Ухвала

від 05.09.2023 по справі 461/5170/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/5170/23

Провадження № 2/461/2192/23

У Х В А Л А

05.09.2023 року місто Львів Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

позивача ОСОБА_1

представника третьої особи Чури Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

позивач ? ОСОБА_1

(місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5; РНОКПП: НОМЕР_1 )

до

відповідач ? ОСОБА_2

(адреса реєстрації: АДРЕСА_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування

(79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1, ЄДРПОУ: 20847537)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування

(79012, м. Львів, проспект Червоної Калини, 66; ЄДРПОУ: 25258931)

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Фактичні обставини справи, суть питання, яке вирішується судом.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Залучено до розгляду даної справи в якості третьої особи - Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, як орган опіки та піклування та у відповідності до ч. 4 ст. 19 СК України, зобов`язано орган опіки та піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради надати письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

31.08.2023 року від Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до суду надійшло повідомлення, зі змісту якого вбачається неможливість надання до суду висновку органу опіки та піклування оскільки, позивач та його малолітні діти не проживають на території Галицького району міста Львова.

У судовому засіданні представник третьої особи - Чура Л.Б. повідомила, що з огляду на місце проживання заявника та його дітей у Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування, відсутні підстави для надання висновку. Зауважила, що у даному випадку такий висновок може надати Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування.

З огляду на наведене, з метою недопущення правил підсудності під час провадження у справі, представник органу опіки та піклування заявила клопотання про скерування справи за підсудністю до належного суду, а саме до Сихівського районного суду міста Львова.

Наведене клопотання підтримав позивач.

Також, ОСОБА_1 підтвердив, що його фактичне місце проживання змінилося. Повідомив, що на даний момент він та малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, причини неявки останньої у судове засідання невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, що підтверджується матеріалами судової справи.

Мотиви та висновки суду, а також положення закону,

яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Згідно ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Водночас, ч. 3 ст. 53 ЦПК України, встановлено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У відповідності до ч. 5 ст. 53 ЦПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтею 43 ЦПК України.

Отже, оскільки позивачем ставиться питання про позбавлення батьківських прав та у процесі судового засідання встановлено, що місце фактичного проживання змінилося з території Галицького району на територію Сихівського району, суд дійшов висновку про необхідність залучення в якості третьої особи - Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, як органу опіки та піклування.

Разом з тим, з урахуванням вищенаведених обставин змінилася територіальна підсудність даної справи.

Так, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (ч.1 ст.27 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 квітня 2020 року у справі № 200/11563/18 (провадження № 61-7883св19) зазначено, що «Справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності (відповідно до статті 27 ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (частина п`ятнадцята 28 ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів (або оплату додаткових витрат на дитину), такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з частиною першою статті 28 ЦПК України.».

Отже, після ухвалення судом рішення про відкриття провадження до суду встановлено, що місце проживання позивача та його малолітніх дітей змінилося на: АДРЕСА_4, що відноситься до територіальної юрисдикції Сихівського районного суду м. Львова. Таким чином, справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова.

Основою механізму забезпечення права на доступ до правосуддя є певна сукупність втілених у Конституції та чинному законодавстві України правових принципів, установлених інститутів, норм та юридичних гарантій, які в комплексі уможливлюють і сприяють його дотриманню, реалізації та захисту. В свою чергу, право на доступ до правосуддя є невід`ємною складовою права на судовий розгляд. Оскільки останнє, у свою чергу, є складовою прав людини, їх конституційно-правові гарантії в цілому повністю стосуються і права на доступ до правосуддя, що дає підстави для висновку про існування згаданого права в системі координат загального конституційно-правового механізму гарантій прав людини.

Дотриманням судами процесуальних норм інституту підсудності означає дотримання положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Галицькому районному суду м. Львова, відтак, її слід скерувати за підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова - за місцем проживання позивача та його малолітніх дітей.

За нормами статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 31 ЦПК України, ?

постановив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування; Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів передати на розгляд до Cихівського районного суду м. Львова за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 05 вересня 2023 року.

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький