Рішення

від 04.09.2023 по справі 420/11897/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11897/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного малого підприємства «ЕХО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вичинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного малого підприємства «ЕХО» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 1 лютого 2022 року №3742682/14285503 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14 січня 2022 року, складеної приватним малим підприємством «ЕХО» (код ЄДРПОУ 14285503);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену приватним малим підприємством «ЕХО» (код ЄДРПОУ 14285503) податкову накладну №3 від 14 січня 2022 року датою її фактичного подання.

Також позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23 листопада 2021 року у межах здійснення господарської діяльності між Приватним малим підприємством «ЕХО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНВІО Україна» (стара назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединський насіннєвий завод»), укладено Договір поставки № 2311-21.

14 січня 2022 року згідно умов Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року та на підставі отриманого рахунку-фактури № 00000001 від 14.01.2022 року на рахунок позивача від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» надійшла попередня оплата у розмірі 2000000,04 грн. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ за фактом здійснення попередньої оплати за Товар на рахунок ПМП «ЕХО» , позивачем було складено податкову накладну № 3 від 14 січня 2022 року на загальну суму 2 000 000,04 грн., в тому числі ПДВ та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Проте стосовно реєстрації ПН №3 від 14 січня 2022 року позивач отримав квитанцію № 9009271882 від 26 січня 2022 року: документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/PK ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8609 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній онові постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

28 січня 2022 року позивачем направлено повідомлення №3 про подання пояснень та копій документів. В поясненнях позивачем зазначалось, що акт приймання-передачі №1 від 02 лютого 2022 року та видаткова накладна № А-0000000000004 від 02 лютого 2022 року не могли бути надані раніше, адже на момент здійснення попередньої оплати ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» та подання податкової накладної №3 від 14 січня 2022 року в ЄРПН, контейнер-цистерни ще не були виготовлені та поставлені ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА».

01 лютого 2022 року Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3742682/14285503 відмовлено в реєстрації ПН від 14 січня 2022 року № 3 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) в урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

11 лютого 2022 року позивачем надіслана скарга на рішення від 01 лютого 2022 року № 3742682/14285503 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2022 року № 3, в якій було викладено інформацію про причини незгоди з рішенням комісії з підтверджуючими документами.

Для повноти письмових пояснень стосовно підтвердженої інформації, зазначеної у ПН №3 від 14 січня 2022 року, додатково до документів, які були надані на розгляд комісії регіонального рівня, позивачем надано наступні документи, що свідчать про реальність здійснення даної операції: рахунок-фактуру від 14 січня 2022 року, акт приймання-передачі №1 від 02 лютого 2022 року, видаткову накладну № А-0000000000004 від 02 лютого 2022 року.

Проте, 18 лютого 2022 року за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято Рішення № 9335/14285503/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.

Позивач, вважаючи протиправним Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 3742682/14285503 від 01 лютого 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2022 року № 3, звернутися до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку № 520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована. Позивач посилаючись на практику Верховного Суду зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість.

Також позивач, посилаючись на п.19,20 Порядку №1246, просить поновити порушенні права шляхом зобов`язання ДПСУ зареєструвати в ЄРПН податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 29.05.2023 року позовну заяву приватного малого підприємства «ЕХО» залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяву про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

До Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою від 12.06.2023 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження у справі № 420/11897/23 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До Одеського окружного адміністративного суду 03.07.2023 року від представника відповідачів надійшов до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції представник зазначає, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. На думку представника такий зміст правової норми свідчить про необґрунтованість доводів позивача, що в квитанції повинен бути наведений перелік документів, які необхідно надати платнику податків, а обов`язок довести реальність здійснення господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача.

Представник відповідачів вказує, що за отриманою квитанцією з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8609 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризикововсті здійснення операцій. Також, ПМП «ЕХО» було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної. На виконання п. 11 Порядку №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено №3 від 28.01.2022 з додатками у кількості 8 шт. У ПМП «ЕХО» відсутня врахована таблиця даних з кодом УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 8609 як з таким, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Крім того, представник відповідачів зазначає, що на розгляд комісії не надано документів щодо придбання матеріалів, якими ПМП «ЕХО» зобов`язано виготовити цистерни. ПМП «ЕХО» не надано до повідомлення щодо оскаржуваних податкових накладних договори з постачальниками складські документи (інвентаризаційні описи), видаткові накладні.

