Ухвала

від 29.08.2023 по справі 127/26336/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/26336/23

Провадження №1-кс/127/10238/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023020000000468 від 09.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що лікар-ендоскопіст комунального підприємства «Міський лікувально-діагностичний центр» ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, у невстановлений слідством день, час та місці, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вирішили зайнятися організацією незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в тому числі шляхом надання їм порад, вказівок, надання засобів та усунення перешкод.

Реалізуючи цей намір, ОСОБА_4 04.08.2023, перебуваючи в приміщенні КП «Міський лікувально-діагностичний центр» по вул. Київській, 68, м. Вінниці, спілкуючись з громадянином України ОСОБА_5 , який на період воєнного стану тимчасово обмежений у праві на виїзд за кордон, повідомив йому про можливість перетину державного кордону України після виготовлення за грошову винагороду в сумі 3000 доларів США та передачі йому ( ОСОБА_5 ) пакету документів із зазначенням фіктивного лікарського діагнозу.

При цьому саме лікування не обумовлювалося, оскільки документи про наявність захворювання мали бути лише засобом для усунення перешкоди для незаконного перетину кордону України. На цю пропозицію ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення внаслідок організації незаконного переправлення ОСОБА_5 через державний кордон України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 з метою виготовлення фіктивних документів про наявність захворювання в ОСОБА_5 , який діяв під контролем працівників СБУ у ході спеціального слідчого експерименту, 09.08.2023 отримав від нього частину грошових коштів у сумі 1500 доларів США що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 09.08.2023 становить 54840 грн. та його анкетні відомості, які надалі були використані при виготовленні відповідних фіктивних документів.

Під час зустрічі та розмови з ОСОБА_5 . 11.08.2023 ОСОБА_4 провів інструктаж щодо його поведінки та надав вказівку звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності до військової служби. При чому ОСОБА_4 вказав ОСОБА_5 на необхідність звернутися до конкретного лікаря, який відповідно до домовленості з ОСОБА_4 , мав направити ОСОБА_5 на додаткове обстеження.

Після додаткового обстеження у висновку лікаря-травматолога від 17.08.2023 за результатом проходження військово-лікарської комісії у ІНФОРМАЦІЯ_2 було зазначено фіктивний діагноз з висновком про тимчасову непридатність, що є підставою для отримання довідки військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до військової служби та надає право на безперешкодний виїзд за межі України.

Продовжуючи свої протиправні дії, 25.08.2023 близько 09 години 45 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи у власному транспортному засобі Mercedes-Benz з державним номерним знаком НОМЕР_1 , припаркованому поблизу приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, одержав від ОСОБА_5 другу частини грошових коштів у розмірі 1500 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні щодо іноземних валют Національного банку України станом на 25.08.2023 становить 54840 грн. та передав ОСОБА_5 довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про тимчасову непридатність, яка відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» дає підстави ОСОБА_5 виїхати за межі України.

26.08.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у сприянні в незаконному переправленні особи через державний кордон України шляхом усунення перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів. Відповідно до санкції вказаної статті Кримінального кодексу України, діяння, передбачені ч. 3 ст. 332 Кодексу караються позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у ОСОБА_4 наявні:

земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122;

садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 ).

земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127.

Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інформація щодо власника вказаної нерухомості відсутня, однак відповідно до інформації з КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 зареєстрований за ОСОБА_4 .

Враховуючи вищевикладене, для забезпечення завдань та цілей досудового розслідування, слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 172 КПК України, визначено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ст. 172КПК України, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З матеріалів долучених до клопотання, якими слідчий обґрунтовує необхідність арешту майна ОСОБА_4 слідує, що арешт необхідний з метою забезпечення можливої конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, докази, які наявні в матеріалах клопотання в їх сукупності, а також те, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, враховуючи, що санкцією ч. 3 ст. 332 КК України вищевказане майно може бути предметом конфіскації, як виду покарання, слідчий суддя, з метоюунеможливлення подальшоговідчуження майнана часдосудового розслідуваннята забезпечення цілей та завдань кримінального провадження, з огляду на розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчоговідділу розслідуванняособливо тяжкихзлочинів слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції уВінницькій областімайора поліції ОСОБА_3 задовольнити.

Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

земельна ділянка площею 0.0431 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:001:0122;

садовий будинок загальною площею 114,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 );

земельна ділянка площею 0.1057 га, з кадастровим номером земельної ділянки 0520680200:01:004:0127;

квартира площею за адресою: АДРЕСА_3 , у вигляді позбавлення права на його відчуження та розпорядження з метою запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Виконання ухвалидоручити слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майору поліції ОСОБА_3 .

Зобов`язати слідчого повідомити зацікавлених осіб, щодо накладення арешту на майно.

Ухвала слідчого судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя