Ухвала

від 04.08.2023 по справі 761/25386/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25386/23

Провадження № 1-кс/761/16480/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2023 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора ТОВ «РІЕЛТЕК» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000107

ВСТАНОВИЛА

В провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання директора ТОВ «РІЕЛТЕК» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000107.

Ініціатор клопотання зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023 р. у справі № 761/19162/23 було накладено арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛТЕК", код ЄДРПОУ 43032177 на нежитлове приміщення №145, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49а. Клопотання про арешт майна було подано до суду прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , його розгляд було здійснено без участі посадових осіб та представників юридичної особи ТОВ "РІЕЛТЕК", які в свою чергу були позбавлені можливості навести суду доводи незаконності накладеного арешту.

Заявник зазначає, що що арешт було накладено необґрунтовано, без достатніх правових підстав, без ретельної перевірки та встановлення всіх обставин справи, без дотримання засад кримінального провадження, а також без потреби у застосуванні такого заходу, нежитлове приміщення саме по собі жодних відомостей, необхідних для розслідування у справі, не містить, у збереженні їх характеристик та властивостей, завдяки яким вони могли би мати доказове значення, як речові докази, потреби немає.

Ініціатор клопотання вказує, що мало місце повторне накладення арешту на нежитлове приміщення з підстави визнання його речовим доказом, що вже було предметом розгляду суду при накладенні арешту на нього, і при скасуванні відповідних ухвал слідчого судді. За відсутності будь-яких нових обставин, за використання тих самих аргументів, стосовно майна юридичної особи, яка є добросовісним набувачем нежитлового приміщення, процесуальний статус якої у провадженні - третя особа, щодо майна якої було вирішено питання про арешт, ТОВ «РІЕЛТЕК» фактично позбавлено всіх правомочностей власника, оскільки йому заборонено здійснення будь-якого відчуження, розпорядження та користування ним, як власником, чи будь-якими іншими особами зазначеним майном. Посадові особи ТОВ "РІЕЛТЕК" не є стороною кримінального провадження або особами, яким може бути повідомлено про підозру за фактом незаконного заволодіння майном, і в такому заході, як накладення арешту на його майно, відсутня потреба, узв`язку з чим просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 06.06.2023 р. у справі № 761/19162/23 про накладення арешту на майно ТОВ "РІЕЛТЕК", а саме нежитлового приміщення №145, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49а.

У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримала в повному обсязі з підстав в ньому наведених, зазначила, що арешт накладено необґрунтовано, ТОВ «РІЕЛТЕК» та його посадові особи не мають жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні, вказала, що арешт накладено із забороною розпорядження та користування вказаним майно, просила клопотання задовольнити, з огляду на те, що в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження наразі відпала потреба.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що в даному кримінальному провадженні досудове розслідування триває, арешт накладено обґрунтовано та наразі не відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідча суддя, заслухавши думку учасників, вивчивши клопотання з долученими матеріалами, приходить до наступного висновку.

Слідчою суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107.

Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.06.2023, справа № 761/19325/23, накладено арешт на нежилі приміщення №145, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49А, що належать на праві власності ТОВ «РІЕЛТЕК», із забороною здійснення будь-якого відчуження, розпорядження та користування власниками чи будь-якими іншими особами зазначеним майном.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Також кримінальним процесуальним законом обумовлено принцип диспозитивності, за яким сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.26 КПК України), а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.3 ст.26 КПК України).

Так, ч. 1 ст. 174 КПК арешт майна може бути скасований за клопотанням власника майна за умови, що останній доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладений необґрунтовано.

Вказана процесуальна норма покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення зазначених обставин.

Отже, саме ця особа має навести необхідне та достатнє обґрунтування своїх доводів, надавши слідчому судді відповідні докази.

Виходячи з вказаної процесуальної норми, на заявника покладається обов`язок довести ті обставини, які можуть стати підставою для скасування арешту.

У той же час, оцінюючи наведені заявником доводи, слідча суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не доводять наявність підстав для скасування рішення слідчого судді в частині накладення арешту на нежилі приміщення №145, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 49А, що належать на праві власності ТОВ «Ріелтек».

Слідчою суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019000000000107, наразі триває.

При цьому доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність, що дає слідчій судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала, оскільки обставини, на які посилається заявник в обґрунтування клопотання, підлягають з`ясуванню в ході досудового розслідування, крім того, в судовому засіданні ініціатором клопотання не надано переконливих даних, що скасування арешту майна не перешкоджатиме здійсненню досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, на думку слідчого судді, відсутні правові підстави для задоволення клопотання про скасування арешту майна.

Керуючись вимогами ст.ст.7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України,

УХВАЛИЛА

Відмовити в задоволенні клопотання директора ТОВ «РІЕЛТЕК» ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019000000000107.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_6