Рішення

від 04.09.2023 по справі 320/6332/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2023 року № 320/6332/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в м. Києві адміністративний позов Приватного підприємства "ПРОСІКА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в особі відокремленого структурного підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ПРОСІКА" з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2023 №8213459/30211565, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2022 в ЄРПН.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Приватним підприємством «ПРОСІКА» податкову накладну №17 від 30.11.2022, датою її фактичного надходження до контролюючого органу, а саме: 14.12.2022

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у встановленому законодавством порядку складено та направлено до податкового моргану податкову накладну, реєстрація якої необґрунтовано була зупинена та запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Позивач вказав на те, що первинні документи на підтвердження показників, зазначених у податковій накладній та пояснення щодо здійснення господарських операцій. було надано до податкового органу, однак, комісією прийнято рішення про відмову в прийнятті податкової накладної..

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "ПРОСІКА" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість, та основним видом господарської діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами за кодом КВЕД 46.75.

Між ПП ПРОСІКА та ФОП ОСОБА_1 укладено договір від 15.11.2021 №1/11 про надання складських та організаційних послуг (далі договір від 15.11.2021).

Предметом договору від 15.11.2021 є відповідальне зберігання майна (товарів), складських послуг, послуг з організації доставки товару на склад від продавців чи зі складу покупцям товару, здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт та інших складських послуг, які надаються за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Леваневського,91.

Між Позивачем (сторона 1) та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ (сторона 2) укладено договір поставки від 15.02.2022 №15-02/22 (далі - Договір).

Відповідно до п.1 Договору сторона 1 зобов`язується поставити відповідно до Специфікацій, що являють собою невід`ємну частину цього Договору, продукти хімічної промисловості, якість, кількість, строки поставки, умови оплати та ціна яких визначена цим Договором та специфікаціями, а сторона 2 зобов`язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього.

Специфікацією №7 від 29.11.2023 сторонами визначено умови поставки Товару: Каустична сода, у кількості 44000 кг, строк поставки 15-20 банківських днів від дати отримання передоплати, умови оплати передоплата в розмірі 100% від вартості товару, що складає 2332000,00 грн., в т.ч. ПДВ 388666,67 грн. та інші умови.

Позивачем на виконання умов договору надано рахунок на оплату від 30.11.2022 №80.

Згідно банківської виписки від 30.11.2022 стороною 2 сплачено рахунок у розмірі 2 332 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 388 666,67 грн.

Позивачем 04.01.2023 відвантажено ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ товар, що підтверджується видатковою накладною від 04.01.2023 №1.

Вантажно-митними деклараціями №№23UA100180500098U0,23UA100180500097U0 від 04.01.2023 та міжнародними товарно-транспортними накладними №0041 від 27.12.2022 , № LC-219 від 30.12.2022 підтверджується, що Приватне підприємство "ПРОСІКА" здійснило імпорт вказаного товару, який в подальшому поставлено ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕНЕРГОСТРОЙІНВЕСТ, що відповідає оголошеному виду діяльності. При розмитненні цього товару (ВМД №23UА100180500097U0 від 04.01.2023) позивачем сплачено до бюджету України ПДВ у розмірі 182 623,59 грн.

Позивачем відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України складено податкову накладну від 30.11.2022 №17 та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції від 14.12.2022 , вказана податкова накладна прийнята, але реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2815, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій). Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем 23.01.2023 до комісії регіонального рівня направлено Повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з поясненнями та додаванням копій документів, що підтверджують реальність господарської операції.

За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 06.02.2023 №8213459/30211565 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.11.2022 №17 в ЄРПН.

Підставою прийняття Комісією ГУ ДПС у м. Києві оскаржуваного рішення стало ненаданням платником податку: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Додаткова інформація: банківська виписка з замовником не завірено (не містить печатки банку), відсутні первинні документи, що підтверджують подію на дату складання податкової накладної; документів транспортування/довіреностей на постачання товару.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, оскаржив його до ДПС України.

За результатом розгляду скарги Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України прийняла рішення від 20.02.2023 №17264/30211565/2 , яким залишила скаргу без задоволення, рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві - без змін.

Позивач, вважаючи оскаржуване рішення протиправним, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі ПК України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

За приписами пункту 201.7 статті 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8 статті 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно), у редакції, яка діяла на момент прийняття спірних рішень.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 визначено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

За пунктом 2 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (пункт 4 Порядку № 1165).

Згідно з п. 10 та п. 11 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Положеннями п. 6 Порядку № 1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, контролюючим органом сформовано висновок про те, що подана на реєстрацію податкова накладна відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У Додатку 3 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 зазначених Критеріїв визначено такі критерії ризиковості здійснення операцій: «Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі».

Разом з тим, належної мотивації підстав та причин віднесення поданої податкової накладної до категорії ризиковості здійснення операцій відповідачем не зазначено.

Також, наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - Порядок № 520).

Пунктами 2-7 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, ;Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно пунктів 9-11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Отже, з урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку.

