Ухвала

від 02.08.2023 по справі 761/21478/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 72023000110000036 від 03.05.2023, яке вилучене 15.06.2023 в ході проведення обшуку житлових приміщень, якими користується ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтворених на них.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання

---

Справа № 761/21478/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4409/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення обшуку за місцем постійного проживання керівника ТОВ «Ревара+» ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтворених на них, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що вилучені за місцем проведення обшуку грошові кошти та поліетиленові пакети, а також спосіб зберігання цих коштів та надписи, що відображенні в пакетах, можуть свідчити про отримання вказаних коштів внаслідок необлікованої реалізації автомобільних шин та дисків ФОП ОСОБА_9 , а в сукупності з доказами, що вилученні в ході проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 , свідчать, що вказані кошти отриманні внаслідок вчинення ФОП ОСОБА_9 кримінального правопорушення.

У зв`язку тим, що після проведення обшуків за місцем здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 , останній є обізнаним щодо конкретних обставин здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, то він може вчиняти дії, направлені на перетворення (відчуження) доказів у кримінальному провадженні.

Крім того, вказані кошти можуть бути використані для забезпечення примусового безоплатного вилучення у власність держави за рішенням суду про застосування спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні.

Під час розгляду клопотання в суді першої інстанції представник володільця вилученого майна на підтвердження законності походження коштів, вилучених в ході обшуку, надав суду договір купівлі-продажу квартири від 25.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_7 отримала грошові кошти у сумі 3 231 276 грн. внаслідок продажу нерухомого майна.

Проте, на підтвердження отримання вказаних коштів суду не надано платіжних квитанцій, які б свідчили про зняття вказаних коштів з поточного рахунку ОСОБА_7 , що б підтверджувало подальше використання коштів з продажу вказаної квартири в готівковій формі.

Крім того, згідно відомостей про отримані доходи, ОСОБА_7 не декларувала продаж квартири, мова про яку йдеться в договору купівлі-продажу від 25.11.2021, відповідно до якого ОСОБА_7 отримала грошові кошти.

На переконання прокурора, видатки ОСОБА_7 є неспіврозмірними з її доходами за весь період своєї діяльності.

Прокурор зазначав, що ОСОБА_7 є керівником та засновником ТОВ «Ревара+». Вказана юридична особа, окрім продажу автомобільних шин та дисків, володіє нежитловими приміщеннями, в яких здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_9 . Також вказане місце використовується як пункт видачі автомобільних шин та дисків, що замовляються через інтернет-магазин, власником якого є ФОП ОСОБА_9 .

У свою чергу, співставлення доходів з видатками ОСОБА_7 свідчить про отримання значних розмірів коштів без підтвердження їх походження, що вказує про причетність ОСОБА_7 до діяльності її батька - ФОП ОСОБА_9 .

У судове засідання ОСОБА_7 не прибула, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про поважні причини свого неприбуття не повідомила та клопотань про відкладення судового засідання не подавала.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000036 від 03.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що відповідно до аналітичного продукту № 9.3/3.3.3/2935-23 від 01.05.2023, ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ), будучи зареєстрованим у якості фізичної особи-підприємця, в період із 01.01.2020 по 31.12.2022, з метою прикриття незаконної діяльності та мінімізації сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору, здійснюючи підприємницьку діяльність по ввезенню (імпорту) на митну територію України автомобільних шин та дисків, відобразив у бухгалтерському обліку та податковій звітності операції по нібито реалізації ввезених товарно-матеріальних цінностей на користь «транзитних» та «ризикових» підприємств, а саме: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42072567), ТзОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43399059), ТзОВ «Аквілон-Торг» (код ЄДРПОУ 39111315), ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ 38264787), ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42876087), ТзОВ «Л К О» (код ЄДРПОУ 33237188), ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ» (код ЄДРПОУ 42746752), ТзОВ «ВІКАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36574296), ТзОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТзОВ «УКРТОРГШИНА» (код ЄДРПОУ 42325342), фактично реалізовуючи при цьому товарно-матеріальні цінності кінцевим споживачам від імені підконтрольних фізичних осіб-підприємців ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 (іпн. НОМЕР_5 ), отримавши від діяльності зазначеної схеми грошові кошти у сумі 63 576 604,08 грн., ухилився від сплати податку з доходів фізичних осіб та військового збору на суму 12 397 437 грн., що є особливо великим розміром.

Відповідно до висновків аналітичного продукту № 9.3/3.3.3/2935-23 від 01.05.2023, ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) здійснював лише документальне оформлення операцій з відвантаження товарів без фактичного постачання товарів в адресу наступних підприємств: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42072567), ТзОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43399059), ТзОВ «Аквілон-Торг» (код ЄДРПОУ 39111315), ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ 38264787), ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42876087), ТзОВ «Л К О» (код ЄДРПОУ 33237188), ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ» (код ЄДРПОУ 42746752), ТзОВ «ВІКАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36574296), ТзОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТзОВ «УКРТОРГШИНА» (код ЄДРПОУ 42325342) та одночасного отримання коштів в розмірі 63 576 604,08 грн., як безповоротна фінансова допомога передана платнику податків без укладення договорів від наведених підприємств, чим порушено: пп.163.2.1, 163.2.2, 164.2.20, 164.3 Податкового кодексу, в результаті чого ймовірно занижений загальний оподатковуваний дохід, який підлягає оподаткуванню, як нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) на 63 576 604,08 грн. в тому числі за 2020 рік на 32 011 521,84 грн., за 2021 рік на 16 111 940,70 грн., за 2022 рік на 15 453 141,54 грн.; пп.167.1, 168.2.1, 168.4.5, 168.4.8, 170.10.1 Податкового кодексу, в результаті чого ймовірно занижена сума податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11 443 788,73 грн., в тому числі за 2020 рік - 5 762 073,93 грн., 2021 - 2 900 149,33 грн., 2022 - 2 781 565,48 грн.; п.п.1.2, п.п.1.3 п.161 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу, результаті чого ймовірно занижений військовий збір, розрахункова сума становить 953 649,06 грн., в тому числі 2020 - 480 172,83 грн., 2021 - 241 679,11 грн., 2022 - 231 797,12 грн.

За результатом огляду відкритої інформації в мережі інтернет, що не обмежена доступом володільця такої інформації встановлено, що ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) (ідентифікуюча інформація: ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_9, НОМЕР_6 ) зареєстрував домен (ім?я інтернет сайту) ІНФОРМАЦІЯ_2, в подальшому в процесі огляду вказаного сайту встановлено, що він використовується як інтернет-магазин, через який здійснюється роздрібна реалізація автомобільних дисків та шин.

Крім того, відповідно до реєстру торгових марок, розміщеного за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4, торгова марка « ІНФОРМАЦІЯ_1 » зареєстрована 04.10.2021 та на праві власності належить ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ).

Під час оформлення замовлення в інтернет-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» оплата здійснюється в готівковій формі, безготівковій формі шляхом переведення коштів на особисті карткові рахунки підконтрольних осіб, за результатом оплати, клієнту надається платіжний документ з реквізитами ФОП, найменуванням товару, сумою в гривні, яку необхідно сплатити у касі інтернет-магазину, проте вказаний платіжний документ не містить в собі необхідних реквізитів, передбачених відповідно до наказу Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов`язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», зокрема серед таких реквізитів: назва та адреса господарської одиниці; назва та кількість товару, який реалізується; вартість проданого товару; код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); ставки та суми ПДВ та акцизного податку, фіскальний номер РРО(ПРРО). Вказані обставини свідчать про системне порушення норм чинного законодавства в сфері застосування РРО(ПРРО) при здійсненні реалізації товарів за готівку, що вказує на умисне приховування об`єкту оподаткування, що на пряму впливає на суму сплачених податків до Державного бюджету України.

В результаті огляду платіжних документів отриманих в процесі придбання товарів в інтернет-магазині, встановлено перелік фізичних осіб-підприємців, реквізити яких використовуються під час реалізації товарів в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », серед них, зокрема, ФОП ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ); ФОП ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ); ФОП ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ); ФОП ОСОБА_13 (іпн. НОМЕР_5 ), подальшими заходами вдалося встановити, що від імені вказаних фізичних осіб-підприємців здійснюється також реалізаціє товарів (автомобільних шин та дисків) в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Після оформлення замовлення на сайтах інтернет-магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та « ІНФОРМАЦІЯ_3 » покупцю надається право вибору способу доставки придбаної продукції, зокрема, самовивіз зі складських приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 (в?їзд з території АДРЕСА_4 ).

Вказані складські приміщення розташовуються на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:78:141:0072, що на праві власності належить територіальній громаді м. Києва та передана в довгострокову оренду ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ).

Згідно з податковою інформацією ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ), останній має наступні об`єкти оподаткування, які використовує у своїй діяльності, як фізична особа-підприємець: складські приміщення за адресами АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , офісні приміщення АДРЕСА_7 , та транспортні засоби.

В ході проведеного аналізу реєстру податкових накладних встановлено, що в період 01.01.2020 по 31.12.2022 ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) провів документальне оформлення ймовірно безтоварних операцій з реалізації імпортованих товарів, зокрема, автомобільних шин та дисків, що фактично були реалізовані в адресу кінцевих споживачів з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, документально оформивши вказані операції в адресу наступних «транзитних» підприємств: ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42072567), ТзОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43399059), ТзОВ «Аквілон-Торг» (код ЄДРПОУ 39111315), ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ 38264787), ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42876087), ТзОВ «Л К О» (код ЄДРПОУ 33237188), ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ» (код ЄДРПОУ 42746752), ТзОВ «ВІКАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36574296), ТзОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТзОВ «УКРТОРГШИНА» (код ЄДРПОУ 42325342).

Вказаний механізм реалізації імпортованої продукції дозволяє ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) акумулювати необліковані готівкові кошти від реалізації продукції через інтернет-магазини з використанням реквізитів підконтрольних фізичних осіб-підприємців, що вказує на умисне приховування об`ємів реалізації імпортованої продукції (кількісних і вартісних показників), що впливає на фінансовий результат господарської діяльності ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ).

Крім того, стороною обвинувачення у ході аналізу інформації розміщеної на ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що на території м. Києва знаходиться два пункти видачі замовлень клієнтам інтернет-магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 , серед них зокрема пункт видачі, що розташований за адресою: АДРЕСА_8 . В процесі огляду інформації з єдиних реєстрів прав власності на нерухоме майно встановлено, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_8 , на праві власності належить ТОВ «РЕВЕРА+» (код ЄДРПОУ 43968016), власником вказаної юридичної особи є ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_7 ), що відповідно до інформації з реєстру актів цивільного стану являється донькою ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ). Вказана інформація може свідчити про причетність ОСОБА_7 до протиправної діяльності свого батька ОСОБА_9 .

Згідно матеріалів судового провадження, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12.06.2023 надано дозвіл на проведення обшуку у житлових приміщеннях, якими користується ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_7 ), за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_7 ), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, речей та документів, щодо фінансово-господарської діяльності між ФОП ОСОБА_9 (іпн. НОМЕР_1 ) та ТОВ «ГЛОБАЛ БІЗНЕС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42072567), ТзОВ «ІСТ ГРУП КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43399059), ТзОВ «Аквілон-Торг» (код ЄДРПОУ 39111315), ТзОВ «АВТОТРАНСПОРТНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЗАКАРПАТТЯ» (код ЄДРПОУ 38264787), ТзОВ «АВТОБАН-ГРУП» (код ЄДРПОУ 42876087), ТзОВ «Л К О» (код ЄДРПОУ 33237188), ТзОВ «КИЇВШИНТОРГ» (код ЄДРПОУ 42746752), ТзОВ «ВІКАР ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36574296), ТзОВ «ТД ДАКОТА» (код ЄДРПОУ 41323370), ТзОВ «УКРТОРГШИНА» (код ЄДРПОУ 42325342) за період з 01.01.2020 по 31.12.2022, а саме: договори, угоди, контракти з додатками та доповненнями до них, акти прийому-передачі товарів (робіт, послуг), акти виконаних робіт, рахунки-фактури із зазначенням кількості, ціни товару, технічну документацію на товар (сертифікатів якості, відповідності, паспортів, ліцензій, дозволів), звіти укладених договорів, товарно-транспортні накладні, митні декларації.

Згідно даних протоколу обшуку від 15.06.2023, складеного старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки ОСОБА_14 , цього ж дня у ході обшуку в період з 11 год. 17 хв. по 14 год. 38 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, у тому числі купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн. та чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтворених на них.

Постановою детектива першого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у фіскальній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_15 від 16.06.2023 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72023000110000036 від 03.05.2023 майно,вилучене 15.06.2023 в ході проведення обшуку житлових приміщень, якими користується ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтворених на них.

20.06.2023 прокурор третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням від 16.06.2023, в якому просив накласти арешт на майно, вилучене 15.06.2023 в ході проведення обшуку житлових приміщень, якими користується ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтворених на них.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.06.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора, у зв`язку із відсутністю правових підстав для накладення арешту.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Порушуючи у клопотанні питання про накладення арешту на вилучене майно, прокурор посилався на необхідність арешту зазначеного майна з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями статті 96-2 КК України передбачено підстави застосування спеціальної конфіскації, зокрема у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Наявність вказаних підстав, у відповідності до ч. 5 ст. 132 КПК України, має бути доведена особою, яка звернулась із клопотанням про застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, як вірно встановив слідчий суддя, надані суду матеріали, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що ОСОБА_7 причетна до протиправної діяльності, а також те, що майно, вилучене 15.06.2023 в ході проведення обшуку житлових приміщень, якими користується ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтвореними на них, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема є набутими кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, посилаючись у клопотанні на необхідність арешту майна з метою спеціальної конфіскації, прокурор не навів достатніх підстав вважати, що вилучені грошові кошти підлягатимуть спеціальній конфіскації, та не долучив до клопотання достатніх доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених ч. 4 ст. 170 КПК України та пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, прокурор не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на майно, вилучене 15.06.2023 в ході проведення обшуку житлових приміщень, якими користується ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: купюри візуально схожі на грошові кошти в національній валюті в загальній сумі 1 767 000 грн.; чотири поліетиленові пакети з рукописними записами відтвореними на них, не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Посилання прокурора у апеляційній скарзі на те, що вилучені грошові кошти отриманні внаслідок вчинення ФОП ОСОБА_9 кримінального правопорушення, не спростовує правильність висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаної обставини матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.

Інших доказів на обґрунтування можливої причетності ОСОБА_7 до кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000036 від 03.05.2023, прокурором до апеляційної скарги не долучено.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, а наведені в апеляційній скарзі доводи прокурора є такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в його задоволенні, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 червня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3