Постанова

від 04.09.2023 по справі 910/12401/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. Справа№ 910/12401/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер - Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/12401/22 (суддя Маринченко Я.В., повний текст складено - 03.04.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 88 934,55 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення 88 934,55 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, з урахуванням часткової сплати відповідачем позивачу 130 000 грн., останній просить стягнути решту невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 88 934,55 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/12401/22 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пошкодження автомобіля та напівпричіпу, які належать позивачу, свідчать про те, що внаслідок ДТП є лише один потерпілий, на якого і здійснюється виплата страхового відшкодування в межах страхового ліміту.

Оскільки заявлена позивачем сума страхового відшкодування перевищує ліміт відповідальності за вищевказаним полісом №ЕР/204499986, а відповідачем виплачено суму страхового відшкодування в межах вказаного ліміту, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" у повному обсязі.

Апелянт в апеляційній скарзі вказує про те, що він є власником двох транспортних засобів: автомобіля марки "Volvo" д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа марки "Burg BPO 1224" д.н.з. НОМЕР_2 , а тому його права як потерпілого, відносно зазначених транспортних засобів не є спільними, отже відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача страхову виплату, як потерпілому, за кожен транспортний засіб.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер - Транс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/12401/22; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.

Також, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він заперечив проти задоволення її вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Згідно постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2022 у справі № 359/1696/22, 06.02.2022 о 16:15 год на автомобільній дорозі Р-03-01 в Бориспільському районі Київської області водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки "Jeep Renegade" д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем марки "Volvo" д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки "Burg BPO 1224" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , з автомобілем марки "Volvo V50" д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 та з автомобілем марки "Volkswagen Passat" д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.02.2022 у справі №359/1696/22, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до Звіту №016-22 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Volvo" д.н.з. НОМЕР_1 від 28.04.2022 складеного ФОП Мельником Ігорем Анатолійовичем, вартість матеріального збитку вказаного автомобіля становить 1046356,58 грн.

Відповідно до Звіту №017-22 про розмір вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу "Burg BPO 1224" д.н.з. НОМЕР_2 від 06.05.2022 складеного ФОП Мельником Ігорем Анатолійовичем, вартість матеріального збитку вказаного транспортного засобу становить 118934,55 грн.

Позивач звертався до відповідача із заявою про страхове відшкодування у якому просив відшкодувати витрати пов`язані з пошкодженням майна, а саме: автомобіля марки "Volvo" д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепа марки "Burg BPO 1224" д.н.з. НОМЕР_2 .

Згідно наявної у матеріалах справи Угоди про розмір страхового відшкодування від 26.05.2022 укладеної між ТОВ СК "Альфа-Гарант" та ТОВ "Кайзер-Транс" відповідач здійснив виплату страхового відшкодування за страховим випадком 06.02.2022 у розмірі 100000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №28816 від 06.06.2022.

Крім того, відповідачем було здійснено доплату страхового відшкодування в розмірі 30000 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №29979 від 03.08.2022.

Отже, відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" на загальну суму 130000 грн.

В позовній заяві позивач вказує, що невідшкодованою йому відповідачем залишилася сума у розмірі 88 934,55 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Колегія суддів погоджується із відмовою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 1 частини першої статті 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору

Статтею 1 Закону України "Про страхування" (тут і надалі по тексту, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно статей 4, 5 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані: з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності). Страхування може бути добровільним або обов`язковим.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів натериторії України регулюються Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут і надалі по тексту, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно пунктів 9.1, 9.4 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховою сумою є грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, визначається із розрахунку на одного потерпілого (пункт 9.2 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У пунктах 1.3, 1.6 статті 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що потерпілі - це юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу. Власники транспортних засобів - це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів "Volvo" д.н.з. НОМЕР_1 (сідельний тягач) та напівпричепа марки "Burg BPO 1224" д.н.з. НОМЕР_2 володільцем (користувачем) вказаних транспортних засобів є ТОВ "Кайзер-Транс", що також не заперечується позивачем.

Наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (пункт 1.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У частині першій статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" зазначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

У статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Транспортним засобом визнається пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.

Із урахуванням викладеного слід дійти висновку, що належний позивачу напівпричіп, як транспортний засіб, приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій.

З наявного в матеріалах справи Витягу з інформаційної бази Моторного (транспортного) страхового бюро України вбачається, що поліс обов`язкового страхування №ЕР/204499986 був чинний на момент скоєння ДТП (06.02.2022). Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну становить 130000 грн, розмір франшизи - 0 грн.

Отже, позивачу, як потерпілому - власнику транспортного засобу спеціалізованого призначення, який був пошкоджений внаслідок ДТП, підлягає виплаті страхова сума в межах ліміту страхового відшкодування на одного потерпілого у розмірі 130000 грн.

Із урахуванням обставин цієї справи, на страховика покладено обов`язок з відшкодування заподіяної страхувальником майнової шкоди іншій особі (потерпілому) або її майну в межах страхового ліміту, незалежно від його кількісних показників.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 січня 2021 року у справі № 761/33776/19.

Як вже було вказано, відповідачем здійснено виплату страхового відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "Кайзер-Транс" на загальну суму 130000 грн.

З огляду на вищевикладене, заявлена позивачем сума страхового відшкодування у розмірі 88934,55 грн перевищує ліміт відповідальності за страховим полісом відповідача на одного потерпілого (ТОВ "Кайзер-Транс), а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайзер - Транс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.04.2023 у справі №910/12401/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 04.09.2023 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук