Справа № 147/948/23
Провадження № 2/147/266/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2023 року смт Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.,
з участю секретаря Подолян Т.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,
в с т а н о в и в:
У липні 2023 року представник позивача адвокат Бодачевський Р.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Тростянецької селищної ради Вінницької області про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що Глибочанська сільська рада є власником нежитлової будівлі (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Об`єкт нерухомості складається із нежитлової будівлі, що в технічному паспорті позначається літерою А; прибудови А1; прибудова А2; прибудови А3 та контрфорсу 1. Рішенням 29 сесії 7 скликання від 02.07.2020 «Про затвердження Положення про порядок відчуження майна, що перебуває у комунальній власності Глибочанської територіальної громади» затверджено Положення про порядок відчуження майна, що перебуває в комунальній власності Глибочанської територіальної громади. Згідно з протоколом про результати електронного аукціону №UA-PS-2020-10-02-000183-1, що затверджений рішенням органу приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади Глибочанської сільської ради від 26.10.2020 № 2 та організований Глибочанською сільською радою і проведений ТОВ «Е-Тендер», дата початку аукціону 21.10.2020 з 12:22:38 по 21.10.2020 12:51:38, переможцем аукціону став ОСОБА_1 , який запропонував найвищу ціну лоту: 46530 грн 00 коп. Лот складався з нежитлової будівлі (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 м кв., у складі якої нежитлова будівля літ. А, прибудови А1,А2,АЗ, контрфорс 1, реєстраційний номер об`єкта 2179923005241, адреса: АДРЕСА_1 . В подальшому ОСОБА_1 було сплачено за придбаний з аукціону лот.
29.10.2020 між Глибочанською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено договір № 29/0/20 купівлі - продажу об`єкта малої приватизації - нерухомого майна. Відповідно до п.1.1 договору № 29/10/20 купівлі - продажу продавець передав, а покупець прийняв у власність нежитлову будівлю (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м у складі нежитлової будівлі літ.А , прибудови А1,А2,АЗ , контрфорс 1.
Також 29.10.2020 між Глибочанською сільською радою та ОСОБА_1 складено акт прийому - передачі нежитлової будівлі (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м у складі нежитлової будівлі літ.А, прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1, за результатами якого ОСОБА_1 передано у власність зазначену будівлю. До цього часу нежитлова будівля (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_1 . Рішенням №3 органу приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади Глибочанської сільської ради від 30.10.2020 завершено приватизацію нежитлової будівлі (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
25 жовтня 2020 року проведено місцеві вибори за результатами яких сформовано новий склад територіальних громад. До кінця 2020 року фактично припинили своє існування сільські ради, зокрема й Глибочанська сільська рада, правонаступником якої стала Тростянецька селищна рада, утворились нові райони. Тростянеччина увійшла до складу Гайсинського району та тепер село Глибочок входить до складу Гайсинського району, а правонаступником Глибочанської сільської ради є Тростянецька селищна рада. Договір купівлі - продажу малої приватизації - нерухомого майна повинен бути посвідчений в нотаріальній конторі. Однак цього зробити неможливо через те, що представник Глибочанської сільської ради вчасно не звернувся до нотаріальної контори до моменту адміністративної реформи та припинення діяльності органу місцевого самоврядування, чим висловив свою позицію щодо ухилення від нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу нерухомого майна. На даний час нотаріально посвідчити договір купівлі продажу об`єкта малої приватизації - нерухомого майна від 29.10.2020 неможливо, оскільки Глибочанська сільська рада перебуває в стадії припинення та фактично такий орган припинив свою діяльність шляхом вивільнення працівників.
У зв`язку з чим просить суд: визнати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - нерухомого майна від 29.10.2020, що укладений між ОСОБА_1 та Глибочанською сільською радою Тростянецького району Вінницької області дійсним; визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на нежитлову будівлю (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м, у складі: нежитлова будівля літ. А, прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 26 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи. Представник позивача - адвокат Бодачевський Р.В. подав до суду заяву про розгляд справи без його та позивача участі, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.
Представник відповідача Тростянецької селищної ради в судове засідання не з`явився, 25.08.2023 подали заяву про проведення засідання без участі їх представника, за наявними у справі матеріалами, не заперечують проти задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.3ст. 211 ЦПК Україниучасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
З врахуванням вимог ч.2ст. 247 ЦПК Україниу зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленомустаттями 206,207цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.1ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що з витягу з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 225931121 від 29.09.2020) вбачається, що власником нежитлової будівлі (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , складовими частинами якого є: нежитлова будівля А, прибудова А1, прибудова А2, прибудова А3, контрфорс 1, є Глибочанська сільська рада (код ЄДРПОУ 04331047), форма власності: комунальна (а.с.9).
Відповідно до довідки №16 від 22.03.2023 виданої виконкомом Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області вбачається, що приміщення старої школи дійсно розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7).
Рішенням № 3 органу приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади Глибочанської сільської ради від 30.10.2020 завершено приватизацію нежитлової будівлі (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м у складі: нежитлової будівлі літ.А , прибудови А1, А2, АЗ , контрфорс 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).
29 жовтня 2020 року між Глибочанською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір №29/10/20 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нерухомого майна (а.с.11-13).
Відповідно до п.1.1 вказаного договору на умовах, передбачених цим договором, продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти наступне нерухоме майно: нежитлова будівля (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м у складі: нежитлова будівля літ.А, прибудова А1, А2, А3, контрфорс 1. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2179923005241. Місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1.5 цього договору відчужуване майно, яке є предметом цього договору, продано на електронному аукціоні 21 жовтня 2020 року № UA-PS-2020-10-02-000183-1.
Відповідно до п.1.4 вказаного договору, покупець повинен зареєструвати нерухоме майно, вказане в п.1.1. цього договору в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно чинного законодавства України.
Крім того, 29.10.2020 між Глибочанською сільською радою та ОСОБА_1 складено акт прийому - передачі нежитлової будівлі (приміщення старої школи), загальною площею 573,1 кв.м. у складі нежитлової будівлі літ.А , прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1, за результатами якого ОСОБА_1 передано зазначену будівлю (а.с.14).
З протоколу про результати електронного аукціону № UA-PS-2020-10-02-000183-1, що затверджений рішенням органу приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади Глибочанської сільської ради від 26.10.2020 № 2 та організований Глибочанською сільською радою і проведений ТОВ «Е-Тендер», дата початку аукціону 21.10.2020 з 12:22:38 до 21.10.2020 12:51:38, вбачається, що переможцем аукціону став ОСОБА_1 , який запропонував найвищу ціну лоту: 46530 грн. 00 коп. (а.с.15-16).
Лот складався з нежитлової будівлі (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м у складі якої: нежитлова будівля літ. А, прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1, реєстраційний номер об`єкта 2179923005241, адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно з квитанціями № 0.0.1863454853.1 від 09.10.2020 в якості гарантійного внеску на суму 4298 грн. 30 коп. та згідно квитанції № 0.0.1886589454.1 від 28.10.2020 року ОСОБА_1 було сплачено за придбаний з аукціону лот (а.с.48,49).
Станом на 24.03.2023 нежитлова будівля (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м. у складі якої нежитлова будівля літ. А, прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1, реєстраційний номер об`єкта 2179923005241, адреса: АДРЕСА_1 , на праві власності зареєстровано за Глибочанською сільською радою, що підтверджено інформаційною довідкою з ДРРП №326877573 від 24.03.2023 (а.с.17,18).
Вартість нежитлової будівлі (приміщення старої школи) за адресою: АДРЕСА_1 становить 46530,00 грн, що підтверджено висновком про вартість майна (а.с.19-43).
Відповідно до технічного паспорта виготовленого 19.12.2022, громадський будинок за адресою: АДРЕСА_2 , має наступні технічні характеристики: нежитлова будівля (приміщення старої школи) літ. А, прибудови А1, А2, А3, контрфорс 1 (а.с.44-47).
Частиною другою статті 19Основного ЗаконуУкраїни визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Згідно з ч.1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Статтею 24 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що покупець, який підписав договір купівлі-продажу, сплачує на відповідний поточний рахунок органів приватизації ціну продажу об`єкта приватизації не пізніше ніж протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу.
Згідно з ч.4 ст. 26 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» договір купівлі-продажу не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, передбачених законом.
В умовах договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - нерухомого майна укладеного від 29.10.2020 - п.1.4 закріплено, що вказаний договір підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи вимоги ч.11 ст. 27 Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» орган приватизації зобов`язаний вимагати від нового власника виконання зобов`язань, визначених договором купівлі-продажу об`єкта приватизації, а в разі їх невиконання застосовувати до нього санкції згідно із законом і захищати права держави або територіальної громади іншим чином, у тому числі звертатися до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації або визнання його недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 209 ПК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Окрім цього, ч.1 ст. 210 ЦК України передбачає що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Враховуючи те, що придбаний позивачем об`єкт є нерухомим майном, до нього застосовується положення ст. 657 ЦК України щодо форми договору купівлі - продажу, тобто при укладанні даного договору не може бути застосована проста письмова форма, а обов`язкове нотаріальне посвідчення.
Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 640 ПК України (в редакції, дійсній на час виникнення правовідносин) договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
На виконання вимог закону ОСОБА_1 до Другої Тростянецької державної нотаріальної контори 11.01.2023 було подано заяву про посвідчення договору купівлі-продажу №29/10/20 від 29.10.2020 та реєстрацію нерухомого майна в ДРРП, про що наявна копія заяви (а.с.8).
У статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства окремо виділено свободу договору, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно з ч.1 ст. 627 ЦК України у поєднанні зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, що є принципом договірного права.
Відповідно до ч.1 - ч.3 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, що не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства або врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства свої правовідносини, які не врегульовані цими актами, або у договорі відступити від актів цивільного законодавства і врегулювати їх на власний розсуд, за виключенням, якщо у цих актах прямо зазначена заборона відходу від їх положень або якщо їх обов`язковість для сторін випливає з їх змісту або з суті правовідносин, що виникли між сторонами.
Положеннями ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актам цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно із ч.1, ч.2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Частиною першою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що у зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 218 ЦК України якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Судом підтверджено, що між сторонами дійсно укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації нерухомого майна, однак нотаріально посвідчити даний договір не представилось можливим, до зазначено в листі відповіді від 10.08.2023 №268-01-16 завідувача Другої тростянецької ДНК, оскільки присутність обох сторін договору обов`язкова при посвідченні, однак відчужувач (Глибочанська сільська рада) не взмозі з`явитись по причині реформування, а тому позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу за правилами частини 2 статті 220 ЦК України не суперечить цій нормі, та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановленихст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем в якості доказів надано суду всі необхідні на його думку докази.
Натомість відповідачем не надано суду жодного доказу чи спростування позиції позивача щодо недійсності правочину, навпаки позов визнано, що трактується судом як визнання вчиненого правочину дійсним.
Відповідно до ст. 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Відповідно до п.6 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Отже, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року в справі N 6-32цс13, Верховним Судом у постановах від 17 травня 2018 року в справі N 2-64/11, від 04 липня 2018 року у справі N 590/479/16-ц.
Зазначена у позовній заяві підстава позовних вимог ОСОБА_1 про визнання договору дійсним та визнання права власності є обгрунтованою допустимими доказами, оскільки, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.1, 2 ст. 328 ЦК України).
Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.
Позивач не може скористатись даним Порядком та зареєструвати право власності.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що набуття права власності на певні об`єкти передбачає наявність юридичного складу, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти.
На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Вимоги про розподіл судових витрат позивачем не ставилось, тому витрати пов`язані з судовим розглядом цивільної справи покладаються на позивача відповідно до їх фактичного понесення.
Керуючись ст. ст.206, 247, 259,263-265,268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 доТростянецької селищноїради Вінницькоїобласті провизнання договорукупівлі-продажудійсним тавизнання прававласності нанерухоме майно задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - нерухомого майна №29/10/20 від 29 жовтня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Глибочанською сільською радою Тростянецького району Вінницької області - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на нежитлову будівлю (приміщення старої школи) загальною площею 573,1 кв.м, до складу якої входить: нежитлова будівля літ. А, прибудова А1, прибудова А2, прибудова А3, контрфорс 1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне ім`я сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач Тростянецька селищна рада Гайсинського району Вінницької області, адреса місця знаходження: вул.Соборна, 77, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326224.
Суддя А.М. Мудрак
Суд | Тростянецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2023 |
Оприлюднено | 07.09.2023 |
Номер документу | 113257901 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про комунальну власність щодо визнання права власності |
Цивільне
Тростянецький районний суд Вінницької області
Мудрак А. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні