Ухвала

від 05.09.2023 по справі 309/3276/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/3276/23

Провадження № 2/309/594/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Росоха Д.І.,

представника позивача Марича І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нижньоселищанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Хустський відділ ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Нижньоселищанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Хустський відділ ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису.

Також до суду надійшло пояснення від Хустської міської ради про те, що Нижньоселищанська сільська рада є припиненою у порядку реорганізації, і її правонаступником є Хустська міська рада.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 зазначив, що в такому разі можлива заміна відповідача на його правонаступника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Суд своєю ухвалою закриває провадження усправі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України).

З аналізу п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України та ст. 47 ЦПК України убачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли припинення юридичної особи сталося вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть

участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

У ст.46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фіз- та юрособи.

У ч.1 ст.47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізособи, які досягли повноліття, а також юрособи.

Системний аналіз указаних норм права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 чинного ЦПК дає підстави дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі має мати статус юридичної особи. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 чинного ЦПК).

Відповідно до ч.1 ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз зазначених норм процесуального права, а також положень чч.1, 2, 4 ст.25, ч.1 ст.26 ЦК та ч.2 ст.48 чинного ЦПК дозволяє дійти висновку, що на момент звернення з позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.255 чинногоЦПК).

Норма ст.255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених у пп.18 ч.1 ст.255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, а й щодо національних судів («Diya 97 v. Ukraine», №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Отже, якщо позов пред`явлено до припиненої юридичної особи, то відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо правонаступництво у справі допускається, то правонаступників можна залучити тільки у випадку, коли припинення юридичної особи сталася після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження.

При цьому незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Саме такого висновку дійшов ВС у складі Об`єднаної палати КЦС у постанові від 20.06.2019 у справі №185/998/16.

В даному випадку ОСОБА_1 пред`явила 13.07.2023 року позов до відповідача юридичної особи Нижньоселищанської сільської ради.

Разом з тим, село Нижнє Селище входить до Хустської ТГ ще з 12 червня 2020 року, відколи Кабінет Міністрів України прийняв 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій громад областей. В результаті в країні було створено 1469 територіальних громад, у тому числі й Хустську територіальну громаду. Вказане свідчить про те, що відбулося добровільне об`єднання територіальних громад у відповідності до ст. 8 ЗУ «Про добровільне об`єднання територіальних громад», і в силу приписів частини 3 даної норми, саме Хустська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, в тому числі й Нижньоселищанської сільської ради, яка припинила своє існування і з того часу не має статусу юридичної особи.

Таким чином, оскільки позивачем пред`явлено позов до юридичної особи, яка на момент пред`явлення такого позову вже була припинена, а отже не мала цивільної процесуальної правоздатності, то такий позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Нижньоселищанської сільської ради, де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Хустський відділ ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.

Повний текст ухвали складено 05 вересня 2023 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.