Рішення

від 05.09.2023 по справі 480/4032/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року Справа № 480/4032/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4032/23 за позовом ФОП ОСОБА_1 до відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ФОП ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить скасувати постанову № 342518 від 17.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача було проведено перевірку транспортного засобу КАМАЗ СЗАП, днз НОМЕР_1 , який належить ФОП ОСОБА_1 , про що складено акт № 355083. У вказаному акті вказано, що під час перевезень вантажів у водія відсутня оформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, чим порушено ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт». 17.04.2023 до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн на підставі постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу № 342518, яка прийнята у зв`язку з не оформленням документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 342518 від 17.04.2023 протиправною, необґрунтованою та прийнятою без повного та всебічного з`ясування обставин справи, оскільки при перевірці товарно-транспортна накладна була присутня у водія. Звертає увагу суду на те, що автомобільним перевізником був не ФОП ОСОБА_2 , а було ТОВ «АГРОПРОДУКТ». Зазначає, що справа про порушення розглядалася без участі позивача, постанова № 342518 прийнята 17.04.2023 та направлена йому поштою.

З огляду на зазначене, вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, зобов`язано відповідача надати додаткові докази у справі. Також задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду у справі № 480/4032/23.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що за результатами перевірки посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті виявлено порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт. Так, під час проведення перевірки було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу без товарно-транспортної накладної з обов`язковими, відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, реквізитами (водієм під час перевірки надано видаткову накладну №15 від 28.03.2023, яка підтверджує придбання вантажу). Відтак, під час перевірки було виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Звертає увагу суду на те, що водій відмовився від дачі пояснень та підпису у акті проведення перевірки. Зазначає, що листом від 03.04.2023 №21380/36/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Утім, на розгляд справи про порушення 17.04.2022 позивач не з`явився для надання пояснення стосовно порушення.

Зазначив, що відповідно до статті 1 Закону № 2344-ІІІ товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом №2344-ІІІ та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 року №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Щодо твердження позивача про те, що останній не є автомобільним перевізником, зазначив, що під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки жодних документів про те, що позивач є неналежним перевізником надано не було, тому не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу, при перевірці перевезення яких складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.03.2023 № 355083.

Зауважив, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.

У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

Надані до позову пояснення відносно використання транспортного засобу іншою особою (ТОВ «АГРОПРОДУКТ») не є юридично значимими для цілей визначення перевізника, оскільки відповідні докази були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Надання матеріалів згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Також зазначає, що водієм транспортного засобу КАМАЗ, днз НОМЕР_1 , що перевірявся, на місці перевірки не було надано будь-яких документів, які б підтверджували передачу вказаного транспортного засобу в користування іншим особам, а навпаки були надані усні пояснення про те, що автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Звертає увагу суду, що автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 не забезпечив водія документами необхідними для перевезення вантажу, у тому числі не надавав договору оренди, тощо.

Відповідно до частини 2 статті 48 Закону № 2344-ІІІ документ, який засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, для автоперевізника є обов`язковим документом для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Відсутність такого документа також є правопорушенням законодавства про автомобільний транспорт, за яке передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Водночас зауважує, що керівником ТОВ «Агропродукт» код 31162713 є ОСОБА_1 . До того ж основними видами діяльності цього підприємства є: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості, відповідно, перевезення вантажів не є видом діяльності останнього.

Підставою для реалізації Укртрансбезпекою своїх повноважень є порушення Позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме - внутрішнє перевезення вантажу без товарно-транспортної накладної з обов`язковими, відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ, реквізитами.

Разом з тим, позивач зазначає, що не є автомобільним перевізником, оскільки надав відповідні документи до суду, а отже не є належним суб`єктом відповідальності.

Проте, станом на момент виникнення спірних правовідносин, під час здійснення Укртрансбезпекою своїх повноважень, позивач таких документів не надавав.

Враховуюче вищевикладене, вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.03.2023 посадовою особою відповідача була проведена перевірка транспортного засобу КАМАЗ СЗАП, днз НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який належить ФОП ОСОБА_1 , під час якої виявлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме встановлено, що під час надання послуг з перевезення вантажу на момент перевірки відсутня оформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За наслідками проведеної перевірки складено акт проведення перевірки додержання законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 355083 від 28.03.2023.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову № 342518 від 17.04.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн (а.с.8).

Суд погоджується з таким рішенням відповідача та вважає постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу обґрунтованою з огляду на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначенні Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-ІІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж;

вантажоодержувач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка здійснює прийом вантажу та розвантаження транспортного засобу у порядку, встановленому законодавством;

документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про транспортно-експедиторську діяльність», «;Про транзит вантажів», інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

В силу вимог статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

За правилами, визначеними у статті 48 Закону №2344-ІІІ, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Як передбачає пункт 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства про автомобільний транспорт, слід дійти висновку про те, що товарно-транспортна накладна є обов`язковим документом, який має бути у водія при здійсненні ним перевезень вантажів.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки відсутності зазначеного документа особа, яка проводить перевірку, повинна зазначити про це в акті з посиланням на порушену норму.

Як слідує з акта перевірки від 28.03.2023 № 355083 посадовою особою відповідача зазначено про виявлене порушення ст. 48 Закону №2344-ІІІ.

Твердження позивача про те, що наведені у акті порушення стосуються відсутності товарно-транспортної накладної, не заслуговують на увагу, оскільки за наявності товарно-транспортної накладної при перевірці, у якій зазначено інформацію про вантажовідправника, автомобільного перевізника, вантажоодержувача та транспортний засіб, такі порушення не були б зафіксовані в акті перевірки.

Відтак, суд відхиляє доводи позивача про те, що він надавав в ході перевірки товарно-транспортну накладну, оскільки такі доводи спростовуються зафіксованим у акті перевірки порушенням.

Також судом було досліджено відеозапис, який долучено відповідачем до відзиву на позов, з якого встановлено, що не зважаючи на численні вимоги посадових осіб відповідача до водія транспортного засобу про надання товарно-транспортної накладної, останній її не надав, як і не вказав, що перевізником є ТОВ "Агропродукт", лише зазначив, що товарно-транспортної накладної він не має та йому її не надавали.

Згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відсутність на момент перевірки в автомобільного перевізника документів, визначених, зокрема, ст.48 Закону №2344-ІІІ, є підставою для застосування штрафу в розмірі 17000,00 грн.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає, що позивач належними та допустимими доказами не спростував встановленого в ході перевірки порушення вимог ст.48 Закону №2344-ІІІ, а тому відповідачем правомірно застосовано до нього штраф згідно з оскаржуваною постановою.

Приймаючи рішення у даній справі, суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що відповідачем порушено вимоги Порядку №1567 в частині неповідомлення його про розгляд справи та не направлення для ознайомлення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки, як слідує з поданих відповідачем доказів, на адресу позивача, а саме за його зареєстрованим місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , направлялось рекомендованим листом від 03.04.2023 повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 17.04.2023 об 11:30 год. (а.с. 53).

За змістом частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України, вимоги позивача щодо стягнення на його користь судових витрат не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько