Постанова

від 05.09.2023 по справі 420/2899/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/2899/23

Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,

повний текст судового рішення

складено 07.06.2023, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» (позивач, ТОВ «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (відповідач) про визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних ТОВ «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» від 29.08.2022 №№1-17; зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання на реєстрацію Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників ТОВ «Ойлекспорттермінал» від 29.08.2022 №1-17.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно та безпідставно не прийнято до реєстрації направлені Товариством Розрахунки коригування до податкових накладних ТОВ «Ойлекспорттермінал» від 29.08.2022 №1-17, оскільки надані копії первинних документів свідчать про те, що коригування податкового зобов`язання з податку на додану вартість у зв`язку із змінами у договірних відносинах (повернення передплати) здійснено позивачем у податковому звітному періоді, в якому такі зміни відбулись фактично. Товариство зазначило, що Податковий кодекс України не передбачає обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника, а відтак застосування контролюючим органом у даному випадку положень ст.102 ПК України, є помилковим.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав відзив у якому вказував про правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, оскільки розрахунки коригування Товариство направило на реєстрацію поза межами встановлених Податковим кодексом України строки, що є підставою для їх неприйняття до реєстрації.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року позовну заяву ТОВ «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» задоволено повністю, стягнуто судовий збір.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державна податкова служба України на зазначене вище судове рішення подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач наголошує на правомірності прийнятих оскаржуваних рішень та вказує, що в силу приписів чинного законодавства, реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної здійснюється з врахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, а саме протягом 1095 календарних днів з дати їх складення. Отже, якщо з дати виникнення податкових зобов`язань та складання податкової накладної минуло 1095 календарних днів, розрахунок коригування до такої податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН, та, відповідно, підстави для зменшення податкових зобов`язань у платника податку - продавця відсутні. У зв`язку з цим, на думку апелянта, є безпідставним висновок суду першої інстанції, що Кодекс не містить обмежень у строках здійснення платниками податків коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту, так як законодавчі положення Кодексу у порядку та строках подання уточнюючих розрахунків взаємопов`язані зі строками Формування податкових зобов`язань з податку та можливості проведення контрольно-перевірочної роботи таких податкових зобов`язань з ПДВ. Також, апелянт зазначає, що судом першої інстанції обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, в той час як належним способом у спірному випадку,- є зобов`язання відповідача зареєструвати спірні розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

08.08.23 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вказуючи про хибність, безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта, Товариство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За приписами ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Між ТОВ «Рисоіл-Юг» (наразі перейменоване у ТОВ «Ойлекспорттермінал») та ТОВ «Новотіс» 24 жовтня 2014 року було укладено договір № 24/10 з додатками до нього (т.1 а.с. 14-21). За вказаним договором ТОВ «Рисоіл-Юг» прийняло на себе зобов`язання з надання послуг та виконання робіт по прийманню, зберіганню та відвантаженню (перевалці) олії рослинної, що відправляється ТОВ «Новотіс» на експорт через порт «Южний». З урахуванням Додаткової угоди від 28.12.2020 року строк дії договору встановлений до 31.12.2022 року.

У відповідності до вимог податкового законодавства, позивач, у зв`язку з отриманням передплати, склав податкові накладні та задекларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість, які були зареєстровані належним чином у Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями (т.1 а.с. 38-135).

Сторони не заперечують, що в подальшому, 29.08.2022 року позивачем було здійснено повернення коштів (передплати) у сумі 3467521 грн., у зв`язку з чим у сторін договору виникла необхідність здійснити відповідні коригування у податковій звітності.

За таких обставин, позивачем було складено та направлено до ЄРПН розрахунки коригування до податкових накладних від 29.08.2022 №1-17. Водночас, відповідно до квитанцій від 15.09.2022 року зазначені розрахунки коригування прийнято не було у зв`язку з виявленням помилок, а саме: «порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування (т.1 а.с. 139-205).

Позивач вважаючи такі дії ДПС України протиправними звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, проаналізувавши матеріали справи та приписи Податкового кодексу України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 (надалі Постанова №1246) виходив з того, що норми податкового законодавства не передбачають обмежень у часі коригування кількісних і вартісних показників, а посилання відповідача в обґрунтування правомірності оскаржуваних дій на п.6 Порядку №1246 є неправомірним, оскільки даний пункт стосується лише розрахунків коригування, які складені до податкових накладних, що виписані до 01.02.2015р.

Суд першої інстанції зазначив, що статтею 102 Податкового кодексу України, якою врегульовано строки давності та порядок їх застосування, також не регламентовано строки для коригування кількісних і вартісних показників та не встановлено жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування розрахунків до податкової накладної, у зв`язку із чим вважав, що положення вказаної стаття 102 Податкового кодексу України не може застосовуватись для регулювання спірних правовідносин.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як передбачено окремими положеннями статті 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/ послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

За змістом окремих положень п.201.10 ст.201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічна процедура реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них встановлена Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (надалі - Порядок № 1246).

З огляду на наведені вище приписи податкового кодексу України та п.п.5, 9 Порядку №1246 позивач має право на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.

Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що на підставі договору №24/10 від 24.10.2014р. улкаденого позивачем з ТОВ "Новотіс", у зв`язку із отриманням чергових авансів/передплат від контрагента у розмірі 3 630 000,00 грн., позивач склав наступні податкові накладні: №15 від 30.06.2015р. (сума ПДВ 25000); №1 від 03.11.2015р. (сума ПДВ 66666,67); №9 від 29.10.2015р. (сума ПДВ 33333,33); №10 від 29.10.2015р. (сума ПДВ 33333,33); №11 від 29.10.2015р. (сума ПДВ 33333,33); №12 від 29.10.2015р. (сума ПДВ 33333,33); №2 від 16.10.2015р. (сума ПДВ 33333,33); №13 від 31.07.2015р. (сума ПДВ 45833,33); № 14 від 31.07.2015р. (сума ПДВ 45833,33); №16 від 30.06.2015р. (сума ПДВ 25000); №2 від 21.05.2015 (сума ПДВ 16666,67); №3 від 21.05.2015 (сума ПДВ 16666,67); №4 від 21.05.2015 (сума ПДВ 16666,67); №1 від 01.04.2015 (сума ПДВ 40000); №18 від 31.03.2015 (сума ПДВ 45000); №19 від 31.03.2015 (сума ПДВ 45000); №2 від 20.02.2015 (сума ПДВ 50000).

У відповідності до вимог ст.187 Пк україни, враховуючи отримання платником передплати, позивач включив суму податку на додану вартість у розмірі 604 999,99 грн. до складу свого податкового зобов`язання за відповідні звітні (податкові) періоди, що підтверджується Додатками 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість рядок "Інші", бухгалтерською довідкою.

29.08.2022р. Позивачем, на підставі додаткової угоди від 22.08.2022р. до договору від 24.10.2014р. №24/10, було здійснено повернення коштів (передплати) у сумі 3 467 521,00 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з ТОВ "Новотіс". Зустрічні вимоги Позивача до ТОВ "Новотіс" виникли з договорів від 25.08.2022р. №3-25/08, №2-25/08.

У зв`язку із поверненням на користь ТОВ "Новотіс" отриманих в якості передплати коштів, ТОВ "ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ" у відповідності до вимог Податкового кодексу України склало розрахунки коригування від 29.08.2022р. №№1-17 (до зазначених вище податкових накладних) на загальну суму коригування податку на додану вартість 577920,16 грн., та направив вказані розрахунки для реєстрації в ЄРПН.

Підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників ТОВ «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» №№ 1-17 від 29.08.2022р. стало те, що такі розрахунки коригування подані пізніше 1095 календарних днів від дати складання відповідних податкових накладних, що, на думку відповідача, не відповідає положенням ст.102 ПК України та п.6 Порядку 1246.

Надаючи оцінку таким доводам апелянта судова колегія зауважує, що пунктом 6 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.

В свою чергу, пунктом 102.1 статті 102 ПК України, на який посилається апелянт у своїй апеляційній скарзі встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, з метою застосування строку, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України, як підстави для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної необхідна наявність сукупності обставин, а саме: - податкова накладна, до якої подається розрахунок коригування, повинна бути складена до 01 лютого 2015 року; - ця податкова накладна не підлягала внесенню до Реєстру у зв`язку з недосягненням суми, визначеної пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України; - ця податкова накладна не зареєстрована у Реєстрі з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 зазначеного Кодексу, на момент подачі розрахунку коригування до неї.

В контексті вказаного, судова колегія також враховує й ту обставину, що факт реєстрації податкових накладних контролюючим органом, з огляду на матеріали справи, не спростовується.

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку пункт 6 Порядку № 1246 не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки розрахунки коригування, подані до податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН після 01.02.2015р.

Посилання апелянта на порушення платником вимог ст.102 Податкового кодексу України не заслуговують на увагу та є недоцільним у спірних правовідносин, адже указаною нормою, яка визначає строки давності та їх застосування, не регламентовано безпосередньо строки для коригування кількісних і вартісних показників, не встановлено жодних прямих обмежень для платника податку щодо здійснення коригування кількісних і вартісних показників раніше складеної таким платником податкової накладної, яка зареєстрована в ЄРПН.

Відповідно, наведені норми не мають жодного відношення до спірних правовідносин.

Натомість, положеннями ст.192 ПК України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку - постачальника, а тому бездіяльність відповідача стосовно реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправною.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі №816/1403/17, від 05.12.2019р. у справі №820/3401/17, від 15.04.2021р. у справі №803/1535/16, від 27.05.2021р. у справі №814/2620/16.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Державна податкова служба України не довела під час розгляду даної справи правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

У зв`язку з встановленими обставинами та зазначеними нормами чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач протиправно відмовив у прийнятті від ТОВ «ОЙЛЕКСПОРТТЕРМІНАЛ» розрахунків коригування кількісних і вартісних показників №№ 1-17 від 29.08.2022р., що свідчить про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Посилання апелянта на невідповідність обраного судом першої інстанції способу захисту права колегія суддів вважає неґрунтовними та безпідставними, оскільки зважаючи на встановлену у ході розгляду даної справи судом відсутність у відповідача правових підстав для відмови у прийнятті до реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, такий спосіб захисту права як зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані ТОВ «Ойлекспорттермінал» розрахунки коригування кількісних і вартісних показників є дотриманням судом гарантій на те, що даний спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Судове рішення відповідає зазначеним вимогам ст. 242 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №420/2899/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач Т.М. ТанасоглоСудді О.О. Димерлій А.В. Крусян