Також представник відповідачів зазначає, що позивачем до суду надано копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня (видаткові накладні, акти). Таким чином, із матеріалів справи слідує, що відповідач 1 приймав рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу (ДПС) в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, що на думку контролюючого органу, є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації

податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, представник відповідачів вважає, що оскаржуване рішення комісії регіонального рівня є повністю обґрунтованим, а позовні вимоги ПМП «ЕХО» такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача 11.07.2023 року подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження представника відповідачів про те, що позивачем не надавався повний обсяг документів на розгляд комісії регіонального рівня (видаткові накладні, акти) не відповідає дійсності. 28.01.2022 року позивачем через електронний кабінет платника податків до ЕУ ДПС з Одеській області подано повідомлення № 3 про подання пояснень від 27.01.2022 року та копій документів щодо податкової накладної № 3 від 14 січня 2022 року, тобто контролюючому органу було надано на розгляд наступні документи: копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія Наказу № 36-К від 04.12.2020 року про вступ керівника на посаду; копія Штатного розпису на 2021 рік по ПМП «ЕХО»; копія Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року з додатками; копія Додаткової угоди від 01 грудня 2021 року до договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року; копія Платіжного доручення №20 від 14 січня 2022 року. Разом із поясненнями від 27.01.2022 року щодо правомірності реєстрації податкової накладної №3 від 14,01.2022 року неможливо було подати видаткову накладну № А-0000000000004 від 02.02.2022 року та Акт приймання-передачі №1 від 02.02.2022 року, адже 14.01.2022 року позивачу надійшла попередня оплата від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» у розмірі 2 000 000.04 грн. за товар за договором поставки № 2311-21 від 23.11.2021 року, який був у процесі виготовлення, та, відповідно, про складання акту приймання - передачі та видаткової накладної не могло бути й мови станом на 14.01.2022 року. А всі інші документи на підтвердження господарської операції були подані разом із поясненнями від 10.02.2022 року, під час вже подання скарги, адже станом на час її подання, продукція вже була виготовлена та реалізована у кількості п`яти одиниць.

Також, представник позивача зазначає, що Таблиця даних платника податку на додану вартість декілька разів подавалась ПМП «ЕХО» на реєстрацію до протягом 2021 року, проте не була врахована. Так, Рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 22.07.2021 року №2894358/14285503 за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої 21.07.2021 року за № 9200339603 на підставі п. 16 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165." Крім того, Рішенням про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 21.12.2021 року №3555374/14285503 за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої 20.12.2021 року за № 9387505913 на підставі п. 16 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженого КМУ від 11 грудня 2019 р. № 1165. Таким чином, Позивачем неодноразово складалась Таблиця даних платника податку на додану вартість, проте, вона не була врахована комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, хоча кодУКТЗЕД/ ДКПП товару/ послуг 860900 - Контейнери (включаючи ємності для перевезення рідин та газів), спеціально призначені та обладнані для перевезення одним або декількома видами транспорту) було зазначено в таблиці даних платника податку на додану вартість від 20.12.2021 року за № 9387505913.

Крім того, представник позивача вказує, що інші податкові накладні складені за фактом здійснення попередньої оплати за товар на рахунок ПМП «ЕХО» за договором поставки № 2311-21 від 23.11.2021 року були належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, господарські операції за Договором поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року вже тричі перевірялась контролюючим органом на реальність та не викликали сумніву, що говорить про достовірність складених податкових накладних та реальність господарської операції.

Позивач просив задовольнити вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позові, оскільки його доводи у відзиві представником відповідача не спростовані.

10.08.2023 року від представника позивача надійшло клопотання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00грн.

Ухвалою від 04.09.2023 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Приватне мале підприємство «ЕХО» (далі - ПМП «ЕХО») є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 20 грудня 1991 року взяте на облік в органах ДПС як платник податків, ідентифікаційний код юридичної особи: 14285503, місцезнаходження якої: Україна, 67600, Одеська обл. м. Біляївка, вул. Отамана Головатого, будинок, 65.

ПМП «ЕХО» здійснює наступні види економічної діяльності:

- 29.20 Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (основний);

- 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів;

- 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва;

- 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;

- 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

- 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів;

- 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

- 29.10 Виробництво автотранспортних засобів.

23 листопада 2021 року у межах здійснення господарської діяльності між ПМП «ЕХО» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНВІО Україна» (стара назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лебединський насіннєвий завод») (покупець), укладено Договір поставки № 2311-21.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки «Постачальник» зобов`язується виготовити та поставити (відвантажити), а «Покупець» прийняти та сплатити наступний товар - контейнер-цистерна у кількості 14 одиниць. На дату підписання договору Поставки сторони домовилися, що вартість за одиницю товару складає - 541 063,80 грн. у тому числі ПДВ 20%, що є еквівалентом 18 000,00 Євро, в тому числі ПДВ 20%. Загальна вартість товару за Договором поставки становить 7 574 893,20 грн., що є еквівалентом 252 000,00 Євро, в тому числі ПДВ 20%.

Для виконання технічного завдання за Договором поставки № 2311-21 від 23.11.2021 року ПМП «ЕХО» закупило всю необхідну сировину та матеріали у наступних суб`єктів господарювання:

- згідно видаткової накладної №0000-011939 від 09.12.2021 року ТОВ «ТРАНСМЕТ ЮГ» поставило ПМП «ЕХО» профільні труби, листи сталеві, круги діаметром 80 ст. 20 тощо на загальну суму 330381,69 грн.;

- згідно видаткової накладної №ООД-0008345 від 30.12.2021 року ТОВ «МЕТАЛ ХОЛДІНГ ТРЕЙД» поставило ПМП «ЕХО» листи н/ж 430 та піддон на загальну суму 1942752,43 грн.;

- згідно видаткової накладної №13 ТОВ «ОДЕСАГУМА» поставило для ПМП «ЕХО» ущільнення люкове тощо на суму 10 080,00 грн.;

- згідно видаткової накладної №1336 від 20.01.2022 року ТОВ «АРТ1» поставило ПМП «ЕХО» конвеєрну стрічку, рукав EXCELLENT, хомут сталевий черв`ячний тощо на загальну суму 34 211,88 грн.

26 листопада 2021 року згідно умов Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року на рахунок позивача від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» надійшла попередня оплата у розмірі 108 212,76 грн. Відповідно до приписів П.201.10 ст.201 ПКУ за фактом здійснення попередньої оплати за товар на рахунок ПМП «ЕХО», позивачем було складено податкову накладну № 4 від 26 листопада 2021 року на загальну суму 108 212,76 грн., в тому числі ПДВ та направлено для реєстрації в ЄРПН. Дана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК № 3594135/14285503 від 29 грудня 2021 року.

08 грудня 2021 року згідно умов Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року на рахунок позивача від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» надійшла попередня оплата у розмірі 108 212,76 грн. Відповідно до вимог п.201.10 ст.201 ПКУ за фактом здійснення попередньої оплати за товар на рахунок ПМП «ЕХО», позивачем було складено податкову накладну № 2 від 08 грудня 2021 року на загальну суму 108 212,76 грн., в тому числі ПДВ та направлено для реєстрації в ЄРПН. Дана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПЕЕРК № 3639756/14285503 від 11 січня 2022 року.

21 січня 2022 року згідно умов Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року на рахунок позивача від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» надійшла попередня оплата у розмірі 974 729,64 грн. На виконання вимог п.201.10 ст.201 ПКУ за фактом здійснення попередньої оплати за товар на рахунок ПМП «ЕХО», позивачем було складено податкову накладну № 9 від 21 січня 2022 року на загальну суму 974 729,64 грн., в тому числі ПДВ та направлено для реєстрації в ЄРПН. Дана податкова накладна була зареєстрована в ЄРПН рішенням комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК № 3787195/14285503 від 10 лютого 2022 року.

14 січня 2022 року згідно умов Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року та на підставі отриманого рахунку-фактури № 00000001 від 14.01.2022 року на рахунок ПМП «ЕХО» від ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» надійшла попередня оплата у розмірі 2000000,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №20 від 14 січня 2022 року.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ за фактом здійснення попередньої оплати за Товар на рахунок ПМП «ЕХО» позивачем було складено податкову накладну № 3 від 14 січня 2022 року на загальну суму 2000000,04 грн., в тому числі ПДВ та направлено для реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до квитанції № 9009271882 від 26.01.2022 року про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування, документ доставлено до центрального рівня ДПС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 14 січня 2022 року №3 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8609 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

28 січня 2022 року ПМП «ЕХО» через електронний кабінет платника податків до ЕУ ДПС в Одеській області подано повідомлення № 3 про подання пояснень від 27.01.2022 року та копій документів щодо податкової накладної № 3 від 14 січня 2022 року, а саме: копія Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія Наказу № 36-К від 04.12.2020 року про вступ керівника на посаду; копія Штатного розпису на 2021 рік по ПМП «ЕХО»; копія Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року з додатками; копія Додаткової угоди від 01 грудня 2021 року до договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року; копія Платіжного доручення №20 від 14 січня 2022 року.

01 лютого 2022 року Рішенням про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3742682/14285503 відмовлено в реєстрації ПН від 14 січня 2022 року № 3 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) в урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

11 лютого 2022 року ПМП «ЕХО» надіслана скарга на рішення від 01 лютого 2022 року № 3742682/14285503 про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2022 року № 3. Для повноти письмових пояснень, стосовно підтвердженої інформації, зазначеної у ПН №3 від 14 січня 2022 року, додатково до документів, які були надані на розгляд комісії регіонального рівня, надано наступні документи, що свідчать про реальність здійснення даної операції: рахунок-фактуру від 14 січня 2022 року, акт приймання-передачі №1 від 02 лютого 2022 року, видаткову накладну № А-0000000000004 від 02 лютого 2022 року.

Згідно акту приймання-передачі №1 від 02 лютого 2022 року, ПМП «ЕХО» поставило ТОВ «ЕНВІО УКРАЇНА» контейнер-цистерну у кількості 5 одиниць згідно додатку №1 до Договору поставки №2311 -21 від 23 листопада 2021 року. За результатами приймання Товар відповідає додатку №1 до Договору поставки №2311-21 від 23 листопада 2021 року.

18 лютого 2022 року за результатами розгляду скарги ДПС України прийнято Рішення № 9335/14285503/2, яким скаргу ПМП «ЕХО» залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін. У якості підстави для відмови в задоволенні скарги зазначено: ненадання платником: податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач, вважаючи протиправним Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області № 3742682/14285503 від 01 лютого 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної від 14 січня 2022 року № 3, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 3 від 14 січня 2022 року та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію із зазначенням, що документ доставлено до центрального рівня ДПС. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. У квитанції зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація ПН/РК від 14 січня 2022 року №3 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8609 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) и строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності платник може надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є правомірними.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Факт зупинення податкової накладної не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

Суд дійшов висновку з урахуванням дослідження діяльності підприємства та первинних документів по здійсненню господарської операції з ПМП «ЕХО» на виконання Договору поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року, що відсутні були підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 14 січня 2022 року.

Крім того, інші податкові накладні складені за фактом здійснення попередньої оплати за товар на рахунок ПМП «ЕХО» за договором поставки № 2311-21 від 23.11.2021 року були належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, господарські операції за Договором поставки № 2311-21 від 23 листопада 2021 року вже тричі перевірялась контролюючим органом на реальність та не викликали сумніву, що говорить про достовірність складених податкових накладних та реальність господарської операції.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представник відповідача не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надали жодного доказу, що господарська операція не здійснена, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій. Посилання представника відповідача на те, що до суду були надані додаткові документи, які не надавались Комісії, а тому суд не може на себе перебрати повноваження Комісії, суд вважає неспроможними, оскільки інших документів, ніж ті що були надані з повідомленням позивач не надавав.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до Державної податкової служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України провести реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., як за дві вимоги не майнового характеру.

Суд зазначає, що процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.

Таке правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі № 320/3053/19 та від 10.04.2020 р. у справі № 520/5723/19.

З огляду на викладене, позивачем при подачі позову здійснено помилково сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином, суд роз`яснює позивачу про необхідність звернення до суду з клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.

Враховуючи викладене, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення.

Щодо вимог про відшкодування витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Крім того згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 19.05.2023 року між ПМП «ЕХО» та адвокатом Акрабовою Ольгою Миколаївною укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №19/05. Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договоро предметом договору є надання клієнту інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання та подання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта , недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, у тому числі в органах ДПС України з правом подання заяв та інших документів, з правом отримання витягів, довідок, виписок та інших документів в органах ДПС.

14.06.2023 року ПМП «ЕХО» та адвокатом Акрабовою Ольгою Миколаївною складено акт прийняття передачі наданих послуг. Згідно п. 1, 2 акту виконавець станом на 14 року надав замовнику послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги №19/05 від 19.05.2023 року, та розрахунку вартості наданих послуг правничої допомоги, а замовник прийняв та оплатив надані послуги у вигляді правової допомоги; вартість послуг за вказаний період, вказаний в п.1 цього акту, становить 5000,00 грн. Всього до сплати 5000, грн.

Представником позивача надано розрахунок вартості наданих послуг за договором про надання правничої допомоги № 19/05 від 19.05.2023 року на загальну суму 5000,00 грн. (надання усної консультації (500грн.*11 год.) 500 грн.; пошук та аналіз судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах (500грн*2 год.) 1000,00 грн.; складання позовної заяви (500грн. * 5 год.) 2500,00 грн.; складання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (500 грн. * 2 год.) 1000,00грн.).

Також, на підтвердження понесених судових витрат, представником позивача надано до суду:

- платіжну інструкцію № 124 від 04.08.2023 року про сплату ПМП «ЕХО» на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. за юридичні послуги, згідно договору про надання правової допомоги №19/05 від 19.05.2023 року.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, а також такі обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, тобто доведеними стороною в процесі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов приватного малого підприємства «ЕХО» (вул. Отамана Головатого, буд.65, м. Біляївка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 14285503) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 1 лютого 2022 року №3742682/14285503 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 14 січня 2022 року складеної приватним малим підприємством «ЕХО» (код ЄДРПОУ 14285503).

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену приватним малим підприємством «ЕХО» (код ЄДРПОУ 14285503) податкову накладну №3 від 14 січня 2022 року датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь приватного малого підприємства «ЕХО» (вул. Отамана Головатого, буд.65, м. Біляївка, Одеська обл., 67600, код ЄДРПОУ 14285503) судові витрати 7684,00 грн. (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 04.09.2023 року.

Суддя Г. В. Лебедєва