Рішення

від 05.09.2023 по справі 160/11399/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2023 рокуСправа №160/11399/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сидоренко Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/11399/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8470643/30627766 від 22.03.2023 року про відмову в реєстрації в ЄРПН, податкової накладної №95 від 24.02.2023 року;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №95 від 24.02.2023 року подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" в ЄРПН датою її фактичного отримання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/11399/23 позов задоволено, а саме:

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8470643/30627766 від 22.03.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної №95 від 24.02.2023 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (код ЄДРПОУ 30627766) податкову накладну №95 від 24.02.2023 року, датою її фактичного отримання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (код ЄДРПОУ 30627766, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 7) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" (код ЄДРПОУ 30627766, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Березинська, будинок 7) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342,00 грн.

07.08.2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" надійшло клопотання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, в якому просить ухвалити додаткове судове рішення щодо питання про розподіл судових витрат та стягнути пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

15.08.2023 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено, що розмір гонорару за ведення справи у розмірі 9000 грн. є неспівмірним з ціною позову, складністю справи і виконаних робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, а погодинні ставки є завищеними, і вартість послуг значно завищена.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частини другої вказаної статті, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина третя статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи наведене, розгляд заяви вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглядаючи заяву представника позивача суд виходить із такого, що відповідно до ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема: витрати на професійну правничу допомогу; витрати, що пов`язані із прибуттям до суду.

Так, за змістом приписів ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 та 2 статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначалося вище, за правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 грн., останнім надано:

- копію договору №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023 року, укладеного між АО "ЛЕГАРТ" (виконавець) та ТОВ "Інтерлінк" (клієнт);

- акт №2 про надання правової допомоги за договором №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023;

- акт №3 про надання правової допомоги за договором №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023;

- рахунок-фактура №14/23-02 від 06.06.2023 року на суму 12000,00 грн.;

- рахунок-фактура №14/23-03 від 04.07.2023 року на суму 3000,00 грн.;

- платіжна інструкція №4034 від 07.06.2023 про сплату 12000,00 грн. згідно рахунку 14/23-02 від 06.06.2023;

- платіжна інструкція №4159 від 10.07.2023 про сплату 3000,00 грн. згідно рахунку 14/23-03 від 04.07.2023.

Зважаючи на наведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань останніх на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу саме у сумі 9000,00 грн.

Так, згідно акту №2 про надання правової допомоги за договором №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023 року, виконавець за період з 06.04.2023 по 06.06.2023 надав, а клієнт прийняв наступну правову допомогу щодо захисту інтересів клієнта: складання та направлення заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" у справі №904/1092/23 (1500 грн. 1 год.); вивчення та дослідження наданих клієнтом документів, аналіз нормативно-правової бази (3000 грн. 2 год.); підготовка позовної заяви (6000 грн. 4 год.); складання відповіді на лист Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (1500 грн. 1 год.).

Проте, згідно матеріалів даної справи №160/11399/23, позивачем є ТОВ "Інтерлінк", відповідачами є ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України, предметом даної позовної заяви є встановлення правомірності/протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Виконані послуги щодо складання та направлення заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву АТ "Нікопольський завод феросплавів" у справі №904/1092/23 (1500 грн. 1 год.) та складання відповіді на лист Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (1500 грн. 1 год.) не мають відношення до даної справи №160/11399/23, відтак наданий акт №2 про надання правової допомоги за договором №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023 на суму 12000,00 грн. документально не підтверджує витрати на правову допомогу в межах даної справи.

Окрім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про стягнення на користь позивача судових витрат, суд зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Судом здійснено аналіз наданих адвокатом послуг, що наведений в акті №3 про надання правової допомоги за договором №14/23 про надання правової допомоги від 06.03.2023 (складання та направлення відповіді на відзиви ГУ ДПС у Дніпропетровській області та ДПС України), та оцінюючи характер правової допомоги (послуги) у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, суд зазначає, що вартість заявлених послуг на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., не відповідають критерію співмірності розміру витрат з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт.

Дана справа є справою не значної складності, тому суд вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. надлишковими та такими, що не відповідають приписам статті 134 КАС України і відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 243, 250, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" про ухвалення додаткового судового рішення в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №160/11399/23 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерлінк" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко