр України від 31 березня 2015 року № 66 продовжено до 02 листопада

2034 року.

53. 17 січня 2006 року Державним департаментом промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромгірнагляд) видано акт про надання гірничого відводу за № 1166 для розробки товариством родовища «Адамівське-ІІ» глауконіт-кварцових пісків площею проєкції 14,70 га і строком на 9 років, яке знаходиться в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, а 10 серпня 2016 року Державною службою України з питань праці (Держпраці) товариству видано акт про надання гірничого відводу за № 3125 для розробки товариством Адамівського-ІІ родовища глауконіт-кварцових пісків площею проекції 14,81 га на строк до 02 листопада 2034 року, яке знаходиться в Ярмолинецькому районі Хмельницької області.

54. 13 лютого 2009 року розпорядженням Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області № 129/2009-р позивачу передано строком на п`ять років для ведення підсобного сільського господарства в оренду земельну ділянку площею 13,7777 га за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Баранівської сільської ради за межами с. Баранівка Ярмолинецького району Хмельницької області.

55. 27 грудня 2013 року товариством подано повідомлення до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області про намір поновити договір оренди на новий строк з додатком відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі».

56. У березні 2015 року товариством подано до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області заяву від 10 березня 2015 року № 6, зареєстровану 17 березня 2015 року, про отримання дозволу для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14 га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с. Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі.

57. 11 березня 2015 року товариством подано до Хмельницької обласної державної адміністрації аналогічну заяву № 8 про отримання дозволу для розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14 га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами

с. Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі. Це звернення було переадресоване Хмельницькою ОДА до

ГУ Держземагентства у Хмельницькій області.

58. Листом від 25 березня 2015 року № 13-22-0.8-8483/2-15

ГУ Держземагентства у Хмельницькій області повідомило товариство, що земельна ділянка, яку воно просило надати в користування, належить до земель сільськогосподарського призначення, а тому товариству необхідно безпосередньо звернутися з відповідною заявою до того ж самого

ГУ Держземагентства у Хмельницькій області. Інформація про безпосереднє звернення товариства, зареєстроване у ГУ Держземагентства у Хмельницькій області ще 17 березня 2015 року, в листі від 25 березня

2015 року № 13-22-0.8-8483/2-15 відсутня.

59. 23 липня 2015 року товариство звернулося до відділу Держземагентства у Ярмолинецькому районі Хмельницької області з листом № 8 для з`ясування причин затримки надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

60. Листом від 27 липня 2015 року № 0-2221-0.1-4709/2-15 відділ Держземагентства у Ярмолинецькому районі Хмельницької області повідомив, що заява товариства надійшла за належністю з ГУ Держземагентства у Хмельницькій області 26 березня 2015 року і 23 квітня 2015 року надано відповідь № 0-2221-0.4-2572/2-15, а для отримання наказу товариству необхідно знову звернутися до ГУ Держземагентства у Хмельницькій області. Докази направлення листа від 23 квітня 2015 року № 0-2221-0.4-2572/2-15 товариству та його отримання відсутні.

61. Листом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 серпня

2015 року № 10-22-7777.5-9186/23-15 товариство повідомлено про те, що воно не подало разом із заявою для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою спеціальний дозвіл на користування надрами, запропоновано повторно звернутися до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, до якої додати спеціальний дозвіл на користування надрами.

62. Листом ГУ Держгеокадастру від 21 серпня 2015 року № 13-22-7777.9-9225/23-15 за дорученням Хмельницької обласної державної адміністрації

від 24 липня 2015 року № 99/4959-11-12/2015 товариство повідомлено про те, що 23 квітня 2015 року завідувачем сектору землеустрою, охорони та ринку земель відділу Держземагентства у Ярмолинецькому районі надано відповідь № 0-2221-0.4-2572/2-15 на лист ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 26 березня 2015 року № 23-22-0.5-8660/2-15 щодо надання інформації для підготовки наказу про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству. Докази направлення цієї відповіді товариству та її отримання відсутні.

63. 25 серпня 2015 року на адресу ГУ Держземагентства у Хмельницькій області товариством із заявою № 12 ще раз подано документи (включно зі спеціальним дозволом на користування надрами), необхідні для одержання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 14 га із земель запасу на території Баранівської сільської ради за межами с. Баранівка для облаштування кар`єру із розробки глауконіт-кварцових пісків на родовищі.

64. Листом ГУ Держземагентства у Хмельницькій області від 16 січня 2016 року № 19-22-7777.5-575/23-16 товариство повідомлено, що у поданих документах відсутній акт про надання гірничого відводу, а тому немає можливості задовольнити клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою.

