Ухвала

від 13.06.2023 по справі 757/21812/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21812/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах АРЕС СИСТЕМС ЛТД про скасування арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах АРЕС СИСТЕМС ЛТД звернулася до суду з клопотанням в порядку ст.ст. 170, 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2023 у справі №757/17952/23-к, на майно, а саме: корпоративні права ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», в рамках кримінального провадження № 42014000000000367 від 08.05.2014. В обґрунтування доводів клопотання зазначила, що арешт накладено безпідставно та необґрунтовано. Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2023 у справі № 757/17952/23-к арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні. Однак, безготівкові грошові кошти не можуть бути речовими доказами, оскільки не є матеріальними об`єктами, а є виключно записами на рахунках у банках. Адвокат наголошує, що не погоджується з твердженням слідчого судді про те, що акції ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» є речовими доказами, у зв`язку з тим що бездокументарні акції, емітовані ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», як і безготівкові грошові кошти не можуть бути речовими доказами, оскільки мають нематеріальну природу та є виключно записами на відповідних рахунках у відповідних установах. Більше того, ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння» та його учаснки в тому числі АРЕС СИСТЕМС ЛТД, не є особами щодо яких здійснюється досудове розслідування, та не мають жодного відношення до кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42014000000000367.

В судове засідання адвокат не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомила.

У судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлявся належним чином, подав письмові заперечення.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши клопотання, приходжу до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000367 від 08.05.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України..

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду від 04.05.2023 зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ПрАТ «НАК «Надра України» (далі - Компанія), Державної служби геології та надр України, ПрАТ «Девон», код 30780664, ТОВ «Сахалінське», код 32337278, ТОВ «Сіріус-1», код 32239577, ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», код 33152471 та ТОВ «Іст Юроуп Петролеум», код 35251243 (попередня назва ТОВ «Голден Деррік») у період 2000-2023 років, за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, шляхом укладання та виконання умов договорів № 17-2000 від 19.05.2000, № 1-Д21/008/2000 від 28.11.2000, №122 від 26.12.2003 про спільну діяльність щодо промислової розробки найбільшого в Україні розвіданого Сахалінського (Харківська область Краснокутський район) родовища газу та газового конденсату із запасами понад 15 млрд м. куб., вчинили зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Враховуючи те, що невстановленими особами, з метою вчинення кримінального правопорушення або приховування вже вчиненого кримінального правопорушення можуть вживатися заходи направлені на відчуження будь-яким способом, зміни складу засновників (учасників), зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера), зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи, зміни фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, зміни видів економічної діяльності юридичної особи, зміни місцезнаходження юридичної особи щодо корпоративних прав ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», код 33152471 та з метою запобігання порушення прав та свобод осіб, а також те що зазначені корпоративні права є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення постановою слідчого від 05.04.2023 вищевказані корпоративні права визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42014000000000367 від 08.05.2014.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.02.2023 клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора задоволено, накладено арешт на корпоративні права ПрАТ «ВК «Укрнафтобуріння», зазначені у даній ухвалі.

Згідно положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя на даній стадії провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

При накладенні арешту слідчий суддя вказувала на достатність підстав вважати, що майно, відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, та з метою збереження речових доказів, наявні підстави для накладення арешту на майно, доказів зворотного адвокатом при зверненні з клопотанням про скасування арешту майна не надано.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий у постанові про визнання речовими доказами вказував на те, що зазначені корпоративні права є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичними особами внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а оскільки санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає обов`язкове покарання у виді конфіскації майна - щодо нього може бути застосована конфіскація як вид покарання.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, надходить до висновку, що в клопотанні та доданих до нього матеріалах не було доведено, що арешт накладено необґрунтовано.

Доводи, викладені в клопотанні про скасування арешту не містять, і слідчим суддею при його розгляді, не встановлено належних та допустимих доказів для протилежного висновку.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309, 370-372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах АРЕС СИСТЕМС ЛТД про скасування арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1