Постанова

від 05.09.2023 по справі 240/18244/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18244/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Н.М.

Суддя-доповідач - Граб Л.С.

05 вересня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" (далі СТОВ "Світоч") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач 2), в якому просило:

-скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.06.2022 № 6941999/03743368 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.03.2022 № 3/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.06.2022 № 6941998/03743368 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.04.2022 № 5/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну СТОВ "Світоч" від 31.03.2022 № 3/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження;

-зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну СТОВ "Світоч" від 30.04.2022 № 5/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надходження;

-стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та на правову допомогу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року позов задоволено:

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.06.2022 № 6941999/03743368 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.03.2022 № 3/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

-визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 21.06.2022 № 6941998/03743368 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2022 № 5/2 у Єдиному реєстрі податкових накладних;

-зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.03.2022 № 3/2 датою її фактичного надходження;

-зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2022 № 5/2 датою її фактичного надходження;

-стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 3481,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу;

-стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" 3481,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач-ГУ ДПС у Житомирській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що СТОВ "Світоч" подало на реєстрацію податкові накладні від 31.03.2022 № 3/2 та від 30.04.2022 № 5/2.

За результатами їх обробки реєстрацію податкових накладних було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України із зазначенням того, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1001 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних, позивач 20.06.2022 подав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме: пояснення від 20.06.2022; договір на закупівлю молока №12 від 01.01.2022; приймальну квитанцію № 3-17; приймальну квитанцію № 3-18; приймальну квитанцію №4-20; приймальну квитанцію №5-29; зведену видаткову накладну №4 від 04.03.2022; зведену видаткову накладну №5 від 31.03.2022; зведену видаткову накладну № 6 від 30.04.2022; зведену видаткову накладну від 31.05.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 01.03.2022 до 04.03.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 05.03.2022 до 31.03.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 01.04.2022 до 30.04.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 01.05.2022 до 31.05.2022.

Комісія Головного управління ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши подані пояснення та копії документів, прийняла рішення від 21.06.2022 № 6941999/03743368, від 21.06.2022 № 6941998/03743368 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.03.2022 № 3/2 та від 30.04.2022 № 5/2 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додатково зазначено про конкретні документи - звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість с/г тварин і забезпеченість їх кормами (ф. 24 с/г) та розрахункові документи.

Вважаючи, що вказане рішення прийняте контролюючим органом безпідставно та всупереч діючому законодавству, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою їх подання на реєстрацію, не встановлено.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно підпунктів "а","б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У п.201.10 ст. 201 ПК України зазначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За приписами п.4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі-Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Відповідно до вимог п.6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165).

З матеріалів справи вбачається, що реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що відсутні в таблицях даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виробляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій і запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкових накладних №3/2 від 31.03.2022, №5/2 від 30.04.2022, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Так, пункт 8 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як з`ясовано колегією суддів, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

При цьому, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Слід зазначити, що позивачем на виконання п.201.6 ст.201 ПК України направлено на адресу відповідача повідомлення, яким подано до контролюючого органу пояснення та копії первинних документів на підтвердження реальності здійснених господарських операцій з контрагентом, які на його думку є достатніми для спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.

Так, на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких сформовано податкову накладну від 31.03.2022 № 3/2 та податкову накладну від 30.04.2022 № 5/2, СТОВ "Світоч" на розгляд комісії надано: пояснення від 20.06.2022; договір на закупівлю молока від 01.01.2022 № 12; приймальна квитанція № 3-17; приймальна квитанція № 3-18; приймальна квитанція № 4-20; зведена видаткова накладна № 4 від 04.03.2022; зведена видаткова накладна № 5 від 31.03.2022; зведена видаткова накладна № 6 від 30.04.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 01.03.2022 до 04.03.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 05.03.2022 до 31.03.2022; реєстр про закупівлю молочної сировини з 01.04.2022 до 30.04.2022.

При оскарженні в адміністративному порядку рішень від 21.06.2022 № 6941999/03743368, від 21.06.2022 № 6941998/03743368 платником додатково були подані, зокрема, розрахункові відомості за березень 2022 року та квітень 2022 року, звіти про виробництво продукції тваринництва та кількість сільськогосподарських тварин за січень - березень 2022 року, січень - квітень 2022 року, платіжні доручення від 16.03.2022 №8732, від 24.03.2022 № 9486, від 08.04.2022 № 8918, від 19.04.2022 № 9646, від 03.05.2022 № 9270, від 17.05.2020 № 9444.

Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкових накладних.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень фактичною підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено те, що платником податку надано документи, складені з порушенням чинного законодавства. В якості додаткової інформації вказано: звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість с/г тварин і забезпеченість їх кормами (ф.24 с/г) та розрахункові документи.

Однак, пропонуючи позивачу надати пояснення та копії документів, контролюючим органом не було сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних та не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Про необхідність надання конкретних документів вказано вже в оскаржуваних рішеннях, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції в тій частині, що звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість с/г тварин і забезпеченість їх кормами не відноситься до первинної документації, що може підтверджувати здійснення конкретної господарської операції, оскільки не містить такої інформації, а також не включений до документів, які визначені у п. 5 Порядку № 520, як такі, що можуть бути подані для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію і відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

Варто також зауважити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Поряд з цим, у межах правових відносин, які виникають щодо відмови у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Так, у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. При цьому, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

У Рішенні від 20.10.2011 у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Суд Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Lelas v. Croatia").

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що контролюючим органом не доведено правомірності оскаржуваних рішень від 21.06.2022 № 6941999/03743368 та № 6941998/03743368, а відтак наявні підстави для їх скасування та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 31.03.2022 № 3/2 та від 30.04.2022 № 5/2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що за з`ясованих та встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.