Рішення

від 06.09.2023 по справі 708/714/23

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/714/23

Номер провадження № 2/708/172/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

секретаря с/з Калашник Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Чигирині, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2023 року представник позивача адвокат Мінько С.К звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Горлівка Донецької області померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно, яке складається, крім іншого, із земельної ділянки, загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 7125483000:01:000:0407, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Черкаського району (колишнього Чигиринського району) Черкаської області. Вказана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №17726 від 22.12.2004 року, виданого на підставі розпорядження Чигиринської РДА від 23.09.2004 року №187.

У встановлений законом строк позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Пізніше, з метою отримання свідоцтва про право на спадщину він звернувся до нотаріуса, але 01.04.2021 року отримав лист Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) про відмову через те, що місто Горлівка Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того зазначено, що архів Третьої горлівської держнотконтори не був переміщений з тимчасово окупованої території. У зв`язку з цим неможливо завершити процедуру оформлення спадкових прав за спадковою справою,заведеною цією конторою за заявою позивача після смерті ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду за визнанням права власності на спадкове майно.

Оскільки натепер іншим чином, ніж через суд, реалізувати свої спадкові права не передбачається можливим, позивач просить суд, в порядку спадкування за законом, визнати за ним, як громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 7125483000:01:000:0407, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Матвіївської сільської ради Черкаського району (колишнього Чигиринського району) Черкаської області.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, наполягав на задоволені позову.

Представник Чигиринської міської ради Милівської в судове засідання не з`явився. Заявою від 29.06.2023 року просив розглянути справу за його відсутності. У відзиві не заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно із ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. ст.1216,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбаченостаттею 1217 ЦК України.

За положеннямист.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч5ст 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

В силуст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до паспортних даних та даних свідоцтва про народження ( ас 5,8) позивач, громадянин України, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Екібастуз Павлоградської області Казахстан, РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрований АДРЕСА_1 , матір`ю якого є ОСОБА_3 , яка померла згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Горлівка Микитівського району Донецької області ( ас6).

Згідно із копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №17726 від 22.12.2004 року, виданого на підставі розпорядження Чигиринської РДА від 23.09.2004 року №187, ОСОБА_2 належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,56 га, яка знаходиться на території Матвіїівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7125483000:01:000:0407, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.07.2021 року (а.с.9-11).

Відповідно до Витягу із спадкового реєстру, № реєстру 52898734, заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 Третьою горлівською нотконторою , № у нотаріуса 398/2012 (ас 12).

Згідно змісту листа Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) Юрію Ковтуну відмовлено у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом через те, що місто Горлівка Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того зазначено, що архів Третьої горлівської держнотконтори не був переміщений з тимчасово окупованої території. У зв`язку з цим неможливо завершити процедуру оформлення спадкових прав за спадковою справою, заведеною цією конторою за його заявою після смерті ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до суду за визнанням права власності на спадкове майно ( ас13). Відповідно до вимогст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,- тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України. Датою початку тимчасової окупації є 20 лютого 2014 року.

Згідно до норм ч. 1ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - для цілей цьогоЗаконутимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Статтею 11-1 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», визначено, що у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Натомість законом не визначено порядок дій, у разі якщо нотаріусами були заведенні спадкові справи до визнання визначених законом територій окупованими, але спадкоємці не реалізували своїх спадкові права та не отримали свідоцтва про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», - будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 9 Закону, - будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідност. 11 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Главою 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженоїнаказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкоємцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до абз. 3 п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно приписів ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно достатті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав позивача у нотаріальному порядку та приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом і бажає прийняти спадщину після померлої матері, своєчасно подав заяву про прийняття спадщини і заведено спадкову справу, проте в наслідок збройної агресії РФ нотаріальний архів не переміщено до неокупованої частини України, внаслідок чого позивач вважається таким, що прийняв спадщину, проте позбавлений можливості отримати відповідне свідоцтво через неможливість представити документи органів України, з метою захисту конституційних прав позивача, як громадянина України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Вимог щодо розподілу судових витрат сторонами не ставилося.

Керуючись ст.3,41 Конституції України, ст. 328, 1216-1218,1261,1268, 1297 ЦК України, ст1,3,9,11,11-1 ст. 11 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Главою 10 п. 4.15 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року за № 296/5, ст.12,13,81,89,200,206,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Чигиринської міської ради про визнання права власності на земельну частку в порядку спадкування за законом.

Визнати, в порядку спадкування за законом, за ОСОБА_1 , громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку, загальною площею 3,56 га, кадастровий номер 7125483000:01:000:0407, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №17726 від 22.12.2004 року, виданому на підставі розпорядження Чигиринської РДА від 23.09.2004 року №187.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Євген АКУЛОВ