65. 09 грудня 2015 року ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_2 звернулися до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області із однотипними заявами, датованими 08 грудня 2015 року, про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.

66. 21 грудня 2015 року ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області надало дозволи на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області орієнтованим розміром 2,0 га для ведення особистого селянського господарства громадянам

ОСОБА_2 (наказ № 22-7055-СГ), ОСОБА_1 (наказ № 22-7056-СГ), ОСОБА_8 (наказ № 22-7057-СГ), ОСОБА_5 (наказ № 22-7058-СГ).

67. 24 грудня 2015 року ГУ Держгеокадастру видано такі ж накази щодо громадян ОСОБА_6 (наказ № 22-7403-СГ), ОСОБА_7 (наказ

№ 22-7354-СГ), ОСОБА_4 (наказ № 22-7320-СГ), ОСОБА_3 (наказ № 22-7405-СГ).

68. Наказом «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» від 22 лютого 2016 року № 22-3597-СГ

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області площею 2,0 га (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006) і у порядку безоплатної приватизації надала таку ділянку у власність для ведення особистого селянського господарства громадянину ОСОБА_1 .

69. Наказами від 24 лютого 2016 року № 22-3811-СГ, № 22-3785-СГ, № 22-3790-СГ, № 22-3868-СГ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердило проєкти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації надало земельні ділянки площею по 2,0 га за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_7 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0011), ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009), ОСОБА_2 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007), ОСОБА_8 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008).

70. Наказами від 30 березня 2016 року № 22-7026-СГ, № 22-7031-СГ ГУ Держгеокадастру затвердило проєкти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації передало земельні ділянки площею 2,0 га за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_4 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016) та

ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013) відповідно, а наказом від 12 травня 2016 року № 22-11556-СГ затвердило проєкти землеустрою та у порядку безоплатної приватизації передало дві земельні ділянки площею 0,3777 га і 0,9872 га за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області для ведення особистого селянського господарства у власність

ОСОБА_3 (кадастрові номери 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015).

71. Для ОСОБА_4 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016), ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013) та ОСОБА_3 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0015) відповідними наказами змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок з «для ведення підсобного сільського господарства» на «для ведення особистого селянського господарства».

72. 01 квітня 2016 року зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0008 за ОСОБА_8 ;

04 квітня 2016 року - на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0009 за ОСОБА_5 ; 05 квітня 2016 року - на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0006 за ОСОБА_1 ; 05 квітня 2016 року - на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0007 за ОСОБА_2 ; 19 квітня 2016 року - на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0013 за ОСОБА_6 ; 19 квітня 2016 року - на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0016 за ОСОБА_4 .

73. Інформація про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015, виділені ОСОБА_3 на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12 травня 2016 року № 22-11556-СГ, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.

74. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 05 березня 2017 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0011, яку виділено ОСОБА_7 , згідно з договором купівлі-продажу від 25 лютого 2017 року зареєстровано за ОСОБА_11 , а 17 квітня 2018 року ця ділянка зареєстрована за державою на підставі угоди про передачу права власності на земельну ділянку

від 17 квітня 2018 року. Тобто, земельна ділянка, яка була виділена у власність ОСОБА_7 , повернута у державну власність.

75. Згідно з висновком експерта від 23 липня 2020 року № 015/20 за результатами проведення призначеної судом земельно-технічної експертизи наявне накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 6825881200:03:018:0006, 6825881200:03:018:0007, 6825881200:03:018:0008, 6825881200:03:018:0009, 6825881200:03:018:0012, 6825881200:03:018:0013, 6825881200:03:018:0015, 6825881200:03:018:0016 на територію поверхні родовища, визначену у спеціальному дозволі на користування надрами від 02 листопада 2004 року № 3489, з загальною площею накладання 11,04 га.

76. Вказані земельні ділянки були виділені ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відповідно:

77. ОСОБА_1 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0006), ОСОБА_2 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0007), ОСОБА_8 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0008), ОСОБА_5 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0009), ОСОБА_3 (кадастрові номери 6825881200:03:018:0012 і 6825881200:03:018:0015), ОСОБА_6 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0013), ОСОБА_4 (кадастровий номер 6825881200:03:018:0016).

78. Згідно з висновком експерта від 23 липня 2020 року № 015/20 за результатами проведення земельно-технічної експертизи площа накладання вищевказаних земельних ділянок становить: 6825881200:03:018:0006 площею накладання 1,8901 га, 6825881200:03:018:0007 площею накладання 1,6834 га, 6825881200:03:018:0008 площею накладання 0,0358 га, 6825881200:03:018:0009 площею накладання 1,901 га, 6825881200:03:018:0012 площею накладання 0,03407 га, 6825881200:03:018:0013 площею накладання 1,6747 га, 6825881200:03:018:0015 площею накладання 0,2604 га, 6825881200:03:018:0016 площею накладання 1,912 га.

79. Наявність накладання зазначених земельних ділянок на територію поверхні родовища також підтверджують відомості з Публічної кадастрової карти України.

80. Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області

№ 22-33155-СГ від 14 грудня 2016 року позивачу надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди зі зміною цільового призначення за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення в землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, яка розташована за межами населених пунктів Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області розміром 2,5 га.

81. 10 травня 2018 року відповідно до розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 27 лютого 2018 року № 251/2018-р товариство уклало договір оренди землі, за яким отримало в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, земельну ділянку з кадастровим номером 6825881200:03:018:0117, площею 1,6300 га на території Баранівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області на строк до 02 листопада 2034 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

82. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

83. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

84. Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

85. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

86. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

87. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

88. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

89. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

90. Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

91. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

92. Згідно з статтею 13 Конституції України земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

93. Відповідно до частини першої, третьої статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

94. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

95. Статтею 1 Кодексу України про надра визначено, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

96. Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади(стаття 4 Кодексу України про надра).

97. Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи (частина перша статті 13 Кодексу України про надра).

98. Статтею 14 Кодексу України про надравизначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

99. Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра (частини перша-третя статті 18 Кодексу України про надра).

100. Законодавство України обмежувало можливість передання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, без отримання спеціального дозволу на користування надрами чи гірничого відводу, крім винятків, чітко визначених законом. Вказані обмеження були доступними, чіткими та зрозумілим, а наслідки їхнього недотримання - передбачуваними для будь-якої особи, яка отримала земельну ділянку у власність, маючи намір використовувати її не за призначенням, а для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, чи яка отримала у власність земельну ділянку, право користування надрами у межах якої на підставі спеціального дозволу на користування надрами або гірничого відводу належало іншій особі. Подібний висновок висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22).

101. Судами встановлено, що ТОВ «НВКП «Екоресурс» 03 червня2002 року отримано спеціальний дозвіл на користування надрами в межах родовища «Адамівське-ІІ», а 02 листопада 2004 року отримано спеціальний дозвіл на користування надрами за № 3489 для видобування глауконіт-кварцових пісків, придатних для виготовлення глауконітоліту (продовжено до 02 листопада 2034 року).

102. 17 січня 2006 року Держпромгірнаглядом видано акт про надання гірничого відводу за № 1166 для розробки товариством родовища «Адамівське-ІІ» глауконіт-кварцових пісків площею проєкції 14,70 га і строком на 9 років, яке знаходиться в Ярмолинецькому районі Хмельницької області, а 10 серпня 2016 року Держпраці товариству видано акт про надання гірничого відводу за № 3125 для розробки товариством родовища «Адамівське-ІІ» глауконіт-кварцових пісків площею проекції 14,81 га на строк до 02 листопада 2034 року.

103. Згідно з Переліком корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1370, глауконіт (залежи якого знаходяться на спірній земельній ділянці у родовищі Адамівське-2) належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

104. Гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Гірничий відвід надається виключно для гірничих об`єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом, а саме шахт та рудників. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об`єктах забороняється (частини перша-друга статті 17 Кодексу України про надра).

105. Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки (частина четверта статті 66 Кодексу України про надра).

106. Вказані обставини свідчать про те, що товариство (позивач) правомірно набуло право на користування надрами, а також мало право на отримання у користування земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуваннянадрами. Відповідачі-фізичні особи прав на користування не мали.

107. Частиною четвертою статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

108. Відповідно до частин першої-третьої статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

109. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проєктом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

110. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

111. Учасникам бойових дій гарантовано першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

112. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

113. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

114. Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, обґрунтовано виходив із того, що ТОВ «НВКП «Екоресурс» правомірно набуло право користування надрами та зверталося із відповідними заявами до компетентного органу про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 14 га зі зміною цільового призначення для облаштування кар`єру із розробки родовища, однак ГУ Держземагентство у Хмельницькій області заяву товариства у визначений ЗК України строк належним чином не розглянуло.

115. Із урахуванням вказаних обставин, слід погодитися із судами попередніх інстанцій, що ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, достовірно знаючи про права позивача на розробку надр, створило перешкоди у реалізації його прав, як користувача надрами, на отримання у користування спірної земельної ділянки, а в подальшому поділило земельну ділянку на окремі земельні ділянки і протиправно передало їх у власність фізичним особам - відповідачам.

116. У постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що невиникнення договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків стосовно одна одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і їх не може бути упорядковано у вичерпний перелік. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад, з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття потрібної контрагенту інформації тощо.

117. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

118. Із урахуванням встановлених обставин у цій справі, тривалість попереднього використання позивачем з 2002 року спірної земельної ділянки на праві оренди, отримання у 2004 році спеціального дозволу на право видобутку глауконіт-кварцових пісків, який в подальшому було продовжено до 2034 року, та гірничого відводу, суди об`єктивно визнали дії ГУ Держземагентства у Хмельницькій області та ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області такими, що порушують права ТОВ «НВКП «Екоресурс» на користування надрами і отримання в оренду земельної ділянки.

119. Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

120. Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

121. Водночас приписами статті 24 Кодексу України про надра визначено, що користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції.

122. Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою (частина третя статті 24 у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

123. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі справа № 477/2330/18 (провадження № 14-31цс22) зроблено висновки про те, що особа вправі розраховувати на набуття у користування земельної ділянки з надрами, навіть якщо остання належить до земель сільськогосподарського призначення у тому разі, коли оформила право користування надрами, зокрема отримала спеціальний дозвіл на користування ними. За цих обставин правомірна зміна цільового призначення земельної ділянки означеної категорії може бути об`єктивно виправданою, бо корисні копалини є важливою складовою частиною промислової сировини держави, а їхнє освоєння необхідне для забезпечення потреб суспільства та держави.

124. У відповідності до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

125. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення (пункт 7 частини другої стаття 16 ЦК України).

126. Судами об`єктивно встановлено, що право позивача на користування надрами підлягає захисту. З моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами (для видобування глауконіт-кварцових пісків) товариство мало гарантовані державою майнові права щодо розробки родовища, видобутку корисних копалин та розпорядження ними, а отже і мало правомірні очікування на отримання в оренду земельної ділянки, яка відповідає площі родовища.

127. Факт накладення спірних земельних ділянок із кадастровими номерами (6825881200:03:018:0006; 6825881200:03:018:0007; 6825881200:03:018:0008; 6825881200:03:018:0009; 6825881200:03:018:0012; 6825881200:03:018:0013; 6825881200:03:018:0015; 6825881200:03:018:0016), власниками яких є фізичні особи-відповідачі, на земельну ділянку на якій знаходиться родовище, встановлено висновком експерта від 23 липня

2020 року № 015/20 за результатами проведення земельно-технічної експертизи у цій справі. Приймаючи ухвалу 27 січня 2020 року про призначення експертизи, суд першої інстанції попередив експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Відповідачами не спростовано об`єктивність висновку експерта, не надано належних доказів, які б доводили протилежне.

128. Також необхідно враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

129. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд врахував, що закон дійсно гарантує заявникам, як учасникам бойових дій, першочергове право на набуття відповідних земельних ділянок у власність, однак дії держави в особі компетентного органу з надання земельних ділянок у власність не можуть вчинятися всупереч закону і порушувати майнові права позивача як суб`єкта, який отримав від держави право на користування надрами на тих самих земельних ділянках, так і суперечити інтересам суспільства.

130. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій оцінили необхідність втручання у право власності скаржників на спірні земельні ділянки, об`єктивно вважали, що таке втручання є пропорційним переслідуваній легітимній меті.

131. Спір, який виник між сторонами спору, виник з приводу правомірності набуття фізичними особами у власність земельних ділянок та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

132. Також не знайшли свого підтвердження доводи заявників про пропуск позивачем строку позовної давності на звернення до суду з цим позовом, оскільки позивач мотивував порушення свого права прийняттям оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру про надання дозволу на виготовлення проєктів землеустрою, перші з яких датовано 21 та 24 грудня 2015 року. Накази ГУ Держгеокадастру про передачу спірних земельних ділянок у власність відповідачам прийняті у період з лютого по травень

2016 року, а тому при зверненні до суду із цим позовом 20 грудня 2018 року позивач не пропустив трирічний строк позовної давності.

133. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційних скарг, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

134. Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

135. Висновки судів першої та апеляційної інстанції з урахуванням обставин цієї справи не суперечать висновкам Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, на які заявники посилалися в обґрунтування доводів касаційних скарг.

136. Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє адвокат Яцишин Анатолій Олександрович, та касаційну скаргу ОСОБА_8 , від імені якого діє адвокат Шкодяк Ігор Антонович, - залишити без задоволення.

2. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області

від 31 жовтня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 07 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович