Ухвала

від 06.09.2023 по справі 758/10436/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10436/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

06 вересня 2023 року суддя Подільського районного суду м.Києва Головчак М. М. , розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Пателі Лізинг», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я., про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації.

Разом з позовом подано заяву про забезпечення позову, в якому позивач просить накласти арешт та заборону відчуження на майно, а саме: приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 83,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2696173680000, що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67563754 від 11.05.2023, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я.

В обґрунтування заяви вказано, що позивачем подано позов про визнання недійсним Договору купівлі-продажу, серія та номер: 269, об`єкту будівництва - нежитлових приміщень 256 в будинку АДРЕСА_2 , виданий 11.05.2023, укладеного між ТОВ «Пателі Лізинг» та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я та скасування державної реєстрації права власності на об`єкт будівництва незавершене будівництво, 94% готовності, приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2692173680000.

Підставою для забезпечення позову вказує те, що в травні 2023 року, під час оскарження нею заочного рішення Подільського районного суду від 02.01.2023 у справі № 758/2012/22, яким її було позбавлено права власності на майно: об`єкт будівництва - незавершене будівництво, 94% готовності, приміщення 256 в будинку АДРЕСА_2 , незважаючи на участь ТОВ «Пателі Лізинг» у вказаній справі, відповідачем було відчужено належне їй на праві власності майно іншій особі, шляхом укладення Договору купівлі - продажу.

Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Порушуючи питання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірне майно, позивач посилалася на те, що в травні 2023 року, під час оскарження нею заочного рішення Подільського районного суду від 02.01.2023 у справі № 758/2012/22, яким її було позбавлено права власності на майно: об`єкт будівництва - незавершене будівництво, 94% готовності, приміщення 256 в будинку АДРЕСА_2 , незважаючи на участь ТОВ «Пателі Лізинг» у вказаній справі, відповідачем було відчужено належне їй на праві власності майно іншій особі, шляхом укладення Договору купівлі - продажу.

Вказувала, що оскільки ТОВ «Пателі Лізинг» вже було відчужено майно під час апеляційного розгляду, є об`єктивні підстави вважати, що під час розгляду її позову може відбутися повторне відчуження.

Викладені обставини, враховуючи положення ст.151 ЦПК України є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

Врахувавши суть спору, що виник між сторонами, можливість реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви, оскільки між сторонами дійсно існує спір, який перебуває на розгляді у суді, а спірне нерухоме майно є предметом спору.

Суд також враховує, що заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно, в силу об`єктивних обставин існує ймовірність відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду, а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншим позовом для захисту його порушених прав.

Безконтрольне розширення кола осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору може не лише утруднити, але й зробити неможливим виконання рішення суду.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 16 серпня 2018 року в справі № 910/5916/18, від 05 серпня 2019 року в справі № 910/16586/18, від 03 листопада 2020 року в справі № 910/7716/20.

Суд вважає, що таке втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку, є виправданим та вкрай необхідним, оскільки воно спрямовано виключно на забезпечення цивільного судочинства. Арешт майна полягає у позбавленні можливості лише розпоряджатись цими об`єктами нерухомого майна та не призведе до жодних негативних наслідків. Вжиття цього процесуального заходу не порушить вимоги ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а навпаки сприятиме захисту права позивача на справедливий суд, гарантованого ч.1 ст.6 цієї ж Конвенції.

Крім того, суд наголошує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Викладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 лютого 2022 року в справі № 367/3628/21 (провадження № 61-14886св21).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та обґрунтовано співмірність його виду.

Підстав для зустрічного забезпечення позову суд не вбачає.

Керуючись статтями 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг»</a>, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Накласти арешт у вигляді заборони відчуження (розпорядження) об`єктом нерухомості -приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 83,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2696173680000, що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 67563754 від 11.05.2023, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 83,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2696173680000, в тому числі, приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Копію ухвали направити до відома учасникам справи, а для виконання - Подільському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Підтвердження виконання ухвали направити на адресу суду (м. Київ, вул. Хорива, 21, суддя Головчак М.М.)

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості про сторін:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 );

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Пателі Лізинг»</a> (ЄДРПОУ 32072825, адреса: вул. Костянтинівська, 10, нежилі прим. № 38, м. Київ);

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна (адреса: О.Довженка, 14/1, оф. 5, м. Київ).

Повний текст ухвали складено 06 вересня 2023 року.

СуддяМ. М. Головчак