Тобто, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом із тим, у взаємозв`язку з наведеними нормами, судом встановлено, що оскільки позивачу не було визначено конкретного переліку документів, необхідного для підтвердження операцій, здійснених за спірною податковою накладною, ним на власний розсуд подавалися податковому органу усі наявні у нього документи для підтвердження здійснених операцій за спірною податковою накладною, а також документи для підтвердження можливості їх здійснення в межах своєї господарської діяльності.

Водночас суд уважає, що податковий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних сумнівів щодо реальності спірних операцій, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити (підтвердити) платнику податків у своїх поясненнях та, які саме документи надати.

Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Натомість, на порушення наведених вимог оскаржуване рішення містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток до Порядку № 520), проте підкреслення документів (як того вимагає форма рішення), які на думку контролюючого органу позивачем не надано, не містить.

Аналогічно у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про його реєстрацію в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Більше того, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної податковим органом не було зазначено, яка саме наявна у нього податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних, та які документи необхідно надати позивачу для її спростування.

Суд зазначає, що факт зупинення реєстрації ПН у ЄРПН не спростовує самого факту здійснення платником податків господарських операцій, що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що позивачем подавались до контролюючого органу пояснення з відповідними первинним документами по операціях за спірною податковою накладною щодо наявності підстав для її реєстрації, які, із незрозумілих суду причин, не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Водночас, оскаржуване рішення містить лише загальні твердження про ненадання платником податку копій первинних документів. Тобто, викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачало для здійснення реєстрації спірної податкової накладної, а також без повідомлення належних та обґрунтованих причин, за яких надані позивачем первинні документи не були враховані при прийнятті спірних рішень.

Зазначення відповідачем про те, що банківська виписка замовником не завірена (не містить печатки банку) не може слугувати належною підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної з огляду на таке.

Як слідує із матеріалів справи, надана позивачем банківська виписка сформована в електронній формі (електронна виписка). У даній електронній виписці містяться всі необхідні та належні для цього документа дані (реквізити), які дають можливість встановити реальність здійснення банківської операції, а саме: назва та код банку, номер та валюта рахунку, користувач (власник) рахунку, дата та час формування виписки, контрагент, вид, сума господарської операції тощо.

Окрім того, відповідач посилається на не відповідність банківської виписки вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», натомість не наводить та не вказує жодної конкретної норми цього Закону, якій би остання не відповідала за формою та змістом.

Також, варто звернути увагу на те, що банківська виписка була засвідчена підписом та печаткою ПП «ПРОСІКА», що слугує підтвердженням її дійсності та достовірності.

Інших доводів та обґрунтувань у спірному рішенні про те, які саме надані документи складені з порушенням законодавства, які саме вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію спірної податкової накладної, не вказано.

Отже така позиція контролюючого органу не може бути визнана судом обґрунтованою.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що податковий орган як при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної, так і при прийнятті спірного рішення обмежився лише загальними фразами та не вказав конкретно, які саме документи не подані і що вони мали б підтвердити або спростувати.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, в якій також зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Також аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 0740/804/18, від 23.10.2018 у справі № 822/1817/17.

У свою чергу суд зауважує, що за приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних деклараційна підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Разом із тим, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 996-XIV), первинний документ визначається як документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, виходячи з наведених норм у сукупності вбачається, що обов`язковою ознакою господарської операції є реальні зміни майнового стану платника податків (зокрема, рух активів, зміна зобов`язань чи власного капіталу), що мають бути підтверджені складеними належним чином первинними документами та відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

Водночас, дослідивши, проаналізувавши та надавши оцінку наданим позивачем документам та поясненням щодо здійснених ним операцій по спірній податковій накладній, суд доходить висновку про їх достатність для підтвердження реальності здійснюваної позивачем господарської діяльності, а також про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону 996-XIV, пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Одночасно судом встановлено, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентом по спірній податковій накладній, у повній мірі підтверджують їх реальність.

Відповідачі ж належними доказами не обґрунтували підстави прийняття оскаржуваних рішень, зокрема те, яких саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції не було надано платником, та яким чином зазначене могло вплинути на обов`язок платника податків зареєструвати податкові накладні.

Також відповідачі не довели належним чином, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, що виключали можливість реєстрації податкових накладних.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачам не надано належних доказів, які б досліджувалися у ході засідання комісії і які слугували б підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Натомість, суд зазначає, що надані позивачем первинні документи в сукупності спростовують сумніви щодо реальності господарських операцій позивача по спірним податковим накладним.

Суд звертає увагу, що оскаржувані рішення є актами індивідуальної дії, отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення прийняте без врахування всіх обставин та не у спосіб, визначений законом, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Разом із тим, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частин першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому, механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) (далі Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Виходячи з наведеного суд вважає, що в цьому випадку задоволення позовних вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження, - є дотриманням судом гарантій захисту порушених прав позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. (платіжне доручення від 15.03.2023 №29).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві підлягають судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 249, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2023 №8213459/30211565, яким Приватному підприємству "ПРОСІКА" відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2022 в ЄРПН.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Приватним підприємством «ПРОСІКА» податкову накладну №17 від 30.11.2022 , датою її фактичного надходження до контролюючого органу, а саме: 14.12.2022.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ПРОСІКА» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.