Ухвала

від 05.09.2023 по справі 308/15078/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/15078/23

1-кс/308/3994/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Закарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні№ 22023070000000125 від 31.08.2023р., -

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородськогоміськрайонного судуЗакарпатської областінадійшло вищевказанеклопотання,в якомуслідчий запогодженням зпрокурором проситьнакласти арештна частки квартириза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:2504836923080;земельноїділянки,кадастровий номер:2324586200:03:001:0187,площею 2га,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:1691394223000;земельної ділянки,кадастровий номер:2324586200:03:001:0186,площею 1.5га,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:1302660823245та будинкуза адресою: АДРЕСА_2 ,реєстраційний номермайна:17993502,які перебуваютьу власностіпідозрюваної укримінальному провадженні№ 22023070000000125 від 31.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Клопотання обґрунтовуєтьсятим,що слідчимвідділом УправлінняСБ Українив Закарпатськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №22023070000000125 від 31.08.2023 року, у якому ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України.

Відповідно до санкції ч. 5 ст. 111-1 КК України, діяння, передбачені диспозицією цієї статті, у вчинення яких підозрюється ОСОБА_5 караються позбавленням волі на строк від п`яти до десяти, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з відомостями, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 являється:

?співвласником (розмір частки 1/2) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2504836923080;

?власником (розмір частки 1/1) земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0187, площею 2 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1691394223000;

?власником (розмір частки 1/1) земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0186, площею 1.5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1302660823245;

?власником (розмір частки 1/1) будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 17993502.

Враховуючи, що майно, яке перебуває у власності підозрюваної ОСОБА_5 знаходиться на тимчасово окупованій території України, беручи до уваги, що одним із видів покарання згідно санкції ч. 5. ст. 111-1 КК України є конфіскація майна, орган досудового розслідування вбачає наявність обґрунтованих ризиків відчуження такого майна ОСОБА_5 .

У судове засідання слідчий не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі. Вимоги клопотання підтримує, просить його задовольнити.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_6 також подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив прийняти рішення на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою учасників провадження фіксування судового процесу з допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що воно підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1)збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованоїпідозриувчиненні особоюкримінальногоправопорушенняабо суспільнонебезпечногодіяння,щопідпадаєпід ознакидіяння,передбаченогозакономУкраїни прокримінальнувідповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22023070000000125, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.08.2023 року, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.08.2023 року.

Підставою внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стало те, що: «громадянка України ОСОБА_5 діючи умисно добровільно зайняла посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора».

22.08.2023 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, а саме: у добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення громадянці України ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст.135, 276-278 КПК України опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.

Ухвалою слідчого судді від 05.09.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 22023070000000125 від 31.08.2023 за ч. 5 ст.111-1 КК України.

Згідно з відомостями, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_5 являється:

?співвласником (розмір частки 1/2) квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2504836923080;

?власником (розмір частки 1/1) земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0187, площею 2 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1691394223000;

?власником (розмір частки 1/1) земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0186, площею 1.5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1302660823245;

?власником (розмір частки 1/1) будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 17993502.

Обґрунтовуючи доцільність накладення арешту на нерухоме майно підозрюваної слідчий посилається на необхідність такого арешту для забезпечення можливої конфіскації майна та подальшого забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна.

Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 3 ст. 170 КПК України регламентовано на які об`єкти може бути накладено арешт (на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права), а також чітко визначено осіб, у власності яких має перебувати таке майно, зокрема, таке майно має перебувати у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до ч.10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Під час встановлення правових підстав, що зумовлює арешт майна, яке належить підозрюваній, слідчий суддя виходить з того, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України. Санкція вказаної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Тому арешт нерухомого майна, належного підозрюваній, обумовлюється можливим застосуванням до останньої, у випадку визнання її винною, покарання у виді конфіскації майна.

Перевіривши наявні у суду матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Положеннями ч.4 ст.173 КПК України визначено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Врахувавши правову підставу для арешту майна; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна, що у свою чергу направлене на досягнення дієвості цього провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Закарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні№ 22023070000000125 від 31.08.2023р.- задовольнити.

Накласти арештна нерухомемайно,яке перебуваєу власностіпідозрюваної укримінальному провадженні№ 22023070000000125 від 31.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме на частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2504836923080;земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0187, площею 2 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1691394223000; земельної ділянки, кадастровий номер: 2324586200:03:001:0186, площею 1.5 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1302660823245 та будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 17993502.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1