Рішення

від 05.09.2023 по справі 480/3436/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року Справа № 480/3436/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3436/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - позивач), у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 03.04.2023 № 342462 про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті 03.04.2023 № 342462 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000,00 грн. Однак, накладення штрафу за порушення, встановлені під час перевірки транспортного засобу, на думку позивача, є необґрунтованим.

Зазначає, що 01.03.2023 старшим державним інспектором відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №314942, відповідно до якого під час проведення перевірки транспортного засобу КАМАЗ НОМЕР_1 виявлено порушення, а саме: «При наданні послуг з перевезення вантажу «Пшениця» згідно ТТН №1 від 01.03.2023 на момент перевірки відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п. 6.3. Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»".

Зазначає, що під час складання акту №314942 про проведення перевірки інспектору Державної служби України з безпеки на транспорті було надано відповідні пояснення, що автомобільним перевізником вантажу (пшениця), який перевозився згідно товарно-транспортної накладної №1 від 01.03.2023 транспортним засобом КАМАЗ 5511 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , є юридична особа - Фермерське господарство "ЛСК" (код ЄДРПОУ 42819888), яке користується даним транспортним засобом, а тому з огляду на положення частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", саме ця юридична особа є суб`єктом відповідальності за законом.

З огляду на зазначене, вважаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Скориставшись правом на подання заперечень, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відсутність необхідних документів, визначеного положеннями ст. 48 Закону України № 2344-ІІІ та Порядку № 1567, на момент на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті від 01.03.2023 № 314942, де зазначено, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: «При наданні послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №1 від 01.03.2023 на момент перевірки відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п. 6.3 Наказу МТЗ №340 від 07.06.2010, чим порушено ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»".

Листом від 13.03.2023 №15347/36/24-23 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення, лист відправлено 13.03.2023 та отримано позивачем 21.03.2023. 03.04.2023 на розгляд справи про порушення з`явився керівник ТОВ «ЛСК-11» - ОСОБА_2 . Директор ТОВ «ЛСК-11» надала усні пояснення про те, що вантаж (пшениця) перевозився для власних потреб, власним транспортним засобом КАМАЗ, днз НОМЕР_1 .

Жодних аргументів, пояснень, доказів про те, що в контексті даного правопорушення перевізником виступала інша особа під час розгляду справи не надавалося. Єдиним аргументом позивача було лише те, що вантаж перевозився для власних потреб, додатково керівник пояснила, що підприємство придбало індивідуальні контрольні книжки для водіїв.

Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 03.04.2023 № 342462.

Зазначає, що оскільки на момент проведення перевірки індивідуальна контрольна книжка водія була відсутня, то виявлені у позивача під час перевірки порушення, зафіксовані в акті, становлять склад адміністративно-господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", і тягнуть накладання штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, постанова № 342462 від 03.04.2023, складена на підставі акту № 314942 від 01.03.2023 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", є правомірною.

Щодо твердження позивача про те, що останній не є автомобільним перевізником, зазначив, що формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути наявні у водія, а не в офісах інших осіб, саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи, на підставі яких здійснюється перевезення, та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника. Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами. У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.

Вважає, що прийнявши оскаржувану постанову, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і в межах наданих повноважень. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Додатково зазначив, що твердження відповідача у відзиві про те, що 03.04.2023 на розгляд справи про порушення з`явився керівник TOB «ЛСК-11» - Нагорнєва Т.В., яка надала пояснення по суті справи, не відповідають дійсності. Розгляд справи за участю ТОВ «ЛСК-11 » не проводився. Фактично керівнику ТОВ «ЛСК-11» була вручена під розписку вже заздалегідь виписана постанова №342462 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Також зазначив, що позивач є власником вантажного автомобіля марки КАМАЗ 5511 спеціалізованого вантажного самоскида, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. На підставі договору оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 22.02.2022, вказаний транспортний засіб переданий позивачем в оренду Фермерському господарству «ЛСК» (код ЄДРПОУ 42819888) строком на два роки. Актом прийому-передачі майна до договору оренди транспортних засобів транспортного засобу з екіпажем (водієм) від 22.02.2022 підтверджується передача вищевказаного транспортного засобу орендареві.

Також звертає увагу суду на те, що відсутність тимчасового реєстраційного талону не свідчить про відсутність факту передачі транспортного засобу іншій особі чи про незаконність такої передачі.

Стосовно посилання відповідача щодо відсутності у ТТН №1 від 01.03.2023 інформації про автомобільного перевізника, зазначив, що така обставина не може бути належним доказом того, що перевізником вантажу є саме позивач як власник транспортного засобу. Інформація про позивача взагалі відсутня в зазначеній ТТН, яка була оформлена іншим вантажовідправником.

Таким чином правові підстави для накладення на позивача, який не є перевізником, адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", відсутні.

18.05.2023 на електронну адресу суду від представника відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті надійшло клопотання про долучення відеодоказів до матеріалів справи, яке не скріплене електронним цифровим підписом, що підтверджується відміткою уповноваженої особи суду на даному клопотанні.

23.05.2023 ухвалою суду клопотання представника відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про долучення відеодоказів до матеріалів справи по адміністративній справі № 480/3436/23 було повернуто заявнику без розгляду.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що з метою проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами відповідача був зупинений автомобіль марки КАМАЗ (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), під керуванням водія ОСОБА_1 , який належить позивачу.

За наслідками вказаної перевірки посадовими особами відповідача був складений акт №314942 від 01.03.2023, відповідно до змісту якого посадові особи відповідача зазначили, що під час перевірки виявлено порушення, а саме: "При наданні послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №1 від 01.03.2023 на момент перевірки відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п. 6.3 Наказу МТЗ №340 від 07.06.2010, чим порушено ст 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»" (а.с.24).

Водій з актом ознайомлений під підпис, пояснень не надав.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено постанову від 03.04.2023 № 342462 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.29).

Суд погоджується з таким рішенням відповідача та вважає постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу обґрунтованою, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України..

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Предметом спору у цій справі є постанова відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки від 03.04.2023 № 342462 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до позивача за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.

За змістом акту проведення перевірки №314942 від 01.03.2023 посадовою особою відповідача виявлено порушення ТОВ "ЛСК-11" вимог ст. 48 «Про автомобільний транспорт», а саме: "При наданні послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №1 від 01.03.2023 на момент перевірки відсутня оформлена індивідуальна контрольна книжка водія, яка передбачена п. 6.3 Наказу МТЗ №340 від 07.06.2010", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Суд зазначає, що зміст статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Відповідно до пунктів 6.1, 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 (далі - Положення № 340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Отже, положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010.

Судом встановлено, що перевезення вантажу транспортним засобом марки КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалося згідно з товарно-транспортною накладною (далі - ТТН) №1 від 01.03.2023.

У ТТН від 01.03.2022 № 1 вказані наступні данні:

автомобільний перевізник - інформація відсутня;

замовник - інформація відсутня;

вантажовідправник - ФОП « ОСОБА_3 », ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;

вантажоотримувач - інформація відсутня.

Таким чином, судом не встановлено, що перевізником було саме ТОВ "ЛСК-11", оскільки в ТТН № 1 від 01.03.2023 зазначені відомості відсутні.

У той же час, водієм транспортного засобу, що перевірявся, на місці перевірки не було надано будь-яких документів, які б підтверджували передачу вказаного транспортного засобу в користування іншим особам, а навпаки були надані усні пояснення про те, що вантаж перевозить ТОВ «ЛСК-11», що підтверджується відеодоказами з місця перевірки (а.с.63).

Водночас в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт зафіксовано, що на момент перевірки відсутня індивідуально-контрольна книжка водія.

Позивачем не надано до суду доказів на спростовання виявленого порушення.

Суд наголошує, що чинними нормативно-правовими актами, наведеними судом вище, підтверджено обов`язковість обладнання вантажних автомобілів з повною масою понад 3,5 тонн тахографом та відповідно ведення документації, пов`язаної з обліком робочого часу та часу відпочинку водіїв, саме під час здійснення внутрішніх перевезень. Зокрема, п. 1.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010, передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Виходячи із встановлених судом обставин, такі вимоги поширювалися і на транспортний засіб позивача.

За відсутності документів, зокрема, в даному випадку індивідуальної контрольної книги водія, на підставі якої виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Підсумовуючи наведене, оскільки водієм транспортного засобу КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить позивачу, на момент перевірки не пред`явлені відповідно до вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документи, передбачені законодавством, до яких відноситься і особиста індивідуальна контрольна книжка водія, передбачена п.6.3 наказом МТЗУ від 07.06.2010 № 340, то позивачем допущено порушення зазначеної норми, відповідальність за що передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Також слід зазначити, що надані до позову пояснення відносно використання транспортного засобу іншою особою (ФГ «ЛСК», код 42819888), не є юридично значимими для цілей визначення перевізника, оскільки відповідні докази були відсутні на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації.

Надання матеріалів згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Отже позивачем не спростовано, а матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення - надання послуг з перевезення без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, що тягне застосування відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

Таким чином, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.04.2023 № 342462 прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛСК-11" до Відділу Державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Глазько