Рішення

від 05.09.2023 по справі 520/16083/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 р. № 520/16083/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МЕХІКО" до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "МЕХІКО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №028907 від 15.06.2023, якою на Приватне підприємство «Мехіко» накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Згідно ухвали про виправлення описки від 10.08.2023, ухвалу про відкриття провадження від 07.07.2023 виправлено наступним чином: "Виправити описки в тексті ухвали від 07.07.2023, а саме, в першому абзаці описової частини та першому абзаці резолютивної частини ухвали, а саме помилково зазначеного відповідача "Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті", замінити на вірного "Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті".

Відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, своїм правом на подачу відзиву не скористався. Відповідні документи до канцелярії суду не надійшли.

Згідно ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 травня 2023 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті на ділянці дороги а/д М-29 «Харків-Красноград-Перещепіно», 40 км. здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортного засобу марки MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 та самоскидного напівпричепа марки STAS 038-3FAK, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ПП «Мехіко», копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів містяться в матеріалах справи.

За результатами перевірки було складено акт від 17.05.2023 №АР 025632, яким встановлено порушення п. 3.3. Наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року №385 «Про затвердження Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті» (далі - Інструкція) та ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме, на момент перевірки була відсутня роздруківка даних роботи цифрового тахографу за 17.05.2023, а також водій не використав особисту картку водія під час надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН №Р35 від 16.05.2023. У акті зазначено, що перевезення здійснювалося водієм ОСОБА_1 .

На підставі зазначеного акту 15.06.2023 винесена Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №028907, якою до ПП «Мехіко» застосований адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.

З спірної постанови № 028907 від 15.06.2023 року вбачається, що адміністративно- господарська санкція була застосована до озивача у зв`язку з порушенням ЗУ «Про автомобільний транспорт» відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що позивач є власником транспортного засобу марки MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 та самоскидного напівпричепа марки STAS 038- 3FAK, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 07.02.2020 та серії НОМЕР_4 від 10.07.2021.

Відповідно до договору оренди автомобіля №25/01/23-1 від 25 січня 2023 року, укладеного між ПП «Мехіко» (Орендодавець) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Новоандріївська» (Орендар), вбачається, що Орендодавець зобов`язується передати за плату Орендарю у строкове користування, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове користування вантажні автомобілі (спеціалізований вантажно-спеціалізований сідловий тягач), зокрема, транспортний засіб марки MAN TGX 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , шасі номер НОМЕР_5 .

17.05.2023 під час перевірки, водієм була надана співробітникам Укртрансбезпеки Товарно-транспортна накладна №Р35 від 16.05.2023. Вказана товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні ст. ст. 908, 909 ЦК України, ст. 50 ЗУ «Про автомобільний транспорт» підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником). Відповідно до зазначеної товарно-транспортної накладної, автомобільним перевізником є СТОВ АФ «Новоандріївська». Також водієм, було повідомлено співробітників Укртрансбезпеки про те, що він є водієм саме СТОВ АФ «Новоандріївська» відповідно до наказу №2 від 24.01.2023 про призначення на роботу, який міститься в матеріалах справи.

Позивач, вважаючи, що при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі вищевказаного акту рейдової перевірки, відповідачем невірно визначено автомобільного перевізника, відтак, не встановлено належних обставин справи, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2344-ІІІ) визначено засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні.

Абзацом 1 ст. 2 Закону України №2344-ІІІ зазначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається з цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону України №2344-ІІІ встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103(далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно п. 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті (п.п. 1 п.1 Положення № 103).

Згідно п.п. 2, 9 п. 5 Положення № 103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Відповідно п. 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Ст. 48 зазначеного Закону передбачено те, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 3.3. Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Як зазначалось судом раніше, адміністративно-господарська санкція відповідно до спірної постанови №028907 від 15.06.2023 була застосована до позивача у зв`язку з порушенням ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачена абзацом 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За змістом абзацу 3 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послуги згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (ст. 33 ЗУ «Про автомобільний транспорт»).

З наведеного слідує, що ПП «Мехіко» на момент здійснення перевірки уповноваженим органом дотримання вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів не було перевізником у розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт», оскільки його транспортний засіб фактично використовувався іншим суб`єктом господарювання, у той час як за ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт покладено виключно на автомобільного перевізника.

Зазначена правова позиція є аналогічною правовому висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка викладена у Постанові від 22.02.2023 по справі №240/22448/20. У даній Постанові колегія суддів розглянула справу в аспекті визначення суб`єкта, який має відповідати за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ч. 2 п. 28 вказаної Постанови Звертає увагу, приміром, те, що інформація про ФОП ОСОБА_1 як автомобільного перевізника не була зазначена у товарно-транспортній накладній від 5 листопада 2020 року № 110328, якою оформлено перевезення вантажу. Суди попередніх інстанцій зауважили, що перевізником вантажу, відповідно до цього документа, є ТОВ «Вест солді транс», замовником - ТОВ «Овочева технологічна компанія»; з`ясовано також, що власником транспортного засобу, яким перевозився вантаж, є гр. ОСОБА_3 , одначе, як уже мовилося, ця обставина має значення для з`ясування питання законності користування транспортним засобом для перевезення вантажу, але не особи, яка має відповідати за перевищення встановлених габаритно-вагових норм вантажу. Щодо останнього, то ним, повторимося, є автомобільний перевізник, визначити якого можна на основі документів, якими підтверджується укладення договору перевезення вантажу. В обсязі встановлених обставин у цій справі таким документом була товарно-транспортна накладна (принаймні відомо тільки про цей документ), проте відповідач зосередив увагу на реєстраційних документах на транспортний засіб й відомостях акта перевірки від 5 листопада 2020 року № 251719, внаслідок чого застосував адміністративно-господарський штраф щодо особи (ФОП ОСОБА_1 ), причетність якої до перевезення вантажу визначена зі слів водія на місці проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу (КАМАЗ 43143 (реєстраційний номер НОМЕР_6 ) з причепом ГКБ 8551 (реєстраційний номер НОМЕР_7 ).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №028907 від 15.06.2023 прийнята протиправно та підлягає скасуванню.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 9 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, як раніше зазначалось, згідно ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що представником позивача до позовної заяви не надано доказів здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Суд вказує, що ч. 4 ст. 134 КАС України передбачає саме витрати здійснені позивачем, а не такі, що відбудуться в майбутньому, тому до суду повинен бути наданий доказ здійснення позивачем витрат, якого до заяви не надано.

Отже, враховуючи викладене, у зв`язку з відсутністю доказів здійснених витрат позивачем, згідно ч. 9 ст. 79 та ч.ч. 4, 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає витрати на надання правничої допомоги не доведеними та такими, що не підлягають розподілу.

Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "МЕХІКО" (вул. Фонтанська дорога 11, оф. № 502, м. Одеса, Одеська область, 65009, ЄДРПОУ 34470963) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №028907 від 15.06.2023, якою на Приватне підприємство «Мехіко» накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 17000,00 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства "МЕХІКО" (ЄДРПОУ 34470963) сплачену суму судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов