Рішення

від 23.08.2023 по справі 752/10021/22

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10021/22

Провадження № 2/752/2431/23

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 серпня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Давиденко С.Р.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

27 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, які в подальшому уточнив, до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» (далі - ТОВ «ЕКОВУД ГРУП», відповідач, Продавець) про стягнення коштів і просив стягнути на свою користь: суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 41500 грн, відсотки за користування сумою попередньої оплати у розмірі 4038,58 грн, штраф у розмірі 16600 грн, інфляційний збиток у розмірі 6598,50 грн, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що між ним та ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» було укладено Договір купівлі-продажу № 709 від 03.09.2021 року, згідно з яким Продавець зобов`язується передати позивачу товар - баню бочку стандарт з козирком, а позивач зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього відповідно до умов Договору. На виконання Договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 50% від ціни Договору, що становить 41500,00 грн. Відповідачем взяті на себе зобов`язання у передбачений Договором строк, а саме до 18.10.2021 року, не виконані.

У відповідь на численні телефонні дзвінки позивача відповідач надіслав повідомлення № 1 від 26.11.2021 року, яким проінформував позивача про те, що прострочення виконання зобов`язання сталося через карантинні заходи та пожежу на виробництві і запропонував продовжити строк поставки товару до 26 січня 2022 року, або протягом 60 календарних днів з дня отримання відповіді позивача повернути позивачу кошти. Позивач надіслав відповідачу відповідь з проханням повернути кошти.

Станом на 27 липня 2022 року сума заборгованості залишається не погашеною, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г. від 5 жовтня 2022 року, після усунення позивачем недоліків, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін (а.с. 28-29).

13 січня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Овчаренко І.С. надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог. Зазначив, що станом на 11.01.2023 року сума заборгованості з повернення попередньої оплати, сплаченої позивачем за договором купівлі-продажу від 03.09.2021 залишається непогашеною просить стягнути з відповідача: суму сплаченої попередньої оплати в розмірі 41500 грн, відсотки за користування сумою попередньої оплати у розмірі 8801,41 грн, штраф у розмірі 16600 грн, інфляційний збиток у розмірі 10375 грн, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні сторони відсутні, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надіслав заяву в якій просив здійснити розгляд цивільної справи без участі представника позивача, позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення підтримав в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач про причини неявки суду не повідомив, письмового відзиву на позов не надав.

На підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 3 вересня 2021 року між ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу № 709, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати належний йому товар у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору. Найменування - баня бочка стандарт з козирком. Розділена на 2 секції: парна, кімната відпочинку.

Відповідно до 2.1 Договору продавець зобов`язаний доставити, встановити та передати товар Покупцю у повному обсязі за 30 робочих днів з моменту підписання цього договору та оплати авансового платежу на реквізити зазначені в договорі, місце передачі товару: АДРЕСА_1 .

Загальна ціна товару, що продається за цим Договором 83 000 грн (п.3.2).

Попередня оплата в розмірі 50% від ціни договору становить 41 500 грн, та має бути перерахована Продавцю протягом однієї доби з моменту підписання цього договору. Остаточна оплата відбувається в момент передачі Продавцем товару Покупцеві. Сума для повного розрахунку становить 41 500 грн (п. 3.3).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами. (п. 6.1.)

Даний Договір підписаний позивачем та відповідачем.

В той же день 21.09.2021 року на виконання Договору позивач ОСОБА_1 перерахував грошові кошти відповідачу, що підтверджується квитанцією № 0.0.2255579695.1 (а.с. 8).

Отже, з урахуванням умов Договору щодо строків поставки, останнім днем для виконання ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» умов Договору в частині доставки, встановлення та передачі товару є 25.10.2021 року.

Докази виконання відповідачем зобов`язання за Договором № 709 від 03.09.2021 року в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до повідомлення № 1 ТОВ «ЕКОВУД ГРУП» від 26 листопада 2021 року виконати умови договору вчасно і в повному обсязі не вдалося з наступних причин: 1. Перебування працівників виробничої лінії підприємства на карантині в період з 20.09.2021 по 20.10.2021 року; 2. Пожежа, яка виникла 21.11.2021 року в спорудах, де відбувається виробництво конструкцій. Для врегулювання становища компанія запропонувала: продовжити терміни для виконання зобов`язань, а саме внести зміни до п.2, де зазначити: «Відновити виробничі потужності у 60-ти денний термін, продовжити співпрацю на умовах, що сталися внаслідок форс-мажору, що дозволить виконати взяті на себе зобов`язання протягом 30 календарних днів. Кінцевою датою виконання зобов`язань по договору № 709 встановити 26.01.2022 року» або повернути кошти, сплачені в якості авансового платежу за договором в сумі 41500 грн на реквізити, зазначені покупцем у відповіді на дане повідомлення. Термін повернення коштів 60 календарних днів з дня отримання відповіді на повідомлення № 1 (а.с. 9).

26.11.2021 року позивач надіслав відповідачу відповідь у якій просив повернути кошти, сплачені авансового платежу за Договором № 709 від 03.09.2021 на реквізити, вказані у додатковій угоді до договору протягом 60 календарних днів, тобто до 26.01.2022 року.

В матеріалах справи міститься копія додаткової угоди до Договору від 26.11.2021 року, підписана позивачем, згідно з якою сторони досягли згоди, що продавець повертає покупцю кошти, сплачені в якості авансового платежу за договором у сумі 41500 грн на реквізити, зазначені покупцем у цій додатковій угоді. Термін повернення коштів 60 календарних днів з дня підписання цієї додаткової угоди, тобто до 26.01.2022 року (а.с. 11).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ч. 1 ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 662 ЦК України вказує, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 656 ЦК України вказує, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Ст. 662 ЦК України вказує, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 664 ЦК України товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно ст. 667 ЦК України, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

У пунктах 7, 15, 17, 22 ч. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» дано визначення наступних термінів зокрема під договором розуміється - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція, підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ); під недоліком розуміється - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем); 17) під послугою розуміється - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; під продавцем розуміється - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; 22) під споживачем розуміється - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З аналізу перелічених норм матеріального праву слідує, що до договорів купівлі-продажу за участю покупця-фізичної особи застосовується законодавство про захист прав споживачів, який зокрема регулює відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками, виконавцями, продавцями в умовах різних форм власності, встановлює права споживачів та визначає механізм реалізації державного захисту їх прав.

Ч. 1 ст. 6 Законом України «Про захист прав споживачів» вказує, що продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

В пунктах 1, 2, 5, 6 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» закріплено, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Ч. 1 та 2 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» вказує, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав, в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Положеннями ст. 2 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, що визначено ч. 1 ст. 665 ЦК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 615 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Указане правило діє, якщо в нормах матеріального права немає вказівки про перерозподіл обов`язків доказування.

При вирішенні спорів про захист прав споживачів слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виготівникові).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у розмірі 41500,00 грн, а тому з урахуванням наведеного вище позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування сумою попередньої оплати, штраф, інфляційні втрати.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Ст. 693 ЦК України передбачено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з п.5.7 Договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань, що випливають з цього Договору, винна Сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20% від ціни товару, зазначеній в п. 3.2 цього Договору.

Позивач надав суду розрахунок пені і штрафу, згідно з яким: розмір процентів за користування відповідачем сумою попередньої оплати з дня, коли товар мав був бути переданих позивачу - 18.10.2021 по 11.01.2023 року становить 8801,41 грн; розмір штрафу - 16600,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума втрат від інфляції, яких зазнав позивач складає 10 375 грн на підставі ст. 625 ЦК України, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Надані позивачем розрахунки шрафних санкцій перевірено судом та може бути покладено в основу рішення.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків штрафних санкцій відповідач суду не надав.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2, 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду копію договору про надання правової допомоги від 01.06.2022 року, кошторис 01.06.2022 року, акт надання послуг № 43 від 27 липня 2022 року, акт надання послуг № 3 від 11.01.2023 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001802, ордер на надання правничої допомоги № 1251825.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 7200,00 грн, що на думку суду є обґрунтованим.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 19, 42, 76, 89, 263-264, 265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОВУД ГРУП» (місцезнаходження за адресою: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6Д оф. 43, код ЄДРПОУ 42452472) на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) заборгованість в сумі 77276,41 грн, судовий збір у розмірі 992,40 грн та понесені судові витрати у розмірі 7200 грн, що становить належну до стягнення суму у розмірі 85 468 (вісімдесят п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 81 копійка.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк